Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Порцеляни мрій

Ольга Германова

Тремтячий переляк крихкого зорепаду,
Напівосілий плин скалюжених дощів –
То безпритульний раб життєвої принади,
То – присмак ваших бід і доленосних слів.

Припудрена земля, довіку спорожніла,
Під пахвами зірок тримає зграї хмар.
Я б зупинила час, щоб жити, як хотіла,
Щоб жити, як жила – під гроном ваших чар.

В причесаних думках не всядуться страждання,
Одноманітність днів не накладає штамп.
Лиш дегустує ніч усі мої діяння
І мерехтить в очах від світла сотень ламп.

То – витончений хід, то катарсична сила,
То – невгамовний біль змарнованих років
І спрага без води з температуру тіла,
Що, перетнувши тин, виходить з берегів.

Несходжені світи перевернулись ззовні,
Всі ідоли старі зітліли по кутках,
В шовіністичний сказ пірнули чистокровні,
Прокльони темних сил зависли на вустах.

Критичний реалізм скарбниці розкрадає –
То боротьба світил у розладі стихій,
То – гальмівна струя, що душі розливає
Копіюванням фраз – у порцеляни мрій…


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові