Ласкаво просимо

Стаття присвячена процесу детермінологізації медичної лексики, представленої в публіцисти-чному та художньому стилях сучасної російської мови. Розглядаються типи детермінологізації в загальнолітературній мові.

Ключові слова: термінологічна лексика, детермінологізація, метафоризація, загальномовна ле-ксика.

The article is dedicated to the process of changing the meaning of medical terms that is presented in contIporary Russian language of fictional and publicity styles. It describes different changeableness of term use in standard Russia.

Key words: medical terms, changeableness of terms meanings, metaphorical use of а word, standard language.

Лексичний склад мови знаходиться в тісному зв'язку з позамовною дійсністю, пе-ребуваючи в безперервному русі. Це виявляється в постійній взаємодії між загаль-нолітературною і термінологічною лексикою. Результатом подібної взаємодії є про-цес детермінологізації – перетворення терміна в загальнолітературне слово шляхом нейтралізації його дефінітивної функції. Проблемою детермінологізації займалось багато вчених (Д. М. Шмельов, Л. А. Капанадзе, Ю. С. Сорокін, Ф. О. Нікітіна, Н.Ф. Непийвода та ін.) [10; 2; 7; 4; 3], проте дотепер у мовознавстві не виробилося єдиної думки про те, яку лексику слід відносити до детермінологізованої. Згідно з першою точкою зору, детермінологізованим вважається слово, вжите в переносному значен-ні [2; 9]. Згідно з другою – про детермінологізацію можна говорити в тому випадку, коли реалія, яку номінує термін, перетворилася на побутову або який-небудь інший різновид загальнолюдської [4, 42]. Згідно з третьою точкою зору, яку поділяє автор статті, детермінологізованою можна вважати лексику, що вийшла за межі терміно-системи і функціонує в загальнолітературній мові [10; 3].

У цій статті йтиметься про спеціальну медичну лексику, що вживається в публі-цистичному і художньому стилях сучасної російської мови. Мета роботи – презен-тувати загальну картину функціонування медичних термінів у літературній мові і намітити подальші шляхи дослідження детермінологізації вказаного лексичного ша-ру. Ілюстративний матеріал дібрано з сучасних художніх текстів, а також із текстів газет та інших матеріалів засобів масової інформації.

Активний процес детермінологізації спостерігається в російській мові, починаючи з 30-х – 40-х років Х1Х століття, хоча факти переходу спеціальних слів у народну мову фіксувались уже М.В. Ломоносовим. При цьому багато термінів піддавалися метафоризації, частина таких образно-переносних значень стійко закріпилася в мові [7]. Сучасний російський словник налічує десятки термінів, зокрема медичних, "са-ме термінологічне значення яких для неспеціалістів "просвічує" ніби крізь призму їх переносних, "повсякденних" значень: атрофия, бацилла, симптом" [10, 278].

Встановлено пряму залежність між важливістю номінованої реалії в житті носіїв мови і проникненням термінів в загальнолітературний словник [8]. Безперечно, ме-дицина є однією з найдавніших наук, таких же стародавніх, як і саме людство, і її актуальність в житті суспільства не викликає сумнівів. У наші дні у зв'язку з новими досягненнями медичної науки, які широко впроваджуються в побут людини, медич-ні терміни, залишаючи спеціальні тексти, функціонують у нових контекстах, при-значених уже не тільки для фахівців, але і для всіх носіїв мови. З цього приводу Д.М. Шмельов пише: "Потрібно звернути увагу не тільки на факти широкого мета-форичного застосування термінів, а й на широке освоєння їх власне термінологічних значень (до таких належить, наприклад, багато назв ліків, захворювань, ... і т.д.)" [10, 279]. Особливо яскраво це проявляється в мові преси. На сторінках газет по-стійними стали рубрики "Медичні поради", "Ваше здоров'я", "Домашній лікар" та ін., що вміщують статті, насичені медичною лексикою, особливо у зв'язку з рекла-мою різних лікарських препаратів і медичної техніки:

Специалисты, занимающиеся проблемами заболевания суставов, давно ищут замену нестероидным противовоспалительным препаратам. Дело в том, что они обладают множеством побочных эффектов, самое опасное из которых – изъязвление слизистой оболочки желудка (КП в Укр.; 17 – 23.03.06).

Представлений у цьому фрагменті лексичний матеріал ілюструє детермінологізацію в широкому значенні, коли термін і похідні загальновживані слова позначають одні й ті самі об'єкти дійсності. Відмінність полягає тільки у сфері вживання, при цьому в умовах функціонування в загальнолітературному контексті дефініція термі-на спрощується і перетворюється на тлумачення слова [3, 24]. Якщо звернутися до семантичної структури слова, то в умовах виходу за межі своєї терміносистеми, во-на не зазнає якісних змін, а лише "звужується" за обсягом у зіставленні з вихідними терміносистемами. Таку детермінологізацію Н.Ф. Непийвода визначає як функціо-нальну [3, 25].

Набагато більш цікавою, на наш погляд, є детермінологізація медичної лексики у вузькому значенні слова, коли термін, потрапляючи в загальнолітературну мову, по-чинає номінувати інший об'єкт дійсності, утворюючи лексичні омоніми (семантична детермінологізація). При цьому детермінологізована лексика часто виконує яскраво виражену експресивну функцію. Показовим у цьому відношенні є приклад з газет-ного тексту (рубрика "Люди и братаны, которые удивили Россию"). Текст наводить-ся в повному обсязі з метою підкреслити експресивне забарвлення детермінологізо-ваної лексики:

Виктор Черепков:

Снявший с "забега" и без того пострадавшего от взрыва гранаты кандидата в мэры Владивостока избирком теперь и сам в растерянности: никто не хочет участвовать во втором туре бандитских разборок. То есть, пардон, выборов. Диагноз напрашивается сам собою: паралич власти в результате черепко-мозговой травмы (КП в Укр.; 16 .07.04).

Метафоризації піддаються терміни диагноз – в значенні "висновок" (пор. "корот-кий лікарський висновок про характер і сутність хвороби та її позначення" [6, 327]); паралич – в значенні "повна бездіяльність" (пор. "повне випадіння рухових функцій, що наступає внаслідок поразки рухових апаратів центральної або периферійної нервової системи при їх захворюваннях і травмах" [6, 759]). Характерно, що лексема паралич у словосполученні паралич власти часто зустрічається в газетних статтях:

Смелый малый этот мэр. У нас такое мгновенно привело бы к параличу власти (КП в Укр.; 27.02.04).

Можливо, закріпившись, цей вираз в подальшому утворить фразеологізм. Останній приклад – черепко-мозговая травма – презентує детермінологізацію як засіб утворення каламбуру, тієї гри слів, "при якій частина одного слова схожа з іншим і при якій слова трансформуються" [11, 5]:

Черепков + черепно-мозговая травма – черепко-мозговая травма.

Лексеми диагноз, паралич, травма зафіксовані в лінгвістичних словниках [5, 141, 423, 699], що свідчить про їх детермінологізацію в широкому значенні. У газетному тексті вони піддаються змінам на семантичному рівні, тобто детермінологізації у вузькому значенні.

Досить частими є випадки, коли медичні терміни служать засобом іронії:

Карпов получил политическую гематому (Изв.; 19.04.05) – це назва статті в "Из-вестиях" про те, як гросмейстера вдарили шахматною дошкою по голові, або: То ли опыт, то ли гены: жёны пьяниц – все рентгены! (КП в Укр.; 16.07.04); (пор. "рентгенодіагностика – розпізнавання хвороб за допомогою рентгенових променів" [6, 918]).

Д. М. Шмельов підкреслював, що "метафорична експансія в першу чергу спостерігається з боку тих слів, які є позначенням актуальних для носіїв мови предметів і явищ" [10, 279].

Як уже наголошувалося, у сфері спеціальної медичної лексики виділяються терміни, які давно піддалися детермінологізації, а результат цього процесу зафіксований в лінгвістичних словниках. Так, термін лихорадка (мед. fePis) позначає " … вироблену в ході еволюції вищих гомойотермних тварин реакцію, яка виражається в підвищенні температури тіла і виникає під впливом різноманітних особливих подразників (інфекція, накопичення продуктів розпаду тканин і т.п.)" [1, 16, 125]. Таким чином, у сучасній медичній термінології лихорадка закріпилася як позначення симп-тому, хоча в цій самій терміносистемі збереглися і назви певних нозологічних одиниць, до складу яких входить це слово: малярийная лихорадка (fePis malaria), крапивная лихорадка (fePis tropica), лихорадка долини Рифт (hepatitis enzootica) і ін. Всього в спеціальній літературі функціонує 120 аналітичних найменувань, до складу яких входить лексема лихорадка [12, ІІ, 127-130]. Вживання іменника лихорадка в метафоризованому значенні вживається в літературі ХІХ століття. Так, у І.С. Тургенєва зустрічаємо:

Впрочем, Базаров скоро сам перестал запираться, лихорадка работы с него соскочила и заменилась тоскливой скукою и глухим беспокойством (Тург.; 152).

У результаті метафоричного вживання в структурі слова актуалізується сема 'напружений, виснажливий. Відбувається процес семантичної детермінологізації.

У сучасному публіцистичному і художньому стилях функціонує ще одне найменування симптому – головная боль – "больове відчуття в ділянці черепа, що виникає при різних хворобливих станах; один з найпоширеніших видів болю" [6, 267]. Ця одиниця детермінологізується як в широкому, так і в вузькому значенні:

Согласно полученным данным, у трети абонентов сразу после разговора по телефону ухудшается концентрация внимания; … каждый второй страдает от головных болей (Заголовок цієї статті такий: Головная боль. Под подозрением сотовый) (КП в Укр.; 10.09.06).

Застраховав свою ответственность, вы избавляетесь от головной боли. (Заголовок статті) (КП в Укр.; 8.14.05).

У другому випадку словосполучення головная боль метафоризується, набуваючи значення "проблема". З таким семантичним наповненням воно функціонує і в су-часних художніх текстах: …в её лице я приобрету лишнюю головную боль (Вильм. 3, 6), або: вот мы один раз в ресторан пошли и сразу же на жену напоролись. Зачем ему эта головная боль? (Вильм. 1, 135-136).

Цікаво, що в сучасній художній літературі зустрічається ще одне синонімічне найменування термінологічного походження:

– Просто любопытно, что я в этой жизни упустила? – Геморрой! – Что? – не поняла я… – О господи! Ты с Луны свалилась? Теперь так говорят. – Как говорят? – Ну раньше говорили морока, головная боль и всё в таком роде, а теперь просто – геморрой, или сокращённо гимор (Вильм. 2, 145).

Термін геморрой позначає "вузлувате розширення вен нижнього відділу прямої кишки" [6, 228]. При його метафоризації відбувається актуалізація родової семи 'біль, страждання', "проблема". Цей приклад є показовим у тому сенсі, що детермінологізована лексика, зокрема медична, поповнює не тільки книжну мову, а й розмовну: "у наш час цей пласт слів формує нейтральні, і частково розмовні, знижені лексичні шари мови" [2, 92].

У художніх текстах представлена не тільки семантична детермінологізація, а й функціональна: До последней ночи Райка занималась психотерапией – рассказывала без умолку о своей учёбе, о преподавателях, студентах, об артистах оперетты и в результате так меня уболтала, что я заснула и проспала до самого утра (Вильм. 2, 143). (Пор.: "Психотерапія – лікування за допомогою психічної дії на хворого. У широкому значенні слова до П. відноситься дія на хворого всього оточення" [6, 882]).

У тому ж художньому тексті зустрічаються детермінологізовані лексеми местная анестезия, аллергия, гипноз, наркоз та ін., проте обсяг статті не дає змоги зупинитися на їх докладному аналізі.

Таким чином, у статті здійснено спробу подати загальний погляд на процес дете-рмінологізації у сфері медичної лексики на матеріалі газет і художніх текстів. Ціл-ком очевидно, що процес детермінологізації на сучасному етапі є достатньо продук-тивним і складним. Надалі дослідження буде спрямоване на виявлення механізмів детермінологізації у сфері медичної лексики, а також стилістичних особливостей за-значених одиниць у функціональному аспекті.

1. Большая медицинская энциклопедия. В 36 Т. – М., 1956–1964.

2. Капанадзе Л. А. Взаимодействие терминологической и общеупотребительной лексики. // Развитие лексики современного русского языка. – М., 1965.

3. Непийвода Н. Ф. Детерминологизация как результат взаимодействия общелитера-турной и терминологической лексики. Дис… канд. филол. наук: 10.02.02/ Инсти-тут языкознания им. А.?А.?Потебни. – К., 1983.

4. Никитина Ф. А. О некоторых новых тенденциях в терминологическом словообра-зовании / Структура и математическая лингвистика. – К., 1978.

5. Ожегов С. И. Словарь русского языка. – М., 1986.

6. Популярная медицинская энциклопедия. – М., 1961.

7. Сорокин Ю. С. Развитие словарного состава русского литературного языка. 30-е – 90-е годы ХІХ века. – М.-Л., 1965.

8. Сороколетов Ф. П. История военной лексики в русском языке: ХІ – ХУІІІ вв. – Л., 1970.

9. Черторизька Т. К. Нові значення старих слів // Рідне слово. – К., 1974.

10. Шмелёв Д. Н. Современный русский язык. – М., 1977.

11. Щербина А. А. Сущность и искусство словесной остроты (каламбура). – К., 1958.

12. Энциклопедический словарь медицинских терминов. В 3 Т. – М., 1982–1984.

Джерела:

1. Тургенев И.С. Отцы и дети. – М., 1981. – (Тург.)

2. Вильмонт Е.Н. Нашла себе блондина. – М., 2003. – (Вильм. 1)

3. Вильмонт Е.Н. Перевозбуждение примитивной личности. – М., 2004. – (Вильм. 2)

4. Вильмонт Е.Н. Бред сивого кобеля. – М., 2005. – (Вильм. 3)

6. Комсомольская правда в Украине за 2004-2006 гг. – (КП.в Укр.)

7. Известия за 2005 г. – (Изв.)

© Ріднева Л. Ю., 2006