Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Суфіксальна деривація ад'єктивів у технічній термінології

Людмила Сидоренко


УДК 801.316.4

Крім наукових термінів, що позначають певні предмети, явища чи поняття, значну частину термінологічної лексики становлять прикметники.  У статті проаналізовано суфіксальну деривацію ад'єктивів, що вживаються у технічній термінології; відповідно до мотивації аналізованих прикметників та їх семантики виділено семантичні моделі на позначення ознак предметів.

Ключові слова: суфікс, ад'єктив, нормативність творення, словотвірні варіанти.

In addition to scientific terms, which name the objects - events or things - the majority of the term vocabulary are adjectives. In the article there is a detailed analysis of adjectives, built with the help of suffix, which are used mainly in technical vocabulary, according to their meaning sIantic models for naming the features of objects.

Key words: suffix, adjective, normativity, and morphological variants.

Значну частину термінологічної лексики становлять прикметники, семантика яких пов'язана з якісною характеристикою предметів, якісною чи відносною визначеністю процесів, явищ. У складі термінологічних одиниць прикметники вживаються для відображення різноманітних зв'язків предметів, їх взаємодії. Прикметникова термінологічна одиниця виступає окремим знаком-найменуванням, що фіксує стосунки між об'єктами дійсності. Розглядаючи прикметники у семантико-граматичному аспекті, І Вихованець зазначає: "У прикметнику відбулося посилення дієслівного значення стану у бік постійної ознаки предмета" [3, 17]. Саме така специфіка прикметника визначає його функціонування в складі термінологічних одиниць. У прикметникових суфіксальних дериватах, на думку А. Грищенка, засвідчені кінцеві результати словотвірних процесів, у яких визначальними, з лінгвістичного погляду, завжди були "пристосування іменникової, дієслівної ...семантики для вираження найрізноманітніших ознак у зв'язку з загальним процесом ад'єктивації [5, 116]. Тому вивчення процесів і засобів на позначення  властивостей предметів, їх якісних характеристик та набуття якісними характеристиками процесуальних ознак є актуальним для  сучасного термінотворення. Вивченню особливостей творення термінологічних прикметників присвячено ряд праць [7; 6; 1; 2; 3; 5]. У?дослідженні звертаємо увагу на словотвірні особливості прикметників, що виступають у функції термінів, точніше, є складовою частиною термінологічних словосполучень на зразок: циліндричний тягар, балочні злуки, передатне число, руйнаційне навантаження, згинний момент, і позначають якісну чи відносну характеристику предметів, процесів, явищ чи передають дійові властивості суб'єктів та об'єктів дії.

У технічній термінології функцію якісної характеристики понять виконують прикметники, за допомогою яких виділяються характерні ознаки деталей, механізмів тощо. Ад'єктиви виконують класифікаційну роль. Саме прикметник вказує на видову відмінність чи ознаку, яка є визначальною для класифікації приладів, знаряддя, процесів, наприклад: сталь барвиста, сталь бесемерівська, сталь булатна, сталь мартенівська, сталь нікелева, сталь  рейкова, сталь ковка, сталь нержавіюча (РУТС-94,130). У технічній термінології прикметникові одиниці перебувають у дериваційних зв'язках з іменником: шпонковий (шпонка), сегментний (сегмент), кубічний (куб) та дієсловом: гартувальний (гартувати), підривний (підривати), пресуючий (пресувати). Із семантичного погляду, прикметник виконує функцію модифікатора іменника . З цього приводу К. Городенська зауважує, що прикметники у своїй основі мають предикатно-предикатні структури, які ідентифікуються із словосполученням: "основний предикат цієї структури формує кореневу морфему прикметника, а значення супровідного предиката... представляють відповідні суфікси" [4, 185].

Для семантичної класифікації прикметників визначальну функцію виконує твірна основа, яка формує значення ад'єктивного деривата, а дериваційний суфікс є формальним виразником рекатегоризаційної трансформації відповідної частини мови в прикметник.

Прикметникові афікси найчастіше є формальними показниками предикатної семантики. Заміщуючи предикати, вони виконують лише функцію конкретизації, що зумовлено характером значень цих предикатів, які модифікують кількісний вияв ознаки, представленої предикатним аргументом. Предикати з квантативним значенням вказують на інтенсивний і неповний, слабкий ступінь вияву ознаки. Прикметникові суфікси і є формальними репрезентантами цих значень предикатів.

Ядро системи термінологічних прикметників становлять похідні, утворені за допомогою форманта -н-, який відзначається найбільшою значеннєвою нейтральністю та найширшими словотворчими можливостями завдяки морфологічним умовам його  сполучуваності.

При термінотворенні формант -н- приєднується як до основ східнослов'янських слів: вод-н-(ий), двигун-н-(ий), так і до іншомовних: кардан-н-(ий), пропорцій-н-(ий), гармоній-н-(ий), реактив-н-(ий).

Серед десубстантивних ад'єктивів у термінології досить часто виділяються паралельні утворення з формантами -н-, -ов/-ев, -ан.

Поєднуючись з основами іменників на позначення речовини, матеріалу, названі форманти виступають виразниками спільного словотвірного значення "належний тому чи виготовлений з того, на що вказує твірна іменникова основа". Лексеми з афіксом -н- передають якісні характеристики, а лексеми з афіксами -ов/-ев, -ан - відносні.

Як показує наше дослідження сучасних наукових праць та термінологічних словників, паралельні прикметникові утворення на -н(ий) і -ов(ий) від основ іменників з конкретним предметним значенням – назв рослин, речовин, матеріалів, тканин – семантично майже не диференціюються. Для цих прикметників характерне паралельне вживання обох співвідносних слів без помітного розрізнення значень: цементний – цементовий, динамітний – динамітовий, баластний – баластовий, карданний – кардановий, сажовий – сажний, фазовий – фазний, самановий – саманний, шпагатовий – шпагатний, шахтовий – шахтний.

Для вираження значення "пов'язаний з виробництвом чогось, що відноситься до якого-небудь виробництва" перевага надається утворенням на -ов(ий), -ев(ий), оскільки саме ці ад'єктиви виражають  відносну ознаку: снігова крупа – тверді опади з крупчасто-дощових хмар у вигляді матово-білих снігоподібних ядер неправильної форми.

Досліджуваний матеріал показує, що в науково-технічній термінології є порівняно велика кількість словотвірних варіантних термінологічних лексем із загальним значенням "призначений для будь-якої дії, названої твірною основою", утворених від іменникових запозичених основ: еліпсоїдний – еліпсоїдальний, диференційний – диференціальний, синусоїдний – синусоїдальний, пропорційний – пропорціональний, біномний – біноміальний та від дієслівних національних основ: зварний – зварювальний, розвантажний – розвантажувальний, руйнівний – руйнувальний, вимірний – вимірювальний, затискний – затискувальний, гартівний – гартувальний.

Згідно з даними аналізу, деякі ад'єктиви, утворені від іменникових запозичених основ, не розрізняються за семантикою: біномнийбіноміальний, а деякі мають різну семантику: меридіанний – прикметник від слова "меридіан", меридіальний – який розташовується, іде, тягнеться до меридіана у напрямку з півночі на південь; потенціальний – стосується потенціалу, потенційний – прихований, який існує в потенції і може виявитися або бути використаний за певних умов, прихований, потенціальний.

Як засвідчує досліджуваний матеріал, у термінологічній практиці функціонують терміни-ад'єктиви з суфіксом -очн- паралельно із суфіксом -ов-, наприклад: шлюпкове / шлюпочне (обладнання), арковий / арочний (міст), осколковий / осколочний (щебінь), безусадковий / безусадочний. Враховуючи необхідність розбудови власне національної термінології, ми повинні надавати перевагу термінологічним номінаціям зі словотворчими афіксами -ов-, -альн-, наприклад: замковий, брусковий, блокувальний.

Синонімія прикметникових словотворчих суфіксів спостерігається у суфіксальних термінологічних одиницях на позначення якісних характеристик, що зумовлено їхнім кількісно-оцінним словотвірним значенням. Суфіксальний словотвір таких термінів має свої особливості. Вони виявляються в однотипності їхнього словотвірного значення, на вираженні якого спеціалізується велика кількість словотворчих суфіксів. До таких суфіксів зараховуємо дериватори -ив-/-лив-, – ист-, -уват-, -ит/-овит-, -ат-, -аст-,-ав-, які служать для вираження додаткових семантичних відтінків, пов'язаних з категорією інтенсивності, – неповноти ознаки чи її часткового вияву тощо. Аналізуючи прикметникові суфікси, І. Вихованець зазначає: "Прикметники з суфіксами -овит-, -ист-, -ат- ґрунтуються на іменниково-прикметникових сполуках, у яких прикметниковий предикат вказує на велику міру якості. Суфікси заміщують прикметниковий предикат..." [3, 215].

Для синонімії цих дериваторів характерним є те, що вони виконують спільну словотвірну функцію, але в різному семантичному контексті твірних основ. Деякі деривати можуть вживатися з тією самою твірною іменниковою основою паралельно: зубатий, зубчатий; пінявий, пінистий. Ад'єктивний суфікс -ат-/-аст- у технічній термінології виступає зі значенням "такий, що характеризується інтенсивним виявом ознаки" і приєднується до іменникових основ: поластий (рос. заполистый). Розширення сфери сполучуваності дериваційної морфеми -ат- сприяло виникненню варіантного ад'єктивного суфікса -чат-, крім значення "такий, що характеризується інтенсивним виявом ознаки", вони можуть вказувати і на подібність за формою. Відзначимо, що  в технічній термінології поряд із суфіксами -ат-, -чат-  із словотвірним значенням "такий, що характеризується інтенсивним виявом ознаки", використовуються форманти -аст-/-ист-, -част, наприклад: голчастий, жолобчастий, зубчастий.

Зазначимо, що певні афікси можуть приєднуватися не лише до іменникових, а і до дієслівних основ, при цьому відбувається трансформація дієслівної семантики у прикметникову, наприклад: "Одним із прикладів керування процесом переривчастого різання при внутрішньому шліфуванні деталей є збудження в технологічній системі вимушених коливань через неврівноваженість шліфувального круга". Зауважимо, що у деяких лексичних одиницях вживання суфіксів -част-, -ист- диференціюється за значенням, наприклад: стебельчастий – "той, що має стеблі", стеблистий – "такий, що характеризується інтенсивним виявом ознаки".

Проаналізувавши сучасні термінологічні словники та технічну літературу, можемо стверджувати, що в українській науковій та технічній термінології на позначення понять, схожих з явищами об'єктивної дійсності чи певними предметами, вживаються паралельно прикметники на -видий, -подібний та прикметники з суфіксами -уват-/-юват-, -аст-/-яст-: дугоподібний, дугуватий; клиноподібний, клинуватий, клинчастий; хвилеподібний, хвилястий; пальцеподібний, пальцюватий, пальцевидний; воронкоподібний, лійкоподібний, лійкуватий; вихороподібний, вихруватий, вихровий; вилкоподібний, розвилкуватий; платиновидний, платиновий; стільникоподібний, стільникуватий.

Прикметникові суфікси -уват-/-юват-, -аст-/-яст- поєднують в собі модифікаційне та мутаційне значення. Суфікс -уват-/-юват- поєднує модифікаційне ("невеликий ступінь ознаки") і мутаційне ("має ознаки того, що названо мотивуючим іменником"). Своєрідність цього суфікса полягає в тому, що він, приєднуючись до прикметникових основ, утворює похідні з різним значенням, наприклад: малуватий, глибокуватий. Це пояснюється тим, що значення похідного слова мотивується семантичним і формальним критеріями. Розходження в значеннях похідних зумовлене семантикою твірних основ. Але у термінології суфікс -уват-/-юват-, приєднуючись до іменникових основ, найчастіше використовується на позначення слабкого ступеня вияву ознаки наприклад: голкуватий, ніздрюватий (чавун), шаруватий, стьожкуватий, стрічкуватий, торочкуватий, жилкуватий (мармур).

Суфікс -аст-/-яст- поєднує модифікаційне значення більшого ступеня ознаки і мутаційне: "має те, що названо мотивуючим іменником": голчастий, бахромчастий, дірчастий, фестончастий.

Таким чином, зауважимо, що в науковій та технічній термінології немає чітких критеріїв уніфікації термінологічних одиниць на позначення понять, схожих з певними предметами чи явищами, оскільки на нормативність творення того чи іншого терміна впливають не тільки рекомендації лінгвістів, а й традиція вживання терміна, його функціонування в спеціальній літературі та практиці.

Експериментальний матеріал показує. що в науковій та технічній термінології є ряд ад'єктивів з суфіксом -ичн-/-ічн-, який сформувався на основі прикметникового суфікса -н-, наприклад: кубічний, граничний, циліндричний, хроматичний, аерометричний, апланатичний, алкоголіметричний.

Проведене дослідження свідчить, що суфікс -ичн-/-ічн- приєднується лише до основ іншомовного походження, а також служить для творення гібридних ад'єктивних термінологічних одиниць, позначаючи відношення до чогось. Наведемо приклади вживання терміноодиниць із названими суфіксами у контекстах: "Застосування такого комплекту допоміжного інструмента з циліндричним хвостовиком дає змогу зменшити номенклатуру допоміжного інструмента для токарних верстатів з ПК..."; "На відміну від розглянутих раніше точних методів дослідження нелінійних систем метод гармонічної лінеаризації (гармонічно наближеним) є принципово наближеним"; "Табличний курсор можна переміщувати по таблиці в режимі READY i POINT, при цьому його переміщення в режимі POINT використовують для того, щоб вказати потрібний діапазон клітинок"; "... графічний планшет – пристрій для створення і роботи з графічними зображеннями". Необхідно зауважити, що в українській термінології є ряд ад'єктивних термінологічних одиниць із суфіксом -ичн-/-ічн, передсуфіксальні частини у структурі яких виступають як позиційно пов'язані морфеми: термічний, фреатичний, холічний.

Зазначимо, що у складі матеріально-речовинних термінологічних прикметників функціонують субстантиви, утворені за допомогою суфікса -ан-/-ян-. Крім спеціального значення – ознаки за матеріалом, суфікс -ан-/-ян- під впливом суфіксів -к- та -ов- набув нових відтінків: належність до виду, породи. Деривати з названим афіксами позначають матеріал, із  якого зроблено предмет, наприклад: олов'яний, піщаний дротяний, селітряний, жерстяний, бляшаний. Досліджуваний матеріал засвідчує вживання у технічній термінології паралельних утворень на -ов(ий) і -ян(ий). Одні лексеми різняться за значенням, наприклад:

"проволочный – техн. 1. (относящийся к проволоке) дротовий; дротовий (завод, стан, телеграф) 2. (сделанный, имеющий деталь из проволоки) дротяний; дротяний (трос, датчик, реостат)";дротові гострозубці; дротяна чулка (РУСНТ-98); інші лексичні одиниці зі спільною твірною основою, оформлені різними, але близькими за функцією афіксами, мають тотожне значення, наприклад: бавовниковий, бавовняний, селітровий, селітряний.

У технічній термінології виділяємо незначну кількість відносних ад'єктивів з суфіксом -ськ-/-цьк-, утворених від іменникових основ на позначення агентивних та загальних назв, наприклад: токарський, друкарський, ватманський, штурманський, слюсарський, ковальський, ткацький, колекторський, різьбярський, бавовницький, конструкторський, материнський. Серед аналізованих лексем виділяємо похідні, мотивовані власними назвами, наприклад: чебишовський, релеївський, томасівський, бесемерівський та в контексті: "У виробництві сталі застосовують різні методи: конверторний (бесемерівський), мартенівський, тигельний, електроплавильний"; "Звідси походять і відповідні назви каналів зв'язку: з релеєвськими або з узагальненими релеєвськими завмираннями". Важливим моментом у розвитку цієї тенденції була втрата відповідними  особовими прикметникам здатності до вираження ознаки за відношенням індивідуальної присвійності і усталення їх у значенні відносності.

У синтаксичній конструкції, що лежить в основі дериваційного зв'язку іменник – відносний прикметник, іменник виступає в значеннях суб'єкта чи об'єкта. Ці синтаксичні значення, виконувані іменниками, нейтралізуються в атрибутивній функції мотивованих ними прикметників. Внутрішня диференціація десубстантивних відносних прикметників на -ськ(ий) ґрунтується на єдності словотвірного форманта і значеннєвого плану.

У проведеному дослідженні термінологічних ад'єктивів із названим суфіксом виявлено поодинокі лексеми з дієслівною мотивацією, наприклад: труський – трусити, тряський – трясти, які характеризують відношення до відповідної дії означуваного іменника.

У незначній кількості термінологічних ад'єктивів виступає суфікс -арн- (у позиції після -л- виступає суфікс -ярн-), приєднаний до іменникових основ, наприклад: столярний, малярний, колінеарний, монетарний, сумарний, молекулярний.

Отже, відповідно до мотивації аналізованих прикметників та їх семантики у термінотворенні виділено такі семантичні моделі на позначення ознак предметів:

– "пов'язані з виробництвом чогось, стосуються до якого-небудь виробництва" – N + -ов(ий), N + -ев(ий) / -єв(ий);

– "належний тому чи виготовлений з того, на що вказує твірна основа" – N + -н(ий), N + -ов(ий) –  N + -ев(ий) / -єв(ий); N + -ан(ий) / -ян(ий);

– "такий, що характеризується інтенсивним виявом ознаки" – N + -аст(ий)/-яст(ий), -част(ий), – N + -ист(ий), – N + -ат(ий);

– "має ознаки того, що названо мотиваційним іменником" –  N + -уват(ий) / -юват(ий);

– "такий, що позначає відношення до чогось" –  N + -ичн(ий) / -ічн(ий);

– "такий, що відноситься до чого-небудь"  – N + -ськ(ий),- N + -арн(ий) / -ярн(ий).

1. Береговенко Л. М. Формування дериваційної системи прикметників української мови (якісні прикметники): Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. – К., 1994. – 285с.

2. Вербовська І. Т. Словотвірна синонімія і словотвірні варіанти прикметників української мови: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. – Львів,2000. – 310с.

3. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наук. думка, 1988. -256с.

4. Городенська К. Проблема зв'язку словотвору та синтаксису в новій академічній граматиці української мови // Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів. – Х.: Око, 1996. – С.182–185.

5. Грищенко А. П. Морфемна структура прикметника української мови (суфіксальний словотвір) // Морфологічна будова сучасної української мови. – К.: Наук. думка, 1975. – С.96 -140.

6. Грищенко А. П. Прикметник в українській мові. – К.: Наук. думка, 1978. – 206 с.

7. Словотвір сучасної української літературної мови. /Відп. ред. М. А. Жовтобрюх – К.: Наук. думка, 1979. – 406 с.

© Сидоренко Л. М., 2006


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові