Ласкаво просимо

"Якби мала закінчити речення

"Я – жінка, оскільки…",           

перерахувала б: фігура,

емоційність і спосіб мислення" (1)

Об'єктом лінгвістичного дослідження  стали тексти листів, опублікованих у 2002–2004 рр. на сторінках тижневика "Wysokie  Obcasy". Аналіз листів дає змогу зробити висновок про їх насичення емоціями, головним чином негативними. Вони передані як безпосередньо, наприклад через назви почуттів, рис, емоційних станів, так і опосередковано у вигляді імплікацій.

Ключові слова: лист до редакції, відправник,  емоції, стилістичні показники

The text of the letters published in 2002-2004 in the bi-weekly "High Heels" is the subject of this language description presented in the article. There are two ways in which Iotions are shown in the text of the letters: 1) announcing – direct forms of expressing feelings and Iotions, punctuation marks; 2) expressing as implications- approbation or not of the reality manifested by choice lexical and syntax components.

Key words: letters to the editor, sender, Iotions, stylistics exponents

Предметом лінгвістичного аналізу є письмові висловлення, в яких співіснують показники різних, навіть, на перший погляд, антиномічних різновидів мови і тексту. Вміщені  на сторінках преси – як постійна рубрика – "Листи до редакції"  є поширеною на сьогодні реалізацією такого різновиду  епістолярного жанру, яким є  відкритий лист. З одного боку, такий  лист має риси писемного висловлення , він  повідомляє про щось конкретному адресатові, намагається схилити його до певних учинків, і при цьому має приватний характер. З іншого  ж боку,  відкритість листа передбачає звернення до  публічних осіб чи установ і одночасно широке розповсюдження ( red.., 1988: 257), що робить його не приватним, а публіцистичним. У такому разі   прагматичний аспект різновиду, який розуміємо як комунікативні вимоги – образ адресата і адресанта, іллокуційний потенціал, життєвий контекст  (Wojtak, 2004: 30–31), детермінує  композиційну структуру листа (текстову рамку, довжину, поділ на сегменти)  і його стилістичні показники.

Листи до редакції, як правило,   вважають "пресовими текстами", по-різному визначаючи їх статус у  пресовій систематиці – вид або різновид виду. У більш детальній класифікації, з огляду на первинний нормативний взірець, листи виділяють серед літературних жанрів поряд з есе, фейлетоном, репортажем, гуморескою, нарисом (Balowski, 2000: 323–326). Однак  модель зв'язку адресанта і адресата у цих випадках є різною. Для публіцистичного  повідомлення її можна визначити  як спеціаліст (журналіст, публіцист)=> неспеціаліст (читач преси).У випадку листів до редакції модель видозмінюється: неспеціаліст (читач преси) => спеціаліст (редакція) => неспеціаліст (читач). Отже, в такому разі можна передбачити перевагу перспективи, точки зору, а також ієрархії цінностей  непрофесійного відправника(читача),  а в результаті переважання побутового стилю. У літературі в таких випадках за показник побутового мовлення вважається наявність експресивної/емоційної лексики, відмінної від загальновживаної та спеціальної (пор.: Adamiszyn, 1995: 189; Buttler, 1989:181; Markowski, 1990). Варто зазначити, що з огляду на внутрішнє розрізнення і наближення до інших стилів – побутового, художнього, офіційно-ділового, наукового – під питанням є існування самого публіцистичного стилю як функціонального різновиду (Szczurek, 1995: 363).

Приймаємо обидва визначення поняття  емоції, зафіксовані в лексикографічних джерелах:

1) з виразним зазначенням як  "сильне схвилювання, піднесення, …; сильне почуття, напр.., гніву, страху, радості, суму тощо" (Doroszewski red., 1965: 724);

2) з нейтральним визначенням як "переймання чимось, піднесення , схвильованість, почуттєве  переживання "  (Szymczak red., 1988: 542).

Фіксуючи з мовознавчого погляду залежність між термінами емоції й почуття, наводимо  заувагу Ст. Грабяса, згідно з якою "мовна експресія – це процес виявлення адресанта в висловленні, а емоція – це тип експресії, що полягає у виявленні назовні почуттів (особливо афектів) " (Grabias, 1994:256). Поняття емоції  тісно пов'язане з експресивною функцією мови, що зумовлює вираження мовними засобами певних рис мовця. Характер висловлювань   є  природним наслідком його психічних і фізіологічних схильностей. Між тими рисами існує причиново-наслідкова залежність. В експресивній лексиці, часто обмеженій  певним середовищем, відображено побутові стереотипи і визнані системи цінностей. Як наслідок за емоціоналізми визнають не тільки слова на позначення предметів, рис, функцій, але й слова з експресивним забарвленням, що виражають емоційну установку відправника.  Терміни експресивізм і емоціоналізм використовуємо взаємозамінно, визнаючи їх смислову еквівалентність.

Можна передбачити наявність у листах до редакції як емоціоналізмів, що в  науковій літературі названо притаманними, характерними для цього жанру (Pisarek, 1991:76), такими,  що сигналізують про позицію мовця щодо об'єктивної реальності, так і стилізованих та емоційних експресивізмів  –  засобів мовного комізму або іронії. Емотивність теж може вводитися у висловлення неявним способом  у вигляді імплікатури (Szumska, 2000: 199).

Для ілюстрацій обрано тексти листів, опублікованих на сторінках щотижневика "Wysokie Obcasy"  (надалі WO  – ред.) – недільного додатку "Gazety wyborczej". Періодичне видання призначене для жінок. Такій читацькій аудиторії підпорядковано тематику листів і  способи її подання (перспектива і точка зору). Формулювання "жіноча преса"  приймаємо з огляду на читацьку аудиторію, а не  на стать  дописувачів. У "Wysokich Obcasach" публікуються матеріали, написані як журналістками, так і журналістами.

Аналізовані листи написано в 2002–2004 рр. Їх авторами в основному є жінки, хоч інколи пишуть і чоловіки. Треба додати, що редакція залишає за собою право на редагування і скорочення всіх надісланих текстів, в тому числі й листів. Технічна редакція листа, що робить наочним його графічну систему, також упливає на структурний аспект взірця листа. Таким чином, після певного редагування  можна зафіксувати такі зміни:

1.         відсутність ідентифікації – дати й місця написання;

2.         початок листа замінено титулом, придуманим редакцією;

3.         лист має блокову композицію з поділом на абзаци;

4.         відсутність  формули кінця;

5.         відправник може залишитися анонімним – ідентифікованим  за допомогою лише ініціалу, ім'я або іменником: читачка/читач.

У випадку приватного листа відправник передбачає відповідь адресата, її очікування виявляються часто в кінці листа, формулах прощання (мета написання листа міститься у самому значенні дієслова  листуватися). Такої передумови  немає в листі до редакції, яка публікує вибрані тексти листів, не відповідаючи на них. Читач знає правила публікації. Лист може  надихнути на відповідь іншого читача. Проводиться своєрідне ранжування: "Лист тижня", тобто найцікавіший, на думку редакції, містить відповідний заголовок і нагороджується якимсь подарунком. Можна припустити, що зазначені правила публікації листів впливають на показники емоційності.

В аналізі виявів емотивності користуємося типологією емоційних знаків, запропонованою С.?Грабясом (1994: 254–257), І.?Новаківською-Кемпнон (1995) і зібраних К.Датою(2000). Керуючись твердженням, що окремі емоційні стани можуть бути передані, виражені або виявлені (Grabias, 1994: 261–263),  у зібраному ілюстративному матеріалі можна виділити безпосередні емотивні  показники, а також імпліковану емотивність.

До першої  групи належать всі ті лексичні показники, які з огляду на змістову чи синтаксичну функцію є емотивними експліцитно (напр., десигнати  почуттів – іменники, окреслені   риси – прикметники, дієслова, прислівники-детермінанти, вигуки,  частки). У листах читачів до редакції такий спосіб вираження емоцій зустрічається досить часто. Приклади , що репрезентують  окремі групи  показників,  подано з урахуванням частотності  їх уживання:  

1. Емотивність безпосередньо названа предикатом. У такий спосіб зрідка позначають позитивні емоції, що стосуються носія стану, напр.:

Значно частіше дописувачі виражають негативні емоції:

Часом негативні емоції передано через форму інклюзивного "МИ": 

2. Емотивність , виражена десигнатом-іменником у функції підмета. Увагу привертає тенденція до анімізації чи персоніфікації негативних емоцій:

3. Емотивність  у функції іменної частини присудка стає з семантичного погляду  суттю смислу речення – згідно з розумінням цієї частини  як такої, за допомогою якої приписуються властивості предметам, назви яких виконують роль підмета. Конструкції, що сприймаються позитивно:                               WO 03/40 –  то окремий випадок. Здебільшого і  в цьому разі також необхідно підкреслити перевагу лексем із негативною конотацією, напр.:

4. Емотивність, виражена в позиції додатка, є безпосереднім тлом стану або властивості: "Mam z tego [допомоги іншим – Г.Ф.] pewn? satysfakcj?." LT WO 02/41; "Zacytowa?I w wielkim strachu, bo u nas niekt?rych gorszy wszystko." WO 02/40; "Trzy miesi?ce walki sko?czy?y si? dla mnie tragedi? – poroni?am." WO 03/30; "Upora?am si? z ?alI, smutkiI, dziwnym poczuciI winy, t?sknot?." WO 03/45; "CzujIy zazdro??, mo?e nawet niech??." WO 03/40; "Wiele razy odczu?am l?k wyra?any nieuwag? czy lekcewa?eniI." WO 03/49; "czu?am b?l straszliwy." WO 04/8; "Strach – to w?a?nie czu?am." WO 04/8; "?y?am w l?ku." WO 04/12.

Безпосередні висловлення про емоційний стан іноді супроводжуються  знаком оклику, що може повторюватися, напр.: "Nie spodziewa?am si? tego po was!" WO 02/40; "I nikt nie wierzy w te moje Iocje!" WO 03/21; "Po dzisiejszym przeczytaniu artyku?u m?wi? NIE!!!" WO 03/37; "Cieszmy si? z tego daru natury!" WO 02/46. Знак оклику вживається також як підсилення наказового способу в функції позитивної директиви,  як у останньому прикладі.

5. Лексичні оператори (вигуки, прислівники -детермінанти, підсилювальні частки) вживаються як експліцитні показники емоцій, напр.: "?e to jest mi?o?? taka prawdziwa, ?e ha!" WO 03/38; "A co by by?o, gdyby urodzi?o si? niepe?nosprawne...? Ha?!" WO 03/43; "Ach, jak doPze jest ?y?!" WO 03/46; "Ba! My?la?am, ?e to jest na moj? korzy??." WO 03/47; "Heh, mia?am kiedy? takiego koleg?." WO 04/3; "Pisz? artyku?y w lokalnej gazecie. Niestety nie o polityce." WO 02/41; "Wiele bym da?a za bycie wybitnie utalentowan?. Niestety." WO 02/41; "Niestety, r?wnie? coraz cz??ciej dochodz? do mnie g?osy znajomych: Nie wracaj, bo nie ma do czego." WO 03/30"No, no. Dziecko musi wiedzie?, ?e sprawi?o nam przykro??." WO 03/23; "Czy m??czy?ni to wra?liwe istoty? Ale? tak!" WO 04/9; "Ilu? to nocy nie przespa?am." WO 04/10; "Ile? ja bym da?a, by mie? jakiegokolwiek szefa!" WO 04/6.

Серед  експресивних операторів читачки досить часто вибирають вислів НА ЖАЛЬ, що демонструє негативні емоції. Треба підкреслити також схильність до гіпертрофії фактів  та узагальнень. Це вмотивовано психікою дописувачок, головним чином, екзальтацією неповнолітніх  читачок. Показниками такого емоційного стану стають оператори, що актуалізують значення узагальнення чи приєднання когось чи чогось  до сукупності. Найчастіше цю функцію виконують традиційні прислівники і займенники: абсолютно, ніколи, жодний тощо.  Напр.: "Absolutnie wszystkie studia naukowe informuj?, ?e wi?kszo?? dzieci bitych przez rodzic?w po latach dzi?kuje." WO 03/23; "By? m??czyzn?? Nigdy! (...)By? m??czyzn?? Nigdy!" WO 04/6; "Mam 13 lat (...) wiI, ?e ka?dy osobnik p?ci m?skiej to szowinistyczna ?winia. WiI r?wnie?, ?e nigdy, przenigdy nie wyjd? za m??!" WO 04/10; "?adnej czu?o?ci, pob?a?ania czy czego? podobnego." WO 02/39. "O nie, zagalopowa?am si?, teraz ju? s? pralki." WO 02/40; "Ale dlaczego, u diab?a, <<zgrabna tr?jeczka>> w kobiecie ma mnie <<kr?ci?>> bardziej od jej dowcipu, intelektu, uroku osobistego, sukcesu zawodowego?" WO 03/20; "Dzi?kuj? tylko Bogu, ?e mam tak wyrozumia?ego m??a, kt?ry sam pomyje i zrobi kolacj?." WO 03/25; "M?j Bo?e!!!" WO 04/6.

6. Емотивні  ФРАЗЕМИ нечасто зустрічаються в листах. Найчастіше  це такі висловлення: "O nie, zagalopowa?am si?, teraz ju? s? pralki." WO 02/40; "Ale dlaczego, u diab?a, <<zgrabna tr?jeczka>> w kobiecie ma mnie <<kr?ci?>> bardziej od jej dowcipu, intelektu, uroku osobistego, sukcesu zawodowego?" WO 03/20; "Dzi?kuj? tylko Bogu, ?e mam tak wyrozumia?ego m??a, kt?ry sam pomyje i zrobi kolacj?." WO 03/25; "M?j Bo?e!!!" WO 04/6.

На межі безпосередньої та імплікованої емотивності розглядають  вирази, які не передають емоційних станів через назву емоції, але виявляють її за допомогою метафоричних перенесень або морфологічної структури. У цій групі представлені, з одного боку, негативні лексеми, що відносять до семантичного поля хвороби або звірів, також спорадичні вульгаризми, напр.: "O tacie m?wiono << wariat, ?wir, psychol>>, nigdy nie powiedziano <<chory>>." WO 02/40; "Ty cholero, krowo, idiotko, tak durnego dziecka nikt nie ma." WO 03/32; "W warstwie Iocjonalno-intelektualnej redukuje mnie, m??czyzn?, do (prosz? o wybaczenie) kutasa, a co najmniej dwu oble?nych ?apsk." WO 03/20.

З іншого боку, сюди належать експресивно позначені словотвірні деривати, іменникові атрибутивні назви , грубі вирази, а також звуконаслідувальні дієслова, напр.:  "A potI panie narzekaj?, jakie to z nas chamy i prostaki, co im tylko <<tr?jeczki>> w g?owie." [ говорить чоловік] WO 03/20; "Siostra fukn??a." WO 03/28; "Lekarka burcza?a." WO 03/28; "Moja mama chla?a." WO 03/32. Часом з'являються деривати з позитивним відтінком: "Robi to, co kocha. Szcz??ciara!" WO 03/46.

До цієї серії прикладів можна додати часто вживані в листах  фразеологізми, характерні для експресивних висловлювань. Ілюстрації демонструють емоційну позамовну поведінку, психофізичні реакції організму під впливом емоцій, напр.: "poczu?am zimny skurcz w gardle." WO 03/25 => 'страх'; "O ma?o nie spad?am z krzes?a." WO 03/47 => 'здивування'; "Ca?a sprawa niewarta by?aby spluni?cia." WO 03/20 => 'легковажність'; "Wynik biopsji ?ci?? mnie z n?g." WO 03/41 => 'жах'; "Czasami nie umiI podnie?? g?owy i i?? przed siebie." WO 03/25 => 'нещастя'; "Wydawa?o mi si?, ?e ?wiat kr?ci si? wok?? mnie." WO 03/30 => 'щастя'.

У листах до редакції також часто як безпосередній вираз почуттів присутня  імплікована емотивність. Емоційний стан дописувача не завжди виражений прямо, але про нього можна здогадатися. З   погляду мови  то є вияв емоцій за допомогою пунктуаційних знаків (знак оклику, знак запитання) або експресивного синтаксису (повтори, три крапки). Емоції читачок – дописувачок листів виявляються також за допомогою питальних речень. Питальні конструкції цих висловлювань, підкріплені відповідними займенниками, не мають характеру очевидних питань, тільки питань деліберативних  (обговорення, роздуму, дорадчих), які слугують  для вираження  безпорадності, суму, жалю тощо. З цією метою найчастіше використовують експресивну функцію виразу  чи , що означає між іншим  нетерплячість, питальний займенник чому, що стосується, як правило,  причин, а також лексему  як у функції виразу, що означає подив, приголомшення. Емоційність цього типу висловлень може підкріплюватися повторами.  У досліджуваних текстах  представлено багато деліберативних  і  риторичних питань, що часто повторюються, напр.: "Czy historie ksi??niczek mog? mie? szcz??liwy fina??" WO 02/41; "?ycie? Czy to ty mo?e?" WO 02/46; "I jak pozby? si? tego fizycznego b?lu, kt?ry rozrywa wn?trze i nie pozwala mie? ju? d?u?ej marze?, z?udze? i wiary?" WO 02/46; "Czy jestI dziwna? Czy ze mn? jest co? nie tak? Czy naucz? si? by? sama? Czy znajd? Go? Jak sobie z tym poradz?? (...) Ile mo?na czeka?? Ile mo?na mie? nadziej?? Jak mam nie zwariowa?? Jak mam sta? si? normalna? Czy jest kto?, kto mnie zrozumie?" WO 03/25; "Dlaczego nie by?y podwy?szone alimenty? Dlaczego zasi?ek rodzinny wynosi tu 38 z?, a nie 85? Dlaczego ?aneta nie ma ustalonej grupy niepe?nosprawno?ci?" WO 03/34.

Нагромадження в одному тексті певної кількості запитань слугує гіперболізації негативних емоцій, самотності,  смутку – як у четвертому з наведених вище  прикладів. Аналогічну функцію виконують  повторення окремих слів або цілих виразів. Вони можуть бути самостійним показником емоцій або співіснувати з іншими засобами, напр. з вигуками:

1. Гіперболізація позитивних емоцій, напр. щастя: "Dzi?ki nim [дружині та дітям – адресант чоловік] mam permanentn? wiosn? przez ca?y rok. Dzi?ki nim przechodz? obok listopada i prawie nie zauwa?am stycznia." WO 02/39 => 'щастя'; "By? kobiet? to znaczy dumnie nosi? g?ow? (...) By? t?, kt?ra wydaje na ?wiat nowe ?ycie (...) By? szyj? rodziny. By? t?, dla kt?rej jest w stanie porzuci? wszystkie swoje zobowi?zania (...) By? inspiracj? (...) By? inteligentniejsz? od m??czyzn (...) By? jedn? z tych, przez kt?re wybucha?y wojny (...) By? dumn? z tego, ?e si? ni? jest. By? szcz??liw?. By? najlepsz?." WO 03/26;

2. Гіперболізація негативних емоцій, напр. смутку: I nic. Nic., nic, nic,- przez lata." WO 03/21 => 'смуток'; "By? kobiet? znaczy po prostu nie by? m??czyzn?.(...) By? kobiet? to r?ba? drewno, tak by nie po?ama? paznokci.(...) By? kobiet? to nie mie? pretensji o taki stan rzeczy do nikogo(...) By? kobiet? to nosi? imi? ko?cz?ce si? na "a", jak J?zefa, Stanis?awa, nie?? swoje "a", kt?rego nie mo?na si? pozby?." WO 03/21.

Варто зауважити, що за допомогою того самого повторення "by? kobiet?"  залучено і водночас перебільшено або позитивні (приклад з 1 групи), або негативні емоції (2 група прикладів), залежно від  переживань і емоційного стану дописувача листів. Отже, не тільки вживання різних засобів вираження емоцій  зумовлене позамовними чинниками, але й уживання того самого показника може мати окрему позамовну мотивацію.

Емотивним знаком, охоче вживаним у листах, є три крапки. Велику кількість висловлень з трьома крапками можна пояснити потребою привернути увагу сприймача. Важливою функцією цього пунктуаційного знака є рівноцінність  просодичних рис (головним чином призупинка голосу чи перерваність висловлення), зумовлених емоційними поглядами. Подібно до описаних вище показників емоційності, вживання трьох крапок має також негативну емоційну мотивацію, напр.: "A cia?o... jestI u progu samob?jstwa." WO 03/29 => 'я нещаслива'; "Zamkn??am oczy, nie chcia?am ju? niczego widzie?..." WO 04/5 => 'страждання'; "Nie by?y to doPe zwi?zki. ZatI ko?czy?y si?..." WO 04/7 => 'я нещасливий'; "Ale to ma??e?stwo nie by?o szcz??liwe. I tak dalej..." WO 04/8; "Krak?w to pi?kne miasto. (...) Ale czego? mi Pak..." WO 04/10 => 'журба, сум'.

До лексичних  засобів, що імплікують емоції, відносимо також синтаксичні конструкції, погоджуючись із застереженням К.Міхалевського (2004:135) про необхідність того , щоб у такому разі сполучення слів привносили нове емоційне забарвлення, новий зміст. Імплікатура емотивності може вимагати більшого, ніж одне речення, контексту, інколи для розуміння емоцій дописувача треба прочитати  увесь лист. Інтерпретація емоції часто не є однозначною, а однотипні  почуття можуть виявлятися одночасно. У такому типі висловлень емотивність не проглядає в  явний спосіб –  не вистачає повідомлення з безпосереднім висловленням емоцій. У синтаксичній структурі висловлення можна, проте, віднайти складник, що є сигналом конотацій, визначених як позитивні чи негативні. Це ілюструють конкретні приклади:

1. смуток: "M?j tato nigdy nie bawi? si? ani ze mn?." WO 02/39 => 'smutek'; "Ja jestI chory na jesie?." WO 02/39, nigdy =>'смуток';

2. гіркота: "Jest zupe?nie inaczej. Zawieruszy?y si? gdzie? dawne projekty" LT WO 02/41, zupe?nie inaczej => 'гіркота'; "Nie wiI ju? sama, czego chcie? od losu." LT WO 02/41, ju? nie wiI => 'гіркота';

3. обурення: "Przed chwil? przeczyta?I w "Polityce" felieton Jerzego Pilcha, a w nim, b?d?cy "polIik?" Z Pani tekstI." WO 02/41, ohydny passus => 'обурення';

4. незадоволення: "JestI normalna. Przera?aj?co normalna." WO 02/41, przera?aj?co normalna => 'незадоволення';

5. розчарування: "Przecie? robi?am wszystko, by moje dziecko by?o doPe i szcz??liwe." WO 03/26, przecie? robi?am wszystko => 'почуваюся розчарованою поведінкою доньки';

6. прикрість: "W innych szpitalach widywa?I napisy <<Informacje dla matek>> czy <<Toaleta dla matek>>. Prosz?, niech <<Szpitale z sercI>> nie b?d? tylko dla matek." WO 03/28 => 'мені прикро, бо знехтували правами батька';

7. страждання: "Min?? prawie rok, a ja nie potrafi? si? z tym pogodzi?." WO 04/3 => 'страждання'; "Chce mi si? bi?, kl?? i wyzywa?, podrapa? kogo? do krwi, ?eby j? zobaczy?." WO 04/5 => 'страждання, злість';

8. задоволення: "Chc? powiedzie?, ?e jesie? ?ycia mo?e by? r?wnie pi?kna jak wiosna czy lato, tylko nie nale?y siada? w fotelu i poddawa? si? melancholii i rozleniwieniu." WO 03/32, jesie? ?ycia jest pi?kna => 'задоволення';

9. щастя: "To cud, ?e go [m??a] spotka?am." WO 03/26 => 'я дуже щаслива'; "Mam te? najcudowniejszego m??a." WO 03/31, "Mam pi?cioletniego wspania?ego synka, najlepszego na ?wiecie m??a." WO 03/32.

Вищезазначені імплікації необхідно трактувати як інтерпретаційну сугестію. Варто тут згадати слова Д.Шумської, що "уточнення комунікативного змісту того типу висловлень є можливим тільки через посилання до прагматичного контексту(…) (Szumska, 2000:201). Власне синтаксичний контекст може виявитися недостатнім. У свою чергу, виявлення прагматичних чинників у вичитуванні емотивності робить залежною  інтерпретацію  від емоційного стану сприймача тексту. 

Дописувачами більшості листів до редакції "Wysokich Obcas?w" є жінки і лише зрідка –  чоловіки. Але при цьому немає виразної цезури (емоції позитивні – емоції негативні) у відзначеності емоційних висловлень жінок і чоловіків, опублікованих на сторінках газети. Аналізований матеріал не дає змоги  віддавати перевагу емоційній пристрасності жінок порівняно з чоловіками. Мовці без поділу на стать спілкуються або виявляють подібні емоції у своїх висловлюваннях (у цитованих прикладах стать мовця-чоловіки виявлялася за допомогою лексичних або морфологічних засобів).

Аналіз листів свідчить про великий ступінь їх насичення показниками емоційності. З одного боку, це характерно для побутового різновиду  мови, з іншого – виникає з  видових взірців  приватного листа.

Привертає увагу домінування показників, що передають  негативно оцінну емотивність. У представленому ілюстративному матеріалі показників позитивних емоцій значно менше (вони стосуються головним чином любові та родинного щастя). Навіть емоційні стани, окреслені як амбівалентні, наприклад здивування,  в контексті викликають негативні асоціації. Наслідком того може бути незначне представлення інтимних прізвиськ з позитивною конотацією. Спорадична поява прізвиськ із семантичного поля казок, напр. "kr?lewna, Kopciuszek, ksi???tka, ksi???ce wp?ywy, ksi???ca rodzina, ksi??niczka" WO 02/04 – характерна для контекстів, що навіюють іронічне прочитання. Отже, можна припустити, що безвідносно до особистісної тематики відкритий характер листа не сприяє вживанню прізвиськ, навіть блокує їхню появу. Вони залишаються в інтимній сфері дописувачів.  Словотворчі експресивні здрібніло-пестливі вирази, напр. "mamusia- dziewczynka"  WO 03/25 в аналізованих текстах зустрічаються нечасто.

Емоції представлені в листах як безпосередньо,  через назви емоцій, рис і емоційних станів, експресивні оператори, емотивні знаки пунктуації, так і опосередковано, у вигляді імплікатури. З огляду на об'єкт/причину емоційної поведінки мовні показники емоційності скеровані на носія стану, на особи  та явища, описувані в листах, а також на сприймачів.

К.Дата вважає, що в написаних текстах іноді зустрічаємося з безпосереднім вираженням почуттів. На її думку, "так буває лише в приватних листах і, можливо. у творах драматичних" (Data, 2000: 249). У випадку аналізованих листів до редакції, відкритих (ЩИРИХ) листів, що поєднують приватний характер з метою публікації, переважила приватність. ЇЇ показниками є між іншим значний ступінь насичення висловлювань показниками емоцій,  що впливає на відбір і водночас на емоційний стан читача цього типу текстів.

Adamiszyn Z., 1995, Styl potoczny, [w:] S. Gajda red., Przewodnik po stylistyce polskiej, Opole, ss. 183-217.

Balowski M., 2000, ?wiadomo?? gatunkowa a wzorzec normatywny (na przyk?adzie gatunk?w prasowych, [w:] D. Ostaszewska red., Gatunki mowy i ich ewolucja t. I, Mowy pi?kno wielorakie, Katowice, ss.316-329.

Buttler D., Markowski A., 1988, S?ownictwo wsp?lnoodmianowe, ksi??kowe i potoczne wsp??czesnej polszczyzny, [w:] J?zyk a kultura, t. 1, J. Anusiewicz , J. Bartmi?ski red., Wroc?aw, ss. 178-203.

Data K., 2000, W jaki sposb j?zykoznawcy opisuj? Iocje? [w:] I. Nowakowska-KIpna, A. D?Powska i J. Anusiewicz, J?zyk a kultura t. 14, Uczucia w j?zyku i tek?cie, Wroc?aw, ss. 245-252.

Doroszewski W. (red.), 1965, S?ownik j?zyka polskiego, t. II D-G, Warszawa.

Grabias S., 1994, J?zyk w zachowaniach spo?ecznych, Lublin.

Markowski A., 1990, Leksyka wsp?lna r??nym odmianom polszczyzny, Warszawa.

Michalewski K., 2004, Iocjonalne nacechowanie telewizyjnych tekst?w informacyjnych, [w:] K. Wojtczuk i A. Wierzbicka (red.) Funkcja Iocjonalna jednostek j?zykowych i tekstowych, ss. 135-139.

Nowakowska-KIpna I., 1995, Konceptualizacja uczu? w j?zyku polskim, Warszawa.

Pisarek W., 1991, Ekspresywizm, has?o [w:] S. Urba?czyk S. (red.), Encyklopedia j?zyka polskiego, Wroc?aw, s. 76.

S?awi?ski J. (red.), 1988, S?ownik termin?w literackich, Ossolineum, Wroc?aw.

Szczurek E., 1995, Styl publicystyczny, [w:] S. Gajda red., Przewodnik po stylistyce polskiej, Opole, ss. 363-396.

Szumska D., 2000, O Iocjach bez Iocji, [w:] I. Nowakowska-KIpna, A. D?Powska i J. Anusiewicz, J?zyk a kultura t. 14, Uczucia w j?zyku i tek?cie, Wroc?aw, ss. 199-208.

Szymczak M. (red.), 1988, S?ownik j?zyka polskiego, t. I A-K i t. III R-Z, Warszawa.

Wojtak M., 2004, Wzorce gatunkowe wypowiedzi a realizacje tekstowe, [w:] D. Ostaszewska red., Gatunki mowy i ich ewolucja t. II, Tekst a gatunek, Katowice, ss. 29-39.

Переклад Н.П.Шумарової

© Філіп Г., 2006