Ласкаво просимо

В Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка 30 березня 2006 р. відбулася традиційна ХІІ Міжнародна науково-практична конференція з про-блем функціонування і розвитку української мови. Цього року конференція мала назву"Текст як засіб комунікації" і була присвячена пам'яті професора Наталії Федорівни Непийводи, якій у 2006 р. виповнилося б 50 років.

Тематика заходу визначалася, виходячи з актуальних проблем сучасного журналістикознавства і наукових інтересів Наталії Непийводи. Тому на конференції працювали такі секції:

1. Лексико-семантичні процеси в епоху глобального інформаційного обміну (проблеми термі-нологізації, детермінологізації, функціонально-стилістичного варіювання мовних засобів, запозичень, перекладу).

2. Психологія сприймання і розуміння тексту: функціонально-стилістичні, когнітивні, психо-лінгвістичні, соціолінгвістичні, етнолінгвістичні та PR аспекти.

3. Редагування нехудожніх текстів – комунікативна мета й інформаційний комфорт.

У конференції взяли участь 73 учасники з 10 міст України, а також з Польші. Серед учасників були 7 професорів, 31 кандидат наук, 13 аспірантів, 14 асистентів і викладачів і 8 студентів.

На відкритті вступне слово проголосив заступник директора Інституту журналістики доц. О. Чекмишев. На пленарному засіданні, яке провела проф. Н. Шумарова, виступили професори О.?Пономарів, А. Мамалига, Т. Ковалевська, І. Ющук, М. Гуць та інші.

Розглядаючи проблеми культури мови сучасних ЗМК, проф. О.Пономарів (Київ)наголосив на необхідності вдумливого ставлення до слова, обов'язкового дотримування морфологічних норм сучасної української мови. У доповіді проф. І.?Ющука (Київ) була проаналізована мовна ситуа-ція в Україні і визначено ті заходи, які сприятимуть її врегулюванню. Виступ проф. Т.Ковалевської (Одеса) був присвячений розгляду теоретичних засад вивчення феномену сугес-тії і аналізу його кваліфікаційних ознак.

Зі спогадами про Н. Непийводу виступила її мати – доц. Ф. Непийвода.

Перша секція була поділена на дві підсекції. На одній  розглядалися проблеми функціонування і розвитку української мови, методи її пропаганди (З.Партико), вживання сленгової лексики у сучасній пресі (Т.Глушкова) тощо. На другій  йшлося про дослідження лексико-семантичних та функціонально-стилістичних процесів ( І.?Самойлова, Л.?Ріднева, О.?Федоренко,  К. Коротич, О. Пономарьова, В. Слінчук, Н. Сидяченко та інші). Так, у доповіді І.Самойлової (Київ) було роз-глянуто динаміку смислового розвитку слова і випадки звуження значень загальновживаних слів, подано рекомендації щодо їх подальшого  представлення у тлумачних словниках. Доц. Л.Ріднева проаналізувала явище детермінологізації медичної лексики та її вживання  в  публі-цистичному і художньому мовленні.  О.Федоренко розглянула емотивно-демінутивні одиниці як засіб іронії в газетних текстах останнього десятиліття.

У другій секції теж працювало дві підсекції. У першій з них об'єктом дискусій була проблема комунікативно-смислової єдності тексту та психології його сприймання, а в другій підсекції текст розглядався як засіб маніпуляції масовою свідомістю, зокрема у сфері політики та рекла-ми. На засіданні першої підсекції  виступили Н. Зражевська, Т. Кузнєцова, Г. Філіп, С. Бондар, О. Штурнак, О. Грудзинська, О. Кузьменко, на другій підсекції – Т. Смирнова, Н. Кондратенко, Н Кутуза, С. Бронікова, К. Хаддад, Ю. Комінко, Н. Орлова та інші.

У першій підсекції в центрі уваги опинилися різні види і жанри спілкування  в системі засобів сучасної комунікації. Зокрема,  Г.Філіп (Жешув) розглядала мовно-стилістичні особливості ли-стів до редакції журналу для жінок "Wysokie Obcasy" (Польща), написані як жінками, так і чо-ловіками. Доц. Т.?Кузнецова (Суми) проаналізувала мовні і графічні особливості спілкування сучасної молоді за допомогою SMS, а О.Штурнак  зосередилася на інтонаційній виразності те-левізійних текстів.

На третій секції про проблеми редагування нехудожніх текстів доповідали Я. Прихода, О. Кочерга, Т. Скотникова, Ю. Стадницька та інші. Зокрема, у доповіді Т.Скотникової (Київ) йшлося про особливості сприймання спеціалізованих текстів і завдання редактора при їх редагуванні.

А.?Башук (Київ) проаналізувала мовні засоби, за допомогою яких в інавгураційних промовах В.?Ющенка і В.?Путіна реалізовано стратегію єдності як важливий складник політичної комуні-кації. 

Члени оргкомітету підготували і надрукували п'ятий випуск наукових читань Інституту журналістики на вшанування пам'яті Н.?Ф.?Непийводи.