Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Лист

Ольга Германова

Вогнепальне сонце знищує надії,
Застудилось серце від нічних блукань.
Я тебе не бачу. Сохнуть мої вії.
Попеклися мрії хмизом сподівань.

Я тебе не бачу. Я тобі пробачу,
Якщо ти у пекло холод принесеш,
Якщо ти до щастя додаси невдачу.
А відпустиш душу – я зрадію теж.

Я тебе не бачу, з того потерпаю.
Всі веселі маски – просто напускне.
Без обгортки буднів я не хочу раю.
Я програла волю. Не залиш мене.

Я лечу до тебе з нападом довіри,
Та гальмують крила об земне тертя.
Я – фальшива пташка. Замість пір’я – шкіра.
Я – сама підробка. Ти – саме життя.

Попри денне світло мружуся на людях,
Що з очей не здатні вичерпати біль.
Ти – моя фортеця. Я – твоя приблуда.
Лиш тобі наплачу повне море хвиль.

Хто оскаржить долю через сотні років?..
Хто крізь вічні мандри вірність пронесе?..
Я тебе не бачу. Я не чую кроків.
Я втрачаю сили… Я втрачаю все…


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові