У статті досліджено молодіжний сленг у мовленні засобів масової інформації, спрямованих на молодіжну аудиторію. Виявлено основні завдання та особливості сленговживання у цих виданнях. Окреслено окремі аспекти історичного розвитку соціодіалекту. Подано основні джерела молодіжного сленгу (інтержаргон, кримінальне арго, англійська мова) та виявлено окремі особливості формування лексем молодіжного соціодіалекту.Ключові слова: молодіжний сленг, соціодіалект, аудиторія.The article tells about certain aspects of historical development of social dialect. An interrogation helps to understand the place of slang in the life of young people. The main source of the youth slang (interjargon, criminal argot, English language) and certain particularities of its development are given.Keywords: social dialekt, youth slang, audience.
Актуальність теми полягає в тому, що молодіжний сленг є досить популярним у мовленні молодіжних ЗМІ, які використовують його для “наближення” до читача. Останнім часом відчувається посилений інтерес до цієї теми, але фундаментальних наукових досліджень, присвячених висвітленню даного питання, небагато, крім того, специфікою теми є стрімкий розвиток та зміна досліджуваної лексики, що спричинює швидке “старіння” інформації, зокрема словників.
Мета роботи – дослідити місце сленгової лексики у мові молодіжних видань (“Молоко”, “5 балів”, “Експрес Сool”), з'ясувати причини її використання та визначити особливості та закономірності побудови сленгових лексем.
Завдання, які ставились у роботі відповідно до мети, є такими:
– з'ясувати історію сленгу, визначити закономірності його розвитку та вживання в різних групах населення;
– визначити місце сленгової лексики у мові молодіжних видань, з'ясувати причини використання сленгу в мові періодичних видань та визначити чинники, які впливають на формування мовленнєвої культури підлітка;
– простежити етимологію окремих лексем молодіжного сленгу та визначити чинники, які впливають на виникнення тих чи тих мовних одиниць;
– з'ясувати особливості лексем молодіжної субмови.
Науково-теоретичним тлом послужили праці таких дослідників мовного процесу, як Л. Ставицька, С. Пиркало, А. Коваль, Н. Бабич, Н. Шовгун та ін.
Джерельною базою роботи стали результати соціологічних опитувань, проведених нами.
Новизна дослідження полягає в тому, що проблема існування молодіжного сленгу на сторінках молодіжної преси є важливою з лексичної та психологічної точки зору, однак на сьогодні є дуже маловивченою і потребує детального розгляду.
Хронологічні межі дослідження 2004–2007 рр.
Об`єктом дослідження є молодіжний сленг як мовне явище.
Предметом дослідження є особливості вживання сленгу (шкільного та студентського) у молодіжних друкованих виданнях.
У роботі використано такі методи дослідження: спостереження, порівняння, опитування, аналіз.
Проблема існування українського молодіжного сленгу є досить малодослідженою, тому дана робота, яка містить як теоретичні, так і практичні елементи, може стати корисною при подальшому вивченні цього питання.
Історія та сьогодення молодіжного сленгу
Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої, мови містить деяку кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.
На Заході період так званого “жаргонного вибуху” вже минув (увінчавшись, зокрема, “механічним апельсином” Берджеса), тоді як до України хвиля інтересу до субмов докотилася лише порівняно недавно. Досі в наукових колах почасти домінує розуміння молодіжного соціодіалекту як “мовного хуліганства”. Нині це питання досліджують лише окремі мовознавці, хоча сама тема надзвичайно багатогранна. Важливими віхами у цій галузі можна вважати вихід двох словників молодіжного сленгу за редакцією Л. Ставицької та С. Пиркало. Однак специфіка сленгової лексики, зокрема мінливість у часі та просторі, дозволяє говорити про невичерпність цієї теми. Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60–80-х роках ХХ ст. вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей.
Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг як один із її складників надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50–60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню.
Сленг кожної історичної епохи відображав ознаки часу. Наприклад, у 60-х він був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної ейфорії. Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах: “wally”, “nurd” тощо. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи.
Стосовно ж сучасного українського сленгу, то тут, попри значну його зросійщеність, спостерігаємо процес “українізації”, використання притаманних українській мові методів словотвору та адаптація іноземних слів до української вимови. Прикладами можуть слугувати такі номінації: дискогопалка, лоскотарка, вечоранга, стайня, долярчик, хом'ячок, мітингайло, недоганяйло, окейно, дріт, мавпа, жаба, кракозябра, гальмо, тусівка, типу, ситуйовина лягти в краватку, скинься в тюбик – там вогко і прохолодно тощо.
Молодіжний сленг та ЗМІ
Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутості. Прийом популярний серед читачів, яким приємно мати спільну мову з виданням. У цьому випадку можна провести аналогію з жаргоном окремої сім'ї, компанії, який дуже цінується носіями і робить групу людей згуртованішими, дозволяє відрізняти “своїх” від “чужих”. П. Білоус, доктор філологічних наук, говорячи про творчу індивідуальність автора, зазначає: “Часом автори, зокрема, з нинішнього молодого покоління літераторів, вдаються до навмисного нагромадження вульгаризмів або жаргонізмів, чим прагнуть підкреслити власну мовну “незакомплексованість” і продемонструвати особисту творчу розкутість”. Ця думка стосується не лише письменників, а й журналістів – авторів молодіжних видань. Особливо, коли молоді письменники пишуть для періодики.
Як зазначає дослідниця сленгу Л. Ставицька, періодичні видання віддзеркалюють зміни у мовному середовищі соціуму, демонструючи широкий діапазон жаргоновживання у різних сферах. “Друковані ЗМІ, миттєво реагуючи на зміни у екстралінгвальній, мовній реальності та мовній свідомості українського соціуму, відбивали і продовжують відбивати соціально-стильове та функціональне розмаїття сучасного жаргоновживання різних соціодіалектів, що його структурують: кримінальне арго, тюремна лексика, жаргон наркоманів, мафіозі, корпоративні, професійні жаргони, жаргонізована розмовна мова, політичний, міський сленг та ін.” [1, 272].
Спробуємо дослідити місце сленгової лексики на сторінках українських ЗМІ, цільовою аудиторією яких є молодь. Та переважна більшість таких видань виходить у світ російською мовою, що ускладнює можливість дослідити українські сленгові номінації у журналістських текстах.
Для дослідження були взяті журнали, які мають значну аудиторію і є частково або повністю українськомовними: “Молоко”, “5 балів”, “Експрес Сool”.
Л. Ставицька зазначає, що мова населення відображає мову журналістів. Таким чином, працівників ЗМІ “звинувачують” у поданні зниженої лексики як модної. Це твердження легко перевірити, звернувшись до рубрики “Письменность” у журналі “Молоко”. Дуже багато читачів намагаються писати мовою однієї з епатажних авторок видання Сої Лось, наслідуючи не лише її стиль та ритміку, а й специфічні слова і мовні особливості. Однак варто зважати й на те, що мова журналіста молодіжного видання (найчастіше молодої людини) є відображенням того мовного середовища, в якому він існує. Тому журналіст є каналом, через який специфічні слівця вузьких компаній проникають на сторінки преси, а далі – у щоденне мовлення читачів. Таким чином, зараз у молодіжному мовленні часто вживаними є російські слова в українській транскрипції з іронічним відтінком. Особливо виразно це видно з граматики, наприклад, таких слів: зарісуюся, шютка, пєвічок, атмарозкі.
Водночас, незважаючи на значну зросійщеність сленгової лексики, із загального словника молоді активно починає виокремлюватися власне український сленг. І знаковим є те, що він здобуває визнання на сторінках молодіжної преси. “Типу, от воно – анонімне уособлення зла. Журнал не зовсім впирає те, що його будуть асоціювати з...” [2, 36]; “Проте, вони дупля не відбивали, що початком усіх початків є натхнення. Я махала цю лінійку. Могли гарно повиганятись. І нагло фігачили у майбутнє. Найбільше харило – одягати панчохи. ...вантажили одне одного мудрими мислями...” [3, 28]; “Сюжет і тексти безсовісно надерті з наступного Ірениного роману. Зруйнувати довірливу дитячу психіку вірняком. Уже встиг женитися, наклепати дітей... про які я, чувирло дурне, поняття зеленого не мала... [4, 34].
Автори сайту http://annababina.narod.ru пропонують класифікувати російські молодіжні ЗМІ за способом використання сленгу на дві групи: “Ті, що розмовляють сленгом” та “Сленг як експресивний засіб” [5]. У нашому випадку перша група майже не представлена, оскільки майже всі досліджувані видання використовують сленг не постійно, а лише в окремих випадках як засіб увиразнення (часто з іронічним відтінком).
Сленг досить часто трапляється в інтерв'ю, передаючи стиль мовлення героя. Наприклад, інтерв'ю Ірени Карпи журналу “Молоко”: “Тато навіть танцював, а мама відвалила несподіваний комплімент”; “А тато і так підвисає на музлі просунутому – йому на концертах просто комфортно”; “Заважає пиво з друзями, втикання, кіна різні”; “Купую книги і просто якось розслаблено живу, особливо не парюся”; “Потреби і раціон змінюються відповідно до того, в якій ситуйовині ти знаходишся”. Журналіст намагається підлаштуватися під інтерв?юйованого, розмовляючи однією з ним мовою: “Тебе не запарило постійно їздити?”, а відповідь у тому ж дусі: “Нє, мені поки кайфово” [6, 43].
Дослідниця сленгу Л. Ставицька зазначає: “Якщо в в самих публікаціях жаргонізми доцільні, то поява їх у назвах газетних рубрик навряд чи допустима” [1, 278]. Та якщо мова йде про молодіжне видання, яке хоче мати спільну мову з читачем, то застосування сленгових номінацій у назвах рубрик не є настільки небажаним, крім того, воно не набуло значного поширення. Прикладом може слугувати назва рубрики “Комп.от” у журналі “Експрес Сool”. Власне, у цьому випадку видання пішло далі, використавши сленгове слово (хоча й в англійському варіанті написання) вже в назві журналу.
Джерела сленгових номінацій
Сленгові слова та вислови є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей. Наприклад, лексему “розуміти” в одній компанії звикли замінювати словом “шарити”, а в іншій – “розчехлятися”. Так само існують слова, притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова “я в шокє”, для інших характернішими є слова “я холодний”, “я в трансі”, “ти шо гоніш?” і навіть “хай мене покрасять”.
Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, а й як особистості, у даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це чимало підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами. Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального спілкування.
Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутворення (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. На думку дослідниці Л. Ставицької, “сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям” [1, 189]
Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших чинників, серед яких насамперед виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, інтерпретація молоддю деяких термінів, зокрема медичних. Англійська мова дедалі більше входить у наше життя і не може обминути молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Проте слід зазначити, що вплив англійської на молодіжну субмову є закономірним явищем. Як зазначає Д. Лихачов у своїй праці “Арготичні слова професійного мовлення”, аналогічно у колишніх німецьких, англійських, російських жаргонах домінантний вплив мали циганська мова та ідиш. Тому не дивно, що російський та український сучасний сленг певною мірою англізований. Можна виокремити кілька способів утворення сленгу. Наприклад, невдала інтерпретація іноземних слів (гирла, хаза, крейзі, спікати, беґ, паті, мані, піпли, месаг – англ.; авсвайс, ахтунґ, варум вассер – нім.; кайф – араб.). “Якщо ти маєш хоча б якийсь мінімальний досвід геймера”; “Гарно переданий драйв – одна з особливостей всієї платівки” [7, 9,4].
Окремим джерелом молодіжного сленгу є інтержаргон. За визначенням російського жаргонолога М. Грачова, інтержаргон – це “загальнопобутова і певна частина професійної лексики різних жаргонів (соціальних діалектів), які переходять у “дифузну зону” міжжаргонного вживання, але не асимілюються з просторіччям” [8, 21]. Чимало лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки, лимон, стріляти, поїхати, малахольний. Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів, як зубр (від “зубрити”, іронічний відтінок – назва тварини), парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пари прогулює), гуртак (гуртожиток) та ін. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції через те, що мають яскраво виявлене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, бо почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість. Чільне місце в молодіжному мовленні посідають метафоричні номінації, що виявляють образні можливості внутрішньої форми вихідного уявлення: кайф – кайфовий, кайфоломщик, кайфолом; башлі – башляти, башльовий, небашльовий тощо.
Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад,
базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме: мовлення; дієслова
запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка мають цілком розбіжне значення у літературній та сленговій мовах. Проте одиниці молодіжного сленгу теж змінюють свою семантику в сленгові окремих груп.
Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні, – це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний змістовий відтінок. Наприклад, замість словосполучення “іди сюди” вживається “мандруй сюди”, “мігруй сюди”, “крокуй сюди” тощо.
Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача: бляха-муха, блін, йо-ма-йо. Семантика цих слів зрозуміла лише під час усного мовлення й виражається тільки за допомогою інтонації.
Активно використовуються суфікси зниженої емоційної маркованості, такі як: -ха – депресуха, класуха, -юк – сидюк, -ло – файло, хавало, хлебало. Трапляються і здрібніло-пестливі суфікси -ик, -ок-: телик – телевізор, велик – велосипед, хом'ячок – комп'ютерна мишка, тазик – комп'ютер.
Як уже зазначалося, характерним для сленгу (зокрема, комп'ютерного) є закон економії мови у гіпертрофованому вигляді: маг – магнітофон, магазин; комп – комп'ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіано; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра).
За результатами проведеної роботи можна зробити такі висновки.
По-перше, молодіжний сленг як вияв молодіжної субкультури є результатом мовотворчості підлітків, запозичення з інших сленгів (зі збереженням і втратою значень), який використовує прийом надання словам літературної мови нових значень. Лексеми формуються під впливом найрізноманітніших чинників, серед яких – одиниці інтержаргону, кримінального арго, англійська мова (переважно комп`ютерний сленг).
По-друге, одиниці молодіжного сленгу використовуються у досліджуваних виданнях періодично, переважно з метою увиразнення матеріалу, надання йому молодіжної розкутості, а також щоб “наблизитися” до читачів.
По-третє, молодіжний сленг саме у періодичних виданнях випереджає словники і дає змогу детальніше вивчати мову конкретного часового простору.
1.
Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. Соц. диференціація української мови. – К.: Критика, 2005. – 464 с.
2.
Молоко / Глав. ред. Е. Кирьянов. – 2006. – Октяб. – № 10.
3.
Молоко / Глав. ред. Е. Кирьянов. – 2006. – Сентяб. – № 9.
4.
Молоко / Глав. ред. Е. Кирьянов. – 2006. – Авг. – № 8.
5. <http://annababina.narod.ru>. – 2007. – Січ.
6.
Молоко / Глав. ред. Е. Кирьянов. – 2006. – Янв. – № 1.
7.
Експрес COOL / Гол. ред. Ю. Постоюк. – Лип. – 2006. – № 24.
8. Грачев М. А. Русское арго. – Нижний Новгород, 1998.
9.
Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово. – 1998. – № 12. – С. 4–5.
© Кондратюк О. В., 2006