Ласкаво просимо

У статті розглядаються різні за когнітивно-експресивними характеристиками типи синонімів, представлених у медіатекстах на футбольну тематику. Аналізуються синонімічні засоби, які ще не досліджувалися у журналістикознавчій стилістиці.

Ключові слова: синоніми, футбольна тематика.

In the article the types of synonyms with different cognitive-expressive characteristics in the mediatexts about football are considered. The synonymic means, which have not been researched in the journalistic stylistic yet, are analysed.

Key words: synonyms, football.

Лексична синоніміка сучасної української спортивної мови є вагомим складником її стилістичних засобів, оскільки стилістика ґрунтується на системі синонімів – на синоніміці лексичній, словотвірній, морфологічній і синтаксичній, на синоніміці слів, словосполучень і тексту. Очевидно, що лексична синоніміка виявляється головним або найяскравішим показником диференціації, адже “стилістичне навантаження синонімічно пов'язаних між собою слів випливає із самого характеру цієї семантико-стилістичної категорії в системі сучасної української мови, із особливостей її формування, оскільки потреба в синонімічних формах виникає внаслідок необхідності уточнення, деталізації думки, висловлення її в різних ситуаціях, або з різним емоційно-експресивним забарвленням” [1].

Спортивна лексика все більше привертає увагу фахівців, які прагнуть визначити загальні активні процеси у спеціальній мовній підсистемі, виявити основні закономірності її розвитку. І. Юрковський у дослідженнях мови спортивної журналістики виокремлює проблеми словотворення спортивних найменувань, наголошує саме на термінах [2]. В англо-російському словнику футбольних термінів подано матеріали про походження футбольної лексики [3]. Ширший масив спортивної лексики охоплює “Російсько-англійський спортивний словник” [4]. Але в науковій літературі немає спеціальних праць, присвячених цілісному аналізу багатства засобів синонімії у спортивних медіатекстах, і зокрема на футбольну тематику. У статті матеріалом для аналізу стали телевізійні трансляції матчів, спортивні новини, футбольні огляди, представлені на Українському телебаченні.

Під час телевізійних трансляцій футбольних матчів перед коментаторами неодмінно постає завдання зробити ці репортажі максимально цікавими для телеглядача. Навіть найнудніший з погляду спортивної інтриги поєдинок потрібно обрамлювати захопливими розповідями із такими словесними зворотами, які б стимулювали інтерес до матчу.

У наш час, коли телевізійний ринок заповнений продукцією на будь-який смак і кожен глядач має можливість обирати серед широкого розмаїття телевізійних програм, навряд чи, наприклад, домогосподарка, дивитиметься футбол. Тому коментаторам потрібно враховувати і те, що саме підготовлена аудиторія вмикає спортивні програми, і ні в якому разі не прагнути до спрощення вживаної лексики. Оптимізація спортивної мови повинна бути скерована на використання саме української літературної мови з одного боку, а з іншого – на влучне вживання слів, які є притаманними висловлюванням самих спортсменів на майданчиках, тренерів на лавах запасних, уболівальників на трибунах і перед телеприймачами.

Під час репортажу перед коментатором стоїть непросте завдання – розповідати одну й ту саму за структурою історію з традиційними дійовими особами (тренер, футболісти, судді, вболівальники), які виконують однакові дії (атакують, захищаються, порушують правила, вболівають…). Але з кожної футбольної історії можна зробити, так би мовити, літературний шедевр за допомогою глибокого розуміння самої гри, авторської фантазії і відмінного володіння словом. Адже небагато є телевізійних форматів, де журналіст творить у прямому ефірі 90 хвилин, а то й більше.

Різний характер стосунків між синонімами сучасної української мови зумовлює багатоманітність стилістичних функцій синонімічної системи. “Муки слова, які переживає кожний, хто береться за перо… – це в першу чергу робота над синонімічними засобами мови. Пояснюється це тим, що в основі синоніміки лежить спільність значення мовних засобів. У кожному синонімі є і те загальне, що дозволяє його ставити в паралель з іншими словами, і те часткове, своєрідне, специфічне, що відрізняє його від інших” [5]. Слова, які вступають у синонімічні стосунки, об'єднуються в синонімічні гнізда за допомогою різних зв'язків. Вони можуть бути еквівалентними і передавати зміст означуваних ними реалій повністю, в однаковому семантичному обсязі, а можуть до основного змісту, який робить пару чи групу слів синонімічними, додавати нові ознаки, які дещо видозмінюють, розширюючи чи звужуючи основний семантичний обсяг поняття. Синонімічна палітра лексики українських футбольних медіатекстів тяжіє до метафоризованих слововживань. Серед метафоризованого лексичного інструментарію синоніміки виділимо два види метафор-синонімів: усталені в мовленні про футбол синоніми та авторські синоніми.

Усталені синоніми-метафори – художньо забарвлені переносні найменування, які вже давно використовуються журналістським товариством у спортивних телевізійних репортажах. Вони вживаються як у трансляціях, орієнтованих на вузьку аудиторію, так і під час репортажів, які “дивляться всі” (важливі матчі Ліги чемпіонів або ж збірної національної команди). Розглянемо приклади.

Хвилеріз – синонімічна назва для опорного півзахисника. Так само як морські хвилі розбиваються об хвилерізи, так і опорний півзахисник повинен руйнувати атаки суперника. “Ось бачимо, що замість “хвилеріза” Мотти виходить креативний футболіст Іньєста” (“Барселона” – “Ліверпуль” // Перший національний, 21. 02. 2007); “Тож наставник росіян не поставив на гру ні тер'єрів, ні хвилерізів” (Македонія – Росія // Мегаспорт, 15. 11. 2006). Це цікавий приклад, в якому переплелися елементи пострадянської й англійської коментаторських шкіл. Разом із словом хвилеріз коментатор звернувся ще й до своєрідного англійського відповідника. На батьківщині футболу terrier (тер'єр) вживається стосовно енергійного півзахисника “з хоробрим серцем, який з першої і до останньої секунди, немов злий пес, кидається на кожен м'яч” [6].

Свічка – синонім на позначення сильного удару вгору. Одне слово, вдало конденсує інформацію, а це є дуже важливим під час прямого ефіру, коли стрімкі події на полі не дають коментаторові можливості по кісточках розкладати кожен технічний прийом. Наприклад: “Але його “свічка” під гострим кутом не загрожувала воротам донеччан” (“Бенфіка” – “Шахтар” // ТРК “Україна”, 02. 10. 07); Захисник “Ліверпуля” без надзусиль зміг загасити височезну “свічку” (“Мілан” – “Ліверпуль” // Перший національний, 26. 05. 2007).

Сухий лист – надскладний елемент футбольної майстерності – гол обвідним ударом, переважно з кутової позначки. Це влучна метафора, що незаперечно засвідчує непереможне прагнення поетизації футбольної мови, назва технічного прийому, яка існує вже багато десятків років. Уявіть собі листок, який вітер зірвав із гілки і поніс кружляти над землею і його важко спіймати. “До воріт було далеченько, але Ковальчука ні відстань, ні людина у воротах не зупинили. Він наважився на “сухий лист”. Хоча за вікном лише серпень, м'яч, неначе осінній листочок, піднявся у повітря, і полетівши загадковою траєкторією, у кінці шляху доторкнувся до сітки воріт” (“Спартак” – “Аланія” // Гол, 29. 08. 2005). Бачимо, що журналісти “Нового каналу”, зважаючи на особливість цього словосполучення, вирішили розшифрувати його значення. Та загалом усталені метафори можна вживати і без розшифровки їхнього значення, адже аудиторія, яка налаштувала свої телеприймачі на футбол, розуміється на таких художніх зворотах, які не вболівальнику мало про що говорять.

Пожежа – надзвичайно розлога і усталена метафора, яка подобається українським футбольним коментаторам. Основне значення слова – це розлагодженість дій захисників у власному штрафному майданчику. Крім того, синонімічна метафора акцентує увагу глядачів на хаотичних діях оборонців, передає негативне забарвлення в оцінці характеру гри: “Його прорив справа призвів до справжньої “пожежі” біля воріт Каррассо” (“Зеніт” – “Марсель” // Мегаспорт, 16. 03. 2006), “Найбільші пожежі біля воріт голландців виникають з лівого флангу” (Нідерланди – Кот-д'Івуар // ICTV, 17. 06. 2006). Але навіть усталені метафори можуть набувати нових яскравих фарб за допомогою авторської фантазії: “Після довгоочікуваної відставки Анатолія Дем'яненка пожежником на пост головного наставника киян призначено старого-нового тренера Йожефа Сабо” (Проспорт // “1+1”, 21. 09. 2007); “Не дивно, що будь-які пожежі на полі арбітр Хан сон воліє гасити жовтими картками. Не дивно, адже основна робота цього шведа – в пожежному управлінні” (Англія – Росія // Мегаспорт, 12. 09. 2007).

Авторські синоніми-метафори – це справді свіжий струмінь у поетизації кожного журналістського коментарю. Цілеспрямованість цього стилістичного прийому мотивується такими міркуваннями: публіцистичний текст, яким, безумовно, є коментар футбольного матчу, являє собою систему фактів, які певним чином взаємозв'язані, і певне зміщення цих зв'язків, будь-яка взаємодія окремих деталей зазвичай активно допомагають посилити роль виокремленого таким чином елемента. Будь-який випадок трансформації являє собою певний експеримент, і навіть якась перебудова вислову може супроводжуватися змінами емоційного забарвлення окремих слів і надавати реченню, тексту нових рис. Трансляція – телевізійна розповідь про футбольний матч – обов'язково вимагає присутності авторського стилю: хтось схильний жартувати в прямому ефірі, хтось любить футбол аж до його яскравої поетизації перед мікрофоном, а хтось коментує старими, затертими до дірок футбольними штампами, і тоді глядачі подекуди вимикають звук або ж перемикають на інший канал. Щоб такого не траплялося, кожному коментаторові, котрому належить супроводжувати спортивне дійство, потрібно прагнути до створення яскравої словесної палітри. Наведемо характерний приклад, коли один вдалий зворот може замінити кілька речень: “І чому Гус Хіддінг випустив сьогодні інженера Семшова, а не офіцера Алдоніна?” (“Македонія” – “Росія” // Мегаспорт, 15. 11. 2006). Спробуємо детально розшифрувати те, що мав на увазі коментатор спортивного телевізійного каналу “Мегаспорт”: “І чому Гус Хіддінг випустив сьогодні півзахисника Семшова, який покликаний організовувати небезпечні атаки, а не опорного півоборонця Алдоніна – вмілого руйнівника творчих дій суперника”. Цей приклад ілюструє природу образності спортивних текстів. Ще М. Пришвін дуже влучно зауважив: “Чому це дорівнює справжньому відкриттю, якщо дуже загальновідому думку, про що люди говорять повсякденно, вдається висловити образами? Чи не тому це буває іноді, що люди, повторюючи думку, втрачають її смисл і знову пізнають, коли думка з'являється в образі?” [7].

Образні вислови спонукають глядача добре подумати, максимально “ввімкнутись” у споглядання гри. Здебільшого коментатори намагаються знайти влучні засоби виокремлення назв команд, імен яскравих гравців. Щоб краще зрозуміти людину, яка говорить перед мікрофоном, потрібно знати історію команд, етимологію їхніх назв, географію, історію окремих країн чи міст. Хоча сприйняття таких назв у контексті полегшується, але мозок усе одно негайно вмикається. Розглянемо такий приклад: “Івуарійський слон аристократів розтоптав гармати канонірів” (“Челсі” – “Ліверпуль” // Мегаспорт, 25. 02. 07) – суміш із футбольних загадок, які потрібно розплутувати, неначе клубок:

1. Івуарійський слон – це про нападника Дідьє Дрогбу, національну збірну якого називають “слонами”. Чому слонами, тому що раніше країна Кот д'Івуар називалась Берегом слонової кістки.

2. Аристократами футбольний клуб “Челсі” називають не тому, що нинішній його президент Роман Абрамович витрачає на придбання гравців неймовірні суми. Челсі – це престижний район Лондона, в якому живуть багатії.

3. Каноніри – це звичайно синонімічна назва команди “Арсенал”, в якої навіть на емблемі можна побачити гармату.

Образний фонтан мовлення коментатора “Мегаспорту” можна дуже прозаїчно перефразувати: “Івуарійський нападник “Челсі” Дідьє Дрогба переміг “Арсенал”. Цей приклад підтверджує слова О. Пономарева про невичерпні можливості синонімії: “Одна з найприкметніших рис української мови – її синонімічне багатство. Можна побудувати, наприклад, два тексти з однаковим змістом, де не повторюватиметься жодна з повнозначних частин мови” [8]. Перед фахівцями, які заходять до коментаторської кабінки, постає завдання вивчити і світове надбання футбольної поетики. Компоненти синонімічного ряду належать до постійних і невичерпних засобів оновлення лексикону, освіження і збагачення виражальних засобів. Окрім основної образно-характеризуючої функції, синонімічні засоби, побудовані на використанні переносних вживань слів, виконують такі важливі функції: стильоутворювальну, нормативно-стилістичну та економічну. Перша функція полягає у використанні цих засобів як будівельного матеріалу для створення характерного для публіцистичного стилю протиставлення “стандарт – експресія”. Друга – нормативно-стилістична – дає можливість використання синонімічних варіантів для урізноманітнення мовлення. Це один із шляхів уникнення повторів. І, нарешті, третя – економічна – допомагає позбутися багатослівних описів там, де можна обійтися влучним і точним, семантично вагомим і стилістично привабливим образним визначенням.

Назви футбольних клубів для пересічних глядачів інколи здаються таємничими, але їх поява має певне логічне пояснення. Як правило, в основі переносних назв футбольних клубів лежать п'ять основних чинників-підстав:

1. Зв'язок із промисловими об'єктами, розміщеними на території, яку представляє футбольний клуб.

2. Назва географічної території, району, що їх представляє футбольна команда.

3. Особливості кольорів футбольної команди.

4. Характерні риси емблем клубу.

5. Цікаві історичні факти.

Здебільшого переносні назви з'являються на основі метонімії, хоча в деяких випадках спостерігаємо появу синекдох і метафор.

1. Абсолютними лідерами серед метонімічних назв-синонімів, в яких простежується зв'язок із промисловими об'єктами, є металургійні поняття. Футбольних “сталеварів” спостерігаємо в багатьох країнах, зокрема в Україні, Росії, Латвії: “Алчевська “Сталь” продовжує поповнювати свої ряди темношкірими футболістами. Нещодавно до “сталеварів” приєднався французький новачок Мор Діоп” (Проспорт // 1+1, 31. 10. 2006); “В чемпіонаті Росії відбулися півфінальні матчі кубку країни. В першому поєдинку між “Спартаком” і “Торпедо-Металургом”, з рахунком 1:3 капітулювали “сталевари” (Гол // Новий канал, 13. 05. 2006); “Створивши два небезпечних моменти біля воріт киян, лієпайський “Металургс” повірив, що не так страшний суперник, яким його малюють. Всі атаки “сталеварів” увінчались одним єдиним м'ячем…” (Час спорту // 5 канал, 13. 05. 2006). Німецьке місто Леверкузен перетворилося на штаб-квартиру виробництва найвідоміших ліків, а назва місцевого футбольного клубу “Байер”, заснованого у 1904 р., відома не лише у Німеччині, а й далеко за її межами. У 1897 р. співробітник фармацевтичної компанії “Bayer” Фелікс Гофман винайшов аспірин. Тож не дивно, що команду дуже часто називають “аспіриновими”: “Недавні лідери “аспіринового” клубу Баллак і Зе Роберту вже не захищають кольори “Байера” (Байер // Барселона, Перший національний, 28. 11. 2002); “Нагадаємо, що саме з “аспіриновими” доведеться помірятись силами московському “Спартаку” в цьогорічному розіграші кубку УЕФА” (Спорт // ICTV, 11. 10. 2007).

2. Назви географічних територій або ж районів, які представляють футбольні клуби, теж слугують джерелом для створення метонімічних синонімів. Етнічні конфлікти, які досі не вщухають в Іспанії, відображаються і на синонімічних найменуваннях футбольних клубів. Там, як ніде, територіальна належність команди підкреслюється журналістами, і це охоче переймають їхні українські колеги: “Нагадаю, що перед цією зустріччю з “Ліверпулем” каталонці не програвали вдома у Лізі чемпіонів 13 матчів” (“Барселона” – “Ліверпуль” // Перший національний, 22. 02. 2007); “Хав'єр Клементе вже не буде головним тренером “Атлетика” в наступному сезоні. Наставник відмовився продовжувати контракт із басками (Гол // Новий канал, 13. 05. 2006).

Після того, як російський мультимільярдер Роман Абрамович придбав англійський клуб “Челсі”, ця команда стала відома навіть тим людям, які ніколи футболом не цікавились. Зі зростанням інтересу до команди все частіше в засобах масової інформації почала з'являтися назва “аристократи”, і не тому, що Роман Абрамович почав за космічні суми купувати гравців. Ще задовго до того клуб називали “аристократами” у зв'язку з елітністю лондонського району Челсі, в якому мешкають заможні люди: “Керівництво “аристократів” спростувало чутки про розрив контракту з Міхаелем Балаком” (Проспорт // 1+1, 06. 09. 2007).

Вживаючи найменування “мерсисайдці”, більшість чомусь вважають, що йдеться про клуб “Ліверпуль”, але це не зовсім точно, оскільки Мерсисайд (Merseyside) – метрополітенське графство у Великобританії з головним містом Ліверпуль, тому всіх ліверпульців, у тому числі й команду “Евертон”, можна назвати мерсисайдцями.

3. Кольори форм, в яких на зелений газон виходять команди, – рятівний круг, який дозволяє футбольним журналістам уникати повторів. Найпростіші синонімічні назви виникають передусім унаслідок використання самих кольорів клубів. Тож майже в кожному репортажі, у кожному новинному спортивному блоці з'являються біло-сині, помаранчеві, жовто-чорні, зелено-білі, синьо-гранатові.

Інший варіант метонімічних назв-синонімів футбольних команд є продуктом широкої мовної обізнаності спортивних журналістів. Так, варваризмів від українських журналістів удостоюються здебільшого італійські гранди: “Бразильський нападник “нерро-адзуррі” Адріану не ввійшов до числа 25 футболістів, заявлених міланським “Інтером” для участі у Лізі чемпіонів” (Проспорт // 1+1, 02. 09. 2007); “Сьогодні до столиці Греції стягнуті найвідданіші, найгучніші фанати “Мілану”. “Россо-нері” мають значнішу підтримку ніж ліверпульці” (“Мілан” – “Ліверпуль” // Перший національний, 23. 05. 2007).

Третій варіант використання кольорових позначень клубів заснований на метафоричних зв'язках. Цікаво, що кольори форми західних футбольних клубів надихнули на метафоризацію в першу чергу тамтешніх журналістів, а вже потім українці з радістю почали переймати вдалі лінгвістичні експерименти своїх колег. Найпоширеніший колір футбольних форм саме білий, але тільки у мадридського “Реала” він “найбіліший”. Серед журналістів і вболівальників столичний іспанський клуб прийнято називати “вершковими”: “В понеділок бразилець спілкувався з новим тренером “вершкових” (Гол // Новий канал, 06. 06. 2004). Багато команд виступають у смугастих біло-чорних футболках, але тільки англійський “Ньйюкасл” асоціюється у всіх із сороками: “Нагадаю, що півзахисник “сорок” Кірон Дайер пропускає сьогоднішню зустріч через травму” (“Блекберн” – “Ньйюкасл” // Мегаспорт, 17. 12. 2006). Команд у блакитному вбранні теж достатньо на строкатій палітрі футбольних форм, але тільки римське “Лаціо” заслужило на яскравий епітет “небесні”: “Капітан “Лаціо” Лучано Дзаурі, у якого закінчився контракт із клубом, підписав новий договір з “небесними” строком на п'ять років” (Наш футбол // Перший національний, 12. 07. 2007). Не завжди слід обов'язково шукати загальні схеми, притаманні словниковим визначенням двох слів. “Тут йде мова швидше про загальні асоціації, іноді приховані, адже метафора зароджується на базі розмитих понять, якими оперує людська свідомість” [9].

4. На емблемах футбольних клубів може бути будь-який малюнок: від фіалок і гармат до кажанів і вовчиць. Тож невболівальнику може здатися дивним, що, наприклад, “гармаші” грають проти “кажанів”. Логотип команди не менше, ніж інші, її атрибути надихає як журналістів, так і вболівальників на синонімічні метонімії до назв футбольних клубів. Зважаючи на те, що в англійського клубу “Дербі Каунті” на майках вишита вівця, футболістам не варто ображатися через те, що всі мас-медіа, як вітчизняні, так і зарубіжні, відповідно й називають команду: “Нагадаю, що наставник “Дербі Каунті” Біллі Дейвіс не збирається покидати своїх “вівців” (“Дербі Каунті” – “Вест Бронвіч” // Мегаспорт, 28. 05. 2007).

Деякі емблеми футбольних клубів за сучасних ринкових відносин стають популярнішими, ніж маркетингові торгові марки. Номером один у цьому списку є логотип найбагатшого футбольного клубу планети “Манчестер Юнайтед”, який завдяки чортику, намальованому на нашивці, називають “дияволами” або ж, враховуючи типову колористику клубу, – “червоними дияволами”: “Сумна для “червоних дияволів” традиція знайшла своє продовження. “Манчестер Юнайтед” знову програв” (“Мілан” – “Манчестер Юнайтед” // Перший національний, 03. 05. 2007).

5. Назви, які походять від певних історичних фактів, потребують, звичайно, знань про них. Етимологію таких найменувань слід розкривати, але ні в якому разі не відмовлятися від їхнього вживання. Дуже часто англійську команду “Евертон” у спортивних новинах називають “ірисками”, але майже ніколи не розшифровують цікавого походження назви цієї команди. Назва “іриски” походить від найменування місцевого кондитерського магазину, який торгував солодощами і м'ятою. “Разом з “ірисками” Фергюсон виграв кубок Англії у 1995 році” (“Наш футбол” // Перший національний, 12. 07. 2007).

Працюючи над досліджуваним матеріалом, спостерігаємо, що мова журналістики на футбольну тематику постійно всотує світовий досвід представлення цього виду спорту в засобах масової інформації. Ці процеси є характерними для сучасного розвитку на основі глобалізації, і, звичайно, журналістам важливо якнайширше і якнайглибше знати систему мовностилістичних засобів, які використовуються на цих теренах. Здійснене дослідження засвідчує, що у мові журналістів, які пишуть на футбольну тематику, використовується ціла низка синонімічних засобів, характерних як для відтворення професійних ситуацій, так і особливостей їхнього представлення й оцінювання. Синонімічні засоби, розглянуті у статті, дають уявлення про способи їхнього образного утворення і застосування. Це частина цілої системи синонімічних засобів, які набувають важливого когнітивно-експресивного значення і є джерелом формування живого, реального повідомлення на основі багатих виражальних можливостей сучасного публіцистичного стилю.

 

1. Сучасна українська літературна мова: стилістика / Заг. ред. І. К. Білодіда; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 244.

2. Юрковский И. М. Активные процессы в русской спортивно-игровой лексике. – Кишинев: Штинца, 1988. – 120 с.

3. Англо-русский и русско-английский словарь футбольных терминов. – М.: ООО “Издательство АСТ”, 2002. – 128 с.

4. Русско-английский спортивный словарь / И. В. Нечаев. – М.: Русский язык – Медиа, 2006. – 196 с.

5. Ефимов А. И. Стилістика художественной речи. – М., 1957. – С. 245.

6. Leigh John & Woodhouse David. Football Lexicon. – London: In association with The Olender Press, 2004. – С. 47.

7. Молодая гвардия. – М., 1953. – С. 78.

8. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підруч. – К.: Либідь, 1992. – С. 57.

9. Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 14.

© Мельник П. І.