Ласкаво просимо

магістр
УДК 070:339.138

У статті йдеться про особливості вдалого маркетингу нового ЗМК, а також про концепції, принципи та види маркетингу в діяльності ЗМК.
Ключові слова: інформаційний ринок, маркетинг, реклама, сегментація, інформаційні продукти.

In the article tells about the features of the successful marketing of new facilities of mass communication, and also about conceptions, principles and types of marketing in activity of facilities of mass communication.
Keywords: informative market, marketing, advertising, segmentation, informative products.

Актуальність теми дослідження зумовлена суспільною зацікавленістю процесами, що пов'язані з новими явищами в галузях моди та розвитку комунікацій, зокрема в галузі брендинга, намаганням глибше осмислити сутність понять, що регулюють відносини в суспільстві.

Сучасний український інформаційний ринок засобів масової комунікації орієнтує журналістів на розвиток підприємницької діяльності, на вміння вписатися в незвичні умови функціонування преси. Беручи участь у жорсткій конкурентній боротьбі за ринок збуту, редакції зобов'язані забезпечити не лише якість свої журналістської продукції, а й подумати про те, як знизити витрати на виробництво та забезпечити оптимальне вирішення проблем, пов'язаних з максимальною можливістю реалізації товару – тиражу. Інакше кажучи, у статті йдеться про те, як реалізовувати свій новий інформаційний продукт із максимальним комерційним результатом. Не слід забувати, що редакція є таким самим суб'єктом підприємницької діяльності, як й інші, хіба що зі своїми особливостями, про які говоритиметься далі. Вона керується такими ж законами ринку. І бути на плаву під силу тим виданням, що приділяють маркетингу своєї продукції значну увагу.

Для того, щоб виокремити особливості вдалого маркетингу нового ЗМК, слід розібратися в загальному сенсі поняття маркетингу, його структурі, видах, концепціях, елементах, принципах та функціях.

У сучасній економічній літературі дається велика кількість визначень поняття "маркетинг". Так, Ф. Котлер пропонує таке розумінняцього терміну: "Маркетинг означає управління ринком, яке спрямоване на здійснення обміну та створення відносин з метою надання споживчої цінності та задоволення потреб і запитів споживача" [1]. Тобто маркетинг розглядається як "соціальний і управлінський процес, за допомогою якого окремі особи та групи осіб задовольняють свої потреби, створюючи товари та споживчі цінності й обмін ними" [1].

Згідно з визначенням Американської асоціації маркетингу, "маркетинг – це процес планування і управління розробкою виробів та послуг для того, щоб досягнуте за рахунок цього різноманіття благ привело до задоволення потреб як окремих особистостей, так і організацій" [1].

А. Старостіна вважає: "Маркетинг – це теорія і практика прийняття управлінських рішень стосовно формування ринково-продуктової стратегії організації на основі дослідження факторів зовнішнього маркетингового середовища з метою реалізації економічних інтересів виробників і споживачів" [2]. Таке визначення за своєю сутністю збігається з управлінським підходом до розуміння маркетингу ЗМК, який передбачає тісний зв'язок маркетингу ЗМК із процесом керування редакцією. Згідно з таким підходом, маркетинг ЗМК – це "провідна галузь редакційного управління всією сукупністю видів діяльності, пов'язаної з перетворенням купівельної спроможності споживачів на ефективний попит видання, їхнього доведення до кінцевого чи проміжного покупця для забезпечення бажаного прибутку або досягнення поставлених цілей". [2]

Останні визначення характеризують маркетинг як ефективну форму пристосування виробничих можливостей редакції до вимог ринку. При цьому основною метою маркетингової діяльності є "збалансування інтересів споживачів з інтересами виробників інформаційної продукції на стадії, яка передує процесу виробництва, шляхом виявлення кількісних і якісних характеристик попиту" [2].

Що ж об'єднує ці та інші визначення? Ключовим поняттям, своєрідним Олімпом маркетингової діяльності є потреби споживачів. Секрет успіху будь-яких фірм, підприємств, редакцій, у тому числі й видавничої справи, на конкурентному ринку полягає в умінні якнайкраще їх задовольнити. С. Гаркавенко розглядає поняття "потреба" у контексті інших ключових понять маркетингу: ринок, бажання, товар, обмін, угода [3, 4]:

Рис. Основні поняття маркетингу

Потреба - це відчуття людиною нестачі чогось необхідного, спрямоване на його зменшення чи ліквідацію (наприклад, потреба в правдивій інформації).

Бажання - це зовнішня форма вияву потреб, тобто потреба, яка набула специфічної конкретної форми відповідно до культурного рівня та особистості індивіда. Залежать від волі та поведінки підприємців і можуть бути сформовані ними.

Попит - це бажання з урахуванням наявної купівельної спроможності, тобто забезпечена грошима потреба в інформаційних товарах (послугах), які реалізуються на ринку.

Товари - це все, що може задовольнити потребу або бажання і пропонується ринку з метою привертання уваги, придбання, використання та споживання (інформаційний продукт, інформаційна послуга тощо).

Обмін - це акт отримання від когось бажаного продукту з пропонуванням чогось натомість. розрізняють товарно-грошовий (товар-гроші) або бартерний (товар-товар).

Угода - це комерційний обмін цінностями, що передбачає погодження умов, терміну та місця його реалвзації.

Ринок - це сукупність покупців та продавців, які намагаються та здатні купити, зацікавлені в продажу товарів і схильні до обміну.

 

Отже, попит на інформаційний продукт не є первісною ланкою в отриманні прибутку для того, щоб апріорі щось продати, а надто інформаційний продукт має бути потребою. Попит є середньою ланкою і виходить із купівельної спроможності. Тож потребою в інформаційному бізнесі буде потреба в інформації, а вона може бути широкого або вузькопрофільного характерів. Задовольняти їх треба так, щоб це приносило комерційну вигоду, через призму комплексу маркетингу.

Розглянемо концепції, принципи та види маркетингу в діяльності ЗМК.

У загальному сенсі концепція часто розуміється як система поглядів, спосіб уявлення тих чи тих явищ у процесі організації та ведення будь-якої діяльності. Це система основних ідей, загальний замисел, ідеологія засобу масової комунікації, спосіб мислення засновника видання, напрям його думок. Концепція маркетингу являє собою науково-обґрунтований проект організації діяльності ЗМІ взагалі або його маркетингової діяльності зокрема, що ґрунтується на конкретній управлінській ідеї, ефективній стратегії, які спрямовані на досягнення результатів.

С. Гаркавенко дає таке визначення концепції маркетингу: "концепція маркетингу – задум (підхід) щодо організації маркетингової діяльності, який базується на основній ідеї, ефективній маркетинговій стратегії та конкретному інструментарії досягнення визначених цілей" [3].

Залежно від рівня розвитку виробництва та попиту, концепції маркетингу проходили еволюційний розвиток.

Світова наука й практика в галузі маркетингу і підприємництва рекомендують виділяти п'ять концепцій управління маркетингом ЗМК: концепція вдосконалення виробництва, концепція вдосконалення товару, концепція інтенсифікації збутових зусиль (збутова концепція), концепція маркетингу та концепція соціально-етичного маркетингу. До цього переліку слід додати нову концепцію управління маркетингу – маркетинг стосунків, запропоновану в 80-х рр. шведськими вченими.

Виробники інформаційних продуктів можуть обрати будь-який шлях для збільшення обсягів збуту своїх інформаційних продуктів та послуг – один із п'яти підходів до організації маркетингової діяльності. Слід розглянути кожну з них [5]:

1. Концепція вдосконалення виробництва орієнтована на споживачів, які надають перевагу дешевим і доступним для придбання інформаційним продуктам. За допомогою високої ефективності виробництва є змога мати помірні витрати й пропонувати споживачам інформаційну продукцію за низькими цінами. Ця концепція доцільна в таких випадках:

– коли існує дефіцит інформаційного товару на ринку;

– коли попит на інформаційну продукцію можливо збільшити, зменшивши ціну;

– коли існує можливість зменшення витрат шляхом збільшення накладу та рекламних площ.

2. Концепція вдосконалення товару передбачає постійне й всебічне підвищення якості інформаційного продукту й розрахована на споживачів, які готові платити високу ціну за високу якість інформаційного продукту та інформаційних послуг.

Редакції видань працюють над тим, аби розробити якомога більше модифікацій уже існуючих інформаційних продуктів.

Такий підхід виправданий за умов, коли для покупця низька ціна не є найважливішим аргументом на користь товару. Це саме стосується і вибору інформаційного ресурсу чи продукту. Споживач інформації готовий платити більше за унікальність потрібної інформації, якщо рівень якості та властивості відповідають його вимогам. Ця концепція є ідеальною для спеціалізованих видань, насамперед для таких, що мають неповну нішу в своєму фахові.

Також перевага такого підходу полягає в досконалості технології, що її використовує редакція або постачальники інформаційних послуг, провідна в певній галузі.

Слабке місце такого підходу, як не дивно, теж у технології. Адже орієнтація на якість товару інколи не дає змоги своєчасно відчути загрозу з боку нових технологій, коли з'являються інші видання або джерела постачання, які задовольняють ті самі потреби. Тут можна навести приклад електронних ЗМІ, хоча ця технологія вважається не такою вже й новою. Сьогодні людина може отримати потрібну інформацію з будь-якої частини планети, маючи при собі лише, приміром, мобільний телефон. Але наявність інформації не гарантує якість цієї інформації. Друкованому слову довіряють усе-таки більше. Тому і будь-яку електронну інформацію бажано підтвердити паперовим варіантом, насамперед, якщо вона стосується комерційних питань. Наприклад, електронним підрахункам голосів на виборах ніхто не повірить, аж поки ці результати не оприлюднять у друкованих державних офіційних ЗМІ.

3. Концепція інтенсифікації збутових зусиль передбачає, що споживачі не купуватимуть інформаційні продукти в достатній кількості, якщо не докладено додаткових зусиль у сфері стимулювання збуту (філософія збуту). Але ніякі спеціальні знижки, переконливі методи продажу, реклама тощо не змусять споживача регулярно купувати неякісний інформаційний товар. Хоча існує певний ризик, пов'язаний із витратами на збут, редакції все ж таки випробовують цю концепцію як орієнтир у своїй діяльності.

Спеціалізовані видання, ресурси, бази даних часто не потребують використання такої концепції, якщо і проводять її, то дуже цільово, не орієнтуючись на широкий загал читачів та споживачів інформації.

4. Концепція маркетингу – запорука досягнення мети власників інформаційного ресурсу, є визначення потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх більш ефективними й продуктивними, ніж конкуренти, методами (задоволення потреби споживача+прибуток компанії). Гарантією успіху такого підходу є високий рівень життя покупців, з одного боку, й віртуозне володіння інструментами маркетингу, вміння пристосуватися до змін, ринку – з іншого.

Проте використання концепції маркетингу не вирішує всіх проблем, що виникають у редакції, оскільки надмірне роздрібнення інформаційного ринку в результаті сегментування, перебільшення можливостей маркетингових інструментів та нехтування або заниження ролі відділів збуту та реклами інформаційних продуктів можуть призвести до значних втрат.

5. Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає, що засобом досягнення мети власником інформаційного ресурсу, є визначення незадоволених потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх продуктивніше, ніж конкуренти, з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача та суспільства в цілому (задоволення потреби споживача+прибуток фірми+інтереси суспільства). Альтруїстичним маркетинг може бути лише за рахунок існування сторонніх фінансових структур. Але в іншому випадку, коли власник хоче заробити на інформації, обраний ним шлях не повинен іти всупереч моральним нормам та інтересам суспільства. Саме тому актуальним є розширення класичної концепції маркетингу. До формули "маркетинг як діяльність, орієнтована на задоволення потреб споживача", слід додати "з одночасним поліпшенням життєвого рівня всього суспільства". Така концепція дістала назву соціально-етичного маркетингу. Тобто розміщення у виданні реклами справді якісних товарів і послуг та запобігання короткочасним фінансовим прибуткам за рахунок неякісних рекламодавців із поганими товарами і є суттю такого маркетингу в журналістській сфері.

У 1995 р. виникає нова концепція – маркетингу стосунків, або освічений маркетинг. Згідно з філософією освіченого маркетингу, маркетингова діяльність редакції має бути спрямована на виконання завдань усієї системи маркетингу в довгостроковій перспективі. При цьому основними положеннями цієї концепції є:

– маркетинг, орієнтований на споживача (згідно з яким постачальник інформації, редакція видання мають ураховувати інтереси та побажання споживачів інформації та продукту);

– інноваційний маркетинг (постійне поліпшення продукту та методів роботи);

– маркетинг цінностей (постійне підвищення ціннісного значення продукції для споживача, тобто, поряд із прямим задоволенням конкретної потреби необхідно давати споживачеві додаткові зиски. Це можуть бути матеріали на альтернативних носіях, приміром диски, запрошення на різні заходи. Особливо зручно це влаштовувати в спеціалізованому виданні, адже публіка заздалегідь відома виробнику інформації):

– маркетинг з осмисленням своєї місії в суспільстві (власник інформаційного ресурсу, видання має будувати свою маркетингову діяльність не у вузьких виробничих межах, а в широкому соціальному розумінні);

Комплексному впровадженню концепції маркетингу українськими інформаційними підприємствами перешкоджають певні особливості вітчизняного ринку, які й обумовлюють специфічні риси маркетингу.

Серед специфічних рис маркетингу ЗМІ в Україні назвемо:

– низький рівень платоспроможності та обізнаності вітчизняного споживача. Аспект платоспроможності для спеціалізованого інформаційного ресурсу або видання є не таким важливим, адже потрібну спеціалізовану унікальну інформацію все одно куплять або передплатять. Інша справа з загальнополітичними, освітніми тощо виданнями.

– низький рівень вітчизняної конкуренції у деяких галузях, що робить непотрібним використання концепції маркетингу.

– сильний тиск розподільницьких структур, що призводить до необґрунтованого підвищення цін.

– формування прошарку професійних маркетологів знаходиться в стадії зародження.

– менталітет вітчизняного споживача по-роджує недовіру до рекламних акцій, стимулювання збуту тощо.

Основні принципи маркетингової діяльнос-ті є ґрунтом для діяльності інформаційного бізнесу. Окреслимо сутність принципів маркетингу – це найзначніші положення, обставини, вимоги, які лежать в основі маркетингу та розкривають його суть і призначення. Сутність маркетингу в тому, щоб виготовлення товарів та послуг, зокрема інформаційних, орієнтувалося на споживача. Відповідно до цієї суті маркетингу слід виокремити такі його основні принципи:

– випускати лише ту продукцію, що потрібна споживачам, читачам. Тобто, якщо є можливість зробити "абищо", краще нічого не робити, аби потім не збувати продукції всіма правдами й неправдами. Вона повинна задо-вольняти потреби споживача інформаційної продукції.

– запускати виробництво лише після того, як відбулося дослідження потреб і попиту. На інформаційному ринку слід визначити ємність інформаційного ринку, споживчих якостей інформаційних продуктів, аналіз ціно-утворення, ефективних каналів збуту, методів стимулювання продажу тощо. Врахування всіх цих результатів зможе допомогти спрогнозувати комерційний успіх запуску нового інформаційного проекту;

– використовувати програмно-цільовий метод та комплексний підхід у досягненні мети, що передбачає формування маркетингових програм на основі застосування комплексу маркетингових засобів;

– сегментування інформаційного ринку, що передбачає виявлення групи споживачів для задоволення їхніх потреб через інформаційні продукти та послуги;

– орієнтувати діяльність редакції, виробника інформаційних послуг тощо в цілому та маркетингову службу зокрема не на одномоментний результат, а на довгострокову перспективу ефективних комунікацій на основі здійснення стратегічного планування і прогнозування поведінки цих специфічних товарів на ринку. Тобто потрібні постійні інновації в процесі розробки та створення інформаційного продукту: нова форма подання, нові продукти, додатки, надання нових послуг, застосування нових технологій, пошук нових форм збуту.

Кожна фірма, редакція, ресурс тощо в своїй діяльності сповідують ту чи іншу концепцію маркетингу та використовують ті чи ті види маркетингу. Класифікацій маркетингу за видами в спеціалізованій літературі існує безліч. Наведемо найбільш поширені та цікаві для діяльності ЗМК.

Отже, залежно від цілей обміну, результатів діяльності розрізняють:

– комерційний

– некомерційний (відомче видання, благодійне тощо).

Російські дослідники [2] ділять маркетинг на чотири види:

1. Недиференційований маркетинг (активного розвитку набув на початку 50-х) не передбачає розподіл ринку на сегменти. За своєю суттю цей вид маркетингу характеризувався відходом від принципу "максимум виробництва і подальший збут" і переходом до принципу комплек сної діяльності за елементами "продукт-покупець-збут-реклама". Для інформаційного ринку такий вид маркетингу не є близьким, адже без чіткої сегментації жодне видання існувати навряд чи зможе.

2. Диференційований маркетинг – (60-ті рр.). У цьому виді сегментація набуває небувалого значення, починається процес пошуку споживачів, покупців, а лише згодом – здійснюється виробництво інформаційного продукту чи послуги. Науково обґрунтовуються три напрями сегментації: територіальний, товарний, споживчий. Тепер кожна публіка мала своє видання, причому не публіка його шукала, а вироб-ники спеціалізовано орієнтовних видань працюють для своєї публіки.

3. Концентрований маркетинг – ідея заглиблення сегментації, тобто цільового характеру. Намагаються закрити всі білі плями на конкретному сегменті ринку. Наприклад, якщо видання спеціалізується на енергозбереженні, то воно мусить закрити цю тему і в опаленні, і в кондиціонуванні приміщень, охопити й автономне, і централізоване використання енергії. І теплову, й електричну енергії тощо.

4. Комплексний маркетинг слід розглядати як інтегральну діяльність системи управління за всіма елементами маркетингу (товар-споживач-збут-просування), забезпечити можливість отримання синергетичного ефекту від використання маркетингу інформаційного продукту.

5. Взаємозв'язаний маркетинг – суть полягає в тому, що функції маркетингу повинні виходити далеко за межі маркетингової служби, мають поширюватися по всій редакції, кожен повинен брати участь у процесі створення і збуту інформаційної продукції. Кожен журналіст повинен бути патріотом своєї газети, журналу чи радіостанції. І завжди виставляти та виявляти корпоративну культуру, незважаючи ні на що.

Автор посібника "Основи маркетингу ЗМІ та маркетингових досліджень інформаційного ринку" А. Нєвалов пропонує в залежність від структури маркетингової концепції розглядати такі види маркетингу [5]:

– менеджерський;

– біхевіористичний;

– інтегрований;

– інноваційний;

– прямий;

– стратегічний;

– екологічний;

– соціальний.

1. Менеджерський маркетинг передбачає верховенство маркетингової концепції в управлінні редакцією та висування маркетингової служби на рівень менеджерів вищої ланки управління, коли центральну службу з маркетингу очолює, наприклад, генеральний директор (головний редактор) ЗМІ, який координує всю його роботу. Менеджерський вид маркетин-гу передбачає також посилення активної його сторони, тобто спрямований не тільки на дослідження ринку й ринкового середовища та адаптацію до них інформаційних продуктів і послуг, які виготовляються, а й на формування ринку та потреб споживачів відповідно до маркетингової стратегії редакції.

2. Біхевіористичний маркетинг головну увагу звертає на дослідження психології споживача, мотивацій споживчої поведінки і т. д. Такий маркетинг дуже важливий для великих та передових ЗМК, які здатні здійснювати значні за якістю й обсягом маркетингові заходи на інформаційному ринку у вигляді товарної, цінової, збутової та комунікативної політики. Але, змагаючись за гаманці споживачів, редакція ЗМІ, в першу чергу, намагається оволодіти не тільки їх гаманцями, а й їхніми серцями, тобто досягти переваг для своїх товарів і забезпечити прихильність та лояльність споживачів до торгової марки.

3. Інтегрований маркетинг приділяє особливе значення координуванню та ув'язуванню всіх маркетингових заходів впливу редакції на інформаційний ринок, а саме: товарної, цінової, збутової та комунікативної політики, а також рівновазі їх участі при вирішенні глобальних стратегічних завдань редакції.

4. Інноваційний маркетинг ліквідує такий недолік звичайного маркетингу, як обмеженість розробки нових інформаційних продуктів, які ґрунтуються на якісних стрибках у розвитку журналістської науки та техніки. Інноваційний маркетинг бере свій початок від науково-технічних розробок.

5. Прямий маркетинг характеризується прямим способом продажу інформаційних продуктів та реклами, передбачає організацію збутової діяльності у формі персональних продажів через збутових агентів, а також у формі продажу за каталогами й ТВ-маркетинг, коли редакція і продавець відповідної продукції вступають у безпосередній контакт із кінцевим споживачем.

6. Стратегічний маркетинг визначає як головну функцію розробку глобальних стратегій і стратегічного планування. У ньому також посилений активний бік маркетингу, що сприяє створенню і формуванню попиту та наданню переваг споживачами відповідно до дострокових цілей редакції і підпорядкова-ності цим цілям всієї редакційно-комерційної діяльності редакції.

7. Екологічний ("зелений") маркетинг повинен вирішувати ринкові й виробничо-збутові завдання відповідно до вимог захисту навколишнього середовища. Для мас-медійного ринку не набуває такого значення, як для інших галузей народного господарства.

8. Соціальний (соціально-етичний) маркетинг спрямований не тільки на задоволення запитів кінцевих споживачів, а й на оптимальне вирішення економічних і соціальних завдань, які стоять перед усім суспільством, дотримання його довгострокових інтересів.

Види маркетингу залежно від попиту пропонує розглянути провідна спеціалістка з маркетингу С. Гаркавенко [3]. Залежно від характеру попиту маркетинг може бути різним. Кожний із видів маркетингу передбачає конкретну програму, спрямовану на досягнення певної маркетингової мети.

1. Конверсійний маркетинг. Основна мета – змінити негативне ставлення на позитивне. Програма маркетингу передбачає різні заходи. Якщо в основі негативного попиту – перевага, яку надають споживачі імпортним товарам або товарам конкурентів, доречно в рекламі посилатись на престижних клієнтів, які користуються продукцією фірми, або зіставляти свої товари з конкурентними (вітчизняними або імпортними).

2. Стимулюючий маркетинг. Повинен стимулювати попит за умов байдужого ставлення до інформаційного продукту. Заходи, що реалізують програму стимулюючого маркетингу, різноманітні – від ознайомлення споживачів із можливостями видання та прив'язання товарів до якоїсь потреби щодо змін об'єктивних умов, які стимулюють його використання.

3. Синхромаркетинг. Сама назва вказує на необхідність регулювання попиту при його коливаннях. При цьому програма маркетингу діє на противагу до коливань попиту – переорієнтація спонукальних мотивів та реклама.

4. Підтримуючий маркетинг. Його основна мета полягає в підтримуванні вже задоволеного (існуючого) попиту на інформаційний продукт. Інструменти маркетингу при цьому: проведення продуманої цінової політики, реклама, а також контроль витрат на маркетинг.

5. Розвиваючий маркетинг. Повинен перетворити потенційний попит на реальний. Йдеться про створення нових товарів на новому, якісному рівні.

6. Ремаркетинг. Він призначений відновити попит, що знизився. Методи: надання виданню ринкової новизни, переорієнтація видавничої діяльності на нові ринки.

7. Демаркетинг. Основна мета – знизити надмірний попит. Програма реалізується через підвищення ціни, скорочення або припинення реклами, продаж ліцензій на право виробництва товарів.

8. Протидіючий маркетинг. Призначений для зведення нанівець попиту, який суперечить інтересам суспільства. Підприємства припиняють випуск таких товарів, контрольні органи вилучають їх із торгівлі, через засоби масової інформації проводяться кампанії проти споживання товару.

9. Креативний маркетинг застосовують в умовах прихованого попиту, його завданням є перетворити потенційний попит на реальний. Йдеться про створення нових інформаційних товарів та використання наявних товарів у нових сферах споживання.

Отже, інформаційній діяльності необхідний як засіб, що дозволяє співвіднести головні цілі з наявними засобами їх досягнення, які забезпечують найбільш раціональний розподіл інформаційних ресурсів в інтересах отримання високої результативності діяльності як інформаційного органу, так і споживачів їхньої продукції.

Як ми переконалися, інформаційний бізнес доступний усім без винятку інформаційним органам, незалежно від кількості працівників, структури й організаційних особливостей. Слід лише пам'ятати, що для цього потрібне активне бажання працювати в умовах бізнесу, серйозний, всебічний, виважений маркетинговий аналіз своїх реальних можливостей і неухильне виконання прийнятих на себе зобов'язань перед споживачами інформації, жорстке додержання принципу взаємної зацікавленості та взаємної відповідальності постачальника й споживача інформації. Крім того, треба неодмінно навчитися рахувати й заощаджувати. Точний облік, економія часу та коштів при переході до комерціалізації інформаційної діяльності стають однією з найважливіших умов успішного функціонування інформаційного органу, його рентабельності.

---

1. Армстронг Г., Котлер Ф. Введение в маркетинг: Учеб. пособ. – М.: Вильямс, 2000. – 640 с.
2. Старостина А. А. Маркетинговые исследования. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2001. – 320 с.
3. Гаркавенко С. С. Маркетинг: Підруч. – 5-те вид., доп. – К.: Лібра, 2007. – 720 с.
4. Багиев Г. Л., Тарасевич В. М., Анн Х. Маркетинг: Учеб. для вузов / Под общ. ред. Г. Л. Багие-ва. – 3-е изд. – С.Пб.: Питер, 2007. – 736 с.
5. Нєвалов А. Г. Основи маркетингу ЗМІ та маркетингових досліджень інформаційного ринку: Навч. посіб. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – 112 с.