УДК
В статті дається аналіз принципових підходів до аналізу документів. Особливий наголос робить на якісні, класичні методи
Ключові слова: документ, класичні методи аналізу документів, контент-аналіз, зовнішній та внутрішній аналіз документів.
У соціології та багатьох інших науках, де займаються аналізом різноманітних документів, прийнято виділяти класичні, традиційні методи аналізу і формалізований метод — контент-аналіз. Перш за все хотілося б виділити деякі загальні підходи, які наявні в обох методах. Американський учений К.Кріппендорф виробив три моделі, які уточнюють характер взаємозв'язку тексту і реальності. Це, по-перше, асоціативна модель, яка виражає характер джерела, по-друге, дискурсивна, яка відображає події та явища, по-третє, комунікативна, яка впливає на аудиторію. К.Кріппендорф виявив необхідність різних типів аналізу текстів, наприклад, статистичного, дискурсивного, прагматичного [1].
Різні підходи до аналізу текстів (і це закономірно, бо дослідження здійснюються з різними цілями) спостерігаються і в роботах російських дослідників. Так, санкт-петербурзький психолог В.Є.Семенов вважає, що види аналізу документів мають бути "дедуктивними (експериментального типу), коли дослідника цікавить тільки перевірка цілковито визначеної гіпотези (гіпотез)... і індуктивними (орієнтовного та описового типу), коли дослідника цікавить визначений тип повідомлень і він намагається охопити всі елементи змісту, часто маючи тільки дуже узагальнені приблизні гіпотези" [2]. Інший поділ пропонує московський лінгвіст Т.М.Дрідзе. Вона виділяє інформаційно-цільовий підхід до аналізу текстів, який спрямований на відтворення "співвідповідної до замислу спілкування його змістовно-смислової структури, на прогнозування його можливих смислових інтерпретацій" [3]. Такий аналіз відповідає на питання: "Чому і для чого в тексті взагалі щось говориться? Навіщо? Заради чого?" Таким чином з'ясовується мотив і мета комунікації, а вже потім на базі цього вивчається тема, на якій цей мотив реалізується.
У деяких роботах питання аналізу змісту розглядаються взагалі, даються оцінки проблемам вивчення документів з точки зору тієї основної теми, якій присвячена дана робота.
Наприклад, у статті А.Н.Алексєєва "До питання про предмет соціології преси" [4] аналіз змісту досліджується в контексті розгляду основних понять та методики соціології преси.
У ряді праць як радянських [5], так і закордонних [6] учених розглядаються загальні принципи аналізу змісту, даються методологічні та методичні вказівки щодо цього.
Взагалі, слід підкреслити, що і класичні, і формалізовані методи поєднують як об'єкт, так і мета дослідження.
Різниця між ними полягає, насамперед, у тому, що традиційні методи вважаються якісними, а контент-аналіз — кількісним методом, який є набагато об'єктивнішим, ніж історичний чи літературний методи. Але зараз уже не можна сказати, що ті методи існують у чистому вигляді, бо все частіше у класичних методах застосовується різноманітна квантифікація, а контент-аналіз є вже не чисто кількісним, а кількісно-якісним методом. Хоча, звичайно, в різних методах багато особливостей. Деякі з них ми зараз розглянемо.
Класичні, традиційні методи аналізу — це сукупність операцій, яка дозволяє інтерпретувати текст в цілях дослідника. Справа в тому, що всякий документ створюється зі своєю, особливою метою, яка часто не збігається з цілями дослідження. Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа і виявити все, що цікавить дослідника, глибинні замисли та мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, в який створювався документ тощо.
В принципі, здавалося б, не треба шукати чогось кращого і застосовувати формалізовані методи, але традиційні методи мають одну велику ваду, яка може звести нанівець всю працю дослідника в очах людей з іншими поглядами і підходами до проблеми, що розглядається. Це суб'єктивізм класичних методів аналізу. Дійсно, на відміну від контент-аналізу тут інтерпретація документа чи документів повністю залежить від тих установок, з якими дослідник підходить до опрацювання матеріалу. Тому часто-густо в дослідженнях традиційними методами, які робляться різними вченими з однією і тією ж метою, на базі одних і тих же документів, висновки досить різні, іноді бути навіть протилежні. Але в традиційних методах є і багато корисного. Вони можуть використовуватися на матеріалах одного чи декількох документів, тоді як контент-аналіз обов'язково потребує великої сукупності даних. При традиційних методах аналізу, що не менш важливо, не втрачаються особливі риси, оригінальність документа.
Класичних методів аналізу документів чимало, але в сучасній соціології виділено кілька моментів, які обов'язково присутні в кожному дослідженні, що ведеться з допомогою цих методів. Дослідник, отримавши документ, перш за все має скласти загальне уявлення про нього, подивитися, який контекст документа, з якою метою він був створений, виявити надійність та достовірність зафіксованих у документі даних, дізнатися який резонанс мав цей документ, який його фактичний та оціночний зміст тощо [7].
При аналізі традиційними методами можна виділити зовнішній та внутрішній аналіз. Зовнішній аналіз дає можливість зробити висновки щодо історичних обставин, у яких створювався документ, його справжніх мотивів, дозволяє перевірити надійність та достовірність документа, тобто зовнішній аналіз розглядає документ як елемент у системі суспільних відносин, і з його допомогою можна зробити висновки щодо того, наскільки важливий той елемент та яку роль він відіграв.
Внутрішній аналіз — це аналіз самого змісту документа.
Він допомагає за особливостями стилю знайти його автора, якщо це потрібно, вивчити співвідношення різних елементів тексту, модальність документа, ставлення його автора до теми та ін.
Розглянемо декілька традиційних методів аналізу документів.
Журналістський аналіз тексту. Г.В.Лазутіна виділяє дві процедури такого аналізу. По-перше, це виявлення основних характеристик тексту, по-друге, оцінка тих характеристик за визначеними критеріями. За характеристику приймаються тема, ідея, образний орієнтир [8]. Слід не забувати, що ми маємо справу з якісним видом аналізу, і тому будь-яка операція є наслідком великої вдумливої роботи, ретельного вивчення документа. Коли ми говоримо про професійний журналістський аналіз тексту, необхідно розмежувати аналіз з позиції журналіста матеріалів своїх колег та вивчення документів як джерела інформації. Якщо в першому випадку велика увага надається композиції та літературній якості твору, то в другому вивчаються насамперед зміст документу і те, що за ним стоїть, досліджуються надійність та достовірність тексту, можливі мотиви комунікатора, а вже потім звертається увага на стиль документа. В цілому, методам журналістського аналізу текстів приділяється певна увага в науковому світі [9].
Біографічний метод. За допомогою цього методу вчені досліджують розвиток суспільства і людини на прикладі конкретних життєписів. Об'єктом у таких дослідженнях є не тільки біографії чи автобіографії, а всі матеріали, за якими можна дослідити життєвий шлях людини. Цей метод застосовується в історичних, психологічних, психіатричних та багатьох інших науках. За допомогою цього методу вивчають настанову, мотиви поведінки особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні того чи іншого суспільства. До речі, в останній час при вивченні біографічних матеріалів вчені використовують і метод контент-аналізу.
Найбільш відоме в галузі біографічного аналізу дослідження У.Томаса та Ф.Знанецького "Польський селянин в Європі та Америці" [10]. Автори цієї праці, що стала класичною, вирішили дослідити, з якими саме проблемами зустрічаються незаможні польські емігранти в Америці. Вони вивчили 8 тисяч номерів газети — спеціального періодичного видання польських емігрантів в США за 20 років, картотеку та офіційні документи Спілки добродійності, яка допомагала у влаштуванні небагатим емігрантам, історію церковних приходів. Автори використали для отримання необхідних повідомлень грошову винагороду. За символічну платню (10-20 центів за лист) вони отримали 754 листи (50 комплектів) польських емігрантів, за платню був також складений 500-сторінковий життєпис польського селянина Владека Віхновського, який емігрував в Америку. Звичайно, цей метод знайшов не тільки прихильників, а і противників. Наприклад, американський дослідник Х.Блумер, критикуючи роботу У.Томаса і Ф.Знанецького, вважав, що зібраний ними матеріал суто ілюстративний і на його основі не можна робити висновків [11]. Певну увагу приділяли цьому методу і радянські дослідники [12].
Історичний метод. Цей метод, по-перше, включає перевірку на дійсність тексту, яка встановлюється як за матеріальними ознаками, такими як папір, почерк, так і за формою тоном, стилем, словником автора, по-друге, з'ясування мотивів складання документа, особи автора, по-третє, висвітлення історичних обставин під час створення документа. Ясно, що два перші пункти кінець-кінцем працюють на третій, допомагають при вивченні документів розкрити нові сторінки історії.
Літературний метод. За допомогою цього методу вивчаються стиль, тон, словник автора, композиція твору. Таким чином, вимальовуються індивідуальні творчі риси письменників, за якими можна довести, що саме їм належить чи не належить авторство тих або інших праць.
Крім згаданих, існують ще психологічний, юридичний, соціологічний методи класичного аналізу офіційних документів [13] та багато інших.
Перш ніж перейти до розгляду формалізованого методу контент-аналізу, хотілося б зупинитися на найбільш подібному до нього лінгвістичному методі. В цьому методі дослідника цікавить не зміст документа, а те, чи є в тексті морфеми, фонеми, яка частота вживання та розподіл лінгвістичних одиниць [14].
В цілому, класичні методи аналізу дуже схожі між собою.
Вони дозволяють, не втрачаючи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Тому використання таких методів найбільш вдале, коли дослідник має справу з унікальними документами. Але слід ще раз підкреслити, що в цих методах є значна вада. Вони суб'єктивні. Подолати цю ваду, зробити висновки дослідження більш об'єктивними і переконливими дає можливість формалізований метод вивчення документів — контент-аналіз.
1. Krippendorff K. Models of Messages: Three prototypes // The Analysis of Communication Content. Developments in Scientific Theories and Computer Techniques.
- N.Y., 1969. — P. 69-106.
2. Семенов В.Е. Метод изучения документов в социально-психологических исследованиях: Учебное пособие. — Л.: ЛГУ, 1983. — C. 53.
3.Дридзе Т.М. Общие принципы и методика информационно-целевого анализа текста как единицы социальной коммуникации // Методы анализа документов в социальных исследованиях: (Сб.ст.) / АН СССР. Институт социологических исследований АН СССР. Советская социологическая ассоциация; Науч.-ред. совет: В.Н.Иванов (предс.), В.Г.Андреенков, И.В.Бестужев-Лада и др. — М.: ИСИ АН СССР, 1985. — С. 92-93.
4. Алексеев А.Н. К вопросу о предмете социологии печати // Вестник Московского университета. — Серия ХI. Журналистика. — 1967. — N 4. — С. 32-43.
5. Вопросы организации и методики конкретно-социологических исследований. М.: Росвузиздат, 1963. — 208 с.; Грушин Б.А. Мнения о мире и мир мнений. Проблемы методологического исследования общественного мнения. — М.: Политиздат, 1967. — 400 с.; Гуревич П. Массовая буржуазная пропаганда и злоключения американской социологической теории // "Массовая культура" — иллюзии и действительность. Сб.ст. / Сост. Э. Ю. Соловьев. — М.: Искусство, 1975. — С. 233-254; Шляпентох В.Э. Социология для всех: некоторые проблемы, результаты, методы. — М.: Советская Россия, 1970. — 250 с.
6. Процесс социального исследования: Вопросы методологии, методики и организации марксистско-ленинских социальных исследований / Пер. с нем. А.Г.Шестакова и И.Н.Марасанова. Общ.ред. Ю.Е.Волкова. — М.: Прогресс, 1975. -576 с.; Райли-мл. Дж., Райли М. Массовая коммуникация и социальная система // Социология сегодня: Проблемы и перспективы: Американская буржуазная
7. Рабочая книга социолога / Отв.ред. Г.В.Осипов. М.: Наука, 1976. — С. 319.
8. Лазутина Г.В. Технология и методика журналистского творчества: Метод. указания к курсу "Теория и практика советской журналистики" для студентов-заочников фак-в и отд-й журналистики гос. университетов. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. — С. 17.
9. Напр., Барабохин Д.А. Текст как объект журналистского исследования // Вестник ЛГУ. — Сер. 2. — 1989. — Вып. 1. — N 2 — С. 46-51; Кропотов Л.А. Журналистика на путях социологии: Методы социологического исследования в журналистской практике. Учеб.пособие. — Свердловск: УГУ, 1976. 1976. — 69 с.
10. Tomas W.Y., Znaniecki F. The Polish Peasant in Europe and America. — N.Y.: Bodger, 1927.
11. Blumer H. An appraisal of Thomas and Znaniecki's "The Polish peasant in Europe and America". — N.Y., 1939.
12. Гелюта А.М., Янкова З.А. Официальные и личные документы в социологическом анализе // Социальные исследования. — Вып. 7. Методологические проблемы исследования быта. — М.: Наука, 1971. — С. 187-215.
13. Ананьев В.С., Ларионов М.П. Методы подбора и анализа документов в конкретном социальном исследовании // Философские науки. — 1965. — N 2. — С. 67-75.
14. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук. — М.: Прогресс, 1972. — С. 325-326.
© Іванов В.Ф., 2005
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові