Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентська творчість || Різне


Кольорові події в кольорових словах

Людмила Шевченко


УДК

Актуалізовані слова в текстах ЗМІ стають учасниками мовних процесів: парадигматичних, синтагматичних, дериваційних тощо. У контексті цих процесів досліджується слово "помаранчевий".

In Mass Media texts urgent words became participants of the linguistic processes: paradigmatic, syntagmatic, derivation and so on.. In the context of these processes the word "orange" is investigated.

Можна стверджувати, що українські події, названі Помаранчевою революцією, не полишили байдужими свідомість і душі всього нашого народу. Й увесь світ на близьких і дальніх континентах співпереживав з нами. Інтерес до нашої країни був надзвичайний, про що говорить хоча б такий факт. У січні пошукова система Google давала майже  22000 посилань на комбінацію "Україна + помаранчевий". Від старту президентської виборчої кампанії в Україні лише газета The New Jork Times на кінець січня надрукувала на своїх шпальтах  281 матеріал, де або згадується Україна, або йдеться про події в ній, тоді як за аналогічний період 2003 р. таких матеріалів було 27! [1].


На жаль, ми не володіємо даними українського моніторингу про те, яка ж кількість згадувань помаранчевих подій була чи є якщо не в усьому інформаційному просторі країни, то хоча б у провідних виданнях.


Вашій увазі пропонується  актуальна, на наш погляд, мовознавча розвідка про функціонування у вітчизняній пресі так званих кольорових слів на позначення українських кольорових подій.


Починаючи збирати цей унікальний мовний матеріал, ми висунули гіпотезу, що з розвитком революційних подій у наш активний словник увійдуть вирази з компонентом  "помаранчевий" і вони, як і кожне нове слово, набудуть відомих мовознавчій науці зв'язків, відношень та нових відтінків значень.
Ми досліджували тексти газет "Україна молода", "Вечірній Київ", "День" (далі — "УМ", "ВК", "Д") як таких, що активно виступали на підтримку революційних подій, та спорадично деяких інших від жовтня 2004 до березня 2005 рр. Таким чином вийшла мовна історія Помаранчевої революції.


Слід зауважити, що а к т и в і з а ц і я  слова може відбуватися по-різному — або як суто лінгвістичне явище, коли в певний період певне слово стає актуальним (модним) (наприклад, віддавання переваги у вживанні  на початку 90-х рр. прийменника близько  100 % над прийменником біля 100 %), або внаслідок "активізації в соціальній свідомості особливої реалії, феномену, поняття" [2, 34]. досліджувана лексика активно функціонує в текстах ЗМІ внаслідок другої причини. Це стало явним, коли український народ вийшов з оранжевою атрибутикою на Майдан  і назвав ці події Помаранчевою революцією.


Вислів помаранчева революція, розпочавши своє мовне життя, став виявляти парадигматичні відносин, і в текстах ЗМІ сформував синонімічний ряд: оранжева  революція, революційні події, акції непокори, опозиційні акції непокори, акції спротиву, акції помаранчевого спротиву (це в позитивному сенсі ).


Тут же табір Януковича озвучив свої негативні оцінки подій, які можна назвати антонімічними. Так, Л. Янукович, виступаючи на мітингу в Донецьку, виголосила дослівно таке: "Дорогие друзья, я из Киева, я могу сказать, что там происходит. Там просто оранжевый шабаш!" А Лужков у Сіверськодонецьку перефразував її вислів так: "цей апельсиновий підгодований шабаш". Були також: оранжевый путч, незаконне збіговисько, навіть помаранчева фашистська диктатура тощо.


Проте варто зазначити, що після перемоги В. Ющенка ці мовленнєві одиниці залишилися в статусі оказіоналізмів.


Назва кольору "помаранчевий" (варіанти — оранжевий, жовтогарячий) уже пройшла шлях розширення значення від прямого, первісного до переносних, частіше абстрактних. Зрозуміло, цей процес триває. Цьому сприяє такий лінгвістичний чинник, як синтагматика, тобто сполучуваність. Слід наголосити, що активізовані слова набувають у текстах ЗМІ нетрадиційних для них способів поєднуваності, утворюючи нові метафоричні та метонімічні сполучення, в яких проглядають різні конотації: речові, просторові, часові тощо [2, 36 ].


Простежмо зміщення в значенні аналізованого кольорового слова. Найперші вживання його хоч і мали  природні за сполучуваністю речові конотації, однак уже були образами-символами солідарності з протестними подіями, як і сама назва цих подій. Напр.: "Навколо нас гасали "джипи" з помаранчевими прапорами" (ВК, 1.12.04 ); "Тепер я ходжу з оранжевим бантом, не розлучатимуся з ним і в Москві, доки українці не здобудуть перемогу" (ВК, 1.12.04 ); "Союз квіткарів України" передав учасникам декілька тисяч помаранчевих троянд (УМ, 30.11.04);  "Журналіст "УП" відмовився зняти помаранчеву стрічку, заявивши, що вважає себе вільною людиною у вільній країні" (УМ, 30.11.04). Сторінки газет рясніли помаранчевими деталями: куртками, шапочками і навіть боксерськими трусами Кличка.


У текстах ЗМІ внаслідок незвичної сполучуваності було створено публіцистичний образ місця й часу вирування революційних подій, а також місць підтримки прагнень українського народу. Для прикладу сполучення з конотацією місця: "Помаранчевий Майдан", "Росіяни біжать в помаранчевий Київ" (17.02.05); "Помаранчевий штаб 43-го Донецького округу" (ВК, 31.12.04 ); "Оранжева тюрма, або Якщо ув'язнені обирають вільно... " (УМ, 28.12.04 ); "Помаранчевий Страсбург" (УМ, 26.01.05 ); "Помаранчевий Мозамбік" (УМ, 18.01.05 ).


Вислови з конотацією часу: "Прихильники Ющенка оголошують жовтогарячий листопад" (УМ, 5.11.04 ); "Фото, зроблені в помаранчеві дні в Києві, я покажу своїм дітям та онукам, аби вони знали, що їхній батько та дід творив історію разом з мільйонами інших"  (Д, 30.12.04 ); "У Києві помаранчевий Новий рік" (УМ, 30.12.04);  "Рік, що минає, асоціативно сприймається як рік помаранчевого кольору"  (Д, 30.12.04)


Цікаво було спостерегти, що для нашої мовної свідомості виявилися важливими ботанічні конотації, які сформувалися внаслідок метонімічного зсуву образу за суміжністю "колір — плід цього кольору" й розвинув значення "наслідки революції", як, наприклад, у заголовку: "Про дерево й плоди. Помаранчі. Пізнаємо дерево по плодах його" (УМ, 8.02.04). Частіше, однак, ця конотація містить іронію й сарказм, як, наприклад, у контексті про "перефарбованих лисів": "Не-не, это тот Пискун, да не тот. Обновленный Майданом. То есть один плод оранжевой революции у нас уже явно есть. Ой, ну скорей бы весь урожай собрать" ("Разом", 22.12.04 ). Значення "задекларовані цінності", "кредит довіри" виявлено в контексті непідготовленого "Року України в Польщі", коли на запитання, що ж туди везти, який репертуар, саркастично звучить: "У нас же є море помаранчів, що густо вродили на Хрещатику минулого листопада". Або знижене: "Провал по самі апельсини" (УМ, 12.03.05).


І буквально кілька зоологічних конотацій: "Цей кіт із помаранчевою стрічкою — не "шкідливий Леопольд", а завсідник опозиційних мітингів" (УМ, 30.11.04 ); "...та й за "козлів" і "оранжевых крыс" він [Янукович на теледебатах] відповісти не зміг" (УМ, 22.12.04).


Проте найважливішими в газетних текстах були, мабуть, різноманітні абстрактні конотації, в яких виявляється зміст очікуваних революційних перетворень, що засвідчено, зокрема, в публіцистичній манері в заголовках матеріалів: "Сонце правди — жовтогаряче?" (УМ, 2.12.04); "Помаранчевий колір — колір надії. Крізь помаранчеві окуляри видно перемогу" (УМ, 30.11.04 ); "У Київській мерії помаранчеве свято. Суть свята — давноочікувана єдність" (ВК, 1,12,04 ); "Помаранчеві зміни у вітчизняних ЗМІ"  (Д, 28.01.05 ); "Помаранчева ейфорія охопила серця європейців, але не їхні тверезі голови" (УМ, 29.01.04); "Оранжевый — цвет инстинкта самосохранения?" (Вечерние вести, 17.02.05).


Як ми бачимо, ці заголовки за своєю формою й суттю фактично є дефініціями символічних кольорових понять. У самих же газетних текстах зміст революційних перетворень може вербалізуватися ширше в різноманітних синтаксичних конструкціях. За даними нашої картотеки, в досліджених газетах було розкрито близько тридцяти змістів, з якими в суспільстві пов'язують діяльність нової влади. Зокрема можна виділити  такі: демократичні завоювання в усіх сферах життя, дух свободи, антикримінальна спрямованість дій влади, зміна цінностей у суспільстві, свобода слова, моральне очищення, чесність тощо. Наприклад: "Оранжева революція продемонструвала, що у величезної кількості українців є почуття національної гордості" (Cегодня, 13.01.05 ); "Розумієте, зараз у свідомості громадян відбулися незворотні зміни. Це раніше можна було говорити, що музиканти аполітичні і можуть грати під будь-якими прапорами. Думаю, сьогодні це вже неможливо. Людина повинна чітко означити свою позицію, бодай задля елементарної моральної гігієни" (УМ, 4.12.04 ); "...адже нинішня політична еліта України сформувалася в результаті помаранчевої революції й уособлює прагнення до демократії та оздоровлення всіх сфер нашого життя" (УМ, 30.03.05); "Майдан Незалежності став місцем єднання українського народу. І багато хто з нас нині зробив для себе справжнє відкриття: українці чи не вперше за останні роки довели, що принцип "моя хата скраю" більше не діє..." (УМ, 30.11.04 ).


Яскравим  показником засвоюваності мовної одиниці є її вживання у фразеології, зокрема в трансформованих висловах, цитатах. Наприклад: "Крізь помаранчеві окуляри видно перемогу" (УМ, 30.11.04 ); "Антикримінальна революція з помаранчевою відзнакою" (УМ,12.01.05); "А зараз  ця кішка непорозуміння між сусідами часто має помаранчеве або синє забарвлення" (УМ, 8.12.04); "Інавгурація Президента дозволила нашим іще донедавна блакитним екранам остаточно засвідчити свою "помаранчеву" переорієнтацію” (УМ, 28.01.05).

Переконливим фактом повнокровного мовного життя кольорової назви революційної події є її можливості формо— та словотворення. За кілька місяців функціонування в мові ЗМІ слово "помаранчевий" дало такі деривати: прикметник у формі вищого ступеня порівняння: "Студія "1+1" стала помітно більш "помаранчевою", бо сама реальність в Україні тепер більш "помаранчева" (УМ,17.03.05); прикметник у формі ступеня безвідносної якості: "Вибори в Хорватії: дещо "помаранчевий"  стиль" (УМ,12.01.05); префіксальні утворення: "Славко Піховшек повертає гірші традиції "допомаранчевого" ТБ", "Постпомаранчеві події" (УМ, 17.03.05); іменник: "Союз троянд і помаранчів" (УМ, 05.01.05); "Помаранчі" і "троянди" заслуговують на Нобеля" (УМ, 27.01.05); "Соромно по самі апельсини" (УМ, 12.03.05); прислівник: "Не всім "фіолетово", що в Криму не "помаранчево" (УМ, 15.02.05); cубстантивований прикметник: "Як "синій" став "оранжевим" (ВК, 1.12.04); "Чи допустять "помаранчеві" "жовтих" до участі у виборах?" (УМ, 25.03.05) і навіть дієслово: "Було б наївно припускати, що донедавна  "Ядиний" край враз змінить політичну орієнтацію та "попомаранчовіє" (УМ, 22.03.05). Не викликає сумніву, що перед нами постало цілковито нове словотвірне гніздо і це новий факт української граматики.


Висновки хотілося б зробити такі. У цій розвідці ми дослідили лише незначний масив жовтогарячих мовних одиниць, які засвідчують їх функціонування в мові ЗМІ майданного періоду та початку роботи "помаранчевого" уряду до прийняття ним "помаранчевого" бюджету. Мовні факти підтверджують залежність процесів номінації, розвитку значень нових лексем та їх стилістичних уживань від осмислення мовцями подій, учасниками яких вони стали. Можна констатувати, що в українській мові створено окрему тематичну групу суспільно-політичної лексики, яка функціонує в рамках літературної мови. Аналіз досягнень, чи то пак — плодів , революції стимулюватиме появу нових "помаранчевих" асоціацій і, відповідно, нових мовних одиниць.

1. Рудяков П. Помаранчева інтеграція. // Україна молода, — 2005 — 26 січ.

2. Шмелева Т.В. Ключевые слова текущего момента.// COLLEGIUM,1993, №1.— С. 33 — 41.

© Шевченко Л.Ю., 2005


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові