УДК
Докорінні зміни в суспільно-політичному устрої держави, реформування економічної системи, часткове звільнення засобів масової інформації від ідеологічного тиску стимулювали помітні зрушення в лексиці медіатекстів.
Лексичні й семантичні неологізми вступають у рiзного типу зв'язки з наявними у мовi лексемами, розширюючи межі їх сполучуваностi. Так, становлення й розбудова ринкової економіки в нашій державі спричинили потужний розвиток підприємницької діяльності громадян України, розширення сфер їх господарювання і як наслідок — полівалентність лексеми ринок. Це знайшло своє відображення в мові сучасної преси, яка оперує такими словосполученнями зі стрижневою лексемою бізнес: готельний бізнес, збройовий бізнес, книжковий бізнес, колготковий бізнес, малий бізнес, приватний бізнес, ресторанний бізнес, середній бізнес, туристичний бізнес, фармакологічний бізнес тощо. Наприклад: "Ступінь успіху країни в збройовому бізнесі пов'язана з діяльністю вузького кола осіб і структур…" (газ.); "Крім базару, завжди знайдеться місце для невеличкого приватного бізнесу" (газ.); "Оскільки наш злиденний народ хворіє досить часто, то фармакологічний бізнес сьогодні дуже вигідний" (газ.).
Помiтно розширилися межi сполучуваностi iменника реформа, що зумовлено сучасними життєвими реалiями. Демократизація українського суспільства й держави відбувається шляхом реформування всіх галузей суспільної діяльності. З огляду на це іменник реформа реалізовується у численних субстантивно-атрибутивних і субстантивно-субстантивних словосполученнях на зразок: аграрна реформа, адміністративна реформа, армійська реформа, бюджетна реформа, пенсійна реформа, податкова реформа, політична реформа, судова реформа, реформа управління, реформа суду, реформа освіти та інші. Наприклад: "Прихильники нинішнього курсу аграрних реформ на підтвердження власної правоти люблять згадувати про високий врожай зернових, зібраний минулого року" (газ.); "У вітчизняних експертів з приводу нашої армійської реформи ентузіазму ще менше" (газ.); "Найпростіше визначення бюджетної реформи полягає в математичному порівнянні двох частин держфінансів…" (газ.); "Депутати розглядають різні проекти пенсійної реформи" (газ.); "…нині податкова реформа входить у завершальну фазу" (газ.); "Значні кошти були також надані з метою сприяння політичній реформі…" (газ.); "До судової реформи модель судової вертикалі виглядала дещо інакше…" (газ.).
Явище розширення сполучуваності спостерігаємо й у слова політика, що є наслідком дії передусім позалінгвістичних факторів. Становлення й розбудова нової політичної системи в Україні, активна участь у цьому процесі громадськості й вітчизняних мас-медіа зумовили широке використання на шпальтах часописів словосполучень: антимонопольна політика, багатовекторна політика, валютна політика, гендерна політика, грошова політика, економічна політика, європейська політика, зовнішня політика, інвестиційна політика, інформаційна політика, митна політика, мовна політика, молодіжна політика, монетаристська політика, податкова політика, продовольча політика, структурна політика, соціальна політика тощо. Наприклад: "Зниженню цін протидіє не лише дефіцит досконалої конкуренції, а й слабка антимонопольна політика" (газ.); "Україна не має потреби у багатовекторній політиці…" (газ.); "... гендерна політика також передбачає захист порушених прав чоловіків" (газ.); "Подальше пом'якшення грошової політики, яку реалізує Нацбанк України, недоцільне…" (газ.); "…державний бюджет не став тим головним економічним документом, через який і має реалізуватись економічна політика держави" (газ.); "Такими напрямами він вважає поліпшення інвестиційної політики…" (газ.); "У документі зазначається, що постанова прийнята для забезпечення виконання указу Президента про державну інформаційну політику…, а також для реалізації державної мовної політики в інформаційній сфері" (газ.); "В Україні не відбулося пом'якшення податкової політики, що поглибило занепад вітчизняного виробництва" (газ.).
Аналогічний процес відбувається і зі словом ринок, що активно функцiонувало в мовi радянського перiоду лише з семантикою "мiсце роздрiбного продажу продуктiв харчування та iнших виробiв; базар", але у значеннi "сфера товарного обмiну; пропозицiя i платоспроможний попит на товари у масштабi свiтового господарства, країни або окремих її районiв" [1, 1031] до кінця 80-х — початку 90-х рокiв було обмежено сферою вживання, оскiльки позначало реалiї економiчних систем зарубiжних країн. З активiзацією цього значення лексема ринок вступає у численнi зв'язки: реалiзовується в субстантивно-атрибутивних i рiдше субстантивно-субстантивних словосполученнях:
Наприклад: "Тепер газовий ринок країни… виглядає так" (газ.); "Щоб наше сільське господарство мало перспективи, слід вже виходити на з овнішні ринки" (газ.); "…ми подарували російським книговидавцям свій книжковий ринок" (газ.); "… рекламний ринок України оцінюється приблизно у 100 мільйонів доларів" (газ.); "Нині ж ігри євроліги… мають ще й комерційний підтекст — кожен вдалий матч піднімає ціну гравців команди на трансферному ринку і навпаки" (газ.); "Сучасний туристичний ринок України надає широкий вибір автобусних турів" (газ.); "У цей час ринок Інтернету в Україні зосереджений у великих промислових центрах…" (газ.) тощо.
Суспільно-політична й економічна ситуація в Україні, негативні тенденції розвитку світової спільноти спричинилися до активного обігу лексеми грецького походження криза й розширення її сполучуваності. У медіатекстах кінця ХХ — початку ХХІ ст. нами зафіксовано такi сполуки з цією лексемою: бюджетна криза ("Уряд не може впоратися з бюджетною кризою" (газ.); екологічна криза ("…тоді екологічна криза не видаватиметься їм такою страшною" (газ.); парламентська криза ("Депутати бiльшостi й меншостi зроблять новi спроби розв'язати парламентську кризу" (газ.), партійна криза ("Але з партійної кризи не було зроблено жодних висновків…" (газ.); полiтична криза ("Однак без кінця це тривати не може — так чи інакше політична криза має бути вирішена" (газ.); репутаційна криза ("Однак сюжет, що складається навколо репутаційної кризи Росії, має одну кардинально важливу відмінність…" (газ.); технологічна криза ("А можна і варто було б говорити про технологічну кризу в країні" (газ.); криза парламентаризму ("Таким чином, нова Дума починає зi старим спiкером i кризою парламентаризму водночас" (газ.); криза управління ("Загалом дуже напрошується висновок про кризу управління" (газ.) тощо.
Значною полiвалентнiстю на сторiнках газет i журналiв визначається лексема елiта. Слiд зауважити, що вона зазнала певних змiн у вживаннi. За радянських часів слово елiта, запозичене з французької мови (elite — краще, добiрне), позначало "гурток людей з пануючих верств буржуазного суспiльства, мовляв, вибраних, найкращих" [2, 246]. На сучасному етапi розвитку мови слово еліта широко функцiонує в ЗМI зі значенням "найкращі представники якої-небудь частини суспільства, суспільної групи" [3, 418]. Найчастiше iменник еліта виступає у сполученні з прикметником: iнтелектуальна елiта ("Саме тому й нині інтелектуальна еліта… йде за кордон у пошуках кращого життя" (газ.); комсомольська еліта ("Старі" партійці — частково представники колишньої комсомольської еліти…" (газ.); музична еліта ("Ювілей відомого альтиста... широко відзначила світова музична еліта й численні шанувальники митця" / газ.); наукова еліта ("…це видання розповість про наукову еліту від сивої давнини до кінця ХХ століття" (газ.); національна елiта ("Національна еліта усвідомлює наслідки тотальної русифікації ефірного простору і значення в цьому контексті української пісні" (газ.); політична еліта ("На думку Прем'єр-міністра, у кожній області склалася політична еліта..." (газ.); правляча еліта ("Адже сьогодні правляча еліта не має страху втратити владу" (газ.); промислова еліта ("Поки українські промислові еліти не можуть прийти до консенсусу… (газ.); управлінська еліта ("Кінах став рідкісним винятком серед української управлінської еліти…" (газ.); художня еліта ("Львівських керамістів критика завжди вважала належними до художньої еліти" (газ.).
Активного використання в мові сучасних медіа набув iменник структура у значеннi "устрій, органiзацiя чого-небудь" [1, 1208]. Вступаючи у зв'язки з iншими словами, найчастiше ця лексема вживається у формi множини i є опорним, стрижневим компонентом словосполучення:
Проілюструємо це такими прикладами: "Тепер, на щастя, професійну пожежну частину взяли під власний захист районні владні структури" (газ.); "Проте Л. Скорик висловила намір… у випадку невдачі звернутися до міжнародних структур" (газ.); "…хоча й тут свого часу не обійшлося без армійських спортивних структур, реорганізацій та перейменувань" (газ.); "Не виключено, що внаслідок нового підходу ситуація зміниться, адже фермерські структури можуть утворюватись… шляхом розширення малих підсобних господарств" (газ.).
Доволі активно в мовi сучасних українських мас-медiа функціонує англiцизм iстеблiшмент зі значенням "структура та інститути влади; панівні, правлячі кола суспільства" [1, 404], що є наслідком переоцiнки значення цієї лексеми (див. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — К., 1975). У мові ЗМІ натрапляємо на такі синтаксичні конструкції з компонентом істеблішмент: європейський істеблішмент політичний істеблішмент, український істеблішмент, фінансовий істеблішмент тощо. Наприклад: "У політичному істеблішменті України відбувається зміна поколінь" (газ.); "І... вирішили піти назустріч українському істеблішменту" (газ.); "Цей відомий донецький банкір є представником фінансового істеблішменту України" (газ.).
Значною валентністю відзначається на сьогодні й слово більшість, що трактується "Великим тлумачним словником сучасної української мови" (К., 2001) як "більша частина, більша кількість кого-, чого-небудь" [1, 52]. Однак із розвитком парламентаризму в Україні вищеназвана лексема набула, на наш погляд, термінологічного значення й позначає "кількісно переважаючу в парламенті групу депутатів, об'єднаних спільними інтересами, поглядами, що сприяє продуктивній законотворчій діяльності Верховної Ради". У мові сучасної преси слово більшість уживається в поєднанні з прикметниками віртуальна, коаліційна, комуністична, конституційна, конструктивна, ліва, опозиційна, парламентська, правоцентристська, пропрезидентська, реформаторська, ситуативна, урядова та ін. Наприклад: "Отже, існує якась віртуальна парламентська більшість, яка подається Президенту як доказ дієздатності ВР" (газ.); "У Верховній Раді 12-го (1-го) скликання він був лідером неформальної комуністичної більшості" (газ.);"Ліва більшість у Верховній Раді відбулася…" (газ.); "Тоді опозиційна більшість вдалася до другого ноу-хау " (газ.); "Сьогодні Президент Кучма вперше виступить зі щорічним посланням до парламенту, в якому є пропрезидентська більшість" (газ.); "Обов'язковою умовою вирішення цих завдань є збереження реформаторської більшості в парламенті" (газ.); "Відтак не можна виключати, що в парламенті збереться ситуативна більшість…" (газ.); "Не існує також визначення для урядової більшості " (газ.).
Значним ступенем валентності відзначаються й лексеми простір — "відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля" [1, 989] та поле у значенні "поприще, сфера діяльності" [1, 846].
Наприклад: "По суті, мали місце події, які на найближчу перспективу визначатимуть позиції країни в тому самому європейському просторі…" (газ.); "Внаслідок Другої світової війни міжнародний простір дещо змінився за рахунок утворення низки міждержавних та міжурядових організацій" (газ.);"Це блискучий крок в українському телепросторі" (газ.);
"Вона до сьомого поту переорює ющенківське електоральне поле" (газ.); "І президентським указом його звільнено з неіснуючої в законодавчому полі посади" (газ.); "Але далі формується строкате і невизначене інформаційне поле..." (газ.); "Внаслідок певних обставин у політичному полі України є ряд найвпливовіших політиків, що не мають депутатських мандатів" (газ.).
Таким чином, у мовi сучасних українських ЗМI спостерiгаємо процес розширення сполучуваностi слiв, що зумовлено їх активним уживанням на сторінках українських видань, у мові електронних мас-медіа та в усному публічному мовленні.
1.Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002. — 1440 с.
2.Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. — К., 1975. — 776 с.
3.Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. — К., 2000. — 1018 с.
© Шаповалова Г., 2005