Ласкаво просимо

У статті аналізуються засоби висвітлення молодіжної тематики в текстах інформаційних програм Українського телебачення. Розглянуто особливості відповідних матеріалів у порівнянні з сюжетами на політичну та іншу тематику на рівні побудови текстів, висловлювання. Виявлено різницю в побудові повідомлення, зокрема щодо подання головного та супровідних фактів, стилістичну різноманітність текстових засобів, їхню своєрідну, виразну тональність.

Ключові слова: телебачення, текст, молодіжна тематика, висловлювання, експресивно-стилістичні засоби.

In the article the means of coverage of youth subjects in the texts of news programs of the Ukrainian television are analyzed. The peculiarities of respective materials have been considered in comparison with the items on political and other subjects at the level of text construction, expressions. A difference has been revealed in construction of communication, specifically regarding presentation of chief and accompanying facts, stylistic diversity of textual means, their distinctive, expressive tonality.

Key words: television, text, youth subjects, expressions, expressively stylistic means.

Суспільно важливі, значущі події наснажують інформаційний простір суспільства. Інформація про них повсякчас надходить від засобів масової інформації до аудиторії. Реципієнти ж застосовують її для задоволення різних потреб: ця інформація часто впливає на прийняття важливих рішень, що в свою чергу певним чином зумовлює розвиток суспільства, держави та врешті-решт і функціонування самих ЗМІ. Саме тому на сучасному етапі розвитку мовознавчих наук посилилася увага науковців до комплексного вивчення текстів засобів масової інформації, зокрема до структури інформаційного тексту. "Щоб знати правила побудови конкретних текстів (конкретного жанру стилю), необхідно насамперед знати загальні закони текстотворення"[1]. Глибокі різнопланові дослідження цього спрямування в працях В. Різуна, А. Мамалиги, О. Сербенської, М. Феллера, Г. Солганика, М. Яцимірської та ін. відображають соціальні, соціолінгвістичні, в них розглядаються психолінгвістичні аспекти текстознавчої науки, розглядаються типи структур тексту, представлено ієрархічну залежність його головних та другорядних частин. У роботах з основ тележурналістики В. Лизанчука, І. Мащенка [4], В. Миронченка, Г. Почепцова [5], Т. Щербатюк, В. Гоян, Ю. Шаповала [6] та ін. досліджено основи філософського, соціологічного, лінгвістичного трактування ролі інформаційного телебачення в суспільстві та вплив його на аудиторію зроблено аналіз тенденцій розвитку інформаційних телепрограм в Україні та специфіки професійної діяльності журналіста в процесі отримання і відображення інформації.

У результаті дослідження програм Українського телебачення з'ясувалося, що кількість сюжетів на молодіжну тематику в них досить обмежена. Це дає підстави думати: або молодіжне життя в нашій країні не таке вже й багате на події і є зовсім млявим, неактивним, або ж ці події ігноруються працівниками телевізійних інформаційних програм. Сюжети на молодіжну тематику мають відверто "календарний" характер. Як правило, вони приурочуються до першого вересня, останнього дзвоника, вступної кампанії, а також традиційних свят студентів. Подекуди інформаційний привід пов'язаний із проголошенням року захисту дитини. Досить часто молодь згадується "незлим словом" у зв'язку із повідомленням досить неприємної інформації. Йдеться зокрема про рік боротьби з наркоманією та СНІДом.

Такі події, як День знань чи Свято останнього дзвоника, є настільки традиційними та очікуваними суспільством новинами, що самі по собі не можуть стати інформаційним приводом. Переважно це привід для висвітлення освітянських проблем, розповіді про шкільні реформи тощо. Кожного разу журналістові доводиться шукати нові цікаві факти або робити нетрадиційний хід у поєднанні вже відомих. Так, автор сюжету інформаційної програми "ТСН" (каналу "1+1"), першого вересня відвідав щойно збудовану школу. І це стало головним фактом матеріалу: "Віднині юні мешканці села Чечевальча гризтимуть граніт науки в умовах, яким може позаздрити і столиця. На Полтавщині відкрилася нова загальноосвітня школа, збудована за безпосереднього сприяння Президента України Леоніда Кучми".

Журналісти УТН (УТ-1) у висвітленні цієї події пішли традиційним шляхом. У тексті ведучого програми вагомими фактами розгортання інформації про основну подію стали поздоровлення молоді та працівників освіти першими особами держави. Власне сам сюжет вирізнився помітною оригінальністю. Матеріал не лише розповідав про нетрадиційну школу, а й порушив важливу проблему на рівні держави — виховання не лише високоосвіченого, а й здорового юного покоління. Звучать трохи несподівані, але потім такі зрозумілі й потрібні висловлювання: "Спеціалізована школа. На уроці діти сидять з мішечками на голові. Ніяких сколіозів. Спортивна стрункість. Кожне заняття незалежно від предмета насичене рухом. Це лише коротка замальовка на тему: що робити в країні, де 9 з 10 випускників шкіл мають проблеми зі здоров'ям".

Або звернімося до іншої теми — вступної кампанії до вищих навчальних закладів. Сюжети на цю тему теж досить традиційні. Найчастіше вони містять статистичні дані про різні факультети. "СТН" (Київ): "Лідерами за кількістю абітурієнтів залишаються факультети: економічний, юридичний, міжнародних відносин та іноземної філології. Конкурс на хімічний, біологічний, фізичний та інші природничі факультети навіть у провідному вузі держави -Київському національному університеті імені Тараса Шевченка  — майже відсутній". Характерним для таких матеріалів є те, що сюжет не починається з основного факту — "початок вступної кампанії". Підводячи до матеріалу, ведучий у студії найчастіше подає певні статистичні дані, які відрізняють цьогорічну вступну кампанію від попередніх. Наприклад, у програмі "Вікна" (телеканал "СТБ") сюжет розпочався не з основного, а з супровідного факту: "Кількість молодих людей, що бажають здобути вищу освіту, збільшується, хоча це не стосується всіх спеціальностей. Є факультети, де конкурсу майже немає". А вже потім йде основний факт: "Сьогодні в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розпочалися вступні іспити". Такий журналістський хід є цілком логічним. Оскільки фактична новина цих матеріалів, що повторюються кожного року, є традиційною та очікуваною, журналісти повинні урізноманітнювати повідомлення, робити його більш інформативним, насичувати цікавими фактами. "Факти у тексті мають різне підпорядкування, тобто є ієрархічно і системно різнорідними"[1]. Подекуди саме життя дає авторові сюжету інформацію, яка не лише робить матеріал оригінальнішим, а навіть може конкурувати з основним фактом — що ним є "початок вступної кампанії", і ці повідомлення є такими ж актуальними, і навіть цікавішими. "Контекст прояснює істинні відношення між синтаксичними елементами — те, як їх групує той, хто пише, якими смисловими нитками з'єднує"[2]. Справжньою новиною стала для глядачів телеканалу "Ера" інформація, яка була винесена як головний факт у матеріалі журналіста програми "Підсумки": "У Київському університеті економіки і технологій транспорту відкрився новий факультет управління на залізничному транспорті". Цей сюжет автор зробив проблемним і цікавим, порушивши питання про стан транспорту, кваліфікації працівників галузі. Тож журналіст підтвердив важливість відкриття нового факультету, чим урізноманітнив набір традиційних проблем, які зазвичай розкриваються у зв'язку з початком вступної кампанії.

Простежити за пошуком автором деталі, яка стане основою сюжету, новини й що здатна зацікавити глядачів, можна на прикладі висвітлення різними каналами такої події, як Міжнародний день захисту дітей. Заходів, приурочених до цього свята, багато — отже, журналісти можуть обирати для себе і висвітлювати ту подію, яка, на їхню думку, має визначальний характер для цього дня, робить її справді вартою такої гучної назви.

Так, три канали "УТ-1", "Ера", та "1+1" обрали для висвітлення різні події, які кожна по-своєму були важливими і цікавими.

Сюжет телеканалу "Ера" присвячувався новому дитячому проектові, участь у якому взяли безпритульні діти: "Декларація ООН про права дитини зобов'язує людство надавати дітям усе найкраще для духовного та фізичного вдосконалення. Звичайно, це стосується і позбавлених дитячого щастя — безпритульних та проблемних дітлахів. Саме такі діти стали учасниками проекту "Від букви до казки", мета якого — дати юні пізнати радість навчання і творчості".

Канал УТ-1 представляв сюжет з виставки ляльок: "Виставка з історії української іграшки приурочена до Міжнародного дня захисту дітей . Експозиція — фрагмент унікальної 10-тисячної колекції іграшок — основи першого в історії України музею іграшок".

Канал "1+1" теж зробив сюжет з виставки творчих робіт дітей з порушеннями слуху та мовлення: "Дітей-інвалідів в одній лише столиці вісім з половиною тисяч. Одним із чинників самовираження є мистецтво. Виставка "Мелодії кольору" — для багатьох учасників — перше визнання таланту". Очевидно, що два з цих трьох сюжетів розгорнули головний факт за допомогою супровідних так, що це сприяло збагаченню, поглибленню актуальної інформації суспільними заходами, що є свіжими, насущними, цікавими.

Наголосимо, що порушення цих проблем і привернення до них уваги громадськості є безпосереднім завданням засобів масової інформації. Як приклад сюжету, що виконує цю функцію, розглянемо матеріал програми "Підсумки" телеканалу "Ера". Темою сюжету стала проблема насильства над неповнолітніми: "Біль страх, сором. І незнання — що з цим робити. Лише цього місяця в одеській лікарні від побоїв померло двоє дітей. На Донеччині тато двома ударами відправив на той світ свого сина — заважав спати". Формат інформаційної програми вимагає того, щоб такі проблеми було висвітлено лише за умови інформаційного приводу. Головний факт сюжету: "Незабаром у 13 областях з'являться реабілітаційні центри для жінок та неповнолітніх, які зазнали насильства. Впродовж трьох місяців з потерпілими працюватимуть психологи, медики та педагоги. Установи опікуватимуться і підлітками, які вийшли з місць позбавлення волі". Завдання журналіста полягає в тому, щоб такий інформаційний привід був підставою для широкого висвітлення важливих аспектів проблеми. Сюжет повинен містити коментарі компетентних осіб, які пропонують її вирішення, певні кроки для покращення ситуації. "Офіційні особи, чи представники організацій та різних установ, найчастіше цікавлять журналістів не як персони (хоч серед них нерідко трапляються цікаві особи), а як джерело інформації про діяльність організації, яку вони представляють. Найбільший інтерес для журналістів становлять авторитетні джерела, тобто особи, наділені владою, чи ті, які приймають рішення у тій сфері, яку вони представляють" [3].

Аналіз сюжетів на молодіжну тематику показав таку тенденцію: як правило, подібні матеріали більш експресивно забарвлені порівняно з сюжетами політичного чи економічного характеру. Цікаво простежити це на прикладі сюжету про день з життя Верховної Ради України (УТ-1), порівнюючи його із матеріалом, що вийшов на каналі "Ера". Його герої теж депутати, наймолодші у парламенті, які коментують певні проблеми сьогодення.

На УТ-1 звучить: "Депутатам вдалося, всупереч урядовій пропозиції, збільшити розмір мінімальної зарплати з 1 січня до 185 гривень, а з 1 липня — до 237-ми. Парламентарі стверджують, що попри те, що рішення ухвалили тільки сьогодні, при розробці бюджету необхідний для підвищення ресурс було закладено".

У програмі "Ера" чуємо повідомлення саме про молодих депутатів: "Молоді депутати за дев'ять місяців встигли зорієнтуватися у правилах гри. І стверджують, що ніякого тиску, жартома висловлюючись "дідівщини" не відчувають. Відповідальність свою усвідомлюють цілком реально, адже "воля депутатів, хай і молодих" — це закон для громадян".

Помітно, що в першому і другому випадку використовується неоднакова за стилістичними рисами лексика: у повідомленні про роботу у Верховній Раді молодих депутатів вжито яскраві, розмовні вислови. Якщо в першому матеріалі використовується нейтральна лексика з нашаруванням офіційності, то в другому -експресивно, соціально забарвленні слова і вирази.

Ще яскравіше ця тенденція простежується на прикладі сюжетів, в основі яких висвітлення молодіжних свят. Наприклад, таких як День захисниці всіх студентів — Святої Тетяни, День молоді, День студентів. Журналісти зазвичай не переобтяжують такі сюжети особливими проблемами. Ці матеріали більш схожі на яскраві замальовки. "Підсумки" (телеканал "Ера"): "Сьогоднішній день увібрав традиції всіх часів — офіційна "засідалівка" зі звітами та нагородженням найкращих і незапрограмована — "неофіційна частина"".

У висвітленні матеріалів на молодіжну тематику журналісти прагнуть привернути увагу молоді до інформації, яке необхідна їм для творення гідного життя у суспільстві та для того, аби молодіжними проблемами перейнятися представники влади, спроможних приймати рішення, щоб справді допомогти молоді відчувати себе реально потрібними державі. Задля цього відповідні сюжети повинні бути глибоко продуманими, збагаченими яскравими барвами життя, що знаходило б відтворення і у використанні елементів молодіжного мовлення, стилізації в дусі розмовно-вільного висловлювання. Це особливо помітно при порівнянні новин про життя молоді тих, що присвячені питанням політики, економіки тощо. На рівні побудови тексту, висловлювання спостерігається різниця в підготовці повідомлення, зокрема в особливостях подання головного та супровідних фактів. Водночас основа сюжету — головна подія не повинна загубитися, вона не має бути "розцяцькованою" так, що б її важко було вловити. Легкий, більш грайливий стиль можна дозволити для висвітлення святкових вечірок та веселих молодіжних акцій. У справді проблемних матеріалах на молодіжну тематику звичайно не має бути місця і для загравання з молоддю.

Варто наголосити на тому, щоб в інформаційних програмах українського телебачення серед сюжетів соціального спрямування широко і гідно були представлені актуальні й цікаві матеріали на молодіжну тематику. Мовні засоби цих повідомлень виявляють помітну стилістичну різноманітність, вони мають своєрідну яскраву тональність. Вивчення та систематизація багатої стилістичної палітри цих повідомлень дасть змогу вдосконалити матеріали молодіжної тематики, а в цілому  — збагатить можливості вираження змісту багатопланових аспектів журналістської творчості.

1. Різун В. В. Аспекти теорії тексту. // Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / Різун В. В., Мамалига А. І., Феллер М. Д. — К.: РВЦ "Київський університет", 1998. — С. 15.

2.Мамалига А. І. Синтаксис тексту. //Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / Різун В. В., Мамалига А. І., Феллер М. Д. — К.: РВЦ "Київський університет", 1998. — С. 83.

3.Лукина М.М. Современные журналистские технологии в работе с новостями. — М.: Пульс, 2001. — С. 3

4. Мащенко І. Г. Глобальне телебачення. — К.: Либідь, 1992.

5. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. — К., 1996.

6.Шаповал Ю. Г. Изображение и слово в журналистике. — Л.: Высш. шк., 1985.

© Поліщук Л.., 2005