Ласкаво просимо

Досліджуючи сучасний інформаційний простір, ми прагнемо виявити й оцінити закономірності його становлення, формування, розвитку, передбачити напрями та шляхи вдосконалення комунікативного процесу. Пошуки таких закономірностей, а також взаємозв'язків між елементами комунікацій висувають (як першочергові) завдання виявлення типологічних особливостей засобів масової комунікації і вимагають застосування відповідної методології. Систематичні й ґрунтовні дослідження в цьому напрямі є необхідними для прийняття рішень, пов'язаних з підвищенням якості та ефективності функціонування електронних і традиційних ЗМІ, розробкою оптимальних моделей комунікацій. У представленій доповіді розглянуто деякі методологічні аспекти та підходи щодо досліджень типології ЗМК кількісними (статистичними) методами аналізу, які вже були успішно застосовані в журналістикознавстві [3; 6; 7; 9]. Засобам масової комунікації як об'єктам дослідження притаманні такі властивості: а) багатовимірність розмаїття видів, характеристик, умов функціонування; б) масовість. Отже, і методи їх вивчення повинні даватинауковцям і практикам можливість провести дослідження з урахуванням таких властивостей. У цьому зв'язку перед дослідниками ЗМК постає необхідність звернення до методів прикладної статистики. Адже саме статистичнимметодам притаманні багатовимірність і масовість. В їх арсеналі вибіркове спостереження, багатовимірні класифікації та групування,кореляційний, факторний, кластерний аналізи, множинні (многократні) порівняня тощо. Аналітичні можливості статистични методів дозволяють виявити кількісні зв'язки між змістовими структурами ЗМК та умовами їх формування, розвитку, функціонування і означити таким чином суттєві чинники формування типологічної структури ЗМК, а також забезпечити достовірність та надійність емпіричних показників і взаємозв'язків комун ікативного процесу, що виявлені традиційними підходами [6, 51]. Методологічні підходи до розробок типолог ій багатозмінних комунікативних структур інформаційних [4], періодичних [1; 2; 3; 7; 9] і електронних [5] видань, телебачення [6], радіо [8] здебільшого, хоча й не завжди, виділяють такі аспекти:

1) вибір, обґрунтування, класифікацію ознак та показників (характеристик, категорій ЗМК і умов їх формування);

2) вибір методів систематизації й аналізу;

3) виявлення основних типоформуючих чинників-критеріїв (у тому числі й візуально);

4) встановлення зв'язків (залежностей) між ознаками;

5) побудову типології об'єктів на основі виявлених чинників з урахуванням взаємозв'язків між типоформуючими ознаками;

6) обґрунтування надійності отриманих показників.

При цьому частіше відбувається оперування якісними категоріями тематична спрямованість, цільове призначення, характер інформації, аудиторія, форма власності тощо. Але можливим є розмежування і вивчення ЗМК за такими типоформуючими (формальними, вимірюваними) ознаками, як тираж, періодичність, обсяг (формат, кількість сторінок), собівартість, ціна для пресових видань, що запропоновані й частково досліджені О. І. Акоповим на прикладі спеціальних журналів [3, 5; 9] ; територія розповсюдження (в км2), обсяг (год.), ефірний час, рівень насиченості (кількість програм), рейтинг, кількість відвідувань сайту для телепрограм [6, 49 51], радіо [8] та електронних ЗМК [5].

Слід зауважити також і необхідність поєднання(комбінації) у деяких випадках атрибутивних (якісних або категоризованих) та кількісних ознак-категорій. Зважаючи на обґрунтованийвибір своєрідних характеристик ЗМК і можливості їх відбору та реєстрації, обираються методи формування інформаційної бази (масивів первинних даних), подальшої обробки та аналізу. Умови застосування цих методів мають бути відповідними особливостям досліджуваних даних. Загальними передумовами вибору статистичних методів є:

1) теоретичний аналіз суті явища, що вивчається і його властивостей;

2) свідоме розуміння вимог, умов і обмежень, які висуває конкретний статистичний метод до певної моделі ЗМК.

Все це вимагає від дослідника-журналіста глибоких фахових знань, обізнаності та чіткої орієнтації в статистичній методології. Звернемося до деяких досліджень типології ЗМК як до прикладів застосування різних статистичних методів у журналістикознавстві. У статті Б. І. Чернякова [9] "... відпрацьовувалися <...> методики визначення й формалізованого обліку основних типоформуючих ознак окремого видання". "Як категорії длO типологічного аналізу видань обрані такі стійкі <...> характеристики окремого твору друку <...>, які були б типоформуючими, <...> для <...> наділених характерною сукупністю функціональних властивостей груп творів преси. Згруповані за ознакою спільності опису, ці категорії склали дев'ять полів порівняння із числом розрядів не більше десяти в кожному полі. Аналітичне порівняння ведеться тривалістю видання, <...>, способом відтворення, видовою характеристкою, суб'єктом видавничої діяльності, <...>, змістом видання, його илюстрованістю, періодичністю. Окреме поле відведено обліку мови видання..." [9, 308, 311 312].

"Дослідження <...> групи періодичних видань здійснюється з метою: виявлення статистичних характеристик їхньої структури за рядом типоформуючих ознак, що становлять у сукупності типологію досліджуваного масиву...; одержання даних для побудови цілісної моделі динамічного розвитку системи видань...; створення <...> передумов для визначення питомої ваги досліджуваної типологічної групи в <...> системі періодики, загальних <...> закономірностей у їхньому сукупному розвитку" [9, 308].

Для досягнення поставленої мети в цьому дослідженні було створено багатовимірну класифікацію періодичних видань "учнів, студентів Росії в 1905 1907 роках", на основіякої сформовано масив вхідних даних, розроблено файли запитів. Результати обробки досліджуваного масиву емпіричних даних, отримані з допомогою пошукової програми за різнимикомбінаціями визначених категорій у запитах, становлять базу для подальшої систематизації необхідних показників, виявлення закономірностей і більш поглибленого вивчення проблем типології [9, 321]. Такі можливості для даного типу даних дає застосування статистичних методів частотного аналізу, структурно-типологічного та багатовимірного групування, множинного порівняння у вигляд і діаграм i таблиць.

Проблемі використання показників тиражу в дослідженнях періодичних видань присвячено статтю О. І. Акопова [3], в якій "... мова йде про одну проблему взаємозв'язок тиражу й типу видання. <...> Кожному типу видання властивий свій рівень тиражу". У статті подано методики (способи) виявлення: впливу соціальних чинників на зміни тиражу, оптимального коефіцієнта читабельності видання, типу видання за допомогою залежності показників тиражу й обсягу.Отже, тут ми бачимо використання кількісних ознак, що характеризують будь-яке дрковане видання.

Автор пропонує "для вивчення періодичного видання <...> побудову графіка зміни тиражу по роках. При цьому виявляються зони характерного стану показника <...>. Графік має бути накладений на вивчення соціальних факторів, що впливають на розвиток журналу". Це зображення динаміки змін тиражу конкретного видання (журналу "Сельска новь" за 30 років [2, 59]) графічним методом та проведення порівняльного аналізу графічних зон, що відображують певні періоди функціонування видання із соціально-історичними,економічними, політичними, професійно-галузевими чинниками можливого впливу на його розвиток у ці періоди. На основі визначеної таким чином тенденції та за умов незмінності причинного комплексу, що формується методом екстраполяції, можна скласти короткостроковий прогноз розвитку видання.

Методика визначення коефіцієнта читабельності для кожного типу видання, оптимальна величина якого вважається залежною від типу видань, відповідає процедурі побудови моделі статистичного показника, що передбачає всебічне логічне та статистичне обґрунтування цієї моделі (у даному випадку відносного показника структури, який визначає "частку, що становить кількість реальних читачів щодо потенційних"). Тип видання за ознаками тиражу та обсягу також визначається методом візуалізації показників "середнього обсягу одного номера (в обліково-видавничих аркушах) і середнього разового тиражу одного номера (у тисячах примірників). <...> Кожен журнал на графіку відзначений точкою на перетинанні показників <...> точки утворили ділянки, кожна з яких являє собою сферу компактного розміщення досліджуваних журналів одного типу".

Статистичні графіки різних видів, у тому числ і й ті, що використані у цій розвідці лінійні, точкові (діаграми розсіювання) зі звичайною метричною та з логарифмічною (у випадку тиражу) масштабними шкалами дають також можливість провести розвідувальний аналіз емпіричних даних і визначити: нетипові дані, форму зв'язку між змінними (ознаками), межі й можливості застосування конкретних статистичних методів для подальшого аналізу. Приклад використання достатньо складних статистичних методів досліджень типолог ії ЗМК знаходимо в монографії Є. Я. Дугіна [6]. У цій роботі використано багатоаспектний методологічний підхід для досліду та аналізу обговорюваної нами проблеми, а саме: в зазначеній вище послідовності. По кожному з аспектів детально описано дослідницьку процедуру. Ми зупинимо увагу на моменті обґрунтування дослідником вибору кількісних методів відповідно до їх аналітичних можливостей.

"Методологічні труднощі дослідження типології програм місцевого телебачення зростаютL із необхідністю аналізу й обробки численних даних, що характеризують змістові структури телепрограм. Якщо обґрунтування й висування типоформуючих ознак або категорій <...> можливо на гіпотетичному рівні, то виявити взаємозв'язки між факторами, щовпливають на формування телепрограм певного типу, за допомогою словесно-логічних методів украй важко. У цьому випадку доцільним представляється використання методів кількісного аналізу. У цій роботі дослідження типології багатозмінних структур програмних студій <...> розглядалося як типове завдання багатовимірного статистичного аналізу, розв'язуване сукупністю методів факторного аналізу. У факторному аналізі множина змінних характеристик об'єкта <...> розглядається як рівноправні. ...цей метод дозволяє виділити основні фактори <...>, може служити методом висування гіпотез, що опираються на дані, отримані іншими способами <...>. Найбільш плідне використання методів факторного аналізу <...> там, де важко проводити експерименти для оцінювання висунутих гіпотез. Перелічені якості обумовлюють ефективне застосування методів факторного аналізу в дослідженні суспільних наук... . Подальша обробка даних полягає в проведенн і факторного аналізу програм і студій телебачення, який ставить завдання виявлення основних факторів, що лежать в основі розподілу часу на різні передачі, що формують <...> тип телевізійної програми. Провідні фактори можуть стати основою типології студій <...>. Для перевірки надійності результатів типології <...>, вірогідності <...> був проведений порівняльний аналіз факторних досліджень..." [6, 27 30]. Слід також зауважити, що, крім факторного аналізу як основного методу, у даній роботі були застосовані методи групування для систематизац ії результатів аналізу "на основі факторних навантажень", кореляційний та дисперсійний аналізи відповідно для виявлення цілісності системи телебачення та ступеня розбіжностей між студіями по кожному з факторів.

Узагальнюючи сказане, маємо зазначити, що в усіх, наведених нами розвідках, а також і в багатьох інших для формування масиву емпіричних даних тією чи іншою мірою було застосовано вибірковий метод та проведено пробне (пілотажне) обстеження досліджуваного об'єкта [3; 6; 9].

Отдже, зробимо висновки: типологічне дослідження ЗМК потребує вирішення завдань на міждисциплінарному рівні. Класифікацію і типологію ЗМК з урахуванням численності їх характеристик (не тільки атрибутивних, а й кількісних), встановлення сили впливу загальних (основних) та специфічних чинників і умов на формування і діяльність ЗМК можна здійснити за допомогою методів багатовимірного статистичного аналізу. Застосування цих методів на сьогодні не дуже поширене в журналістській науці. Сприяти частішому зверненню до них має відповідна підготовка майбутніх журналістських кадрів оволодіння студентами й аспірантами основами статистичних знань, мовою та спеціальними методами статистики.

Джерела:

1. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических изданий. Иркутск, 1985.

2. Акопов А. И. Периодические издания. Ростов на/Д., 1995.

3. Акопов А. И. Тип издания: методика и способы использования показателей тиража при анализе периодических изданий // Филол. вест. Ростов. гос. ун-та. 1998. № 1.

4. Гречихин А. А., Здоров И. Г. Информационные издания: типология и основные особенности подготовки. М.: Книга, 1988.

5. Костыгова Ю. Сетевые СМИ: занимательная типология // Мир Internet. 2002. № 67.

6. Дугин Е. Я. Местное телевидение: типология, факторы и условия формирования программ. М.: Изд-во МГУ, 1982.

7. Пленкина Е. Проблемы типологии женских изданий // Ростовская электронная газета. 2001. №22 (76).

8. Раскатова Е. Типологическая характеристика современного радиовещания // Ростовская электронная газета. 2003 № 12 (90).

9. Черняков Б. И. Исследование типологии периодических изданий с использованием электронно-вычислительных машин: постановка проблемы и пути решения // Развитие комплексных научных исследований в области журналистики / Киев. гос. ун-т. им. Т. Г. Шевченко. К., 1987. С. 300 327. Деп. В ИНИОН АНСССР № 28724, 17.03.1987.