Ласкаво просимо

Тематика та зміст програм новин загальнонаціональних телеканалів України під час парламентських виборів 2006 р.

У статті проаналізовано різноманітні жанрові форми інформаційних програм трьох загальнонаціональних телеканалів: "Новини" ("Перший національний") "Подробности" ("Інтер"), "ТСН" ("1+1"). За результатами порівняльного аналізу зроблено висновки про те, що висвітлення парламентської кампанії 2006 р. пройшло на значно вищому, більш демократичному рівні, ніж висвітлення виборів до Верховної Ради 2002 р.

Ключові слова: інформаційна програма, висвітлення виборів, парламентська кампанія.

In the article of the various genre forms of the news programs of the three national TV channels "New" ("First national") "Podrobnosti" ("Inter") are analyzed, "TSN" ("1+1"). As a result of comparative analysis, conclusions are done that reporets about the parliamentary campaign of 2006 passed on considerably more high, more democratic level, than during the election is in Verhovna Rada of 2002.

Key words: news program, parlamentary compaign.

Тематика та зміст програм новин загальнонаціональних телеканалів України під час парламентських виборів 2006 р.

Під час парламентських виборів 2006 р. редакції інформаційних програм загальнонаціональних телеканалів ("Перший національний", "1+1", "Інтер") пріоритетом своєї діяльності обрали чітке дотримання принципів свободи слова і намагалися висвітлювати перебіг виборів об’єктивно, відмовитися від оцінних суджень у закадрових коментарях журналістів, надавати рівний доступ до участі в програмах представників усіх політичних сил. Саме це "намагання" кардинально відрізняє висвітлення виборів до Верховної Ради 2006 р. від висвітлення парламентської виборчої кампанії 2002 р. Українське телебачення змінило свою функцію обслуговування інтересів провладних партій і блоків на інформування про перебіг кампанії.

Якщо у 2002 р. дослідники писали про "масові маніпуляції свідомістю за допомогою замовчування (наголошування) позитивних (негативних) фактів, грубого перекручування інформації, політики подвійних стандартів, викривлення фактів, фальсифікації, про неможливість відрізнити політичне мовлення від мовлення з політичною метою" [4], то тепер вони пишуть про "м`які технології", "тонкі симпатії", "приховані, філігранні, замасковані під об’єктивну інформацію симпатії телеканалів", про те, що "новини, як правило, не приховують фактів, але подають їх під певним кутом зору", "канали не зловживають негативом, водночас використовують добре продумані маніпуляційні технології" [1]. Позитив полягає в тому, що редакції і телеканали почали думати про власний імідж, зрозуміли цінність довіри глядача, що відбивається на рейтингах інформаційного продукту. Негатив – глядачеві ще складніше стало відрізнити PR від інформування.

Порівняно з 2002 р. значно зменшилася частка негативної інформації, в ефірі програм новин переважала інформація про політичні партії та блоки нейтрального характеру. Але якщо у 2002 р. нейтральна і позитивна тональність відчувалася в новинах щодо провладних і близьких до влади партій та блоків ("За єдину Україну", СДПУ(о), КПУ, "Єдність"), а негативна – щодо опозиційних сил ("Наша Україна", СПУ, БЮТ) [5; 6], то в 2006 р. і провладна "Наша Україна", і опозиційна Партія регіонів України отримали в загальному нейтральному контексті більше інформації в негативній тональності, ніж у позитивній. Позитивна тональність переважала у новинах про ті партії, які не були лідерами інформаційного потоку – Блок Литвина, СПУ, КПУ [1]. Адже подібні сюжети переважно з`влялися задля збалансованості новин.

Проаналізуймо тематику інформаційних програм "Подробности", "ТСН" та "Новини" на трьох загальнонаціональних каналах України ("1+1", "Інтер", Перший національний") у період січень–березень 2006 р. За даними комітету "Рівність можливостей", протягом усього передвиборного марафону найбільше були представлені в ефірі три політичні сили: Блок Юлії Тимошенко (БЮТ), Партія регіонів (ПР), Народний союз “Наша Україна” (НСНУ), менше – КПУ, СПУ, Блока Литвина.

Протягом досліджуваного періоду "Подробности" ("Інтер") за зовнішньої об`єктивності "симпатизували" Партії регіонів, водночас чимало уваги програма приділяла діяльності провладної "Нашої України". Зовнішню об’єктивність у січні створювала присутність в ефірі "Інтера" (як гостей студії) представників різних політичних сил: Раїси Богатирьової (Партія регіонів), Олександра Турчинова (БЮТ), Леоніда Кравчука (блок "НеТак!"), Петра Порошенка (НСНУ), у лютому – Євгена Кушнарьова (Партія регіонів) та Петра Порошенка (НСНУ), Інни Богословської ("Віче"), Миколи Рудьковського (СПУ), Ігоря Шкірі (Партія регіонів) та Віри Ульянченко ("Наша Україна"). Загальна тенденція висвітлення виборів виявилася у періодичній зміні подання інформації – від видимої, "кількісної" об’єктивності (однакова кількість матеріалів про представників ПР та НСНУ) до відвертих симпатій щодо Партії регіонів та іронічно-критичного ставлення до діяльності "Нашої України". З наближенням дня виборів симпатії щодо Партії регіонів виявлялися частіше: 20 березня у програмі "Подробности" з дев`яти сюжетів про виборчу кампанію у трьох прямо висвітлювалася діяльність Партії регіонів, а в решті – опосередковано згадувалася ця партія [1].

Інформаційні випуски "ТСН" На "1+1" у цілому висвітлювали виборчу кампанію об’єктивно, але знову ж таки за "певних симпатій" певним політичним силам. На користь симпатій до Блоку Юлії Тимошенко свідчить кількісна перевага коментарів представників БЮТ та Юлії Тимошенко щодо актуальних для суспільства проблем. Сюжет про передвиборні поїздки до Криму Юлії Тимошенко та Віктора Януковича, вибудований за принципом паралелі, був спрямований не стільки на створення позитивного іміджу лідерки БЮТ, як на формування негативного іміджу лідера Партії регіонів. Зокрема у сюжеті йшлося: "Обидва завойовували серця кримчан..., лідерка БЮТ буде один день у Криму, а Янукович – чотири..., Тимошенко встигла зустрітися з представниками різних соціальних груп, говорила про другу корупційну кризу, а Янукович допізна затримався на дискотеці, танцював і позував перед камерами..." ("паралельний" монтаж відеоряду: Ю. Тимошенко на зустрічі з виборцями, В. Янукович на дискотеці з дівчатами). У лютому ситуація залишалася подібною, але розпізнати її могли хіба що знавці маніпулятивних технологій. "У деяких випадках відчувалася симпатія щоденної програми "ТСН" до БЮТ і незначною мірою прохолодне ставлення до Партії регіонів. Однак, найімовірніше, що ці прояви були на стільки незначними, що могли залишитися непомітними для глядача", – йдеться у звіті комітету "Рівність можливостей" та асоціації "Спільний простір" за результатами моніторингу протягом лютого 2006 р. [1]. У березні позитивна тональність “ТСН” щодо БЮТ і критичне ставлення до Партії регіонів стало відчутнішим і помітнішим для глядача.

У "Новинах" “Першого національного” була помічена певна симпатія до провладної "Нашої України", але кількість сюжетів і коментарів представників партії влади у січні–березні 2006 р. зменшилася порівняно з груднем 2005 р. У січні у "Новинах" з’явилися "неполітичні" сюжети, що сприяли створенню позитивного образу НСНУ: про Прем’єр-міністра Юрія Єханурова в образі Діда Мороза; "Президент усьому дасть раду, – переконаний Дід Мороз, який відвідав Віктора Ющенка"; "Ми дуже раді, що Президент особисто приїхав, щоб навести лад у нашому місті", – говорить мешканець Алчевська. Порівняно з "ТСН" і "Подробностями" в "Новинах" пролунало найбільше критичних оцінок діяльності Партії регіонів, БЮТ, Блоку Литвина, зокрема щодо головних тем місяця – відставки уряду і конституційної кризи. Втім інформація "оцінного" характеру (і позитивна, і негативна) звучала переважно у прямій мові політиків, а не у закадрових коментарях журналістів. У лютому з’явилося більше передвиборної інформації, але не вузькополітичного, а просвітницького характеру. Ця тенденція збереглась і навіть суттєво посилилася у березні, що позначилося на інформативності випусків "Новин": поза інформаційним полем програми залишилися теми формування майбутньої парламентської коаліції, незважаючи на потужні інформаційні приводи (прес-конференції БЮТ і "Нашої України"), заяви БЮТ щодо можливості втручання "Нашої України" у роботу сервера ЦВК. Але в цілому симпатії до НСНУ – "партії влади" – були оптимальними, виявлялися тонко (хіба що подекуди переважали кількісно), представники опозиційних партій з’являлися в ефірі "Новин", що було неможливим порівняно з висвітленням в інформаційних випусках державного каналу під час парламентських виборів 2002 р. вірніше, що ці прояви були на стільки незначними, що могли залишитися непомітними для глядача", – йдеться у звіті комітету "Рівність можливостей" та асоціації "Спільний простір" за результатами моніторингу протягом лютого 2006 р. [1]. У березні позитивна тональність “ТСН” щодо БЮТ і критичне ставлення до Партії регіонів стало відчутнішим і помітнішим для глядача.

У "Новинах" “Першого національного” була помічена певна симпатія до провладної "Нашої України", але кількість сюжетів і коментарів представників партії влади у січні–березні 2006 р. зменшилася порівняно з груднем 2005 р. У січні у "Новинах" з’явилися "неполітичні" сюжети, що сприяли створенню позитивного образу НСНУ: про Прем’єр-міністра Юрія Єханурова в образі Діда Мороза; "Президент усьому дасть раду, – переконаний Дід Мороз, який відвідав Віктора Ющенка"; "Ми дуже раді, що Президент особисто приїхав, щоб навести лад у нашому місті", – говорить мешканець Алчевська. Порівняно з "ТСН" і "Подробностями" в "Новинах" пролунало найбільше критичних оцінок діяльності Партії регіонів, БЮТ, Блоку Литвина, зокрема щодо головних тем місяця – відставки уряду і конституційної кризи. Втім інформація "оцінного" характеру (і позитивна, і негативна) звучала переважно у прямій мові політиків, а не у закадрових коментарях журналістів. У лютому з’явилося більше передвиборної інформації, але не вузькополітичного, а просвітницького характеру. Ця тенденція збереглась і навіть суттєво посилилася у березні, що позначилося на інформативності випусків "Новин": поза інформаційним полем програми залишилися теми формування майбутньої парламентської коаліції, незважаючи на потужні інформаційні приводи (прес-конференції БЮТ і "Нашої України"), заяви БЮТ щодо можливості втручання "Нашої України" у роботу сервера ЦВК. Але в цілому симпатії до НСНУ – "партії влади" – були оптимальними, виявлялися тонко (хіба що подекуди переважали кількісно), представники опозиційних партій з’являлися в ефірі "Новин", що було неможливим порівняно з висвітленням в інформаційних випусках державного каналу під час парламентських виборів 2002 р.

У 2006 р. проголошенню програмних засад політичних сил програми новин загальнонаціональних каналів присвячували значно менше часу, ніж під час кампанії 2002 р. Оновлений Закон України "Про вибори народних депутатів" заборонив безкоштовну агітацію, чим по суті позбавив журналістів можливості аналізувати і коментувати передвиборні програми політичних партій і блоків [8]. Проаналізуймо, яким програмним засадам партій і блоків приділяли увагу "ТСН", "Подробоности" і "Новини". Зокрема "ТСН" присвячувала програмним засадам політичних сил менше часу, ніж "Подробности", хоча подекуди траплялися збіги: інформація про такі програмні засади Партії регіонів, як "боротьба з корупцією" і "підтримка інвестиційної привабливості вітчизняної економіки", з’явилася і в "Подробностях", і у випуску "ТСН", і в "Новинах" в один день – 14 лютого "Подробности" (14.02.06) і "Новини" (13.02.06) озвучили такі програмні положення ПР, як "податкова реформа", "Новини" (14.02.06) наголосили ще й на положенні програми ПР про "розмежування бізнесу і влади". У "Новинах" (13.02.06) також йшлося про таке програмне положення Партії регіонів, як "заборона на продаж українських земель", і про таке програмне положення БЮТ, як "інвентаризація земельних ділянок у столиці". Але вже у березні жодна з досліджуваних програм не озвучувала програмних положень політичних сил, окрім "Подробностей", де звучали програмні положення "Нашої України" – адміністративна реформа, чесна влада, забезпечення всіх військовослужбовців житлом протягом чотирьох років (22.03.06), програмні положення БЮТ – розмежування влади та бізнесу (21.03.06), СПУ – євроінтеграція (22.03.06) і принаймні 9 програмних положень СПУ в одному випуску (23.03.06): збільшення фінансування освіти та підвищення її якості, створення нових робочих місць, розв’язання соціальних проблем, відділення бізнесу від влади, продовження політреформи, звільнення влади від корупціонерів, посилення впливу правоохоронних структур, реформа бюджетного і податкового законодавства, посилення ролі місцевого самоврядування.

Окремі "програмні" сюжети не є свідченням системного висвітлення програм тих чи тих політичних партій і блоків конкретними каналами, йдеться лише про озвучування, перерахування тих чи інших програмних положень, що не свідчить про послідовні симпатії каналів до певних політичних сил. Подібні матеріали – сюжети, що з’явилися на платній договірній основі відповідно до договорів політичних сил з каналами, як цього вимагає законодавство. Але дилема – висвітлювати програмні положення політичних партій і блоків в інформаційних програмах чи ні – залишається. З одного боку, глядач повинен орієнтуватися у програмах політичних сил, які беруть участь у виборах. Наприклад, у сюжеті про суспільно важливу проблему власності на землю цілком логічними можуть бути програмні положення різних партій і блоків, як і щодо інших актуальних проблем суспільства. Але в такому разі виникають проблеми:

1. Хто визначає, коментарі яких партій і блоків з’являться в тому чи іншому сюжеті?

2. Як забезпечити рівний доступ до висвітлення позицій усіх політичних партій і блоків щодо тих чи інших суспільно важливих проблем за умов нового законодавства, що забороняє журналістам коментувати програмні положення політичних партій і блоків? [8]. Повна відсутність інформаційних сюжетів, що висвітлюють позиції політичних сил, які беруть участь у передвиборній кампанії, зменшує поінформованість і освіченість глядачів-виборців щодо політичних процесів, ідентифікації політичних партій і блоків, що в результаті впливає на ухвалення свідомих рішень під час голосування.

За результатами аналізу тем і змісту сюжетів інформаційних програм "Подробности" ("Інтер"), "ТСН" ("1+1"), "Новини" ("Перший національний"), варто зазначити, що висвітлення парламентської кампанії 2006 р. здійснювалося на значно вищому, більш демократичному рівні, ніж висвітлення виборів до Верховної Ради 2002 р. Порівняно з 2002 р. політики приділяли більше уваги створенню вагомих інформаційних приводів (зокрема, підписання угоди про створення коаліції у майбутньому парламенті) і розвиткові цих інформаційних приводів (підписання угоди про коаліцію Юлією Тимошенко в односторонньому порядку) для того, щоб потрапити у випуски новин, де під час парламентських виборів 2006 р. саме інформаційні приводи й інтереси глядача були пріоритетними при плануванні програм. У випусках новин залишилася проблема ідентифікації коментарів щодо актуальних для суспільства питань ("газова" угода з Росією, конституційна криза тощо) представників політичних сил і державних діячів, зокрема часто коментарі членів Кабміну перегукувалися з програмною політикою політичних сил, які представляють урядовці. Подекуди спостерігалося неадекватине титрування інтерв’ю (синхронів). З невідомої для глядача причини, наприклад, "НТН" титрував представників політичних сил, до яких відчувалася симпатія каналу, власне, як політичних лідерів з ідентифікацією партії (Партія регіонів, БЮТ, СПУ), решту – як державних посадовців. Кроком до цивілізованого висвітлення програмних засад політичних партій і блоків стало те, що програмні положення, які були озвучені в сюжетах, вимовлялися власне політиками у "прямій мові", а не журналістами у закадровому тексті. У цілому парламентська кампанія 2006 р. засвідчила прагнення загальнонаціональних каналів та інформаційних програм на цих каналах до демократичного розвитку, продемонструвала прояви свободи слова, бажання телеканалів завойовувати і втримувати свого глядача за допомогою об’єктивної інформації.

1. Виборчий моніторинг телевізійних новин комітету "Рівність можливостей" і Асоціації "Спільний простір", 1–31 січ., 1–28 лют., 1–26 берез. 2006 р.. – .

2. Гоян В. Інформаційна телепрограма в Україні: типологічна характеристика, параметри діяльності журналіста: Автореф. дис. ... к. філол. н.: 10.01.08 – журналістика / Київ. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 1999. – 19 с.

3. Гриценко О. Мас-медійні кампанії та проблеми їхнього застосування в ЗМІ // Публіцистика і політика: Зб. наук. праць / За заг. ред. В. І. Шкляра. – К., 2001. – Вип. 2. – С. 61–64.

4. Симоніна Н. В. Сучасний телевізійний інструментарій маніпулювання громадською думкою // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер.: Літературознавство. Журналістика. – 2002. – Вип. 5. – С. 62–72.

5. Український монітор для вільних виборів: 4–10 берез. – К., 2002. – С. 6–7.

6. Український монітор для вільних виборів: 11–18 берез. – К., 2002. – С. 5–6.

7. Чічановський А. А., Шкляр В. І. Інформаційний простір як глобальна проблема сучасності // Вісн. Київ. ун.-ту. Сер.: Журналістика. – К., 1995. – Вип. 2. – С. 44–53.

8. Закон України "Про вибори народних депутатів України" // Урядовий кур'єр. – 2004. – № 64.