Ласкаво просимо

Інформація про роботу конференції "Мовні процеси в сучасному медіапросторі"

УДК: 81'1:070

В Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка 29 березня 2007 р. відбулася традиційна ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція з проблем функціонування і розвитку української мови. Цього року конференція мала назву"Мовні процеси в сучасному медіапросторі" й була присвячена 60-річчю Інституту журналістики і 35-річчю кафедри мови та стилістики.

In the Institute of Journalism of the National Taras Shevchenko university of Kyiv the traditional XII International scientific and practical conference "The linguistic processes in the modern media space" took place on March 29, 2007. This conference was devoted to the problems of functioning and development of Ukrainian language and also to the 60th anniversary of the Institute of Journalism and the 35th anniversary of the cathedra of language and stylistic.

Тематика заходу визначалась, виходячи з актуальних мовних проблем сучасних масмедіа, а саме: лексико-семантичні й стилістичні процеси в умовах свободи слова і глобального інформаційного обміну, зокрема проблеми детермінологізації, термінологізації, функціонально-стилістичного варіювання мовних засобів, запозичень і жанрово-стильових трансформацій.

Для участі у конференції подали заявки 85 осіб з 10 міст України, представники Білорусії, Польші та студенти-журналісти з Китаю. На конференції зареєструвалися 59 учасників з 8 міст України (Київ, Запоріжжя, Чернігів, Черкаси, Донецьк, Суми, Переяслав-Хмельницький, Львів). Науковий Київ був представлений викладачами, студентами й аспірантами Інституту журналістики, викладачами і студентами Міжнародного університету. З доповіддю виступив також відомий письменник Андрій Кокотюха.

Серед учасників були 10 професорів, 13 кандидатів наук, 9 аспірантів, 27 студентів.

На пленарному засіданні, яке провів професор В. Різун, виступили професори А. Мамалига, Н. Шумарова, І. Ющук, І. Гуць, доценти О. Щербакова й О. Гресько, кандидат наук І. Забіяка, керівник спільного українсько-британського медіа-проекту "ЖОРНа" А. Куликов.

У першій секції "Проблеми мовної політики та культури ЗМК" виступили 14 учасників: А. Кокотюха "Чи можливо українській мові бути володаркою українського медіапростору", професор І. Гуць "Митець у пошуках мовного національного коріння", доцент М. Навальна "Розмовна лексика в мові української преси кінця ХХ – початку ХХІ ст.", асистент В. Корнєєв "Медіаформат: термінологічний аспект вивчення", аспірант Н. Желіховська "Використання національно маркованої лексики в українській публіцистиці періоду перебудови", і студенти: О. Савицький "І мова у нас єдина", К. Гребінь "Фразеологізми в заголовках газети "Дзеркало тижня", Г. Зоря "Формування і склад термінології жуналістикознавства", К. Лізавенко "Мова – заповіт предків", А. Юрченко "Комунікативна ефективність у термінологічному аспекті", О. Горошко "Рідне слово – запорука національного прогресу", А. Стражеська "Сучасна мовна культура в контексті електронних видань", А. Романюк "Українська мова – державна", В. Гринчук "Плекаймо рідне слово".

Розгляд концептуальних аспектів функціонування української мови у вітчизняному медіапросторі (виступи І. Гуця, А. Кокотюхи, В. Корнєєва) було увиразнено рядом доповідей і повідомлень, які порушували конкретні питання мовної політики в Україні та культури мови сучасних мас-медіа.

Так, Марина Навальна на підставі зібраного матеріалу з мови сучасної української періодики запропонувала класифікацію одиниць розмовної лексики відповідно до причин їхнього використання та ролі в публіцистиці. Доповідачка аргументовано довела, що сьогодні на мову ЗМІ значний вплив справляє усна мова, розмовні одиниці значно активізували своє вживання в мові публіцистики на початку ХХІ століття під впливом низки позамовних чинників.

Катерина Гребінь проаналізувала склад і функції фразеологічних одиниць у мові громадсько-політичного часопису (на матеріалі заголовків газети "Дзеркало тижня").

Проблеми журналістикознавчої термінології в різних площинах висвітлили Віталій Корнєєв, Ганна Зоря та Аліса Юрченко. У дещо незвичному ракурсі підійшла до теми конференції Катерина Лізавенко: в її доповіді йшлося про пошуки божественної сутності українського слова, про гармонію тілесну й духовну, яка можлива лише тоді, коли людина послуговується рідною мовою.

На засіданні другої секції – "Жанрово-стильова динаміка журналістської творчості" виступили 17 промовців (із 23 заявлених), а саме: професор А. Мамалига та Д. Данильчук "Текстові домінанти формування публіцистичної позиції в сучасній українській радіодрамі (за матеріалами творів І. Хоменка та В. Фоменка)", доцент Ю. Єлісовенко "Інтонаційна палітра художньо-публіцистичного мовлення", доц. І. Хоменко та А. Ревко "Семантична складова сублімінального впливу: спроба комп'ютерного дослідження "прихованого контенту" аудіопродукції", аспіранти О. Проценко "Телевізійне спонтанне мовлення з погляду декодування", Л. Поліщук "Динаміка тексту і зображення в телевізійному журналістському творі" та Т. Глушкова "Інтегруючі чинники у формуванні ідіостилю газетного видання", викладач В. Кошель "Особливості редагування текстів новин веб-видання", студенти Л. Пономаренко "Біблеїзм як компонент української лінгвокультури у мові сучасних ЗМІ", В. Бабенко "Телевізійний текст як поліфонічний комунікативний продукт", О. Пономарьова "Параметри діалогічності в сучасних медіажанрах", А. Червенець "Визначення теми твору як складова редакторського аналізу", Ю. Гаврилець "Типологія порушень орфоепічних та акцентуаційних норм української мови в теле- і радіопередачах протягом листопада 2006 року", Є. Гринь "Літературна обробка києвознавчих матеріалів (мовні особливості процесу редагування)", Фань Паньпань "З історії розвитку електронних ЗМІ в Китаї", О. Голик "Взаємокореляція жанрів у сучасних друкованих ЗМІ", Ю. Комінко "Когнітивна трансформація церковно-релігійних понять у пресі незалежної України", Н. Скиба "Активні комунікативно-трансформаційні процеси в українській фразеології".

Учасники секційного засідання охопили у своїх виступах різні жанрово-стильові аспекти сучасного медіапроцесу в Україні у площині електронних (телебачення, радіо, Інтернет) та друкованих ЗМК, редакційно-видавничої діяльності тощо.

Особливий інтерес в аудиторії викликав виступ співдоповідачів Іллі Хоменка й Анатолія Ревка, присвячений актуальні нині проблемі прихованого впливу на реципієнта ("25-ий кадр" та аналогічні засоби). Фактично співдоповідь І. Хоменка й А. Ревка являла собою міні-лекцію оглядово-проблемного типу, вдало ілюстровану аудіофрагментами, що містять реальний чи позірний сублімінальний компонент.

Не залишила байдужими слухачів (що засвідчила і жвава дискусія між учасниками конференції) доповідь Юлії Комінко на тему підходів до висвітлення реалій церковного життя у світських ЗМК. Запитання "Чи має право журналіст судити про життя Церкви за світськими мірками?" так і залишилося відкритим.

Слід відзначити активну, творчу участь студентів у роботі конференції (доповіді й повідомлення магістрантів Оксани Голик і Юлії Комінко, студентів бакалаврату Юрія Гаврильця, Євгенії Гринь, Анатолія Червенця). Добре володіння українською мовою дозволило студентці Фань Паньпань уповні донести до слухачів зміст свого повідомлення про ChinaNET – китайський сегмент "світового павутиння".

На третій секції "Засоби мовно-комунікативної ефективності сучасних медіатекстів" проголошено 16 доповідей. Виступали: доценти Т. Кузнєцова "Свій" і "чужий" у текстовому просторі ЗМІ", Ю. Саплин "Прізвиська як елемент структурування українського політичного дискурсу" та Т. Буслаєва "Архетипний аналіз ключових політичних фігур (на матеріалі української преси)", аспіранти Т. Печончик "Особливості функціонування неологізмів у концептосфері українських ЗМІ", О. Порочко-Лях "Трансформація етнічних образів у сучасному медіадискурсі" і Л. Павленко "Інтертекстеми в журналістському творі", а також студенти Ю. Архангельська "Неологізми в сучасних ЗМІ", О. Киданюк "Мовне питання на сторінках сучасних ЗМІ", В. Солонець ""Андрогінний" стиль письма в газетному дискурсі", Г. Бока "Політичні перифрази у ЗМІ", О. Кондратюк "Молодіжний сленг у ЗМІ", О. Кузьменко "Сленг студентів Інституту журналістики: тематичний діапазон і механізми творення", М. Яценко "Розвиток української реклами: мовно-ментальні аспекти", О. Кисльовська "Авторські неологізми у поетичному комунікативному дискурсі", В. Маковій "Варваризми у мас-медіа", А. Корабльов "Комунікативний вплив у мовленнєвій поведінці ведучих ток-шоу", О. Сухомлин "Мовна толерантність в українській пресі як орієнтир професійної діяльності журналістів", Т. Скотникова – "Модернізація стилю у спеціалізованій пресі". Практично кожна доповідь супроводжувалась жвавою дискусією учасників.

Актуальне питання доречності й доцільності вживання сленгової лексики на сторінках ЗМІ порушила Олена Кондратюк. Коротко окресливши історію проблеми, доповідачка поінформувала слухачів про результати дослідження функціонування молодіжного сленгу в текстах українських періодичних видань 2004–2007 рр., спрямованих на молодіжну аудиторію.

Комплексністю наукового підходу (психологія і психоаналіз, лінгвістика, текстологія, соціологія) привернула до себе увагу розвідка на тему "андрогінного" стилю письма у друкованих мас-медіа, тези якої виклала Вікторія Солонець. Серед іншого, резонанс в аудиторії викликали багато в чому несподівані дані опитування, молоді учасники якого мали визначити стать авторів журналістських публікацій за фрагментами цих текстів.

На підсумковому засіданні після доповідей керівників секцій виступив відомий народний хор "Гомін" під керівництвом Лауреата Шевченківської премії Леопольда Ященка.