УДК 81'23/42
У статті наведено приклади редакторського усунення застарілої канцелярської мови з фахових статей бухгалтерської періодики.
Ключові слова: канцелярит, легкість сприймання, модернізація стилю.
In this article as an examples editor's strategy the style modernize of accountings press.
Key words: red tape writing, information comfort, redacting
Сучасна ділова людина змушена постійно шукати й споживати професійно важливу інформацію, щоб орієнтуватися у швидкозмінному світі. Через велику кількість різноманітних інформаційних джерел людина почасти свідомо, а почасти підсвідомо обирає таке джерело, яке для неї є психологічно комфортним. Однією з головних складових психологічного комфорту видання є зрозумілість повідомлень з першого прочитання [3].
Динамізм ділового світу вивів на перший план практичні чинники: швидкість сприймання, повнота розуміння, легкість спілкування. Канцелярський стиль стає анахронізмом, а отже – перешкоджає ясності. Застарілі канцелярські звороти останнім часом усувають зі своїх текстів німці, французи і навіть англійці – тепер уже всі усвідомлюють, що і в спеціальних сферах легше порозумітися за допомогою природної мови. Книжні елементи – особливо у сфері синтаксису – слід залучати лише в разі комунікативної потреби. Отже, там, де специфічні стильові норми можна наблизити до загальномовних (тобто до норм інших стилів), їх треба до них наблизити. Не варто боятися "розмовності", "неповажності" мовних засобів. Зближення сфер – це ознака сучасності [1].
Канцелярська лексика (канцелярит) найчастіша вада статей фахової (зокрема бухгалтерської) преси. Та й не тільки фахової, а, на жаль, і громадсько-політичної. Проте вживання канцелярської лексики належить до застарілих засобів мови згадуваних видань.
Щоб наблизити виклад до сучасного користувача, слід насамперед писати ясно. А для цього варто послідовно вилучати засоби старої канцелярської мови: замінювати пасивні конструкції на активні, розщеплені дієслівні присудки – на прості. Треба сміливо вводити нові слова та вислови, використання яких у нехудожніх стилях відповідає потребам і духові часу [2].
У пасивних конструкціях суб'єкт відсувається на другий план, що не відповідає сутності живого мовлення, де суб'єкт разом із його дією становлять центр повідомлення. Якщо ми прагнемо наблизити газету до читача, то маємо усувати пасивні конструкції в усіх можливих кмісцях, бо це один із відомих і безвідмовних прийомів зменшення інтерактивної дистанції між виданням та користувачем.
У таблиці 1 наведено варіанти усунення канцеляриту (пасивні конструкції, розщеплені присудки, нанизування одноманітних слів, задовгі речення тощо) на матеріалах бухгалтерської преси.
Таблиця 1.
Приклади редагування фахових статей
(за матеріалами газети "Бухгалтерія" 2001–2006 рр.)
Українській мові більше, ніж російській, властива дієслівність. Тому з наведених далі синонімічних пар слід обирати виділені варіанти: за наявності – якщо є, для (на) забезпечення – щоб забезпечити, у відповідь – відповідаючи, при описуванні – описуючи, після одержання – одержавши, після закінчення строку – коли закінчився строк тощо [2, 27]. Однак і в російських текстах вислови типу "при наличии", "для обеспечения", "в ответ", "при описании", "по получении", "по истечении срока" варто було б замінювати на дієслівні – вони простіші, динамічніші, легші для сприймання.
Іменний характер російського наукового викладу проявляється й у надто частому вживанні дієприкметників. Одна з відмітних ознак російського синтаксису – складені іменні присудки типу "методика может быть разработана", "анализ может быть проведен", "модели могут быть использованы". Українські відповідники – "методика може бути розроблена", "аналіз може бути проведений", "моделі можуть бути використані" – з формального боку не виходять за межі норм, однак дієслівні конструкції – моделі можна використати (використовувати), моделі використовують, моделі використовуються – для української мови природніші [1, 352].
На мову авторів повідомлень впливає російська мова, і це призводить до вживання калькованих конструкцій. Але крім цього, на жаль, поширена мовна недбалість, яка часто маскується під глибокодумність. У таблиці 2 наведено лише кілька прикладів зі статей газети "Бухгалтерія".
Таблиця 2.
Смислові огріхи, не виправлені редактором
На жаль, не лише фахова преса розмовляє номенклатурним канцеляритом. Ним охоче користуються і політики, і журналісти.
Підіб'ємо підсумок порадивши авторам і редакторам:
– висловлюйтеся простіше. Уникайте ускладнених міркувань – нехай ваші аргументи будуть наочними і конкретними, а отже, зрозумілими і переконливими;
– уникайте канцеляриту. Використовуйте теперішній час і активні конструкції – це звучить сучасніше. Минулий час та пасивні конструкції обмежуйте. Уникайте калькованих зворотів і розщеплених присудків. Пам'ятайте, що українській мові властива дієслівність;
– використовуйте короткі прості речення, щоб їхній смисл людина розуміла з першого прочитання;
– не захаращуйте текст інформацією, яка прямо не стосується теми і відвертає увагу. Пишіть якомога стисліше й тільки про те, що доконче необхідно;
– не пишіть так, наче хочете вразити академіка. Пишіть так, як розмовляєте з другом;
– любіть читача. Читайте статті його очима. Навчіться дивитися на свою газету без замилування: чи не дратує дизайн, чи зручна "навігація" в номері, чи відразу зрозуміло, про що йтиметься в тому чи тому матеріалі тощо.
Отже, не перевантажуйте свого читача. Користуйтеся простими знайомими словами. Пишіть усім зрозумілою мовою.
1. Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К.: ТОВ "МФА", 1997. – 356 с.
2. Непийвода Н. Ф. Сам собі редактор: Порадник з української мови. – К.: Українська книга, 1998. – 238 с.
3. Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М. Лінгвістика впливу. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2006. – 148 с.