Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


"Не тих богів в покої звали..."

Сергій Сіваченко

Не тих богів в покої звали,
Не тим молились на хрестах,
Не того щастя сподівались
У розмагнічених думках.

За що хилили мужні плечі,
За що в судомах били ціль:
Цвіли ж золою вічні речі,
Й сікли із димом свіжий біль.

Не тим єхидно посміхались,
Не тим стромляли в груди час,
І люциферами вважались
Не ті, що кинули Парнас.

За що ж тортурами вітали,
Навіщо ж одами кляли:
Вони й на погляд не відстали,
Хоча услід ярмо тягли.

Вони – не ідоли безсонні,
Вони – не ангели без крил, –
Вони у першій йдуть колоні.
Над ними - фронт, під ними – тил.

А їхня кров – живим наснага,
А їхня плоть – живим редут.
І абразивом тре увага
Розхлябаності ржавий прут.

Допоки ж вістря перемоги
Вбере в себе тепло живих,
Збрукують із мерців дороги
І наступатимуть по них.

І прозвучить німа поразка,
Як докір змученим тілам,
А перемога, наче казка,
На сон уявленим богам.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові