Ласкаво просимо

У статті йдеться про технологію форматування ефіру радіостанцій різних форм власності. Досліджується стан форматування українських недержавних радіостанцій, в контексті якого важливою є діяльність радіо НАРТ як комерційної інформаційно-розмовної станції. Ключові слова: радіо, формат, інформаційне мовлення, форма власності, новини, інтерв'ю.

Ключові слова: радіо, формат, інформаційне мовлення, форма власності, новини, інтерв'ю.

In the article the question is about technology of formatting of stations of different forms of ownership. Formatting of the Ukrainian private stations is been research. In this context important is radio NART as example of the commercial News/Talk station.

Key words: Radio, format, informative broadcasting, pattern of ownership, news, interview.

Попри те, що форматування радіоефіру – процес творчий, чітка технологічна лінія впровадження будь-якого формату в радіомовленні є запорукою досягнення позитивних результатів. Коли мова йде про формат того чи іншого явища, мається на увазі стале, незмінне поєднання елементів, що перебувають у взаємному контакті та становлять чітку самодостатню структуру, наявність якої є апріорі доведеною. Те саме стосується і терміна "формат" у радіомовленні, який є одним із визначальних аспектів діяльності радіостанції як ділового підприємства [1].

Формат на радіо – це унормована цілісність, яка характеризується незмінним набором основних сегментів. Саме ці сегменти і визначають критерії формату, до яких належать:

– плей-лист, в якому заплановано стабільний набір програм, що виходять в ефір у чітко спланований час протягом години; .

– набір програм, їхня типологічна характеристика, специфіка верстки протягом години, доби і тижня;

– стилістика ефіру (схематичність поєднання текстового і музичного елементів);

– ілюстративна музична і шумова бібліотека формату, джингли;

– манера роботи в ефірі ведучих, презентерів, ді-джеїв, тобто творчих працівників станції;

"– специфіка подання музичного і текстового елементів, міксування ("встик" чи "плавно", компонування заставок, джинглів і програм);

– реклама).

Цей основний набір критеріїв, які визначають формат у радіомовленні, має основну загальну мету – формування цільової аудиторії. З іншого боку, аудиторія впливає на визначення формату і як стала величина за цільовими характеристиками також передбачає сталі критерії формату.

Законодавцем радіоформатів є Сполучені Штати Америки. Протягом останніх кількох десятиріч на радіоринку США спостерігається вибух означених форматів радіомовлення. Телефонні шоу за участю слухачів уперше почали з'являтися на станціях формату "Top Forty" у некомерційних проміжках ефірного часу (як правило, після 23.00). У 1962 р. радіо KABC (Лос-Анджелес) стало першою станцією суто "розмовного" формату в американському ефірі; вони навіть узяли собі другу назву – "The Conversation Station" (Радіо-Діалог). .

Поява радіостанцій формату "News" у 60-х рр. викликала здивування у середовищі радійників. Більшість із них скептично оцінювали можливість радіожурналістів відшуковувати достатню кількість новин для того, щоб заповнити 24 години мовлення. А тим часом найближчі конкуренти "розмовних" станцій – музичні станції формату "Top Forty" – розбили годинні програми на 20-хвилинні блоки, а у перервах надавали ефір мобільним репортерам.

Створення радіостанції в українському УКХ-діапазоні, яка би мала чіткий формат "talk-radio", тобто "розмовне радіо", – це процес, пов'язаний зі світовими закономірностями розвитку мас-медіа тих країн, які намагаються бути демократичними і відкритими для громадського контролю [2].

Як засвідчує практика українського радіомовлення, у приватному радіоефірі не існує чистих форматів, тобто немає жодної радіокомпанії, яка б "розкручувала" в ефірі лише один формат. Переважно створюється певний симбіоз з форматів, який дозволяє охоплювати максимальну аудиторію. Найпопулярнішим взаємозв'язком форматів в Україні можна вважати поєднання формату "All News" + "News/Talk" і двох або трьох музичних форматів, найчастіше "TOP 40" + "Hot AC" + "Sweet"/ "Nostalgia".

"Ефемки" здебільшого все ж декларують свій формат, але рідко коли його дотримуються. Формат, тобто стиль програм радіостанції, має задовольняти інтереси визначеної цільової аудиторії. Головними критеріями форматів є стилістика музики в ефірі та імідж ефіру. Обраний формат вимагає дотримання певного стилю в поданні й оформленні реклами, що звучить в ефірі, проведенні ігор та акцій, а також потребує чітко визначеного технічного оснащення станції.

Радіостанції FM-діапазону з'являються і зникають із швидкістю світла. Вони перекуповуються, змінюють назви, але змістове наповнення не міняють. Отож, на одній хвилі можна протягом року слухати одне радіо і не зрозуміти, коли воно стає вже зовсім іншим. Найчастіше це відбувається через брак коштів, і майже ніколи закриття радіостанцій не проводять державні уповноважені органими. Як правило, вітчизняною та світовою громадськістю такий крок розцінюється як перешкода "свободі слова". Яскравий приклад – закриття радіо "Континент".

Заробляють радіостанції в Україні переважно на рекламі та піснях. Автори та виконавці платять за трансляцію своїх пісень в ефірі, коли за кордоном отримують за це гонорари. Немає в Україні радіостанцій, які б працювали у форматі Classical (класична музика), натомість є аж два радіо ("Шансон" та "Доросле Радіо"), які спеціалізуються на "блатних" піснях. Серед станцій, що-таки дотримуються свого формату, можна назвати радіо "Ренесанс", яке транслює джазову класику, а також вокальну й інструментальну музику. Оригінальний формат обрало радіо "Київ". На його хвилі можна почути українську та закордонну, окрім російської, поп-музику та фольк-музику. Що ж до музики українського виробництва, то з цим в Україні теж велика проблема. Одні стверджують, що якісного продукту в Україні немає для передання в радіоефір, інші звинувачують радіостанції у небажанні розкручувати українських музикантів.

Що ж до форматів інформаційних, то варто звернути увагу на унікальну властивість радіо з легкістю оперативно подавати найсвіжіші новини, що робить його незамінним джерелом інформації для людини. Розмовні формати, основною специфікою яких є переважаюче співвідношення інформаційних, інформаційно-аналітичних, інформаційно-розважальних та аналітичних програм над музичним контекстом. Тут розрізняють три різних формати, що більшою або меншою мірою передають винятково вербальний (мовний) матеріал:

Таким чином, для відтворення логіко-поняттєвої структури первинного твору слова, які в першоджерелі максимально відповідають позначуваним поняттям, зазвичай зберігаються і в реферативному тексті. Проте, незважаючи на це, не можна вважати, що термінологія – справа лише автора першоджерела. Підбираючи той чи той термін для реферату, референт не повинен покірливо йти за автором первинного твору. Він має враховувати специфіку способів викладу в первинному і вторинному текстах. Зокрема, якщо в першоджерелі, де наявний широкий контекст, є можливим перемінне чергування терміна і його синонімів, то в реферативному викладі необхідно вживати тільки один термін.

– All News – тільки новини;

– News/Talk – новини та різноманітні шоу;

– All Talk – шоу, обговорення різних проблем, інтерактивні опитування.

Як уважає завідувач кафедри телебачення та радіомовлення Інституту журналістики Олесь Гоян, у форматі "News/Talk" закладено тематичні характеристики радіомовлення, які є основою формування окремих типів радіопрограм у приватному або ж громадському радіоефірі. До таких програм належать: інформаційні, інформаційно-аналітичні, інформаційно-публіцистичні, культурно-просвітницькі, пізнавально-розважальні, дитячі, спортивні та ігрові.

Співвідношення інформації і музики в інформаційно-музичному мовленні приблизно 70 % до 30 %. Тобто інформаційно-музичний тип мовлення характеризується переважаючим співвідношенням інформаційних і розмовних програм над музичним контекстом. Тип мовлення, безперечно, є ширшим поняттям, аніж формат, тому до інформаційного типу мовлення можна віднести, наприклад, і ток-шоу, які у світі використовуються деякими новинними радіостанціями. А отже, можна говорити про формат "Talk radio" в контексті цього типу мовлення, про програми, в яких обговорюються найрізноманітніші проблеми, проводяться інтерактивні опитування, звучать телефонні розмови з радіослухачами. Музичні композиції в інформаційному типі мовлення слугують лише для відокремлення інформаційних блоків [1].

Щодо формату інформаційної радіостанції, слід звернути вашу на таку радіостанцію на ринку українських ЗМІ, як радіо "НАРТ". На жаль, доводиться говорити про це радіо у минулому часі, оскільки своє мовлення воно вело протягом одного року з середини липня 2004 до серпня 2005 р. Наразі радіостанція перебуває у стані реорганізації.

Відродження німої радіостанції було пов'язане з тодішнім політичним становищем в Україні – виборами президента. Тепер можна твердити, що це ЗМІ створювалося безпосередньо у зв'язку з вибором помаранчевою командою. Та завдяки талановитим керівникам радіо не перетворилося на якийсь пропагандистський рупор, а стало вагомим конкурентом радіо "Ера" у розмовному форматі. У Києві радіо "НАРТ" вело цілодобове мовлення на частоті 70,4 МГц. Також транслювалося в Одесі, Харкові, Вінниці, Дніпропетровську, Краматорську, Артемівську, Дрогобичі, Хмельницькому та Черкасах. "Чесна хвиля" стала однією з небагатьох київських недержавних інформаційно-музичних радіостанцій формату News/Talk. Вона передавала розгорнуті випуски новин, публіцистичні програми, літературні читання, діалоги у прямому ефірі, вела пряму трансляцію ранкових пленарних засідань Верховної Ради України. Новинкою були читання в ефірі радіостанції. Щогодини після випуску новин виходила рубрика "Читальня" – добірка аналітичних і публіцистичних матеріалів, текстів літературних творів закордонних та українських письменників.

У рубриці "Огляд преси" "чесна хвиля" анонсувала такі видання, як "Україна молода", "Газета по-киевски", "Вечірній Київ" та "Слово Просвіти". Однією з цікавинок радіостанції були афоризми, які звучали у проміжках між музичними паузами. Радіостанція мала до п'яти годин на день прямих ефірів у рубриці "Розмова про важливе" – бесіди з гостями на актуальні теми: політичні, економічні, культурно-мистецькі. Серед ведучих прямих ефірів радіостанції – Данило Яневський, Інна Підлуська, Юрій Луканов, Ростислав Павленко, Оксана Рокита, Олександр Євтушенко, Майя Нагорняк. Головним редактором "НАРТу" був Кирило Булкін.

Окрім передач власного виробництва, станція транслювала інформаційні програми Української служби BBC, Української служби "Deutsche Welle", Української служби радіо "Polonia" та Української служби радіо "Свобода", а також радіоверсію програми "Закрита зона" 5 каналу. Це допомагало створити взаємну конвергенцію – збагачення та оригінальне поєднання професійних зусиль і патріотичних інтересів радіо НАРТ і закордонних радіостанцій. Яскраво та різноманітно висвітлюються на хвилях НАРТу різні погляди на події в Україні.

Музична складова ефіру – неагресивні пострадянські та західні композиції. Значна увага приділялася українськомовним виконавцям. За сітку мовлення, окрім музики, відповідав головний редактор радіостанції Кирило Булкін. Головний критерій, за його словами, – насичення передачі актуальним матеріалом, який мав національно-демократичний, моральний характер. До мікрофона запрошувалися кваліфіковані фахівці, дослідники та знавці соціальних проблем. Політологи, економісти, люди соціальних і творчих професій: лікарі, вчителі, письменники, артисти – щодня виходили в ефір і відповідали на запитання слухачів.

У таких випадках у дужках можна навести термін, який вжито в першоджерелі для позначення даного поняття. При цьому потрібно стежити за тим, щоб заміна не призводила до спрощеності, нівелювання наукового рівня реферованих робіт заради помилкового прагнення зробити реферат доступним для всіх без винятку категорій читачів.

Радіо "НАРТ" – "чесна хвиля" позиціонувало себе як альтернативне радіо, надаючи можливість висловлюватися всім охочим. Для цього було створено пряму телефонну лінію. Радіостанція мала повноцінну службу, яка готувала новини щопівгодини, а також два підсумкові випуски, спеціальні економічні новини та культурні новини. Інформаційну службу радіостанції створював колектив журналістів під керівництвом нинішнього першого заступника голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Юрія Сторожука. У відділі новин працювали чотири редактори-ведучі та два кореспонденти. Оскільки, як зазначалося вище, новинні випуски подавалися щопівгодини, то стає зрозумілим, що оперативність була одним із головних критеріїв у створенні новин. Хоча варто зауважити, що оперативність не повинна шкодити змістовому наповненню та якості повідомлень [3]. Годинні випуски новин щоразу поновлювалися новими інформаційними повідомленнями, а півгодинні випуски здебільшого давали розширене бачення якихось окремих подій чи проблем, які, за визначенням редактора-ведучого, є важливими саме на певну годину.

Здебільшого новини, інформаційні повідомлення брали з інтернету та інформаційних агентств “Українські новини” та “Контекст-медіа”. Слід зазначити, що взята інформація з інтернету часто слугувала лише основою власних повідомлень, які створювалися редакторами за допомогою безпосереднього спілкування з суб'єктами подій через телефонні інтерв'ю.

Велика увага в усіх інформаційних продуктах на радіо "НАРТ", у тому числі й у новинах, приділялася питанням української мови, української історії та культури, самобутності, оскільки радіо "НАРТ" вело мовлення на, як зараз кажуть, проблемні здебільшого російськомовні регіони України, (Одеса, Харків, Краматорськ та Артемівськ у Донецькій області). Відповідно інформаційна політика "чесної хвилі" була не агресивна, а радше пізнавальна та освітня [4].

Нещодавно радіостанція відновила своє мовлення, але вже у музичному форматі, щоб не втратити ліцензію на мовлення. Саму ж реформатизацію, а точніше закриття радіостанції спричинив брак коштів. Як переконали колектив ЗМІ, що радіо такого формату і на низькій частоті не спроможне заробляти гроші, самоокуповуватися. А з іншого боку, виникає думка, що власникам просто легше було продати хвилю, аніж спрямувати зусилля на її розвиток. Бо добре відомо, що наразі в Україні існує велика проблема з радіостанціями розмовного формату. Можна сказати, що їх майже немає. Радіо "Ера" і три канали занапащеного ще в минулому столітті Національного радіо не задовольняють потреб українського суспільства, не втамовують інформаційний голод громадськості. Також не тішать дискусії щодо створення в Україні суспільного мовлення, що вже два роки не вщухають, не приносячи жодних результатів.

 

---