Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Інформаційне насичення ранкового телеефіру

Стащенко А. В.

магістр
УДК 621.397.13

 

У статті подається інформаційне наповнення ранкового ефіру на Українському телебаченні. Зокрема аналізуються ранкові новини на загальнонаціональних каналах, розкривається специфіка підготовки та подання ранкового матеріалу.

Ключові слова:ранковий телеефір, новини.

Information filling morning broadcast of Ukrainian television, particulary specifity working up morning news are analyzed in the article

Key words: morning TV-broadcast

Ранкові новини Новини є найбільш традиційною формою телевізійного інформаційного мовлення. "Теленовини, – зазначає В. Гоян, – це певна, обмежена в часі, структурна єдність, у якій форма поєднується зі змістом лише інформативним та тематичним зв`язком, результатом якого є візуальне і вербальне сприйняття окремих творів на телеекрані як елементів цілого" [3, 23]. Особливостями новинних програм є регулярна частота виходу протягом доби і, безперечно, оперативність подання інформації.

На випусках новин ґрунтується розклад усього програмного продукту телеканалу. Ранковий ефір у цьому не виняток: випуски новин ідуть за суворим графіком, а вже міжновинний простір заповнюється іншим продуктом (серіали, мультфільми, вікторини, гості в студії тощо).

Інформаційні програми Українського телебачення почали досить різко видозмінюватися на початку 90-х рр. XX ст. Звільнившись від централізованого розподілу інформації і форми подання новин, програми прагнули вмістити в себе якомога більше повідомлень. Спочатку це робилося за рахунок збільшення хронометражу передачі. Випуски могли тривати до години. Але дослідження довели, що інформаційний випуск глядач спроможний сприймати не більше 25–30 хвилин, надалі спостерігається зменшення глядацької уваги. Останні телеповідомлення, як правило, взагалі залишаються осторонь реципієнта.

Справедливо визріло рішення щодо іншого способу інформаційної насиченості новин – скорочення хронометражу сюжетів та усних повідомлень. Разом з тим урізноманітнювалося візуальне насичення інформаційних програм: з'являлися тематичні заставки, відеоанонси тощо. Новини виходили на якісно новий вербально-візуальний рівень.

У той же час виникла потреба у формуванні окремих інформаційних випусків для певної години дня (ранок, день, вечір). На початку телевізійної ери, у 70-ті рр. XX ст., ранковий блок Центрального телебачення СРСР відкривався о 8.00 повтором вечірньої програми "Время". Тоді не було ще винайдено відеозапису, і ведучі у студії просто перечитували вечірній випуск новин попереднього дня (о 21.00) [1, 20].

За останнє десятиліття вітчизняне телебачення зробило чимало кроків уперед. Так, можна виділити декілька: розпад єдиного інформаційного простору після виходу з СРСР, технічний поступ, конкуренція каналів у ринкових умовах. Телебачення почало підлаштовуватися під режим та інтереси аудиторії: програма шукає свого глядача, а зовсім не навпаки. Зазнали змін і ранкові інформаційні програми. Повернімося до історії, так би мовити, джерел ранкових інформаційних програм.

У 1991 р. Перший канал Українського телебачення розробив сітку інформаційного мовлення, за якою випуски новин у прямому ефірі виходили п'ять разів на добу: 11.00, 16.00, 19.00, 21.00 та 23.00. Особливістю її було те, що у досить ранній для інформаційного мовлення час об, 11.00, уже з`являлася свіжа програма. Більшість сюжетів повторювалися із вечірніх випусків, але декілька повідомлень містили оперативну інформацію з дня, що розпочався. По-іншому почали підходити до формування ранкового випуску: перероблювали вечірні повідомлення, відбирали найбільш інформативні сюжети, багато інформації подавали усно ведучі (о цій порі дістати “свіже” відео було проблематично) тощо. І, звичайно, новини об 11.00 відрізнялися за хронометражем. Тоді вони не перевищувати 15 хвилин, як і годиться, за світовими стандартами, це був найкоротший випуск доби.

З 1993 р. з'явилася перша ранкова інформаційно-розважальна програма українського телебачення "З 7-ї до 8-ї", потім на зміну їй прийшла передача "Доброго ранку, Україно!", яка проіснувала близько року (1993–1994 рр). Вона виходила п'ять разів на тиждень і виконувала роль "будильника". Над передачею працювали постійна творча група: ведучий, режисер, студійний оператор, звукорежисер та адміністратор. Журналісти редакції знімали соціальні сюжети культурологічного, історичного, науково-пізнавального плану. Перевага надавалася "легким" ранковим повідомленням. Обов'язковим у програмі був інформаційний випуск – повтор нічної передачі, що не могло у той час позитивно позначитися на якості. У програмі використовувались відеокліпи, до студії запрошували гостей.

Зараз ранкові інформаційні випуски вітчизняних каналів дотримуються єдиних правил, які притаманні і світовому телебаченню: динамічність, оперативність, лаконічність. Динамічність – явище, пов"язане з рухом, розвитком, видозмінами. Це поняття стосується ранкових інформаційно-розважальних проектів у цілому. Адже новини сприймаються не самі по собі, не як окремий твір, а в контексті всієї програми, в обов`язковому співвідношенні з попередніми і наступними блоками, а також з передачами, які йдуть на інших каналах [2, 56].

Оперативність – здатність до швидкого реагування з безпосереднім здійсненням завдань. Між останнім вечірнім і першим ранковим випусками новин проходить щонайменше 6–7 годин. Протягом цього часу одна частина світу фактично залишається інформаційно безплідною. Нічних повідомлень надходить мало, як правило, вони стосуються екстремальних явищ: стихійні лиха, катастрофи та ін. або результатів виборів чи військових дій. У той же час інша частина світу (Америка, Австралія, Далекий Схід) живе повноцінним денним життям.

–Завдяки технічним досягненням: супутниковому зв'язку, мережі інтернет – повідомлення із будь-яких регіонів світу стають доступними і що найголовніше – оперативними. Інформація про подію поширюється через великі інформаційні агентства за лічені хвилини. Будь-який телевізійний канал, який має право на отримання повідомлень (контракт, підписка), тут же отримує відео- та текстовий матеріал найрізноманітнішої тематики: політика, економіка, соціальне життя, шоу-бізнес тощо. Усі телеканали із найбільшою густотою державного покриття (“Перший національний”, Студія “1+1”, “Інтер”, “Новий канал”, ICTV, СТБ), мають обладнання для отримання та обробки повідомлень від міжнародних інформаційних агентств.

Лаконічність – стислий, небагатослівний виклад інформації. Це те, що найбільше відрізняє ранкові інформаційні випуски від решти програм, які виходять протягом дня. Зранку люди не сидять біля телевізора (як увечері після робочого дня), а швидко збираються на роботу. Їм потрібно налаштуватися на трудовий день і отримати якомога більше корисної інформації: новини, погода, гороскоп. Ніхто не стане зранку дивитися інформаційно-аналітичний випуск новин, тим більше, коли він дублюється звечора. Ранок – це пора дня, коли все повинно бути максимально просто і доступно. Непробуджений організм людини не можна переобтяжувати завеликими і занадто інформаційними повідомленнями.

Таких загальних правил намагаються дотримуватися вітчизняні телеканали, формуючи ранковий інформаційний ефір, хоча кожен із мовників має власні особливості. Специфіка підготовки та подачі ранкового матеріалу Ранкові інформаційні програми базуються на підсумкових випусках новин попереднього дня, але аж ніяк не дублюються (!). Робота ранкового редактора починається з того, що він переглядає новини від учора і обирає інформацію, яка підходить для першої половини дня (ранньої ранку: 6.00–9.00).

Якщо вечірня підсумкова інформаційна програма дня триває 15–20 хвилин чи 25–30 хвилин, то перші випуски ранкових новин мають хронометраж у 5–6 разів менший. Сягає він 2–3 хвилин – маємо на увазі найперші ранкові новини, найчастіше дайджести, навіть без ведучого у кадрі. Вони виходять в ефір близько 6-ї години ранку.

О цій порі інформаційне мовлення починають три канали загальнодержавного масштабу: о 6.00 “Інтер”, о 6.30 “Перший національний” (ТРК "Ера") та "Новий канал". І лише у програмі "Доброго ранку, Україно!" о 6.30 у студії вже працюють ведучі, решта каналів обмежуються інформаційними дайджестом – калейдоскопом коротких повідомлень, спеціально відібраних для ранку, переписаних, перечитаних і перемонтованих редактором. У цей час подають головні події доби, що минула, у найстислішому вигляді. Стислість – чи не найголовніша риса ранкових інформаційних випусків. Людині о шостій годині ранку якщо і потрібні новини, то у невеликій кількості і ненав'язливій формі [2, 10]. Більшість каналів відмовляються від ролі ведучих для перших інформаційних випусків дня. Рейтинги показують надзвичайно низьку активність глядачів: зранку о 6.00–6.30 телевізор узагалі вмикає близько 0,5–1,5 % загальної аудиторії. На багатьох телеканалах спрацьовує досить простий підхід до роботи – питання матеріальної віддачі або зацікавленості. Якщо так рано практично ніхто не вмикає телевізор, то чи варто збирати у повному складі творчо-технічну групу? Рекламодавці, за рахунок яких переважно і існують вітчизняні телеканали, не надто прагнуть розмістити у цей час свої ролики. А працівників ранкового прямого ефіру, до того ж, треба фінансово заохочувати. Для того, щоб у кадрі з ранковим інформаційним випуском з'явився ведучий, треба підключити до роботи утричі більше людей, ніж для виходу новинного огляду.

Наприклад, підготувати дайджест може взагалі одна людина, як це робиться, наприклад, на "Новому каналі". Розглянемо цей приклад детальніше. На студію раніше за всіх приїжджає редактор новин. На робочому місці він вже о 4.10. Протягом години-півтори він повинен:

1) підготувати міжнародні новини (свіжі, що приходять через інформагентства), написати тексти до головних подій, продивитися відеоматеріал;

2) переглянути підсумковий (вечірній) випуск новин, вибрати найголовніше, скоротити тексти;

3) сформувати план випуску-огляду тривалістю не більше двох хвилин.

Як зазначав "батько-засновник" гіпертексту Т. Нельсон (Ted Nelson), головна особливість гіпертексту дозволяє створювати систему зв'язку між окремими документами за допомогою вбудованих у текст гіперпосилань [2]. О. Мелещенко вважає, що "кожне слово тексту дає доступ до нового тексту, створюючи справжній лабіринт знань" [3]. Гіперпосилання можна розділити на контекстуальні та тематичні. Така система пов'язаних повідомлень дозволяє читачам ознайомитись з історією питання або легко перейти на подібні за тематикою тексти. Також гіперпосилання для інтернет-ЗМІ є прийомом посилання на джерело інформації при її передрукуванні чи використанні.

Решта членів творчо-технічної групи, включаючи ведучих, операторів, режисерів, гримерів та ін., на роботу приїжджають о 5.30. Новинний редактор разом з відеоінженером роблять начитку і монтують необхідний для інформаційного огляду відеоматеріал. О 6.30 новини з'являються в ефірі.

Отже, ранковий новинний дайджест є найменш витратною і найбільш ефективною формою інформаційного мовлення. За невеликої кількості людей, задіяних на його підготовку, досягається результат.

Такого висновку ми дійшли, розглянувши й іншу схему ранкового інформаційного мовлення – новини з ведучим у кадрі. Подібну практику застосовують у програмі "Доброго ранку, Україно!" (ТРК "Ера"). Тут ранкове мовлення прямого ефіру починається найраніше о 6.00, а за півгодини, о 6.30, вже виходить випуск новин разом з ведучими у кадрі.

Інформаційна наповненість ранкових новини ТРК "Ера" (6.30) мало чим відрізняється від аналогічних дайджестів, для прикладу, на “Інтері” та “Новому каналі”. Однакову кількість інформації просто подають різними способами: одні за допомогою ведучого в кадрі, інші – коментарем за кадром.

Отже, сьогодні на вітчизняному телебаченні найперші інформаційні випуски подаються у два способи: новинний дайджест та інформаційна програма разом з ведучими у кадрі[6]. За змістовим наповненням та хронометражем вони мало чим відрізняються. Випуски основних новин на трьох телеканалах тривають близько двох хвилин (півтори хвилини на спорт відводять додатково у програмі "Доброго ранку, Україно!"). Найбільша відмінність цих двох видів подання інформації полягає у кількості задіяних людей на їхню підготовку. “Інтер” та “Новий канал” обрали менш витратний шлях, ТРК "Ера" – більш складний. Рейтинги показують дуже низьку активність глядачів о цій порі. Так, о 6.30 лідери сферу (“1+1”, “Інтер” та “Новий канал”) мають по 0,5 % аудиторії, а рейтинг УТ-1, на частоті якого виходить ТРК "Ера", взагалі не піднімається з позначки "нуль". Варто співвідносити витрати з віддачею!

З черговим випуском ранкових новин повідомлень стає все більше, а старі доповнюються деталями. Наступні інформаційні випуски стартують о сьомій годині на чотирьох телеканалах: ТРК "Ера", студії "1+1", “Інтері”, “Новому” та СТБ. У цей час усі інформаційні редакції, окрім телеканалу “Інтер”, працюють разом із ведучими. “Інтер” залишає дайджестові повідомлення. За форматом вони не відрізняються від найпершого випуску (6.00), а тематично – підбирається інша група повідомлень або деталізуються деякі попередні.

Ранкова сітка інформаційного мовлення разюче відрізняється від вечірньої. У прайм-таймі новинні випуски чітко розписані і розміщені у часовому просторі так, щоб не накладатись із аналогічними програмами на інших провідних телеканалах. Проміжок часу з 18.45 до 21.00 щільно заповнений випусками новин шести провідних каналів: “Інтер”, “1+1”, “Перший Національний”, “Новий”, ICTV, СТБ.

Зранку телеканали не звертають належної уваги на міжпрограмну сітку інформаційного мовлення. Мало хто підлаштовуєтсья під конкурентів. Телеканал може поставити за мету щогодинне чи півгодинне інформування і виходити в ефір з новинами у власне обраний час. А у підсумку – о 7.00 і 8.00 чи не на всіх телеканалах маємо інформаційні випуски. Вочевидь виробники новинного продукту сподіваються на постійність глядацької аудиторії. Якщо зранку людина налаштовує телевізор на певний канал, то дивитиметься його аж поки не прийде час вибігати на роботу. О цій порі, як правило, люди не мають вільної хвилини перескакувати з каналу на канал, шукаючи, що їм до вподоби найбільше. Телевізор вмикають більше для фону, який ще й дає корисну та розважальну інформацію. Пріоритети розставляє кожен собі сам і, відповідно, налаштовується на свій улюблений ранковий блок (програму).

Отже, зважаючи на особливості ранкового інформаційного мовлення, ми більш детально зупинимося на новинах, які виходять в ефір близько восьмої години. Рейтинги показують найбільшу активність глядачів у цей час. Люди, які працюють (а саме на них у переважній більшості розрахований ранній ранковий час 6.00–9.00), близько восьмої ще залишаються вдома: вони вже прокинулися, але не вийшли на роботу.

Вітчизняні телеканали свої випуски новин о цій порі роблять найбільш інформативними і розширеними. Тут уже з'являються повідомлення про спорт, бізнес тощо. З 7.45 інформаційне мовлення прямого ефіру разом із ведучими у кадрі розпочинає телеканал ICTV. У проміжок часу з 7.45 до 8.30 усі телестанції виходять із розгорнутим випуском новин.

Ранковим інформаційним програмам притаманні загальні особливості. Зважаючи на невелику тривалість (як правило, це найкоротші випуски доби), 80 % повідомлень читаються усно ведучим у супроводі відео. Вкрай рідко з'являються повноцінні сюжети, найчастіше інформація подається у вигляді калейдоскопів.

До речі, варто зауважити, що найтриваліші ранкові випуски близько восьмої години минулого телесезону належали телеканалу “Інтер” та студії “1+1”, їхній хронометраж сягав 10–13 хвилин, поточного ж сезону перші місця посіли СТБ та ICTV. До речі, раніше на українському телебаченні лише телеканал “Інтер” у ранкову інформаційну програму запрошував гостя для деталізації інформації "з перших вуст". Така практика застосовувалася тут в основному випуску ранку о 8.00.

Говорячи про минулий телесезон, також варто зауважити, що наступному правилу ранкового інформаційного мовлення – динамічності – найбільше відповідали випуски новинних програм на “Новому каналі” та ТРК "Ера". Репортер (“Новий канал”), для прикладу, маючи невелику тривалість (7 хв.), вміщував одинадцять повідомлень, серед яких ще й спортивний огляд. Натомість за 5 хвилин програми "Факти" на ICTV подавалося та й сьогодні подається лише чотири інформації – це у два рази менше, ніж на “Новому”. Телеканал “Інтер” та студія "1+1" узагалі наслідували минулого сезону зранку принцип "зваженого вдумливого підходу". Новини на цих каналах тривали по 12–13 хвилин, протягом яких досить детально (як для ранку) подавалося у середньому сім повідомлень. Так, поточного телевізійного сезону на “Інтері” ранкові новини взагалі зникли, а на каналі "Студія 1+1" перший випуск з'являється лише о 10 годині ранку і триває приблизно 10 хвилин.

Кожен з п'яти телевізійних мовників державного масштабу (“Інтер”, студія “1+1”, ТРК "Ера", “Новий канал”, ICTV) дотримується загальних аспектів ранкового ефіру, подаючи новини оперативно, динамічно, лаконічно. Детальний аналіз випусків ранкових інформаційних програм дає можливість зробити більш ґрунтовні висновки щодо тематичних особливостей новин, способу їхньої підготовки і подання.

Адже лише в такому разі, за умов відсутності (або мінімалізації) владного контролю, робота ЗМІ контролюється самим медійним середовищем. Для впровадження цього механізму потрібні не стільки державні програми чи розроблені декларації та концепції, скільки готовність самого медіасередовища будувати відносини на нових принципах. За таких умов зростає роль:

Найсвіжішу інформацію про події всередині країни, коли немає можливості поїхати і все відзняти (анонсування, коментар, екстрені повідомлення тощо), зранку найчастіше беруть по телефону, видаючи в ефір так званий формат "хрипушка". Якщо на місці працює кореспондент з ПТС (пересувною телевізійною станцією), то, звичайно, в ефір роблять прямі включення з місця події. Це, як правило, стосується міжнародних події чи резонансних внутрішніх за умов, коли технічно неможливо підготувати і подати сюжет. Утім, прямі включення притаманні не лише ранковим випусками новин. Телеканал “Інтер” подібну практику застосовує практично в усіх інформаційних програмах протягом доби, а студія "1+1" зазначає, що у них найчастіше включення бувають саме зранку, а на вечір – розгорнутий сюжет плюс коментар.

У підсумку для обох видів інформації (внутрішня і міжнародна) сформувався власне ранковий спосіб подачі у новинах:

– повідомлення (переважна більшість) читаються усно ведучими у супроводі відеоматеріалу (УВМЗ);

– калейдоскопи – короткі огляди міжнародного чи внутрішнього життя, які включають у себе 3–4 повідомлення, близьких за тематичною спрямованістю;

– формат "хрипушка" – інформація по телефону про подію, що має статися чи коментар; на відео подається фото людини, що говорить або місце, звідки надходить повідомлення;

– прямі включення – повідомлення журналіста безпосередньо з місця події;

– анонси подій дня, що розпочався у вигляді відеокалейдоскопу чи інформації з вуст ведучого.

Ранкові інформаційні випуски багаті на лайфові повідомлення. У цей час їм приділяють набагато більше уваги, ніж звечора. Цікавинки подаються у кінці програми, маючи найрізноманітніший стиль викладу. Порівняно із вечірніми випусками ранкові менш офіціозні, містять більше розважальної інформації, у них намагаються обмежити або і уникнути "кривавих" повідомлень (якщо такі подаються, то у супроводі якомога нейтральнішого відео без шокуючих подробиць).

Отже, тематичне наповнення ранкових інформаційних випусків має такі особливості:

– повідомлення міжнародної тематики, що складають основу випусків (понад 70 %);

– уникнення "кривавої" інформації (насилля, трагедії та ін.), намагання подати її у максимально нейтральній формі;

– наявність більшої (порівняно з вечором) кількості розважальних повідомлень;

– вільний стиль викладу, дозволяється власне стилістичне і лексичне забарвлення повідомлень.

Окрім вищеназваних загальних особливостей, кожен із телеканалів намагається надати своєму продукту певної оригінальності.

 


1. Борецкий Р. А. Телевизионная программа, – М: МГУ, 1967. – 45с.

2. Брацыло С. Б. Особенности развития тележурналистики, как процесс синтеза социальной потребности и технический возможности. – М: МАКС Пресс, 2000. – 13 с.

3. Гоян В. В. Типові та жанрові особливості інформаційної телепрограми, – К: 2001. – 65 с.

4. Егоров В. В. Теория и практика советского ТВ. – М: Высшая школа, 1980. – 125с.

5. Осинский В. Г. Рукавишников Л. А., Васильева Т. В. Теле-радиоинформация: Учеб. пособ. – Ленинград, 1987. – 126 с.

 

© Стащенко А. В.,


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові