Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Між минулим і майбутнім

Останні роки увиразнили кілька непересічних моментів в історії української національної преси: 100-ліття з часу появи перших українськомовних періодичних видань на Східній Україні – тижневика "Хлібороб" у Лубнах, часопису "Рідний край" у Полтаві, київської щоденної газети "Громадська думка" (згодом – "Рада"). Підсумком цих ювілейних дат можна вважати Міжнародну наукову конференцію "Національна періодика початку ХХ століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення", що відбулась у грудні 2006 р. в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проведена конференція засвідчила нерозривність духовного і професійного ланцюгу, міцність практичного фундаменту, закладеного ініціаторами національної преси початку ХХ ст., а також виявила глибокий пласт ще не знаного і не вивченого в історії української журналістики.

У цьому випуску наукового збірника статті згруповані не за традиційними рубриками, а відповідно до тематики поданих досліджень, що охопили столітній розвиток української періодики: від газети "Рада" як кузні творчих ідей і талантів, використання національних традицій журналістики в контексті періодики початку ХХ ст., досліджуючи еволюційні процеси в подальші періоди – до осмислення традицій, здобутків і проблем сучасних українських медіа. В окремих рубриках представлені розвідки, що стали частиною дисертаційних досліджень молодих учених; а також студентські напрацювання в пошуку нових ракурсів українського медіасвіту. Тож поряд із визнаними метрами в царині історії, теорії і практики національної журналістики – такими, як В. Різун, І. Крупський, В. Лизанчук, І. Михайлин, О. Мукомела, В. Демченко, М. Тимошик, Н. Миронець та іншими зустрічаються імена їхніх учнів і послідовників – аспірантів і студентів, які вивчають процеси творення національної преси, аналізують "драконівські заборони" українського руху й культури, дбають про плекання національних ідеалів і державних устремлінь. Авторами цього збірника стали вчені з усієї України, які представляють такі національні університети, як Київський, Харківський, Львівський, Одеський, Дніпропетровський, Запорізький, Ужгородський, Черкаський, Чернівецький, а також Києво-Могилянську академію, Національний аграрний університет, Національний технічний університет України "КПІ". З-поміж дослідників історії і теорії національної журналістики чимало викладачів із педагогічних університетів, зокрема Києва, Полтави, Тернополя; державних університетів – Луцька й Кам'янця-Подільського.

Цілий пласт історико-біографічних фактів у долі українських редакторів і видавців початку ХХ ст. розкрили представники Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, звертаючись до архівно-документального прочитання життєпису П. Стебницького, Л. Жебуньова, А. Ніковського, В. Доманицького, О. Бочковського та інших чільних постатей нашої преси.

Невипадковими в цьому збірнику виявилися публікації дослідників відділення "Науково-дослідний центр періодики" Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Української академії друкарства, Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного і муніципального управління", Національного музею літератури України, Державного архіву Служби безпеки України, Військового інституту Міністерства оборони України і навіть навчальних закладів економічного профілю – з Кременчука і Кривого Рогу.

Певної міжнародної ваги цьому збірнику надають статті молодих учених із Сирії (Каміран Шейхо аналізує суспільно-політичні умови розвитку преси на своїй батьківщині), Великої Британії (Володимир Роговий досліджує роль В. Короліва-Старого в організації допомоги студентству на еміграції), Білорусі (Максим Рагойша вивчає "український вектор" білоруської публіцистики кінця ХІХ – початку ХХ ст.). З огляду на українсько-білоруські перегуки та національний контекст останньої публікації подаємо статтю аспіранта Білоруського університету мовою оригіналу.

Необхідність утілення історичних традицій у сучасну медійну практику засвідчили сьогоденні практики – редактор київського тижневика "Рада" М. Цимбалюк, редактор обласної газети "Запорізька правда" А. Кобинець, ведуча телевізійної програми "Споживач" Т. Шальман, наголошуючи на історичних витоках та філософських уроках минулого. Тож цей випуск справді насичений – за часом і простором інформаційного охоплення, за широтою осмислених тем і проблем, за географічними координатами авторів, їхнім науковим потенціалом.


Наталя Сидоренко, член редколегії


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові