Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Протестантська періодика України. Погляд на проблеми й принципи організації профілактичної медицини

М. А. Балаклицький доц.;
І. О. Радецька, студ.

З точки зору редакції журналу "Весть о здоровье", загальнодоступна профілактична медицина складається з раціонального харчування, фізичних вправ, уживання чистої води, сонячного світла, свіжого повітря, відпочинку, самоконтролю та довіри Богові.
Ключові слова: преса,журнал, медицина, Біблія, протестантизм.

The editorial board of Vyest' o Zdorov'ye Magazine (the magazine about health) stresses that prophylactic medicine consists of balanced nutrition, physical exercises, usage of sun light, clear air and water, rest, self-control, abstention and trust in God.
Keywords:press,magazine, medicine, Bible, Protestantism.

С точки зрения редакции журнала "Весть о здоровье", общедоступная профилактическая медицина состоит из рационального питания, физических упражнений, употребления чистой воды, солнечного света, свежего воздуха, отдыха, самоконтроля и доверия к Богу.
Ключевые слова:пресса,журнал, медицина, Библия, протестантизм.

Як правило, конфесійна преса висвітлює підтримку Церквами "груп ризику" – лікарень і реабілітаційних центрів для безпритульних, наркоманів, ВІЛ-інфікованих, – а стан здоров'я "благополучних" громадян залишається без уваги. На нашу думку, цей принцип успадковано від традиційної світської медицини. При цьому помічаємо дві надмірності: позицію деяких християнських Церков – прибічників аскетичного способу життя, які наголошують на другорядності піклування про тілесні потреби, та погляд світських лікарів, котрі діагностують хворобу, як правило, без урахування психологічних і духовних аспектів особистості. Водночас зафіксовано повсякчасне зростання психосоматичної патології, і вона за прогнозом Гарвардської медичної школи, на 2020 рік має вийти на друге місце в списку поширених захворювань. У пошуку збалансованої позиції християнської періодики України щодо комплексного підходу до розгляду проблем фізичного та духовного здоров'я індивіда якраз полягає актуальність нашої роботи.

Мета статті – розглянути протестантську пресу України на предмет проблем і принципів організації профілактичної медицини на прикладі журналу "Весть о здоровье".

Завдання розвідки – показати, що біблійні положення профілактичної "реформи здоров'я", викладені в названому часописі, є внеском як в історію релігійної та медичної преси України, так само й у формування ефективної системи профілактичної медицини.

Благотворний уплив релігійного світогляду та способу життя на психологічне й фізичне здоров'я вже певний час перебуває в полі зору західних дослідників [1; 2; 3]. Так, С. Клайв розглядає суперечності зображення масової релігійності в медіа-повідомленнях про осіб, хворих на рак. Науковець нарікає на стереотипне сприйняття релігійного способу життя як маргінального, "рятівної соломинки", до якої вдаються лише перед фактом безсилля традиційної медицини, як знаку етнічної меншості або й дитячості при тому, що в західному суспільстві мужність перед обличчям страждань і смерті традиційно асоціюється зі стійкою вірою в Провидіння [4]. Наскільки нам відомо, медична проблематика християнської преси України ніде не розглядалася. Приміром, у короткому огляді Т. Лехмана [5] лікарської періодики Галичини 1920–1930-х р. релігійних аспектів не подибуємо.

Церква християн-адвентистів сьомого дня (АСД) приділяє посутню увагу поліпшенню фізичного, психологічного та духовного здоров'я людини, що відповідає визначенню Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) терміну "здоров'я" як стану фізичного, психічного, соціального й духовного благополуччя. Розроблені медиками цієї конфесії рекомендації використовуються в лікувальних установах Церкви у Вінниці, Києві, Миколаєві, Полтаві, Чернівцях. Тамтешні спеціалісти практикують методи тільки академічної охорони здоров'я, виступаючи опонентами всіх форм окультної медицини. У 1993 р. вірниками цієї конфесії засновано відділ здоров'я та помірності Українського уніону Церкви й Адвентистську медичну асоціацію України (АМАУ). Остання є громадською організацією, і цей статус дозволяє її проектам мати доступ до значно ширшої аудиторії, ніж та, яку охоплюють церковні заходи. Протягом десятиріччя розробки спеціалістів АМАУ друкувалися в офіційних виданнях АСД – в газеті "Вісник миру" (з 2000 р. "Адвентистський вісник"), у журналі "Ознаки часу", – проте зростаюча кількість матеріалів Асоціації для підготовленої аудиторії та популярний характер офіційних часописів, їх обмежений обсяг щодалі, то більше унаочнювали потребу в спеціалізованому виданні.

Улітку 2004 р. рішенням ради Асоціації було засновано київський науково-популярний журнал "Весть о здоровье" – російськомовний 34-сторінковий таблоїд із кольоровою крейдованою обкладинкою, якісною редактурою, великою кількістю доречних ілюстрацій, оригінальною версткою та дизайном. Наклад – 10 тисяч примірників, можна оформити передплату. Редколегія складається з 15 осіб, серед яких четверо докторів медицини, двоє кандидатів медичних наук і консультанти: терапевти, хірург, інфекціоніст, стоматолог, реабілітолог, дерматовенеролог, психолог і кардіолог, що практично відповідає вимогам ВАК України до фахових видань [6, 9]. Головний редактор – президент АМАУ Давид Нога, лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії. Укладає випуски його заступник Світлана Федіна. Співробітники редакції та журналісти працюють на громадських засадах. Орган заявлено як квартальник (реальна періодичність виходу наближає його до піврічника), некомерційний, доброчинний, що видається завдяки спонсорській підтримці та пожертвам.

Часопис призначено передовсім для світських медичних працівників. З цією метою матеріали перед друком проходять рецензування у провідних фахівців конкретних напрямів медичної науки. Здвоєний дев'ятий-десятий номер присвячено принципам здорового способу життя (ЗСЖ) для дітей. Випуск містить у середньому 12 статей. Джерела матеріалів: місцеві дописувачі, в тім числі члени редакції – 3–11 статей на номер, закордонні адвентистські автори – 1–2 статті, неадвентистські журналісти – 1–7.

Часопис містить некомерційну рекламу: лікувальних закладів – центрів стоматології та імплантології (Київ, Львів), громадської організації "Центр психосоціальної реабілітації хімічно залежної молоді "Крок за кроком"" (Київ), реабілітаційного центру для хімічно залежних у м. Новгород-Сіверському Чернігівської області, реабілітаційних груп "Алатін" і "Ал-Анон" (Москва), співтовариства "Анонімні наркомани" (Москва), реабілітаційного центру "Ступени" (Київ), Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом (Київ), Міжнародного фонду "Відродження" (Київ), СНІД-фонду "Восток-Запад" (Київ), Центру соціальних служб для молоді (Київ), співтовариства "Анонімні емоціонали" (Москва), Російського доброчинного фонду "Ні – алкоголізму й наркоманії" (Москва) – і навчальних, – заснованого адвентистами Українського гуманітарного інституту (Київська обл.), книжкових видань із висвітлюваних тем – "50 шляхів до здорового серця" Крістіана Барнарда (Київ, 2001), "Хворобі легше запобігти" Ганса Дейля та Ейліна Ладингтона (Київ, 2005). У кожному числі на постійному місці друкується анкета, в якій читачам запропоновано повідомити свій вік і професію, а також свою думку щодо дизайну, формату й змісту видання, перспектив передплати журналу, назвати медичного спеціаліста, до якого читач хотів би звернутися зі своєю проблемою. Відповіді на запитання читачів періодично подаються на шпальтах органу.

Завдання часопису полягає в популяризації здорового способу життя, а він, за вченням адвентистів, залежить від таких компонентів: раціонального харчування, фізичних вправ, чистої води, сонячного світла, свіжого повітря, відпочинку, самоконтролю та довіри Богу (Весть о здоровье. – № 1. – С. 3. Далі назву журналу пропускаємо). Кожне число містить матеріали про один із компонентів ЗСЖ, що наближає ці випуски до типу дайджестів на кшталт львівського журналу "Ї".

Харчування в часописі, залежно від його вмісту й збалансованості, може поставати як чинником здоров'я, так і причиною хвороб. Автори прагнуть показати вплив неякісних продуктів на виникнення серцево-судинних захворювань, діатезу чи недуг органів травлення. Натомість збалансоване годування здатне протистояти розвиткові остеопорозу, онкологічним хворобам. Важливий також режим харчування: їжу слід уживати помірно, в один і той же час, обов'язково снідати. Журналісти висловлюються на користь вегетаріанської дієти (її перевагами названо: очищувальну роль клітковини та поживну роль вітамінів у рослинному провіанті й потребу організму в омолоджувальних і антиоксидантних речовинах, що містяться в овочах і фруктах); схиляються до думки обмеженого вживання таких амбівалентних за своїми якостями продуктів, як яйця й гербата, а фаст-фуд і кофеїномісткі страви кваліфікують як цілком шкідливі. Постійну увагу журнал приділяє запобіганню найпоширеніших хвороб сучасності: високому артеріальному тискові, туберкульозу, алергії, діабету тощо. У матеріалах наголошено на перевагах грудного вигодовування немовлят.

Зі сторінок видання дізнаємося, що фізична активність поліпшує роботу мозку, постає надійною протидією гіподинамії та зайвої ваги, а також запорукою здорової старості. Автори матеріалів рекомендують воду як найкращий універсальний напій та засіб до схуднення, обговорюють плюси й мінуси її хлорування. П'ять статей присвячено аспектам дитячого плавання: його безпеці, доланню страху дітей перед водою тощо. Необхідність сонячного світла пояснюється його здатністю лікувати дитячий рахіт; мелатонін, що виробляється під впливом сонця, знімає синдром хронічної втоми, протистоїть утворенню ракових клітин, є засобом од безсоння та потужним антиоксидантом. Однак надмірне перебування на сонці може спричинити не тільки тепловий удар, а й спровокувати розвиток пухлин.

Свіже повітря теж винятково важливий чинник здорового життя. Журналісти радять підтримувати вдома чисте повітря, регулярно гуляти з немовлям, провадити профілактику застудних захворювань, учитися глибоко дихати, оволодівати технікою мовлення. Недбалість щодо роботи дихальних шляхів може стати причиною хропіння ві сні, алергії, низького імунітету й ГРЗ. Недостатній відпочинок завдає комплексної шкоди як фізичному, так і психічному здоров'ю індивіда – приміром, перевтома часто провокує депресивні стани. Тема самоконтролю обертається переважно довкола хімічних і психологічних залежностей: алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, шопінгу, ненормованого перегляду ТБ, ігроманії. Потребу довіри Богові переважно розкрито в педагогічних порадах: впливу духовних досвідів дітей на їхнє доросле життя, розвитку в дітей альтруїзму, комунікабельності, креативності.

Перелічені принципи здоров'я відомі кожному змалку, і ми по змозі намагаємося дотримуватись їх. А от увагу раціональному харчуванню приділяють уже при хворобах шлунково-кишкового тракту. І навіть тоді їжа сприймається як фактор впливу тільки на фізичне здоров'я. Автори даного видання, присвячуючи значну частину матеріалів питанням харчування, наголошують не тільки на важливості профілактики та лікувальній функції їжі, а й на взаємозв'язку між меню та мисленням: "Надто гостра, збудлива їжа пригнічує свідомість і розум, завдяки яким ми розрізняємо добро і зло… від того, як харчується людина, деякою мірою залежить, стане вона п'яницею чи ні" (№ 1. – С. 17). Як видно зі сторінок журналу, не тільки харчування, а й решта принципів ЗСЖ впливає на (моральну) свідомість індивіда: 1) вода – "без достатньої кількості води не може працювати жодна клітина, а тим паче клітина мозку" (№ 1. – С. 7); 2) фізичні вправи – "рухова активність поліпшує розумові здібності, дає додаткову енергію організму" (№ 3. – С. 9); 3) свіже повітря – "брак кисню в першу чергу впливає на діяльність найвищих центрів головного мозку, паралізує волю, але відбувається не тільки ослаблення сили, знижується також сконцентрованість, уважність, здатність адекватно оцінювати ситуацію, логічно мислити" (№ 7. – С. 6); 4) відпочинок – "сьогодні багато хто  з дослідників доходить висновку, що сон справляє значно сильніший ефект відновлення працездатності саме на рівні мозку" (№ 4. – С. 6); 5) сонячне світло – "сонце поліпшує настрій, викликає відчуття задоволення" (№ 5. – С. 4); 6) довіра Богові – "наш організм не створено для того, щоб нести тягар шкідливих для нього звичок і негативних емоцій. Та в Бога є протидія будь-якій руйнівній силі, що стоїть між Ним і нами" (№ 1. – С. 21).

Світоглядні аспекти релігійного виміру журналу "Весть о здоровье" виходять із базової аксіоми про людину як Боже творіння. "Homo Sapiens" – це не плід тваринної еволюції, а вершина Креації. З точки зору авторів видання, Вседержитель – найвища влада у Всесвіті й "він вирішує за нас" (№ 8–9. – С. 47), що є добром, а що – злом. Замисливши людину для вічності, Він має задум щодо її життя, й тільки у виконанні цього призначення індивід може справді "знайти себе". Господні закони абсолютно бездоганні й не можуть бути доповнені чи вдосконалені людським розумом або зусиллями. Тільки дотримання їх приносить людству благо й щастя, ефективність і успіх у життєвих справах. Ці закони всеосяжні: Творець тотально обумовив аспекти функціонування планети Земля, людського колективу та єства окремого індивіда.

Призначивши людину господарем її земного дому, Бог доручив їй місію догляду за всіма його елементами. Людський організм – частина світу, за який несемо персональну відповідальність перед собою, ближніми та перед Богом. Це Божа власність, нам довірена. Відтак, догляд за здоров'ям є одним із найголовніших наших обов'язків, привілеєм, задоволенням і місією. "Homo Sapiens" як особливе творіння заслуговує на особливе ставлення, на турботу. Здоров'я дітей Божих – один із найсильніших аргументів на користь Божої істини, спосіб прославляння Творця. Біблія говорить про людину як про цілісну особистість, що має фізичне тіло, духовність та інтелект. І  фізичне, і духовне її єство вимагає догляду. Писання називає людське тіло Божим храмом, у якому перебуває Дух Господній. Ця обставина обумовлює потребу утримувати тіло в чистоті, а розум – під власним контролем.

Другий чинник, що визначає ставлення людини до свого здоров'я – є гріхопадіння. Нехтування прабатьків Божим законом зруйнував гармонію на землі та всередині кожної особи. Через розрив стосунків із Богом-життєдавцем гріх спричинив екологічну кризу, хвороби, страждання, втрати, залежність і смерть. Тож "повернення людини в той досконалий стан, у якому вона перебувала від початку сотворіння світу, – найвеличніша мета в житті, варта всіх інших" (№ 1. – С. 3). Боротьба з наслідками цієї катастрофи об'єднує зусилля медичних і релігійних установ. Зцілення та спасіння людини стають взаємодоповнюваними актами, намаганням уникнути страждань і обмежень, спричинених психологічними й фізичними хворобами. Ба більше – захворювання заважають індивіду бути гідним свого життєвого призначення. Отже, досконалість – Божа воля, той ідеал, до якого маємо вернутись, аби вижити. У такий самий спосіб і дотримання суспільством Господніх законів забезпечує його майбутнє.

Із цих позицій автори журналу визначають недбалість щодо свого здоров'я як гріх. Хто поневажує волю Творця, не може сподіватися на духовне зростання. Порушення фізичних законів прирівнюється до злочину проти морального Закону Божого. Здоров'я чи хвороби дописувачі кваліфікують як наслідок свідомого вибору людини. Для тих, хто вирішив змінити свій спосіб життя, Божа сила помагає долати труднощі. Спілкування з Господом відновлює психологічну гармонію, надає гідності, відчуття цінності свого існування. Відтак здоров'я стає одним із найцінніших Його дарів.

Говорячи про практичні рекомендації Святого Письма щодо способу життя, журналісти часопису доходять висновку, що "питоме зцілення мусить бути цілісним, яке бере до уваги і фізичний, і духовний, і психоемоційний стан людини, а також соціальні аспекти її життя" (№ 1. – С. 3). Медичні аргументи на користь раціонального харчування закінчуються підсумком: рослинна їжа, крупи, фрукти, горіхи та овочі – становить харчування, визначене Творцем нам на благо. Споконвіку дана Богом рослинна дієта й досі лишається неперевершеною. Минуло понад шість тисяч років, і вчені довели це. Потребу в сніданку обґрунтовано тим, що в пустелі Бог давав ізраїльтянам поживу рано вранці: "Прокидаючись у ранкові години й збираючи манну, поки перші промені сонця розтоплять її, вони в праці здобували собі їжу та розвивали апетит" (№ 2. – С. 10). Інший автор наголошує, що обжерливість веде до порушення двох із десяти заповідей Божих, а саме першої – "Хай не буде тобі інших богів передо Мною!" й четвертої – "Не вбивай!". Цей гріх настільки неприємний Господу, що Він свого часу сказав Мойсеєві, що коли чийсь син не стримуватиме свого апетиту й бажань, а в усьому потуратиме, – нехай його батьки приведуть до старших міста, і вони укаменують його. Становище людини, нестримної в їжі, вважалося безнадійним. Вона не могла бути корисною для ближніх, і для себе теж була прокляттям.

Як сонце й повітря, воду також названо Божим даром, а її дивовижні якості – доказом безмежної мудрості Всевишнього. Негативний вплив газованих напоїв на здоров'я на противагу природній волозі ілюстровано цитатою: "Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? О, всі спраглі, йдіть до води…" (Іс. 55:1, 2). У статті про уринотерапію знаходимо критику намагань прихильників цього методу обґрунтувати своє вчення Біблією і твердження: "Якщо ми будемо раціонально харчуватися й пити достатню кількість води, нам не доведеться пити те, від чого Бог звільнив нас, позаяк це те ж саме, що пити невеликі дози отрути" (№ 7. – С. 21).

Генезу потреби у відпочинку журналісти ведуть знову ж таки від історії створення світу. У ній повідано про семиденний тижневий цикл як про божественну настанову та про сьомий день тижня, призначений для зупинки всіх справ, відпочинку. І після земного втілення Христос лишився прикладом гармонійного розпорядку. Автори наголошують, що Він прокидався вдосвіта й ішов до усамітненого місця на молитву (Мк. 1:35). Навіть коли Ісус не спав усю ніч, не лягав відсипатися. Ісус так поводився не тому, що Він був "жайвороном", а тому, що знав закон, згідно з яким "на п'яту-шосту годину ранку припадає найзначніше фізіологічне піднесення та найвища працездатність людини" (№ 6. – С. 29). Отже, гадає дописувач, ці закони Творець заклав у кожну клітинку нашого організму. Він же сказав Своїм учням: "Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте" (Мк. 6:31).

Потрібність самоконтролю ґрунтується на вже згаданих словах ап. Павла про людське тіло як Божий Храм. Ось контекст його слів: "Хіба ви не знаєте, що ваше тіло – то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму" (1 Кор. 6:19, 20). "Але чи прославляємо ми Бога в тілах наших? Чи до вподоби Його волі наша малорухомість, надмірне калорійне та збуджувальне харчування, наші лінощі та пристрасть до куріння?" – вигукує журналіст. Найбільшу увагу цій рисі характеру приділяє автор матеріалу "Християнський підхід до розв'язання проблеми [СНІДу]". Автор виводить настанову дбайливого ставлення до власного й суспільного здоров'я з біблійних заповідей про любов до себе, ближнього та любов Бога. Так, любов'ю до себе продиктовано пораду наповнюватись не вином, а Духом Божим (Еф. 5:18), і розуміння того, що ясність розуму й чистота думок куди цінніші від отупіння чуттів і втрати влади над собою, неминучих при вживанні наркотиків. Любов до інших, утілена в "золотому правилі" (Лк. 6:31), обумовлює принцип: якщо "ви не хочете заразитися ВІЛ, то слід поводитися так, щоб уберегти й інших від цього". Нарешті, "якщо ми любимо й шануємо нашого Бога, маємо слухатись Його. А Він каже нам, що Йому до вподоби статеві стосунки тільки в контексті шлюбу. Секс задля грошей, із різними партнерами, одностатевий секс – усе це огидно Господу. Він говорить нам, що пияцтво, так само, як інші згубні пристрасті, є питомим злом" (№ 8–9. – С. 46). З точки зору цього автора, суспільству потрібні установи, які заохочували б до здорового способу життя, і одна з них – Церква. Вона викладає уроки моральності й надає підтримку тим, хто йде шляхом біблійного вчення або прагне позбутися шкідливих звичкок. Урядам треба розглядати Церкву як союзника, а не ворога, оскільки Церква налагоджує й зміцнює в суспільстві позитивні моделі поведінки, тим самим полегшуючи роботу керівних структур, допомагає будувати стосунки, здійснює служіння, наставляє людей, схильних до згубної пристрасті, до наркотиків, не тільки в питаннях традиційного виховання, а й в аспектах християнської моралі – і в цьому її безсумнівна перевага. Вона дає мотивацію до безповоротної позитивної зміни способу життя, створює позитивні рольові моделі для копіювання, допомагає будувати тривалі стосунки, що сприяють особистому зростанню. Завершується стаття трохи романтичним висновком: "якщо суспільство дотримуватиметься християнських настанов про шлюб і статеві взаємини <…> поділятиме християнську точку зору на вживання наркотичних речовин, то нам пощастить покінчити з епідемією СНІДу" (№ 8–9. – С. 47).

Довірою Богу визначено основні етапи реабілітаційної програми "12 кроків": – зробити кроки назустріч людям, що ми їм завдали шкоди (Матв. 5:23, 24); передавати вістку цієї програми іншим і дотримуватися її принципів у повсякденних справах (Гал. 6:1). Довіра Богу спонукає журналістів видання "Вести о здоровье" критикувати, попри їхню "ефективність", нетрадиційні методи лікування, пов'язані з окультизмом. Вони рекомендують перевіряти подібні питання такими критеріями: Чи пояснюється ця методика фізіологічними законами, закладеними Богом у нашому тілі? Як змінюється світогляд хворого у питаннях віри після операції? У що він більше вірить тепер: у цю методику, в цілителя чи в себе? Принцип фізіологічного "самособоюнаповнення", що лежить в основі уринотерапії, підказує авторам видання висновок: "Ця система лікування, пропонуючи людині стати спасителем самої себе, відводить її од Спасителя-Бога". У часописі знаходимо також низку біблійних свідоцтв проти астрології (Повт. 4:19, 17:3, 5, Іс. 47:13–15, Єр. 10:2). Натомість, скажімо, корисність активованого вугілля підтримано ідеєю "простих ліків" від Бога: "…але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне" (1 Кор. 1:27).

Отже, унікальність концепції журналу "Весть о здоровье" полягає в наголосі не тільки на лікуванні вже наявних недуг, а на всеосяжному характері біблійськи орієнтованої загальнодоступної профілактичної медицини, яка складається з раціонального харчування, фізичних вправ, вживання чистої води, сонячного світла, свіжого повітря, відпочинку, самоконтролю й віри в Бога.

1.Ellison, Chr. The Religion-Health Connection: Evidence, Theory, and Future Directions / Chr. Ellison, J. Levin // Health, Education & Behavior. – 1998. – № 25. – Р.700–720. – <heb.sagepub.com>.

2. Holt, Ch. Exploring Religion-Health Mediators among African American Parishioners / Ch. Holt, L. Lewellyn, M. Rathweg // Journal of Health Psychology. – 2005. – № 10. – Р.511–527. – <hpq.sagepub.com>.

3. Wallace, J. Religion's Role in Promoting Health and Reducing Risk Among American Youth / J. Wallace, T. Forman // Health, Education & Behavior. – 1998. – № 25. – Р.721–741. – <heb.sagepub.com>.

4. Seale, Cl. Cancer in the News: Religious Themes in News Stories about People with Cancer // Health London. – 2001. – № 5. – Р. 425–440. – <hea.sage pub.com>.

5. Лехман, Т. Лікарська періодика Галичини 1920–30-х рр. ХХ cт.: народознавчий аспект публікації // Вісн. Львів. ун-ту.  Сер.: Журналістики. – К., 2001. – Вип. 21. – С. 446–447.

6. Довідник здобувача наукового ступеня / за ред. Р. Бойка. – К., 2003.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові