Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Студентські ЗМІ в Україні: стан і тенденції розвитку

В. І. Маковій

студ.
УДК 070.1 (477)

 

Досліджується стан і тенденції розвитку студентських ЗМІ в Україні. Стаття містить приклади матеріалів студентських газет і попередніх наукових розробок, у яких ідеться про стан і перспективи розвитку студентських мас-медіа. В окремих розділах аналізується робота, завдання та політика редакційного колективу. Визначено роль молодіжних мас-медіа України в інформаційному просторі.

Ключові слова: ЗМІ, студентство, інформація, редакція, статті, газета, журналістика, тенденції, пріоритети.

The article is devoted to the theme of nowadays condition of the student mass-media in Ukraine. The author of the article took its origins from the student's newspapers, other researches devoted to the condition and perspective of development of student's mass-media. The article has a chapter that describes the work, task and position of edition office. The research shows the place of youth mass-media in the information space.

Key words: mass media, student, information, editorial office, article, newspapers, journalist, priority.

Исследуется состояние и тенденции развития студенческих СМИ в Украине. В статье приводятся примеры материалов из студенческих газет и предыдущих научных разработок, в которых говориться о состоянии и перспективах студенческих масс-медиа. В отдельных разделах анализируется работа, задачи и политика редакционного коллектива. Определена роль молодежных масс-медиа Украины в информационном пространстве.

Ключевые слова: СМИ, студенчество, информация, редакция, статьи, газета, журналистика, тенденции, приоритеты.

Cтудентські ЗМІ, їх історія, сучасний стан і тенденції розвитку – необхідне й важливе поле для дослідження. У широкому колі журналістських питань ця тема є актуальною, оскільки сучасне студентство відіграє особливу роль у вирішенні важливих соціальних, політичних та моральних проблем суспільства. Молодь, яка навчається, є вагомою частиною населення.

Студентські ЗМІ мають інформувати про важливі події, що відбуваються у ВНЗ, виховувати та об'єднувати спудеїв. Наукових досліджень у цій сфері небагато, а тим часом проблема потребує всебічного розгляду, бо такі ЗМІ – реальний механізм представлення інтересів студентства та захисту його прав.

Редакції цих видань ставлять за мету створення професійної студентської журналістики, об'єднання студентства вишу та видання газет, що інформують про всі події у ВНЗ.

Студентські редакції в Україні здебільшого видають друковану продукцію, а в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка реалізовані новітні студентські медіапроекти, зокрема кімнати високих технологій (ньюзруми) та на часі – інтернет-радіо. У Житомирському державному педагогічному університету ім. Івана Франка та в Запорізькому національному університеті з 2004 року, крім газет, функціонує також загальноуніверситетська мережа студентського радіо, де виходять щоденні ефіри, які транс-люються на перервах. Студентські ЗМІ формують світосприйняття молодої людини, розвивають її свідомість та виховують громадську позицію.

Міністерство сім'ї, молоді та спорту України уповноважене щорічно в рамках обов'язкової грантової програми виділяти три тисячі гривень на молодіжні видання. Ці кошти розподіляються на газети великих молодіжних організацій, але ці видання не є загальновизнаним пластом інформування молоді.

На конференції редакторів студентських газет, що відбувалася в листопаді 2007 року в Українському домі, учасники молодіжних ЗМІ заявили: "Тільки шлях комерціалізації студентської преси зробить її незалежною". Для того, щоб студенти навчилися видавати якісний продукт, треба провести всеукраїнські тренінги з розвитку студентських видань, а саме – з комерціалізації видання, новинної журналістики, медіаменеджменту й стандартів незалежної журналістики. Потрібно звернути увагу також на пошук фінансів для молодіжної журналістики, грамотне оформлення проекту на отримання гранту та обміну досвідом між редакціями. Студенти мріють, щоб їхня продукція не дуже відрізнялася від професійної, але через нестачу коштів це зробити практично нереально. Недержавні організації, товариства та фонди, що займаються активним розвитком ЗМІ, не бачать у фінансуванні студентських мас-медіа перспективи, тому такі видання опиняються поза їхньою увагою. На жаль, часто проекти щодо створення студентських газет не підтримуються, а отримання гранту залишається нездійсненною мрією. Більшість виданнь університетів України фінансуються дирекцією вишу, тому за мінімальних витрат газета роздруковується на ризографі, тому якість продукції дуже низька. Зазвичай, паперу невистачає, журналісти купують папір за власні гроші. Редакція ставить за мету створити професійний рівень студентської журналістики, що повідомляє про життя університету й об'єднує студентство вишу.

Усього 37 % редакторів студентських газет стверджують, що керівництво вишу не має жодного стосунку до видання. "Лише третина студентських газет вважає себе незалежною від адміністрацій університетів", – зазначається у висновку про дослідження студентської преси України, проведеного Студентською радою Києва. У ньому взяли участь 78 редакторів студентських видань з усієї України.

Аналізуючи даний етап розвитку студентської преси, ще рано говорити про її реальний, чи хоча б повноцінний уплив на студентство.

Студентська журналістика допомагає молодому поколінню знайти себе, адже девіз нашого часу "Володієш інформацією – володієш світом" став провідним у суспільстві. Журналістика є найпотужнішим засобом підготовки та розповсюдження інформації, тому дуже важливо, щоб студенти мали свої ЗМІ, де подавалися б украй необхідні матеріали, що допомогли молодій генерації вивчати сучасні пріоритети, слідкувати за розвитком світу й суспільства. У наш час нагальна потреба формувати національно-свідоме покоління, оскільки це – стрижень правильного курсу нації [1, 234]. Молодь найбільше розвивається саме в студентські роки: в цей період вона формується як зріла особистість. Тому дуже важливим є те, чим вона живе, бо від цього залежить її свідома участь у державотворенні. Студентські ЗМІ виховують молоде покоління. Їх основною і найпершою функцією є інформування студентства, другою – розвиток особистості та формування її чіткої позиції. Теж студентська журналістика – це досвід роботи для початківців та їхня обізнаність із обраною тематикою.

У багатьох українських університетах існують різноманітні студентські медіа: звичайні паперові видання, радіо, телестудії, інтернет-портали. Попри різноманітність форматів, тематика таких ЗМІ не дуже широка: студентські мас-медіа пропонують суто розважальні молодіжні матеріали або ж офіційні статті про досягнення університету і студентів.

Останнім часом студентські ЗМІ України активізували свою діяльність. Але через брак матеріальних ресурсів та досвіду такі видання, як "Життя@сом.ua", "Універ", "Справи", "Студентська координата", різноманітні часописи, бюлетені, інтернет-портали нині працюють не досить ефективно [2, 350]. І все ж, досліджуючи стан студентських ЗМІ, можна дійти висновку, що навіть за сьогоденної матеріальної бази такі видання мають великі внутрішні ресурси для розвитку. Насамперед – це творчий потенціал та ентузіазм. Ці речі мають більшу вагу, ніж кошти.

Робота редакційного колективу

Велике значення у роботі редакції має планування та моделювання газетного номера. Відсутність планомірності, ігнорування перспективи – одна з головних причин стихійності студентських ЗМІ, що негативно позначається на ритмічності редакційної роботи, адже тут потрібна стабільність кадрів. Під час планування прогнозується зміст газети на більш тривалий період, ніж місяць чи півріччя. Розробка такого плану – насамперед турбота редактора і редколегії.

Важливим напрямом організації творчої праці в редакційних колективах є моделювання, яке охоплює всі сторони журналістської діяльності. Моделювання дає змогу створювати умови, за яких редакція може:

а) одержувати максимальну кількість високоякісних матеріалів;

б) забезпечувати їх оперативне проходження всього циклу газетного виробництва;

в) створювати послідовну композицію змісту та графічного оформлення номера.

Моделювання передбачає розробку цілісного обличчя видання як політичного, професійного, суспільного, культурного та соціального явища.

Основне завдання редакції – зробити газету, яка враховувала б інтереси більшої частини читацького загалу. Тому навчальне видання включає в себе різноманітні рубрики, що висвітлюють студентське життя, дають інформа-цію про події в університеті і не тільки. Існують художньо-пупліцистичні, розважальні аналітичні розділи. Саме це при плануванні газети враховує редколегія.

Основне призначення мас-медіа – це висвітлювати факти навколишньої дійсності та певним чином їх структурувати [3, 37].

Редакційна політика видання полягає в тому, щоб дослідити проблемні питання, сприяти збереженню в навчальному закладі атмосфери академічності, наукового пошуку, що спонукає студента до опанування знаннями, зацікавлення до майбутньою професією, пізнання самого себе як особистості.

Газета повинна бути прикладом мовної вправності, професійності, творчості. Загалом редакційний колектив газети широко висвітлює життя навчального закладу. Окрім того, подаються різноманітні матеріали краєзнавчого, історико-археологічного, наукового, науково-популярного, виховного характеру [4, 2].

Молоді журналісти створюють концепцію видання, яка конкретизує типологічні параметри майбутньої газети, чітко і повно розкриває задум, мету, загальні принципи добору та організації матеріалів.

Політика редакційного колективу у формуванні національної ідеї

Опрацювавши статті таких видань, як "Студентська координата", "Справи", "Європейська столиця", "Життя@com.ua.", "Життя non-stop", "Універсум", "Креденс", "Шара", "Каменяр", "StudNews", можна дійти висновку, що всі ці медіа побудували свою концепцію на зовсім різних пріоритетах. Газети настільки оригінальні й самобутні, що кожна з них може бути окремим предметом дослідження. Їхнє інформаційне наповнення, верстка, дизайн зроблені креативно, без наслідування інших журналістських видань. Кожна газета – це свій інформаційний світ і свій почерк.

Політика редакційного колективу у формуванні національної ідеї

Специфіка написання статей у студентських ЗМІ дуже різноманітна. Лексика текстів і стиль зберігаються авторські, виправляються тільки граматичні помилки. Це надає матеріалові яскравості та оригінальності. Читач завжди зверне на нього увагу, а якщо авторові пощастить – то й прочитає текст. Помітно, що молодим журналістам не байдужі проблеми як українського минулого, так і сьогодення. Із матеріалів цих видань можна дізнатися про українську культуру, самобутність і становлен-ня нації в різні періоди життя українців. Ці статті подані на досить професійному рівні. У газетах "Студентська координата", "Універсум", "Каменяр", "StudNews" чітко простежується національна позиція редакційного колективу. Ці видання певною мірою впливають на світосприйняття студентів і формують національно-свідомих громадян. Перші три вищеназвані видання друкують ще й ті статті, які висвітлюють проблематику української національної ідеї. Гірко чути, що деякі студенти під поняттям національна ідея розуміють ради-кальні методи боротьби з іншими народами. Та це непорозуміння виникає через відсутність відповідної поінформованості суспільства. На жаль, українці не часто замислються над своїми культурними традиціями, природними багатствами, долею рідних визначних діячів. Це і є національні цінності держави, її національна ідея. Таке становище в Україні пов'язане перш за все з тим, що рівень життя громадян держави є низьким. Спочатку – заробити гроші на прожиття, а вже потім – усе інше.

Сучасні студентські мас-медіа в Україні тільки починають вибудовувати свій інформаційний простір, тому наразі вони ще не мають свого цілісного сформованого обличчя. При створенні концепції студентських ЗМІ однією з перших умов їх існування має бути пропаганда національних цінностей та обстоювання патріотичної позиції. Лише так ми зможемо сформувати свідоме студентство та збудувати сильну державу. [5, 39]. Національну проблематику визначено як одне з найважливіших соціальних явищ, з яким пов'язані проблеми існування нації та подальший розвиток держави [2, 411].

Українському студентству, як і всій нації, потрібна внутрішня підтримка та гідні цінності, що ними можна було б керуватися, мати за гідну опору. Підґрунтям національної ідеї є патріотизм. Ця ідея має пряме відношення до нації в цілому та до кожного громадянина зокрема, адже саме вона є тими внутрішніми засадами, що необхідні творення держави. Українська національна ідея є стрижнем української цивілізації [5, 34].

Аналізуючи статті студентських ЗМІ, можна дати таке визначення національній ідеї – це форма ментального осягнення мети своєї діяльності, що випливають із національної самосвідомості особи. Аби студенти зрозуміли, що таке національна ідея, вони повинні мати чітке уявлення, як формувалася українська спільнота, які внутрішні та зовнішні фактори спричинили існування нації, яка роль нації в культурному, політичному й економічному просторі та яка її історична місія. Цю тему потрібно глибоко розуміти й правильно висвітлювати не тільки в студентських ЗМІ, а й у загальнонаціональних.

Завдання редакційного колективу

На жаль, переважна більшість сучасної молоді звикла до легкої розважальної інформації, яка не збуджує думку, не спонукає аналізувати час, у якому живе студент. Редакція кожного видання сподівається розширити коло інтересів та зацікавлень молоді, об'єднати навколо себе активну, небайдужу аудиторію, що зможе осмислити сучасні процеси в суспільстві та виробити свою громадянську позицію. Тому до завдань газети належать:

1) підвищення активності студентів та молодіжних організацій через поінформованість шляхом розповсюдження газети;

2) підтримка молодіжних інформаційних агенцій, інформаційних служб і центрів.

3) створеня умов для інформування студентів про міжнародні навчальні програми;

4) створення умов для реалізації творчих ініціатив молоді;

5) активізація студентства в усіх сферах життєдіяльності суспільства, розширення його участі у формуванні та реалізації державної підтримки щодо розв'язання соціальних проблем молоді.

Досліджуючи матеріали цих видань, можна виокремити їхні основні пріоритети:

1) глибше ознайомити студентів із соціальними проблемами, які стосуються їхнього життя та суспільства в цілому;

2) показати всю широту можливостей, способів досягнення різних цілей та варіантів розв'язання різноманітних питань і проблем;

3) допомогти визначитися зі шляхами самореалізації, розглянувши на прикладах роль студента в молодіжних організаціях України, студентському самоврядуванні, політичному та культурному житті;

4) сформувати активну, а не споглядальну життєву позицію читачів;

5) сприяти пробудженню творчих сил, позитивного мислення, креативу, прагнення до пізнання нового;

6) орієнтувати молодь на моральні та духовні цінності без суб'єктивного впливу чи нав'язування чиєїсь думки, а прикладами повчальних ситуацій;

7) дати поштовх для роздумів над різними нагальними питаннями;

8) активно співпрацювати з міжнародними університетами Європи.

Студентські ЗМІ мають вагоме значення у суспільстві, адже вони висвітлюють життя молодого, майбутнього будівника держави. У газеті подаються матеріали, які допомагають студентам підготуватися до складного дорослого життя, де світом керує інформація [6, 259]. Та через нестачу паперу і неякісний друк дуже важко донести цю інформацію до багатьох охочих і досягти потрібного результату – оперативно інформувати студентів і сприяти формуванню їхньої національної свідомості. Здебільшого газети передаються з рук у руки сотнями студентів, тому що видаються малими накладами.

Студентська преса має неабиякий вплив на всі процеси перехідного періоду молоді в доросле життя, зважаючи на темпи розвитку сучасного світу. Вона, як дзеркало, відображає суспільну думку і повинна бути провідником нового демократичного мислення.

Сьогодні студентські мас-медіа сприяють розвиткові студентського самоврядування, доносять потрібну інформацію до студентів та викладачів, виконують організаційну, інформаційно-навчальну та інші види діяльності; надають консультативну та практичну допомогу студентам в оволодінні журналістськими навичками. Студентські ЗМІ – це не тільки школа навчання майбутніх професіоналів, а й місце здобуття першої практики. Надалі, працюючи у цих виданнях, студенти набувають великого досвіду управління і легко орієнтуються у різних тематиках, а найголовніше – вони вже знають, яку саме тему розроблятимуть у своїй професійній діяльності. Це один із найголовніших важелів професіональної журналістики. Саме від ступеня обізнаності та мислення журналіста залежить рівень написаних матеріалів.

 

 


1. Мандрика, М. Український націоналізм // Роль української та західноєвропейської суспільно-політичної думки у кристалізації національної ідеології. – К. : Вид-во імені О. Теліги, 2006. – 392 с.
2. Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність // Матеріали наук.-практ. конф. [22–23 листоп. 1996 р.]. – К., 1997. – 429 с.
3. Свідзинський, А. Українська національна ідея та шляхи її втілення // Світоглядні й ідейні засади українського націоналізму. – К., 1997. – 36 с.
4. Андрущенко, В. П. Идеологическая эффективность культуры / В. П. Андрущенко. – К., 1988. – 188 с.; Бистрицький, Є. Політична філософія посткомунізму: горизонти методології // Політична думка. – 1995. – № 1. – С. 3–12.
5. Українська ідея. Історичний нарис. – К., 1995. – С. 41.
6. Проценко, М. В. Роль мас-медіа в політиці // Матеріали міжнар. наук. конф. "ІІІ Харківські студентські філософські читання". – Х., 2006. – С. 255–257.
6. Томенко, М. . Реальні та вдавані конфлікти в українській владі // Політична думка. – 1997. – № 1. – С. 27–34.

 


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові