Ласкаво просимо

Економіка як концепт у текстах мас-медіа

Ключові слова: економіка, концепт, економічний концепт, економічний термін, концептуальний аналіз, текст, мас-медіа.

This article is about the concept Economics as an important part of the language picture of the world. The dependence of conceptual features beginning from the historical epoch is found out. It is analysed the realization of the concept Economics in economic subjects of journalistic texts.

Keywords: economics, concept, economic concept, economic term, analysis of concept, text, mass media.

Исследуется концепт "экономика" как важная составляющая часть языковой картины мира. Прослежена зависимость концептуальных признаков от исторической эпохи. Проанализирована реализация концепта "экономика" в журналистских текстах экономической тематики.

Ключевые слова: экономика, концепт, экономический концепт, экономический срок, концептуальный анализ, текст, масс-медиа.

Концептуальний аналіз тексту залишається актуальною науковою проблемою, до якої дослідники лінгвістики та журналістикознавства вдаються дедалі частіше. Концепт економіка є історично-змінною категорією, що на даному етапі виступає як стратегічний чинник розвитку незалежності України. У свідомості українця палітра концепту економіка визначається від позитивних прагнень добробуту, щасливого майбут- нього до негативних побоювань ошуканства, кризових явищ, економічних злочинів. Розгортання та реалізацію, осмислення та інтерпретацію даного концепту найповніше репрезентовано в мас-медійних матеріалах з економічної тематики.

Науковці досліджують різнопланові за сферою функціонування концепти (наприклад, обов'язок – Т. Булигіна, О. Шмельов; Європа – Я. Прихода; праведність – Г. Межжеріна; дерево – І. Дишлюк; дорога – Ю. Кольцова; прощення та вибачення, пам'ять – О. Кубрякова; доля – Л. Чернейко, В. Долинський; Петербург, думка, дума – Т. Космеда; сумління, совість, шлях – Т. Радзіoвська; добро – Н. Іваненко; водний об'єкт, червоний – С. Мартинек тощо). Об'єктом наукового зацікавлення А. Вежбицької, Ю. Степанова, В. Телії, С. Нікітіної, О. Кубрякової, В. Маслової, В. Карасика, В. Іващенко, Т. Радзіoвської, О. Нежевської, Н. Слухай, В. Хлебди, Я. Приходи та багатьох інших дослідників в Україні й за кордоном є систематизація та аналіз концептів як мовно- культурних одиниць у семантико-когнітивному аспекті, вивчення їхнього змісту і структури, їх образне осмислення.

Базисом для творення економічних концептів виступає економічна термінолексика. Протягом останніх десятиліть з'явилося чимало наукових праць, присвячених загальним питанням термінології як складової частини лексичної системи мови: про роль і місце термінів у системі мови – В. Даниленко, В. Лейчик [1; 2], про особливості термінологічної семантики – Т. Канделакі [3], про проблеми стандартизації та уніфікації терміносистем – В. Акуленко [4], про дослідження окремих терміносистем – Т.Панько, А. Крижанівська, Л. Симоненко, Л. Кутарoва, М. Кочерган [5; 6; 7; 8; 9], зокрема дослідження економічної терміносистеми науковцями Т. Панько, О. Покровською.

Дослідження наводить аналіз концепту економіка в українському мовознавстві та журналістикознавстві, зокрема когнітивно-лінгвістичні аспекти концепту економіка на основі вивчення й аналізу даних словникових статей, наукових розвідок та журналістських текстів з еко- номічної тематики.

За однією із сучасних словникових дефініцій, концепт – формулювання, розумовий образ, ментальний прообраз, ідея поняття, саме поняття [10, 191].

Як вважає Л. Дмитренко, концепт – це різносубстантні одиниці оперативної свідомості: уявлення, образи, поняття, відомі схеми дії, поведінки, тобто сутності, що не завжди пов'язані з вербальним кодом, тимчасом, як значення завжди мають певну форму. Значенням o концепт, що його виражено знаком, а концепт відіграє роль посередника між словами та дійсністю. Концепти є власне інформацією про значення та зберігаються у семантичній пам'яті людини [11, 39]. Виступаючи базовими когнітивними сутностями, концепти дозволяють поєднати суспільно-ментальний смисл із ужитим словом і не ототожнюються з поняттям як деяким набором необхідних і достатніх ознак, що відповідають вимогам істинності та, в основному, позбавленими певних емоційно-оцінних відтінків через їхню абстрагованість.

Єдиного чіткого визначення суті економічного терміна поки що не існує. Найприйнятнішим можна вважати визначення Т. Панько: "Економічним терміном уважаємо слово або словосполучення, що є мовним показником чітко сформованого наукового економічного поняття" [5, 16].

Концепт економіка – багатокомпонентний. Він складається із сукупності різноманітних елементів – концептів-мінімумів, що моделюють концепт-максимум, взаємодіють між собою, взаємозумовлюють один одного. Важлива також ієрархія структуротворчих елементів концептів: політика, право, культура, зміна їхніх пріоритетів, похідні утворення, загальнонаціональні стратегії. Концепт економіка – це своєрідний каркас, який стягує численні значення та знання в цілісне утворення, ядро великого інформаційного простору.

Передусім важливо вдатися до енциклопедичної семи концепту економіка. Словникові статті пропонують наступні визначення терміна економіка (з гр. – житло, закон) – 1) історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації; 2) народне господарство даної країни; 3) наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності (Е. промисловості, Е. сільського господарства, Е. будівництва, Е. праці) [12, 288].

Історично так склалося, що в Україні понад 70 років не було приватної власності, не розвивалися вільні ринкові відносини, не було розвиненої банківської системи та підпорядкованих їй відповідних інституцій (відсутність системи комерційних банків, бірж тощо). У галузі термінології суцільно панувала російська мова. І як результат цього – вузькофахова власне українська термінологія (зокрема фінансовоекономічна) на сучасному етапі розвивається доволі повільно, вивільняючись, з одного боку, від "проросійських" кальок, з другого – поповнюючись іншомовними, здебільшого англомовними термінами й терміносполуками [13, 115].

Проблемами української термінологічної лексикографії дослідники почали цікавитися з другої половини ХІХ ст. У цей час з'являються перші наукові розвідки, автори яких роблять спроби сформулювати основні правила укладання галузевих словників. До таких праць перш за все слід віднести роботи М. Левченка "Заметка о русинской терминологии" (1861), П. Єфименка "По поводу заметки г. Левченка о русинской терминологии" (1862) та відомого лексикографа І. Верхратського, якого вважають засновником української галузевої термінології, "Знадоби до словаря южнорусского" (1877) і "Початки до уложення номенклатури природописної" (1864).

Наприкінці ХІХ ст.– та початку ХХ ст. спеціальних словників, які охоплювали б економічну термінолексику, ще не було. Найпоширеніші економічні терміни фіксувалися в універсальних словниках та в загальних працях із мовознавства.

Розвиток економічних відносин стимулював потребу в спеціальних словниках, однак ще доволі тривалий час українське галузеве термінознавство перебувало в зародковому стані. Тому найуживаніші терміни економіки в тій чи тій мірі відображені в тогочасних службових словниках, словниках іншомовних слів та в збірках термінів суміжних галузей.

Приблизно у 20-ті роки ХХ ст. економічні терміни починають оформлюватися в струнку систему. У 1925 р. член Термінологічної комісії І. Жигадло видав "Російсько-український словничок реместв, професій та підприємств (матеріяли до української статистики та економічної термінології)", де до складу словникових статей було введено ряд термінів на позначення осіб за видом діяльності. Деякі з цих одиниць збереглися й донині (агент, банкер, діловод, скарбник, касир, ревізор, провізор, рахівник), інші вживаються у зміненій формі (фактор – маклер, крамар – торгівець). У наш час до активного вжитку повертається зафіксований ще в 30-х роках термін "гуртівник" (замість "оптовий торговець").

У 1973 році вийшов "Економічний словник" за редакцією П. Багрія та С. Дорогунцова, автори якого ґрунтовно тлумачать базові поняття економічної сфери, але знову ж таки основною тенденцією тут є вживання російськомовних кальок як наслідок тогочасних політичних умов.

Починаючи з 90-х років ХХ ст., українська термінографія вступає у новий етап свого розвитку: "Над створенням словників різних галузей знань працює близько 40 авторських колективів. Основне завдання таких словників – сприяти становленню та уніфікації терміносистем української мови" [14, 19].

Перекладні й тлумачні галузеві словники від самого початку та до наших днів у цілому адекватно представляють сучасну українську економічну терміносистему, що формується на національному ґрунті з урахуванням тенденцій розвитку термінологічних систем інших наук та інших мов.

Водночас варто звернути увагу на дані щодо продуктивності слововжитку лексеми економіка та її похідних є результати опрацювання сторінок україномовних сайтів, здебільшого електронних періодичних видань [15], уміщеній на електронній сторінці http://www.slovnyk.org ("Весна"). Частотність вживання слів становила: економіка – 8 541, економічний – 18 090, економіст – 1 029, що свідчить про широке лексико-семантичне та функціонально-семантичне поле зазначеної лексеми та сприяє розгалуженню її асоціативного поля.

Концепт економіка завжди мав політичний зміст, що дає підстави вважати його ідеологемою. Економіка була невід'ємною супутницею політики і – навпаки.

Ідеологічного окреслення головні поля концепту економіка набули ще у радянський період. Основні засади функціонування економіки базувалися на вченні марксизму-ленінізму. Перехідний період надав концептові економіка суспільнополітичного виміру, складниками якого є політична демократія, ринкова економіка, приватна власність, національна державність. Згадані цінності функціонують у науково-публіцистичному дискурсі не як статичні цінності постмодерністської доби, а як ціннісні орієнтації, засвоєння яких є обов'язковою передумовою перспективи розвитку українського суспільства. На думку Є. Андроса, такими орієнтаціями є: "демократія, правова держава, громадянське суспільство, чітка партійна структуризація суспільства, турбота про середній клас…" [16, 88].

Право (як структуротворчий елемент концепту економіка) набуло активності при переході суспільства до ринкової економіки, проголошенні свободи підприємництва, рівності усіх форм власності, що зумовило потребу в загальновизнаній економічно-правовій термінології, яка сформувалася на межі наук. Так звана юрЕкономіка стала, з одного боку, економічним забезпеченням правового регулювання господарської діяльності, а з другого – правовим забезпеченням економіки.

Економіка як культурема – багатомістка, об'єднує позитивні прагнення людей до добробуту, стабільності, впевненості, досягнення ідеалів. Культурна складова концепту економіка визначає систему вартостей та ціннісних орієнтацій людини, пропагує підприємливість, поцінування праці, прагнення до співпраці та шанобливе ставлення до учасників економічного процесу.

Концепт економіка розширює своє лексикосемантичне поле та збагачує поняттєву основу самого ядра. Концепт економіка ґрунтується на ціннісних орієнтаціях, які витворюють широке асоціативне поле. На основі суто мовного концепту виникає концепт-образ, або метафоричний концепт, актуалізуючи ті потенційні елементи, які дають поштовх до формування образу.

Метафоризація концепту відбувається з опорою як на загальні знання людини про економіку, так і на український національний світогляд, а також на актуальні для певного відтинку часу події.

Динамічне розгортання, структурування та моделювання концепту відбувається у текстах мас-медіа, що найбільше підпадають під уплив ментальних чинників, творять найбільшу стереотипність і приписують концептові специфічні для конкретного соціуму властивості та ознаки. Визначальним творчим чинником концепту є конкретний історичний час.

Невичерпність образного потенціалу метафори визначає деякі особливості її функціонування, такі, як необмежена можливість наслідків метафори (якщо економіка – це будівля, то є економічний фундамент, наріжний камінь бізнесу, перша цеглина спільного підприємства, ринкова ніша, валютний коридор тощо) або неможливість передбачити наслідки метафори (будівництво бізнесу з верхнього поверху). Основою для кожного моменту метафоричного перетворення може бути один із компонентів значення лексеми. Наприклад, при метафоричному перенесенні фірми-одноденки — метеликиодноденки, беруться до уваги такі характеристики метелика, як його ідентифікація в ентомології, зовнішня форма, а зосереджується увага на одному компоненті значення – життєвому циклі комахи, який і дав їй назву. І саме на цій підставі фірмами-одноденками називають установи, які, порушуючи законодавчі норми, функціонують обмежену кількість часу, а потім безслідно зникають.

Специфічною особливістю сучасного процесу метафоризації є процес "оживлення" світу. Його домінантою в сучасній періодиці є антропоморфна метафора: "Росії з її кволою економікою не створити повноцінного полюсу по осі протистояння НАТО" – Росія (Галицькі контракти. – 2001. – № 37); "Наша Економіка починає спотикатися. Це починає турбувати" (Галицькі контракти. – 2001. – № 13); "Запровадження концепції, яка не враховує досвід інших країн, ляже важким тягарем на плечі слабкої економіки України" (Урядовий кур'єр. – 2001. – 15 берез.). "Логічно з антропоморфною зумовлена метафоризація, сполучена з медичними реаліями: Інакше паніка, почавшись в Америці, пошириться і на інші країни, і світова Економіка ризикує опинитись у глибокій дeпресії" (Галицькі контракти. – 2001. – № 39); "Безперестанно корчуючи руками силовиків та податківців метастази вітчизняної тіньової економіки, виконавча влада цей постулат економіки зрозуміла вже давном (Урядовий кур'єр. – 2000. – 28 верес.); "У Японії недавно визнали, що їхня Економіка серйозно інфікована вірусом корупції" (Урядовий кур'єр. – 2001. – 21 берез.); "Якщо зазирнути всередину економічного організму, побачимо задавнені хвороби" (Урядовий кур'єр. – 2001. – 5 квіт.).

Цілком природний вигляд має метафоричне перенесення з військових реалій, адже ринкова Економіка з її жорстокими правилами гри та постійною конкуренцією є по суті тією самою військовою боротьбою: "Знову відкрито другий фронт: економічний" (Галицькі контракти. – 2003. – № 14).

Лексика зі сфери довкілля, фауни і флори теж може бути джерелом метафоризації економічних понять: "Навіть найретельніший догляд не гарантуватиме економічного "приплоду", якщо неякісний генетичний матеріал" (Галицькі контракти. – 2001. – № 16); "Конверсія непотрібних військових об'єктів виявилася золотою жилою, базою для перетворення аскетичних "військових" ландшафтів на оази економічного процвітання" (Галицькі контракти. – 2001. – № 27); "Наполегливість, з якою Оксана трималася на поверхні економічної трясовини, врешті була винагороджена відносною фінансовою стабільністю" (Високий замок. – 2001. – 23 лют.).

Отже, концепт економіка – соціально-політичний, ідеологічний концепт, ціннісна категорія суспільної свідомості. Аналіз визначає кореляції між історичними змінами у значенні концепту та еволюцію суспільних ідеологій. Концепт економіка широко репрезентує себе в інформаційному просторі як ідеологема чи культурема, до того ж актуалізує та розгортає свої складники – концепти-мінімуми. Творення концептосфери економіки в загальнонаціональному контексті відбувалося під впливом суспільно-історичних процесів у державі та особливостей ментальності нації. Особливості бачення концепту, його оцінку, інтерпретації засвідчують також матеріали українських масмедіа.

1. Даниленко, В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания / В. П. Даниленко. – М. : Наука, 1977. – 243 с.

2. Лейчик, В. М. Языки для специальных целей – функциональные разновидности современных развитых функциональных языков // Общие и частные проблемы функциональных стилей. – М. : Наука, 1986. – С. 28–43.

3. Канделаки, Т. С. Семантика и мотивированность терминов / Т. С. Канделаки. – М. : Наука, 1977. – 168 с.

4. Акуленко, В. В. Вопросы интернационализации словарного состава языка / В. В. Акуленко. – Х. : Изд-во ХГУ, 1972. – 214 с.

5. Панько, Т. І. Від терміна до системи: Становлення марксистсько-ленінської політекономічної термінології у східнослов'янських мовах / Т. І. Панько. – Львів: Вища школа, 1979. – 146 с.

6. Крыжановская, А. В. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / А. В. Крижановская, Л. А. Симоненко. – К. : Наукова думка, 1987. – 162 с.

7. Симоненко, Л. О. Формування української біологічної термінології / Л. О. Симоненко. – К. : Наукова думка, 1991. – 152 с.

8. Кутарева, Л. В. Взаимодействие научно-технической термнологии и общенародной лексики // Формирование и функционирование специальной лексики в русском языке. – Д. : Изд-во ДГУ, 1978. – 200 с.

9. Кочерган, М. П. Слово і контекст. Лексична сполучуваність і занчення слова / М. П. Кочерга. – К. : Вища школа, 1980. – 184 с.

10. Штерн, І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики : Енциклопедичний словник / І. Б. Штерн. – К. : АртЕк, 1998. – 336 с.

11. Дмитренко, Л. В. Концептуальна картина світу в поетичних творах (на матеріалі поетичних образів американської поезій ХХ ст.) // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. Київського унту імені Тараса Шевченка. Факультет іноземної філології / за ред. О. І. Чередниченко. – К., 1999. – С. 37–44.

12. Словник іншомовних слів / за заг. ред. Л. О. Пустовіт. – К. : Довіра, 2000. – 1018 с.

13. Безугла, О. Зіставний аналіз фінансово-економічних термінів-словосполучень (на матеріалі англомовних перекладних словників) // Українська термінологія та сучасність. – 2001. – № 4. – С. 115–117.

14. Симоненко, Л. О. Основні етапи розвитку української термінологічної лексикографії // Проблеми української наук.-техніч. термінології : тези І Міжнар. наук. конф. – Львів : Вид-во ЛПІ, 1992. – С. 17–19.

15. Словник // Весна. – Доступний з: <http://www.slovnyk.org/ukr/slova/single/slova07. html> [15. 11. 07].

16. Андрос, Є. На шляху до Європи // Сучасність. – 2002. – Ч. 2. – С. 87–91.