Українське державотворення безпосередньо пов'язане зі ставленням суспільства до Церкви. Адже релігія - один із найголовніших чинників, що впливають на формування світогляду людини. У цьому контексті слушною є думка А. Юра-ша, який стверджує, що "недооцінка церковного фактора чи його гіпертрофоване розуміння часто заважають Церкві стати вагомим фактором стабілізації і консолідації нації" [21, 3].
Методологічним підґрунтям нашої розвідки стали праці провідних сучасних українських пресознавців, присвячені бібліографічним пошукам в межах певного регіону: М. Васильчука [1]; В. Габора [2]; І. Герман [3]; М. Гладкович [4]; В. Гутковського, І.Крупського та П. Федоришина [5]; О. Дроздовської [6]; М. Романюка [7]; Н. Сидоренко, О. Сидоренка та О. Школь-ної [8; 9; 10]; Л. Сніцарчук [11] та ін.
Аспекти функціонування періодики церков та релігійних організацій розробляють науковці: А. Бойко [12], В. Борщевич [13; 14], В. Денисюк [15], С. Кость [16], І. Мілясевич [17], І. Павлюк [18; 19], А. Юраш [20] та ін. Вказані дослідники наголошують на необхідності її вивчення як складової загальноукраїнської журналістики.
Малодослідженим залишається питання функціонування преси Православної Церкви Волині періоду незалежності України.
Джерелознавчою базою для наукового пошуку стали сучасні волинські православні видання "На варті" (Луцьк, 1991; 1993-1994), "Православ'я" (смт. Голоби Ковельського р-ну Волинської обл., 1993 - 1997), "Єдина церква" (Луцьк, 1998-1999), "Волинські єпархіальні відомості"(Луцьк, 2004-2006).
"На варті" - часопис Луцько-Волинської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату; засновник і видавець - Луцьке Братство (із 1991 р.), Волинське братство Святого Апостола Андрія Первозванного (1993-1994 рр.). У 1991 р. газета виходила двічі на місяць, а в 1993-1994 рр. - щомісяця. Редакторами часопису в різні часи були М. Па-насюк, О. Пінчук.
Завдання та основні тематичні пріоритети часопису редакція окреслила так: "На сторінках часопису, перш за все будуть з'являтися матеріали по відродженню Української Православної Церкви КП та діяльності Волинського крайового Братства святого Апостола Андрія Первозванного, їхня участь у розбудові молодої української держави сприятиме єднанню віруючих, намагатиметься допомогти їм зрозуміти своє покликання бути світлом для світу у своєму повсякденному житті, любити рідну Україну, бути свідомими її громадянами. Газета постійно висвітлюватиме людську любов до Бога, до навколишнього світу через віру в Ісуса Христа" (На варті. — 1993. — № 1. — С. 2).
Дослідник волинської преси І. Павлюк слушно вважає, що часопис "На варті" 1990-х рр., "претендує на продовження традицій" однойменної газети, яка виходила у 20-х рр. ХХ ст. "під редагуванням Арсена Річинського у Володи-мирі-Волинському" [19, 254]. Тому невипадково частину публікацій на шпальтах часопису присвячено висвітленню життя та діяльності А. Рі-чинського. В одному з номерів видання вміщено спогади доньки церковного і громадського діяча — Людмили Річинської. Тут же подавалася інформація про нього із "Української загальної енциклопедії" (Львів — Станіславів — Коломия, 1931 р., т. 2): "Річинський Арсен, український церковно-громадський діяч, 1892 р., редактор-видавець часописів "Нова Дорога" 1918, "На варті" 1925—1926, "Рідна церква" 1927, "Наше братство" 1929; музичні збірки: Скорботна мати, Українська відправа, Колядки; головна праця: Проблєми української релігійної свідомості" (На варті. — 1991. — № 3. — С. 5) (тут і далі збережено правопис першоджерела. — М. Л.). У цьому ж числі "На варті" вміщено публікації про Арсена Річинського краєзнавця В. Пясецького "Повернення" та викладача музики П. Шиманського "Для прадідної української церкви" (На варті. — 1991. — № 3. — С. 4—5).
Редакція газети "На варті" (1991) обстоювала ідею автокефалії Української Православної Церкви. Про це свідчать публікації на шпальтах часопису. Зокрема в колективній статті "Друге воскресіння. До основ автокефалії православ'я на Україні" (автори — к. філос. н. В. Бондаренко, Л. Пилявець, к. і. н. О. Уткін) зауважується: "Автокефалія — це самоуправління, адміністративна незалежність Православних Церков" (На варті. — 1991. — № 3. — С. 2). На продовження теми в редакторській колонці подано історичну довідку про важкі перепони на шляху становлення церковної незалежності.
Із питанням автокефалії Церкви тісно пов'язана проблема мови богослужіння. Публікація Митрополита УАПЦ Василя Липківського "Рідна мова в українській церкві" (передрук, 1972 р.) налаштовує читачів на духовні роздуми про істинність православного вчення: "Рідна мова в Церкві — це перша ознака істини православ'я як братерства і рівності всіх народів перед Богом проти панування неправди в Церкві" (На варті. — 1991. — № 6. — С. 2).
Короткі новини про духовне життя Волині, зокрема про освячення новозбудованих церков, збори Луцько-Волинської єпархії, навчання волинських семінаристів, розповіді про волинських священиків — подвижників українського православ'я, звернення до вірян із проханням про збирання коштів на будівництво храмів, на благодійність (допомога дітям-сиротам, інвалідам, малозабезпеченим) тощо, подавалися під однойменною рубрикою ("Духовне життя Волині").
Богословська проблематика представлена публікаціями на теми правил поводження в православному храмі, тлумачення тексту Біблії, розкриття змісту церковних таїнств, значення посту в житті людини, опису православних свята. У цьому контексті варто процитувати слова Г. Марининої, яка стверджує: "Ми дуже довго жили в атмосфері нетерпимості до релігії. В одних членів нашого суспільства це проявлялось у мовчанці, в других - цькуванням віруючих та варварським ставленням до архітектури, літератури, до всього духовного та людяного. Ми забули, що люди впродовж віків зверталися до релігії, жили нею" (На варті. - 1993. -№ 3. - С. 13).
Автори часопису "На варті" неодноразово порушували проблеми національно-визвольного руху. Видатні постаті українського відродження, мислителі, філософи, письменники, будите-лі національного духу різнобічно представлені в публікаціях газети "На варті". Бачимо тут матеріали про Лесю Українку, І. Франка, М. Гру-шевського, М. Хвильового, О. Лятуринську, І. Драча та ін.
"Православ'я" - часопис Голобської Свято-Георгіївської церкви, видається з благословення Симона, єпископа Володимир-Волинського та Ковельського, з 1993 року. Газета виходить раз на місяць. Редактор - протоієрей Анатолій Мельник.
Спектр проблематики, порушуваної виданням - широкий і різноманітний. Та визначальним у часописі є висвітлення морально-етичної проблематики, тлумачення концептів православ'я, обґрунтування постулатів віри, духовності, праведного життя тощо.
Велику увагу церковні публіцисти приділяють визначним персоналіям. Під рубрикою "Небесні покровителі Волинської землі" опубліковано статтю "Преосвященний митрополит Петро Могила". Тут уміщено інформацію про засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, на якому було канонізовано (приєднано до сонму святих) одного із "найенер-гійніших організаторів церковного і освітньо-культурного життя України", богослова і письменника, митрополита Київського Петра Могилу (Православ'я. - 1997. - № 1. - С. 2). Зазначимо, що діяльність великого церковного діяча, проповідника і філософа була спрямована на захист віри та Православної Церкви, на подвижництво та благочестя, на розвиток просвіти й становлення богословської академічної думки. Церковні публіцисти не могли оминути уваго особистість Петра Могили, зважаючи на його значення для українського православ'я. Тому звернення авторів до цієї постаті невипадкове.
Висвітлюються на шпальтах часопису також проблеми виховання молоді. Цю тематику представлено публікаціями, що розглядають активну діяльність на релігійній ниві місцевої молоді. Так, редакція газети намагається залучити юну аудиторію до Церкви проведенням молодіжних фестивалів церковних пісень, обласних конкурсів церковних хорів, молодіжних релігійних форумів. Корисною та пізнавальною для молодих прихожан храмів стала рубрика "Перші кроки в православному храмі". Редакція вбачала свою діяльність у пропагуванні толерантності, гуманізму, духовності. Висвітленню згаданих морально-етичних проблем (складової частини релігійної проблематики) відводилося в часописі чільне місце.
У публікаціях газети "Православ'я" висвітлюються події місцевого значення, а також простежуємо проекцію волинського релігійного життя на загальнодержавні проблеми православ'я. Акцент у виданні зроблено на морально-етичній проблематиці, що була й залишається актуальною для суспільства.
Аналіз тенденцій розвитку православ'я на Волині провадиться в системі церковного життя України. Свідченням цього є дискусійна розвідка "Чи може бути Православна Церква в Україні єдиною?", підготовлена прес-службою УПЦ. Єдність Православної Церкви — проблема загальнодержавного характеру. Ключові висновки статті такі: "Єдина (одна), а не об'єднана Православна Церква Україні необхідна, але така можлива за умов, якщо вона буде: Христовою, а не національною у вузькому розумінні (слово "українська", насамперед, вказує на географічне положення Церкви й не стосується її суті); Канонічною, а не волюнтаристською (передбачається, що в основі Церкви мають бути духовні закони. — М.Л.); <...> вільною, а не державним придатком, а тим більше — не політичним інститутом; автокефальною, тобто в перекладі з грецької — "самоочолюваною"(Православ'я. — 1997. — № 7. — С. 2).
Свого часу редакція видання висвітлювала також богословські проблеми: розповіді про православні свята; тлумачилося значення тілесного й духовного постів. У статті "Великий канон" акцентувалася увага на виховній функції Церкви: "Виховні зусилля Церкви, як опіка люблячої матері, приносять, звичайно, добрі плоди: ми стаємо чистішими, кращими, досконалішими"(Православ'я. — 1997. — № 3. — С. 3).
"Єдина церква" — щомісячний часопис Луцько-Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Газету засновано Луцьким Свято-Троїцьким Кафедральним собором УПЦ КП, Волинським крайовим Братством святого Андрія Первозванного. Редакторами 8-16-тисторінкового часопису в різні часи були: Андрій Бондарчук, Олексій Пінчук, Микола Па-насюк, Володимир Борщевич, Олексій Добко.
Церковні публіцисти роз'яснюють місію Церкви, наголошують на її значенні, ролі в суспільстві в усі часи: "Церква, вона в усі часи цементувала фундамент духовності, яка була гарантом милосердя, добра, справедливості, прищеплювала, навчала, проповідувала християнські чесноти, в наш час докладає багато зусиль у моральному, виховному оздоровленні суспільства, стає помічником у державотворенні(Єдина церква. - 1999. - № 7. - С. 3). Автор статті І. Гургула доводить, що Церква виконує місію "каталізатора" в суспільстві. Довкола неї як соціального інституту об'єднуються люди, що прагнуть жити за законами моралі. Публіцист висловлює думку про беззаперечний упливу Церкви на духовний розвиток суспільства.
Не оминає часопис діяльності видатних постатей духовного відродження України. Так, уміщено ґрунтовну публікацію С. Рябка про митрополита Івана Огієнка: "Як релігійний діяч, ця постать дуже визначна, особливо в контексті нинішньої ситуації в православ'ї. Все життя він був палким поборником об'єднання всіх конфесій українського православ'я в Єдину Церкву" (Єдина церква. - 1998. - № 3. - С. 9). Про увагу до подвижництва Івана Огієнка свідчить публікація Н. Баранюк "Коріння українського православ'я". Статтю присвячено двотомнику видатного державного та церковного діяча, етнографа, письменника, перекладача -"Українська Церква". За словами авторки, книга стане "порадником для тих, хто бажає самостійно, і, головне, досконало вивчити багатовікову історію становлення та розвою Православної Церкви" (Єдина церква. - 1998. - № 5. -С. 15). На шпальтах газети мають місце і власне публікації Митрополита Іларіона, що стосуються церковного уставу ("Добре приготуймося йти до Церкви" (Єдина церква. - 1999. - № 12 - 1. -С. 4); "Як треба хреститися" (Єдина церква. -1998. - № 11. - С. 9). Зазначимо, що церковні публіцисти висвітлювали також життя, діяльність і подвижництво на богословській ниві таких видатних людей, як-от: Пилип Морачевський (зробив перший повний переклад Євангелія українською мовою), Василь Потаповський (борець за українську державність), Маркіян Шаш-кевич (один із засновників "Руської Трійці").
Богословську тематику розроблено в статті протоієрея Василя Черняка "Про молитву": "Молитва - це бесіда нашої душі з Богом. Молитва виявляється не тільки словами, а й зовнішніми знаками (коли ми хрестимося, стаємо навколішки, кланяємось). Одна зовнішня молитва без внутрішньої не є достатньою: в молитві має брати участь також серце і розум" (Єдина церква. - 1998. - № 7. - С. 3). Як зазначає науковець А. Бойко, "церковна преса виконувала в комунікативній діяльності роль відсутньої ланки: якщо розглядати звернення до Бога — молитву — як однобічний аспект комунікації, то, ймовірно, що першому суб'єкту не вистачало відповіді. Церковна преса й узяла на себе роль другого суб'єкта комунікації, претендуючи на виняткову істинність своїх позицій" [1, 44].
Питанню відродження церковного руху присвячені ґрунтовні статті В. Борщевича -дослідника історії Церкви, церковного публіциста, редактора "Єдиної церкви" (1998-1999). В одній із публікацій учений відстежує рух українського церковного відродження. Концептуальним висновком статті можна вважати наступне твердження вченого про те, що: "Протягом ХХ ст. український дух тричі брався за визволення Церкви з колоніального середовища, вбачаючи в ній той фундамент, на якому постане незалежна церква. В двадцятих роках недоліком церковного відродження став вимушений акт творення єпископату за традицією соборної висвяти. Друге відродження УАПЦ у 1942 році відбулося за всіма принципами церковних законів. Національний єпископат мав основоположне значення для православної України того часу. Рух за УАПЦ явився невід'ємною частиною загальнонаціонального піднесення"(Єдина церква. - 1999. - № 12 - 1. - С. 7).
Автор пропагує ідею національної Церкви, стоїть на позиціях Єдиної церкви для українського народу. Таку ж позицію обстоювала редакція однойменного часопису.
Власне етична тематика розкривається в публікаціях, в яких порушуються проблеми жебрацтва, людського милосердя, описується життя дітей-сиріт тощо. У статті М. Задорожної "Дайте копієчку... " акцентується увага на вирішенні проблеми жебрацтва. Вихід зі складної ситуації, що існувала в радянські часи та спостерігається в демократичному суспільстві сьогодні, авторка вбачає в реалізації владою таких кроків, як: "...поліпшення пенсійного забезпечення, будівництво інтернатів для одиноких престарілих людей та інвалідів, створення для них дешевих або зовсім безплатних їдалень" (Єдина церква. - 1998. - № 6. - С. 7). Зазначимо, що редакція періодично публікує замітки із закликами на зразок: "Допоможемо дітям-си-ротам" (Єдина церква. - 1998. - № 7. - С. 9). Тут же вміщено інформацію про благодійні заходи, під час яких відбувається збір коштів на потреби малозабезпечених дітей, дітей-сиріт, важкохворих тощо.
Редакція "Єдиної церкви" публікувала статті, що були б цікаві й для дитячої аудиторії. На шпальтах газети вміщені звіти про зустрічі місійної групи УПЦ КП із учнями та вчителями шкіл. Під час таких зустрічей відбувалися розмови на морально-етичну тематику, проблеми релігієзнавства і Богопізнання (де шукати істину, чия віра правильна, яка різниця між конфесіями, як правильно готуватися до сповіді, для чого потрібний натільний хрестик, що таке молитва тощо). Зацікавити юну аудиторію можуть також матеріали постійної дитячої рубрики "Енциклопедія "Єдиної Церкви" для дітей". Ведучий рубрики протоієрей о. Віталій Собко тлумачить релігійні поняття, які подаються за алфавітом у вигляді словника.
Газета "Волинські єпархіальні відомості" -часопис Волинської єпархії Київського Патріархату. Засновник і видавець - Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Газету створено 5 липня 2004 р. єпископом Луцьким і Волинським Михаїлом. Головним редактором видання став відомий волинський журналіст Андрій Гнатюк.
Редакція часопису реалізує такі завдання: підвищення духовності та релігійної освіченості волинян; оновлення та активізація християнського духовного життя Волині відповідно до християнського православного віровчення; сприяння у вирішенні церковно-суспільних проблем; гуртування навколо українського православ'я. На шпальтах видання висвітлюються новини церковного життя Волині та України, публікуються матеріали з історії православ'я цього регіону, проповіді, статті просвітницько-виховної та полемічної, дитячої та молодіжної тематики; відповіді на актуальні питання сьогодення.
Волинська єпархія КП має власну прес-службу - структурний підрозділ управління єпархії, до обов'язків якого належить: оперативно висвітлювати в ЗМІ діяльність єпархії, зокрема діяльність керівника справ єпархією; відслідковувати інформацію провідних ЗМІ та публічне оперативне реагування на заяви, публікації, виступи різних осіб стосовно Православної Церкви чи інших важливих аспектів суспільного життя, оприлюднення позиції Церкви та єпископа Луцького і Волинського; подавати необхідну інформацію керуючому єпархії, священно- та церковнослужителям і церковній спільноті. Керівником та безпосереднім виконавцем завдань прес-служби є прес-секре-тар - священик кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку протоієрей Віталій Собко [19]. Прес-служба Волинської єпархії КП готує інформаційні повідомлення, надсилає місцевим та центральним ЗМІ прес-релізи; проводить прес-конференції; упорядковує архіви публікацій про єпархію, архів світлин, аудіо-архів проповідей та інтерв'ю керівника справ єпархії; створила офіційний сайт єпархії, який регулярно оновлюється.
Тематика "Волинських єпархіальних відомостей" пов'язана з висвітленням морально-етичних засад християнства, їх обґрунтуванням і тлумаченням церковними публіцистами. Редакція часопису акцентує увагу на проблемах філософсько-моральних (віра, добро і зло, свобода совісті, любов до ближнього, любов до Бога), морально-суспільних (шлюбно-сімейні стосунки, родина, батьки і діти, освіта, просвітництво), морально-побутових (пияцтво, тютюнопаління, наркозалежність) та етичних (благодійність, милосердя, милостиня, людські чесноти).
Часопис орієнтований на спеціальну аудиторію - віруючих людей Волинського краю, прихожан православних храмів. Тому невипадково значне місце на шпальтах часопису посідають публікації під рубрикою "Святині Волині". Тут читач знайде цікаві матеріали про православні храми, монастирі, церкви краю: "Луцька перлина" (Волинські єпархіальні відомості. -2006. - № 10. - С. 2-4); "Торжество Володимир-ського собору" (Волинські єпархіальні відомості. - 2006. - № 8. - С. 3); "Святиня взиває про відродження" (Волинські єпархіальні відомості. -2005. - № 11-12. - С. 1). Автори публікацій передусім звертають увагу на історичні відомості про православні храми Волині, розповідають історію заснування святинь краю, функціонування храмів - історичних пам'яток, описують просвітницьку діяльність священиків при церквах тощо, оскільки мають на меті зацікавити аудиторію краєзнавчою інформацією. Водночас робиться акцент на морально-етичних проблемах, пов'язаних із відвідуванням храмів парафіянами, збереженням духовних засад віруючими тощо.
"Волинські єпархіальні відомості" розраховані також на молодь і на дітей. Свідченням цього є сторінка "Православ'я майбутнього". Зазвичай тут висвітлюється молодіжна тематика, тобто ті питання, які хвилюють доростове покоління. Дитяча сторінка "Стежинка до храму" містить цікаву інформацію для найменших читачів. Відомості для малят публікуються в ігровій формі - кросворди, повчання, оповіді, вірші морально-етичної тематики. Сторінка сприяє формуванню в дитячій свідомості релігійних почуттів, дає основи розуміння юною аудиторією етичних засад православної віри.
Матеріали морально-етичної тематики подаються в часописі під рубрикою "Відповідь богослова", яку веде ієромонах Марк (Левків). Найбільше читачі цікавляться власне церковними законами. Зокрема, прихожан хвилює питання різниці між постом духовним і тілесним. Ієромонах, спираючись на досвід святих мудреців, дає ґрунтовну відповідь: "Піст - це реальний подвиг,засіб досягнення чеснот, це, за словами того ж св. Василія Великого, "вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято моляться, вишкіл для атлета" (Волинські єпархіальні відомості. - 2005. - № 11-12. - С. 3). Ця рубрика дає можливість парафіянам дописувати в газету та отримувати компетентні пояснення на важливі запитання, тлумачення яких подається із позицій православ'я.
Проблема релігійного виховання дітей надзвичайно актуальна для сучасного етапу розвитку української державності. Тож закономірне звернення церковних публіцистів до цієї теми на шпальтах видань Православної Церкви Волині. Стаття протоієрея Віктора Пушка "До храму, але від Церкви? (Релігійне виховання дитини - шлях до Бога, а не навпаки)" містить тлумачення основних похибок у справі церковного виховання: підміна внутрішнього релігійного розвитку зовнішнім; перекладання духовного виховання з сім'ї на Церкву (Волинські єпархіальні відомості. - 2006. - № 9. - С. 3). Церква, разом із сім'єю, прагне взяти на себе роль вихователя і порадника молоді.
Питання взаємовідносин Церкви і держави різнобічно висвітлюється на шпальтах "Волинських єпархіальних відомостей". Зокрема, така співпраця на місцевому рівні реалізувалась через перший спільний проект Волинської Ради Церков та обласної влади - різдвяний благодійний марафон "Бог багатий милосердям": "Ним організатори мають намір привернути увагу громадськості до проблем соціально незахище-них верств населення, зібрати кошти на їхні потреби та пропагувати ідеї милосердя, любові до ближнього, моральних цінностей серед воли-нян" (Волинські єпархіальні відомості. -2006 - № 1. - С. 1). Можемо стверджувати, що однією із ключових проблем сучасної православної періодики є діалог Церкви і держави. Преса завжди всебічно і послідовно висвітлювала питання суспільно-політичного характеру. Щодо церковних видань - концептуальні засади морального становлення особистості нерозривно пов'язані із духовним розвитком держави. Православна періодика Волині репрезентує синтез етичних, культурних, національних поглядів не лише про вплив держави на Церкву, а й навпаки: Церква (а також її інформаційне поле - релігійна преса) здійснює вплив на державу, на її ідеологію, культуру.
Морально-етична проблематика реалізується на рівні висвітлення суто богословських питань (як-от: Святе Письмо, його інтерпретація), порушення морально-етичних проблем (зокрема в родині, виховання дітей), з'ясування філософсько-моральних питань (сенс життя, добро і зло, обов'язок і совість), тлумачення церковних правил (наприклад, співвідношення між постом духовним і тілесним, правила молитви). Домінуванням окресленої проблематики пояснюється призначення часопису — аудиторією видання є віруючі люди, прихожани православних храмів.
Ґрунтовно і концептуально представлені в часописі місцеві новини. В однойменній рубриці ("Новини") подаються відомості про архієрейські служіння, аналізується діяльність робочої групи Волинської Ради Церков, детально описується методика вдосконалення християнської етики в школах єпархії, повідомляється про результати співпраці Церкви та різних світських організацій (навчальних закладів, поліклінік та ін.), висвітлюється діяльність благодійних організацій (допомога дітям-сиротам, меценатство), розповідається про освячення місць під забудову храмів, книжкові новинки, організація релігійних конференцій, семінарів викладачів недільних шкіл. Ця інформація свідчить, що в полі зору редакції перебуває вся Волинська єпархія.
Як офіційний друкований орган Київського Патріархату на Волині "Волинські єпархіальні відомості" — єдине видання, де повно й об'єктивно висвітлюється діяльність Церкви минулого та сьогодення краю. Редакторський курс видання протягом двох років виходу у світ часопису не змінився. Мета й завдання "Волинських єпархіальних відомостей" залишилися ті ж, що й на початковому етапі: "Газета пропагує основи християнської віри, публікує матеріали щодо суспільно-релігійної та духовно-патріотичної проблематики, про багатогранне православне життя, виховання й духовний розвиток дітей і молоді" (Волинські єпархіальні відомості. — 2006. — № 10. — С. 1). Це свідчить про стійку позицію редакції видання, що посіло належне місце в системі періодики Православної Церкви Волині та в інформаційному просторі України.
Морально-етична проблематика в часописах Православної Церкви Волині періоду незалежності України ("На варті", "Православ'я", "Єдина Церква", "Волинські єпархіальні відомості") реалізувалася на рівні висвітлення різнопланових місцевих церковних новин, а також на рівні обговорення проблем всеукраїнських. Теми автокефалії Української Православної Церкви, церковної незалежності й самостійності, використання української мови під час богослужінь стали одними з головних на шпальтах часопису "На варті".
Теми і проблеми, що висвітлюються редакцією газети "Православ'я" були і залишаються актуальними сьогодні. Увагу в часописі акцентовано, зокрема, на аналізі тенденцій внутрішньоцерков-ного життя, окреслено концептуальні проблеми сучасного православ'я, наголошується на потребі духовно-морального розвитку українського суспільства тощо.
У публікаціях "Єдиної церкви" подавалася важлива інформація щодо релігійного життя Волині, містилося багато відомостей, необхідних для відтворення окремих моментів історії українського православ'я тощо. Серед усього комплексу морально-етичних проблем, висвітлюваних на шпальтах часопису, варто виокремити такі: етичні питання (благодійність, милосердя), суто богословські аспекти православ'я (значення молитви в житті людини; духовний і тілесний пости тощо). Редакція видання виступала за створення Єдиної Української Помісної Православної Церкви, і вважала, що місія Церкви — бути духовним фундаментом суспільства.
Проблемно-тематична специфіка часопису "Волинські єпархіальні відомості" орієнтована на висвітлення та активне обговорення актуальних морально-етичних питань. У ньому наголошується на ролі Церкви в сучасному суспільстві. Видання свідчить про збереження традицій всеукраїнської православної періодики.
Аналізовані часописи відтворюють цілісну картину історії православ'я на Волині і є вагомим джерелом вивчення Волинського краю в релігійному аспекті. Виявлено, що сучасна церковна преса досліджуваного регіону ілюструє звернення публіцистів до актуальних проблем сьогодення. Тому пресу Православної Церкви Волині періоду незалежності слід розглядати в контексті сучасної церковної преси, що функціонує в інформаційному просторі держави. Адже релігійні видання є неодмінною складовою частиною мас-медіа Волині та всієї України.
1. Васильчук, М. М.Українські видання в Коломиї (друга пол. ХІХ—ХХ ст.): історико-функціональний і ематичний аспект : автореф. дис. ... к. філол. н. 10. 01. 08 — журналістика / М. М. Васильчук ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 2003. — 20 с.
2. Габор, В. В. Закарпатська україномовна преса 20—30-х рр. ХХ ст. у контексті національного відродження краю : автореф. дис. . к. філол. н. 10. 01. 08 — журналістика В. В. Габор ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 1997. — 20 с.
3. Гержан, І. Запорізька преса 20—40-х рр. ХХ ст.: Жанрово-стильові особливості : автореф. дис. ... к. філол. н. 10. 01. 08 — журналістика / І. Герман ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 2003. — 20 с.
4.Гладкович, М. Літературні періодичні видання 20—30-х рр. ХХ ст. на західноукраїнських землях в суспільно-політичному і духовному контексті доби : автореф. дис. . к. філол. н. : 10. 01. 08 — журналістика / М. Гладкович ; КНУ імені Тараса Шевченка. —К., 2003. — 20 с.
5. Гутковський, В. В. Українська журналістика Наддніпрянщини (2 пол. ХІХ ст. — 1920 р.): генезис, проблематика виступів, державотворча функція / В. В. Гутков-ський, І. В. Крупський, П. С. Федоришин ; за заг. ред. І. В. Крупського. — Л. : ЛА "Піраміда", 2001. — 196 с.
6. Дроздовська, О. Українські часописи повітових міст Галичини (1865—1939 рр.): Історико-бібліо-графічне дослідження / О. Дроздовська ; Наук.-до-слід. центр періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. — Львів, 2001. — 362 с.
7. Рожанюк, М. М. Українська преса Північної Буковини (1870—1940 рр.) / М. М. Романюк ; НАН України ЛНБ ім. В. Стефаника НДЦ періодики. —Львів : Фенікс, 2000. — 588 с.
8. Періодичні видання Катеринослава і Катеринославської губернії (1838—1917) / Н. М. Сидоренко, О. І. Сидоренко, О. Д. Школьна (уклад.) ; НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики. —Львів ; К., 1995. — 154 с.
9. Періодичні видання Подільської губернії (1838—1917): покажчик / Н. М.Сидоренко та ін. (уклад.) ; НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики. — Львів ; К., 1999. — 71 с.
10. Періодичні видання Полтави та Полтавської губернії (1838—1917 рр.) : список / Н. М. Сидоренко (упоряд.) ; НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики. — Львів ; К., 1991. — 126 с.
11. Сніцарчук, Л. В. Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20—30-х рр. ХХ ст.: історико-функціональний аспект та інтерпретаційні особливості / наук. ред.-консультант М. М. Романюк. — Львів,2001. — 240 с.
12. Бойко, А. А. Преса православної церкви в Україні 1900—1917 рр. Культура. Суспільство. Мораль : монографія. — Д.: Вид-во Дніпропетровськог ун-ту, 2002. — 308 с.
13. Борщевич, В. Т. Волинський пом'яник /В. Т. Борщевич. — Рівне, 2004. — 408 с.
14. Борщевич, В. Т. Українське церковне відродження на Волині (20-40-і рр. ХХ ст.) / В. Т. Бор-щевич - Луцьк : РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - 254 с.
15. Денисюк, В. Т. Журналістика Волині: факти й імена. Нариси історії засобів масової інформації Волині ХХ-ХХІ ст. - Луцьк : Надстир'я, 2005. 352 с.
16. Кость, С. А. З історії преси і видавничої діяльності української греко-католицької церкви // Нариси з історії західноукраїнської преси 1 пол.ХХ ст. - Львів, 2002. - С. 343-420.
17. Мілясевич, І. В. Періодичні видання Волин-ької губернії ХІХ - початку ХХ ст. : історико-бібліограф. дослід. / І. В. Мілясевич ; наук. ред. М. М. Романюк. - Львів, 2004. - 376 с.
18. Павлюк, І. 3. Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр. / І. З. Павлюк ; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Наук.-дослід. центр періодики. - Львів : Каменяр, 2001. - 285 с.
19. Павлюк, І. 3. Українська преса Волинської області 1939-1941, 1944-2000 рр. : монографія /І. З. Павлюк. - Луцьк: Волинська обласна друкарня,2004. - 508 с.
20. Юраш, А. В. Українська церква в контексті сучасних політико-конфесійних та комунікативних процесів (історико-типологічний аспект) : автореф. дис. ... к. політ. н. : 23. 00. 01 - теорія та історія політичної науки / А. В. Юраш ; Львів. держ. ун-т ім. І. Франка. - Львів, 1996. - 24 с.
21. Прес-служба єпархії http://www.ргаvosІаvja.lutsk.ua/ustrij/upravlinnja/pres-sluzhba
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові