Ласкаво просимо

У статті обґрунтовуються головні положення авторського проекту укладання словника-довідника "аудіовізуальних" журналістикознавчих термінів і понять. На підставі попереднього дослідження джерельної бази понад ста "аудіовізуальних словосполучень" залучено до обігу такі, як: журналістика, засоби навчання, засоби масової інформацій і комунікації, інформація, комунікація, культура, освіта тощо. Визначаються завдання проекту з огляду на міждисциплінну проблематику аудіовізуальної сфери журна-лістикознавчих досліджень.
Ключові слова: аудіовізуальна сфера, журналістикознавчі дослідження, авторський проект, базисний термінологічний словник-довідник..

Basic provisions for author's project directed on compiling of dictionary-reference book of "audiovisual" terms and notions of journalistic science are proved in the article. On the grounds of previous research of source basis of more than one hundred "audiovisual phrases" involved to the circulation such as the following: journalism, means of education, mass media, information and communication, culture, education etc. The tasks of the project are determined from the point of view of interdisciplinary problems of audiovisual sphere of researches in journalistic science.
Keywords: audiovisual sphere, researches in journalistic science, author's project, dictionary-reference-book.

В статье определяются главные положения авторского проекта заключения словаря-справочника "аудиовизуальных" журналистиковедческих сроков и понятий. На основании предыдущего исследования базы источников свыше ста "аудиовизуальных словосочетаний" вовлечено в обращение такие, как: журналистика, средства учебы, средства массовой информаций и коммуникации, информация, коммуникация, культура, образование и т. п. Определяются задания проекта, учитывая междисциплинную проблематику аудиовизуальной сферы журналистиковедческих исследований.
Ключевые слова: аудиовизуальная сфера, журналистиковедческое исследование, авторский проект, базисный терминологический словарь-справочник.

Пстановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями полягає ось у чому. "Аудіовізуальна" площина категоріального апарату сучасних журналістикознавчих досліджень і досі залишається поза прискіпливою увагою українських і зарубіжних фахівців-медіалогів. Вона мало вивчена з огляду на її поважні обсяги та концептуальну нерозробленість — роздрібненість за окремими підгалузевими системами. Актуальність даної проблематики зумовлюється стрімким упровадженням до наукового і навчально-методичного обігу "аудіовізуальних" термінів і понять та нагальною потребою їх класифікованої систематизації як однієї з найсуттєвіших проблем теоретичної площини аудіовізуальної сфери жур-налістикознавчих досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких розпочато рішення цієї проблеми і на які спирається авторка, доводить важливу ознаку пробудження наукового інтересу до термінологічного словникарства — появу нових видань 2004—2007 рр. (Ф. С. Бацевича, С. Д. Безклу-бенка, Ю. М. Бідзілі, Ю. В. Бондара, М. І. Бус-ленка, Г. І. Вартанова, О. Л. Вартанової, М. Й. Волощак, В. П. Воробйова, Ф. С. Ворой-ського, Д. Г. Гринчишина, Є. З. Дмитровського, С. В. Дубовика, М. А. Єліванової, Л. М. Земля-нової, А. К. Ільїної, А. О. Капелюшного, Г. П. Кривошеї, З. Й. Куньч, І. Г. Мащенка, 0. К. Мелещенка, М. І. Панова, З. В. Партика, B. А. Погосян, Є. В. Покровської, К. Е. Разлогова, 1. І. Романовського, Б. Рицара, Г. М. Сагач, О. А. Сербенської, Г. Я. Солганіка, З. М. Терлака, Л. Є. Туміної, О. В. Федорова, М. Ф. Хилька, C. Н. Цейтлін, А. А. Чічановського, К. І. Шапіро, В. Е. Шевченко, В. І. Шкляра, А. М. Щукіна, М. Г. Яцимірської й ін.) [1], що визначає певну базу "напрацьованих" термінологічних константних і варіативних характеристик та їхніх систем для методологічної вмотивованості й термінологічної обґрунтованості тих чи тих виразів у подальших медіадослідженнях.

Визначення малодосліджених частин загальної проблеми, яким присвячено статтю, зводиться до проведення систематизованого аналізу власне аудіовізуальної термінології як сукупного явища. З-поміж найважливіших видань з огляду на заявлену проблематику — аудіовізуальну сферу журналістикознавчих досліджень (радіомовлення, телебачення, кіно, фото, аудіо, відео, інтернет-мережу, засоби звуко- і відеозапису, звуко- і відеовідтворення тощо), для авторки було двотомне видання Івана Гавриловича Мащен-ка "Енциклопедія електронних мас-медіа" (Запоріжжя, 2006), яке стало помітним явищем в історії українського журналістикознавства; особливо — другий том "Термінологічний словник основних понять і виразів: телебачення, радіомовлення, кіно, відео, аудіо" [2], що містить понад п'ять тисяч позицій суміжних сфер діяльності людини.

Новизна пропонованого дослідження в розгляді аудіовізуальної сфери журналістико-знавчих уявлень як цілісного явища через обґрунтування авторського проекту укладання базисного термінологічного словника-довідника — професійно зорієнтованого видання широкого призначення за робочою назвою "Аудіовізуальна — аудіовізуальне — аудіовізуальний — аудіовізуальні — аудіовізуальність — audiovisual/audiovisuel". За час проведених досліджень останніх років аналога подібного видання не виявлено серед чималої кількості залучених до аналізу та перегляду бібліографічних джерел [3]. У своєму проекті авторка враховувала кращий досвід словникарів-попередників. Метою цієї статті є обґрунтування названої праці, задля чого авторці треба виконати такі завдання: 1) викласти головні положення запропонованого проекту з огляду на попередньо досліджену джерельну базу понад ста "аудіовізуальних словосполучень" та міждисциплінну проблематику аудіовізуальної сфери журналістикознавчих досліджень (журналістика, засоби навчання, засоби масової інформації та комунікації, інформація, комунікація, культура, освіта, творчість тощо); 2) визначити завдання пропонованого проекту як потенційно можливого видання. Об'єктом дослідження визначимо авторський проект укладання базисного термінологічного словника-довідника з аудіовізуальної сфери журналістикознавчих досліджень, предметом — обґрунтування його основних положень — розробку концептуальної моделі професійно зорієнтованого наукового видання.
Питання термінологічних неузгоджень у визначених координатах спонукають до вирішення проблеми укладання словників і довідників журналістикознавчої категоріальної бази, написання навчально-методичних розробок, здійснення інших професійно зорієнтованих проектів. Взнаки дається характерна для перехідного періоду становлення медіалогії невизначеність і багатозначність, свого роду концептуальна варіативність використання різних термінів і понять. До розгляду пропонується обґрунтування авторського проекту можливого словниково-довідкового видання широкого призначення за робочою назвою "Аудіовізуальна — аудіовізуальне — аудіовізуальний — аудіовізуальні — аудіовізуальність — audiovisual/audiovisuel". Воно є базовим у науково-методичних пошуках авторки та спробі систематизувати накопичене в аудіовізуальній сфері журналістикознавчих досліджень. Цей проект є результатом осмислення професійної і творчої діяльності представників різних терміно-системних шкіл і традицій, ґрунтується на аналізові результатів праці словникарів-поперед-ників. Також він відображає прагнення авторки створити проект (у контексті написання дисертаційної і монографічної роботи) принципово нового видання, аналогові якого не виявлено за чималий досвід вивчення міжгалузевої проблематики аудіовізуальної сфери журналістикознавчих та масово-комунікаційних досліджень, проте нагальна необхідність якого в цій галузі знань визріла та яке може бути цікавим широкому загалові дослідників і практиків, а в майбутньому — студентам-журналістам.

На підставі попереднього дослідження джерельної бази понад ста "аудіовізуальних словосполучень" — виявлення "аудіовізуальних" термінологічних виразів у друкованих та електронних журналістикознавчих виданнях — до обігу в представленому проекті залучені такі домінуючі з них, як журналістика, засоби навчання, засоби масової інформації та комунікації, інформація, комунікація, культура, освіта, творчість тощо. Характеризуючи завдання проекту, визначаємо його найважливіші положення, що надалі розкриватимуть концептуальну модель професійно зорієнтованого словниково-довідкового чи енциклопедичного видання універсального профілю — базисного словника, що міститиме набір і тлумачення найчастіше вживаних у професійному спілкуванні "аудіовізуальних" слів і словосполучень, розташованих за абетковим принципом.

Вибір міжгалузевого підходу до вивчення проблематики у визначених координатах (аудіовізуальної сфери журналістикознавчих досліджень) зумовлений одним із базових принципів дисертаційного дослідження авторки. У такий спосіб якнайповніше розкривається широке тло термінологічних констант міждисциплінних наук (методи і результати яких знаходять застосування у багатьох предметних галузях, науково-технічних і гуманітарних сферах діяльності), а також чіткіше прослідковується міждисциплінне коло наукових уподобань учених — медіалогів, комунікативістів, культурологів, мово-, літературо- і мистецтвознавців, риторів, психологів, соціологів, філософів, правознавців, педагогів, медіаосвітян, етно-соціо-лінгводидактів, політологів, перекладачів, редакторів, видавців, приладовиробників тощо. За інші визначальні принципи приймемо інтернаціоналізацію цієї сфери досліджень та ефективну інтеграцію результатів наукових досліджень до навчального процесу підготовки журналістських кадрів. Це визначає залучення до обігу вітчизняних та іноземних бібліографічних джерел походження, а також дає змогу готувати наступні проекти професійно зорієнтованих розробок у друкованому та електронному вигляді (посібників, комплексів, курсів, спецкурсів, коментованих оглядів та анотованих покажчиків праць науковців і т. ін.) для сту-дентів-журналістів, що вивчатимуть проблематику аудіовізуальної сфери медіапростору й ін.

Самі означення "аудіовізуальна", "аудіовізуальне", "аудіовізуальний", "аудіовізуальні" до тих чи тих термінів чи понять гуманітарного циклу в енциклопедичній, словниково-довідковій і навчально-методичній літературі зараховані порівняно нещодавно, наприклад, "Великий англо-російський словник" (М., 1987. — Т. 2. — С. 943), "Словник труднощів української мови" (К., 1989. — С. 24, 58), словник термінів "Телебачення та радіомовлення" (М., 1999. — С. 15, 134) та ін. Але не всі найновіші видання поспішають їх уводити до обігу (для прикладу — друге і третє перевидання тритомного "Нового тлумачного словника української мови" за укладання В. Яременка та О. Сліпушко (К., 2004 і 2007; Т. 1). Візьмемо до уваги наступне найуживаніше термінологічне визначення: "аудіовізуальний" (від лат. audio — слухати, чути і visualis — зоровий) — заснований на одночасному слуховому та зоровому сприйманні, тобто такий, що полягає в одночасному сприйнятті зображення і звуку: аудіо- — складова частина складних слів, що належать до слуху, до сприйняття звукових сигналів (наприклад, звукозапис, звуковідтворення, аудіометрія тощо); відео- — частина складних слів, що вказує на їхнє відношення до звукових сигналів, які несуть інформацію про зображення (наприклад, відео-архів, відеозапис, відеокамера, відеосигнал тощо, чи до пристроїв, що їх використовують у системах передачі зображення, скажімо, відеотелефон).

Тож за "аудіовізуальні" візьмемо ті терміни та поняття, які належать до журналістикознав-чої та масово-комунікаційної галузі знань людства, де сприйняття будь-якої інформації відбувається одночасно зором і слухом. Приміром, термінологічне визначення поняття "аудіовізуальна інформація" виписане на законодавчому рівні (Закон України "Про телебачення і радіомовлення") як "зорова інформація, що супроводжується звуком". До визначеної сфери входять журналістика й реклама; засоби масової інформації та комунікації (ЗМІ та ЗМК), або мас-медіа; радіомовлення і телебачення; засоби навчання і освіти; відео-, кіно-, фото- і фономатеріали й документи; мережа інтернет-ресурсів та електронні засоби зв'язку; найновіші технічні засоби аудіо- та відеозапису й аудіо- та відеовідтворення тощо.

Досвід попередньої класифікаційної систематизації дозволяє виділити за абетковим принципом "аудіовізуальні" групи, а саме:
— "аудіовізуальна": активність, антропологія, апаратура, арт-педагогіка, вистава, галузь, грамотність, дія, діяльність, журналістика, інтонація, інформація, комунікабельність, комунікація, креативність, культура, культурологія, лабораторія, медіаграмотність, медіакультура, медіаосвіта, медіатворчість, мова, обдарованість, обсерваторія, освіта, пам'ять, педагогіка, педагогічна асоціація, періодика, політика, презентація, продукція, публіцистика, рада Франції, редакція, реклама, сприйнятливість, стилізація, сфера, творчість, техніка;
— "аудіовізуальне": виховання, джерело масової комунікації, журналістикознавство, мислення, мистецтво, мовлення, надбання, піратство, середовище, сприймання (сприйняття), споживання, століття, шоу;
— "аудіовізуальний": архів, бізнес, вплив, запис, засіб масової комунікації, засіб поширення повідомлення, комплекс, контекст, культурний проект, кур'єр, курс, літопис, макіяж, медіа-текст, метод, монтаж, об'єкт, образ, показ, посібник, потік, продюсер, проект, простір, процес, репортаж, ринок, розвиток, сеанс, сектор, синкретизм, синтез, талан, твір, текст, тренінг, центр, шар, ярмарок;
— "аудіовізуальні": акції, артефакти, архіви, види медіа, документи, жанри, журналісти, засоби, засоби дидактичні, засоби комунікації, засоби масової інформації (ЗМІ), засоби масової комунікації (ЗМК), засоби навчання, засоби розвитку, звички, здібності творчі, знаки, мас-медіа, матеріали, медіа, медіатексти, методи, мистецтва, мікроформи, можливості творчі, новини, образи, повідомлення і матеріали, посібники, послуги, пристрої, проблеми, програми, продукти, простори, системи, словосполучення, твори, тексти, терміни й поняття, технології, уміння;
— "аудіовізуальність" розглядається як найрізноманітніша категорія аудіовізуального;
— "audiovisual/audiovisuel" (порядку декількох десятків): розглядається як посилання на визначення понять чи на їхнє згадування у науково-методичній літературі іноземними мовами: щонайперше латиною, англійською, французькою тощо.
Іноземні джерела широко представлені щонайперше словниково-довідково-енциклопедич-ними друкованими та електронними виданнями, наприклад: Ткаченко А. П., Цицулин В. Н. "Англо-русский словарь по телевидению, аудио-и видеотехнике" (Мн., 1998); "Телебачення. Терміни та визначення (офіц. вид.)" / Розробники: О. В. Гофайзен (кер. теми), О. І. Ляхов та ін. (К., 1999); "Телевидение и радиовещание: Словарь терминов". Ок. 6000 / В. А. Хлебников, П. П. Олефиренко; Под ред. проф. М. И. Криво-шеева (Жуковский, 1999), а також працями вже згадуваних науковців-дослідників (Землянова, 1999, 2004; Романовський, 2004; Мащенко, 2006) та численними електронними адресами розгалуженої системи всесвітньої інтернет-мере-жі. Повний перелік бібліографічних джерел і посилань на виявлені видання за окресленою проблематикою знайде відображення в анотованому бібліографічному покажчику праць українських і зарубіжних медіадослідників із започаткованої у 2007 р. авторської серії "Бібліотека риторичних знань і старань журналіста-оратора від "А" до "Я"" [4] та інших науково-популярних проектах і навчально-методичних виданнях.

За допомогою табличного методу в монографії унаочнено проведену класифіковану систематизацію, де є три головні пункти: порядковий номер позиції, визначення поняття (чи його згадування в тому чи тому виданні) та скорочене посилання на джерельну базу, переважно ім'я та прізвище автора, перші слова назви праці, у круглих дужках місто й рік видання, у — позиція в загальному покажчику праць (повну назву подано окремо) і конкретна сторінка посилання. Щодо самого оформлення видання, то можливі різні варіанти для проведення експериментів, а саме: із зазначенням бібліографічних джерел після кожної позиції та без них, шрифтові виділення тощо. Але обов'язковим елементом видання буде якнайповніший перелік винайденої джерельної бази даних дослідження на ознаку глибокої шани до попередніх фахівців-медіалогів.

Висновки дослідження та перспективи подальших пошуків у визначеному напрямі можна зробити такі. В обґрунтуванні авторського проекту словника-довідника "аудіовізуальних" журна-лістикознавчих термінів і понять за робочою назвою "Аудіовізуальна — аудіовізуальне — аудіовізуальний — аудіовізуальні — аудіовізуальність — audiovisual/audiovisuel" викладено його головні положення — концептуальну модель професійно зорієнтованого наукового видання з огляду на попередньо досліджену джерельну базу понад ста "аудіовізуальних словосполучень" та міждисци-плінну проблематику аудіовізуальної сфери журналістикознавчих досліджень. До нього, як до базисного словника-довідника, у визначеній галузі знань, що містить набір і тлумачення най-частотніших і найнеобхідніших у професійному спілкуванні "аудіовізуальних" слів і словосполучень, увійшли такі журналістикознавчі терміни і поняття, як: журналістика, засоби навчання, засоби масової інформації і комунікації, інформація, комунікація, культура, освіта, творчість тощо.

Новизна запропонованого проекту полягає у класифікованій систематизації розпорошених за різними галузями знань науки, техніки, освіти, культури й мистецтва відомостями про аудіовізуальну сферу журналістикознавчих досліджень як цілісного явища; а його результатів — в упорядкуванні словника-довідника за дисертаційною проблематикою авторки (з нагоди 60-річчя Інституту журналістики) та написання запланованої монографії "Аудіовізуальна сфера жур-налістикознавчого і масово-комунікаційного простору: міждисциплінний підхід до дослідження термінологічних констант" (з анотованим бібліографічним покажчиком праць українських і зарубіжних дослідників), що, сподіваємося, спонукатиме колег долучитися до продовження наукового дискурсу з окресленої теми.

Після певної апробації результати такого дослідження можуть поповнити видання міжгалузевого журналістикознавчого профілю. При викладі матеріалу зважено на кращий досвід слов-никарів-попередників. Сам проект розглядається як потенційно можливе словниково-довідкове видання широкого призначення. Дослідження виконане з метою апробації викладеного обґрунтування запропонованого авторського проекту (що становить основу міждисциплінних досліджень термінологічних констант) у контексті розробки монографії "Аудіовізуальна сфера журна-лістикознавчого та масовокомунікаційного простору (теоретико-методологічні засади)" та інших наукових і навчально-методичних проектів з нагоди 60-річчя Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1. Бацевич, Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф. С. Бацевич. — К., 2007 ; Буслен-ко, Н.И. Правовые основы журналистики : словарь-справ. / Н. И. Бусленко. — Ростов н/Д, 2006 ; Воройский Ф. С. Информатика : энциклопед. словарь-справ. (Введение в современные информационные и телекоммуникационные технологии в терминах и фактах). — М., 2007 ; Термінологія зображальних засобів  масової комунікації  :  довідкове видання — Щербакова О. А Львів, 2004 ; Його ж. Телевізійна журналістика : навч. посіб. - Львів, 2006 ; Землянова,Л.М. Ком-муникативистика и средства информации : англорусский толковый словарь концепций и терминов / под ред. Я. Н. Засурского. - М., 2004 ; Мас-медіа у термінах і визначеннях : короткий словник-довід. : навч. посіб. / уклад. Ю. В. Бондар. - К., 2005 ; Романовский, И. И. Масс-медиа : словарь терминов и понятий. - М., 2004 ; Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / за заг. ред. Ю. М. Бідзілі. - Ужгород, 2007 ; Солганик, Г. Я. Толковый словарь: Язык газеты, радио, телевидения. - М., 2004 ; Хилько, Н. Ф. Аудиовизуальная культура : словарь : учеб. пособ. -Омск, 2000 ; 2004 ; Щукин, А. Н. Лингводидакти-ческий энциклопедический словарь. - М., 2007 ; Яцимірська, М. Г. Сучасний медіатекст : слов.-довід. -
Львів, 2005.

2. Мащенко, І. Г. Енциклопедія електронних мас-медіа : у 2 т. - Т. 2 : Термінологічний словник основних понять і виразів: телебачення, радіомовлення, кіно, відео, аудіо. - Запоріжжя, 2006.

3. Щербакова, Е. А. Телеканал "Издательство "Глас"" (glas.org.ua) как особое явление в сфере современной медиакультуры: к описанию модели профессиональной и творческой деятельности в аудиовизуальной православной коммуникации // Журналистика и медиаобразование. - 2007 : сб. труд. II Междунар. науч.-практ. конф. : в 2 т. / под общ. ред. проф. М. Ю. Казак. - Белгород, 2007. - Т. II. - С. 68-72 ; Щербакова, Е. Риторические основы аудиовизуальной журналистики: обзор проблематики // "Жыццём і словам прысягаючы...": зб. навук. прац / пад агул. рэд. В. I. Гучанкава. - Мінск, 2007. - С. 304-310 ; Щербакова, О. До пошуків "аудіовізуальних" термінів і понять // Журна-лістьїка - 2007: Надзённыя праблемы. Перспектывы: Мат.  9-й Міжнар.  навук.-практ.  канф. / Рэдкал.: С. В. Дубовік (адк. рэд.) і ін. - Мн., 2007. -Вып. 9. - С. 127-129 ; її ж. Становлення наукової школи риторичної культури і публіцистичної майстерності у контексті дискурсу (Львів, 2007) про українську аудіовізуальну журналістику: pro et contra // Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія : зб. пр. каф. укр. преси і Дослідницького центру історії західноукраїнської преси. - Львів, 2007. - Вип. 2 (8) Пам'яті проф. Володимира Здоровеги. - С. 220-223 ; Щербакова, О. А. Аудіовізуальна журналістика України і світу у теоретичному доробку Івана Гавриловича Мащенка (штрихи до моделі життєдіяльності дослідника) // Журналістика. — К., 2007 ; Ті ж. Аудіовізуальна сфера журналістикознавчого простору: до укладання базисного словника-довідника. — Луганськ, 2007 ; Ті ж. Аудіовізуальна сфера медіа освітнього простору (до питання встановлення термінологічних констант). — К., 2007 ; Ті ж. Аудіовізуальне журналістикознавст-во в Україні (до постановки питань про виявлення термінологічної ентропії та визначення кола наукових уподобань вітчизняних і зарубіжних медіа-фахівців) // Журналістика 2006: українське журна-лістикознавство та освіта в контексті євроатлантичного процесу : Міжнар. наук.-практ. конф. — К., 2006 ; Ті ж. Досвід класифікованої систематизації "аудіовізуальних словосполучень" сучасного мас-ме-дійного простору (до проекту укладання міждисцип-лінного термінологічного словника-довідника) // Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіаосвіта. — Алушта, 2007 ; Ті ж. Дослідження джерельної бази "аудіовізуальних" термінів і понять науково-методичної сфери масово-комунікаційного простору (спеціалізований огляд) // Вісн. Інституту журналістики. — К., 2007 ; Ті ж. Обґрунтування авторського проекту укладання міждисциплінного словника-довідника "аудіовізуальних" журналістико-знавчих термінів і понять // Вісн. Харк. ун-ту. — Х., 2007 ; Ті ж. Поняття "аудіовізуальна журналістика" у процесі становлення термінологічних констант і культуроформуючих домінант сучасної мас-медійної галузі знань // Вісн. Ужгород. ун-ту. — Ужгород, 2007 ; Ті ж. Риторика гармонізуючого діалогу як духовна константа сучасної аудіовізуальної журналістики: міждисциплінний підхід до постановки проблеми // Стиль і текст. — К., 2007 ; Ті ж. Риторичні знання як базова категорія в аудіовізуальній сфері професійної і творчої діяльності православного журналіста. — Тернопіль, 2007.

4. Щербакова, О. А. Джерельна база "аудіовізуальних" термінів і понять журналістикознавчого та масово-комунікаційного простору : алфавітн. покажч. друк. та електронних вид. (до авторського проекту уклад. базисного термінол. словника-довід. за робочою назвою "Аудіовізуальна — аудіовізуальне — аудіовізуальний — аудіовізуальні — аудіовізуаль-ність — audiovisual/audiovisuel"). — К., 2007. — (Сер. "Б-ка риторичних знань і старань журналіста-оратора від "А" до "Я""; Вип. 2).