Ласкаво просимо

Розглянуто особливості трансформації жанрових форм у сучасній інформаційній діяльності телебачення. Проаналізовано жанрову різноманітність інформаційного випуску новин "Вісник" (Львівська обласна державна телерадіокомпанія).

Ключові слова:жанр, інформаційні жанри, телевізійна інформація, новини, телебачення, відеоматеріал, аудиторія.

This paper observes specific features of genres transformations in the modern information activity of television. It also analyses the genre variety of information issue of news of "Visnyk" (Lviv Oblast State TV and Radio Company).

Key words: genre, informational genres, TV information, news, television, video material, audience.

Рассмотрены особенности трансформации жанровых форм в современной информационной деятельности телевидения. Проанализировано жанровые разнообразия информационного выпуска новостей "Вестник" (Львовская областная государственная телерадиокомпания).

Ключевые слова: жанр, информационные жанры, телевизионная информация, новости, телевидение, видеоматериал, аудитория.

Роль інформації в сучасному світі постійно зростає, а телебачення залишається одним із найважливіших засобів інформування аудиторії. Це вид комунікації, який дає можливість глядачеві стати очевидцем подій, узагальнити факти і явища сучасного суспільства, і його широко використовують для оперативного інформування населення. Телебачення покликане задовольняти потреби глядача: об'єктивно й правдиво відображати дійсність, подавати новини, що трапились у світі, державі чи окремому регіоні.

За останні 17 років кількість телевізійних каналів в Україні значно зросла. Має більше можливостей для успішного функціонування регіональне телемовлення. Слід зауважити, що не лише зростає кількість телеорганізацій, а й поліпшується рівень підготовки журналістами телевізійних матеріалів, зокрема інформаційних випусків. Дедалі частіше журналісти-фахівці проявляють свої професійні здібності та винахідливість; також підвищується розвиток сучасних технологій, а це відповідно сприяє появі в телеефірі якісного інформаційного продукту — добре підготовлених випусків новин.

Кожен глядач прагне подивитися новини, де вдало застосовано форму подавання інформації: лаконічна зрозуміла розповідь про подію, різноплановий підхід до проблеми, висвітлення думок спеціалістів, цікаво дібране відео, а такожвдалий коментар журналіста. Неординарний, творчо продуманий випуск новин допомагає зробити наповнення ефіру цікавішим, а це, безперечно, привертає увагу.

Працівники ЗМІ (особливо молодші за віком) перебувають у постійному русі, пошуку кращих способів відображення суспільних реалій, тому вони під час підготовки інформаційних матерілів вдаються до трансформації жанрових форм, комбінуючи, змішуючи їх між собою, а це підкреслює новизну та оригінальність журналіста. Найважливішим залишається тільки — зробити це вдало і професійно, що для початківців інколи може бути проблемою.

Існує невідповідність між теоретичним і практичним способами висвітлення новин на телеекрані. Назріла потреба науково узагальнити нагромаджений досвід у царині інформаційної діяльності телебачення, оскільки практичні можливості журналістів невпинно зростають. Потрібно "з'ясувати додаткові можливості підвищення ефективності телевізійної інформації з тим, щоб створити оптимальну модель її функціонування" [1, 3].

Інформаційні матеріали сьогодні мають ознаки кількох жанрів, адже "виникнення одних і знищення того жанрів або їх елементів, зміна суспільної значущості того чи іншого жанру, співвідношення між ними, одне слово, їх постійна еволюція — закономірне явище" [2, 6]. Визначити питомі переваги одного із них стає дедалі важче. Кожен журналіст повинен досконало опанувати теоретичні особливості жанрових форм, щоб досягти успіху в піготовці якісного талевізійного продукту. Тому проблема типології жанру була і є актуальною й досі.

До теми жанрової різноманітності зверталося чимало науковців: З. Дмитровський, В. Лизанчук, Ю. Шаповал, А. Москаленко, В. Гоян, А. Семерякова. Інформаційну діяльність телебачення широко висвітлюють і друковані ЗМІ, наприклад, газета "День". Особливу увагу розвитку інформаційних тележанрів приділяє З. Дмитровський, висвітлюючи проблеми теорії та практики, намагаючись теоретично обґрунтувати роками набутий досвід. Ю. Шаповал ілюструє особливості інформаційних тележанрів удалими прикладами, визначаючи плюси і мінуси сучасного інформаційного простору. На розмитості жанрів, чіткій невідповідності їх основних ознак у практичному застосуванні наголошують В. Гоян та В. Лизанчук. Але технічні можливості телестудій із кожним роком удосконалюються, підвищується професійний рівень журналістів, особливо в сучасній телеінформації, а це свідчить про те, що науковці неодноразово вдаватимуться до проблем телевізійної інформації. Саме тому важливим у підготовці новин та висвітленні подій було і залишається вдале використання різних жанрових форм.

Інформаційні тележанри — "жанри тележур-налістики, основне призначення яких оперативно відображати події, факти, явища. В них переважає подієва інформація, яка здебільшого стосується лише якоїсь певної події, одиничного факту. Інформаційні жанри відповідають емпіричному (фактологічному) рівню осягнення та відображення реальної дійсності" [3, 169]. До них належать: телезамітка, відеосюжет, звіт, інтерв'ю, репортаж, огляд подій, коментар (як інформаційний різновид).

Працюючи в інформаційній телепрограмі, журналіст перш за все береться за такий жанр як телевізійна замітка. Це "найоперативніша і найпростіша усталена форма повідомлення у ЗМІ про об'єктивно існуючі події, факти і явища реального життя з метою насамперед найелементарнішого пізнання навколишнього світу" [4, 166]. Нерідко студенти-практики стверджують, що для написання такого виду повідомлення особливі навички та вміння не потрібні. Можливо, саме тому в новинах інколи чуємо стандартні висловлювання, бачимо непрофесійні сюжети. "Присвячена висвітленню локальних фактів суспільного життя, замітка у своїй системності й багатоманітності дає правдиве їх відображення, коли тележурналіст користується науковими методами" [5, 92]. Щодо професійно підготовленого матеріалу, то йому притаманні стислість, лаконічність та новизна. Його зміст цікавий, доступний і корисний для громадськості.

Незважаючи на швидкий розвиток телевізійної знімальної та записувальної техніки, телезамітка все-таки залишається оперативним видом інформування аудиторії. На телебаченні найчастіше до цього жанру вдаються ведучі теленовин.

Іменування всіх інформаційних матеріалів "сюжетами", що сьогодні в журналістській практиці чуємо постійно, дослідники вважають неприйнятним і з теоретичного погляду, і з погляду ефективності впливу на телеглядача [5, 91]. Однак З. Дмитровський виділяє як окремий різновид жанру відеосюжет — деталізоване, розширене повідомлення, що пояснює, коментує подію, відрізняється від аналогів у пресі чи на радіо своєю об'єктивністю і достовірністю. Слід акцентувати увагу на особливій відповідальності журналіста при підготовці матеріалу такого типу, адже "у телевізійній відеоінформації до побаченого, як і до почутого, не можна повернутися" [3, 66—67].

Важливим в інформаційній діяльності телебачення є звіт. Так називають деталізоване, розширене повідомлення про збори, засідання, зустрічі, наради, мітинги тощо. Цей вид інформаційного жанру був доволі характерний для тоталітарної журналістики, оскільки тодішня влада вважала за необхідне повідомляти про численні партійні з'їзди. Сьогодні цей вид жанру допомагає журналістам цікавіше, оригінальніше, винахідливіше повідомляти про різноманітні заходи.

До інформаційних жанрів належить також інтерв'ю. На відміну від вищезгаданих теле-жанрів, підготовка інтерв'ю потребує не тільки теоретичних знань, а й практичних навичок, професійного підходу, тому у молодих спеціалістів трапляється чимало проблем під час роботи над ним. У телевізійній інформації інтерв'ю може бути складовою сюжету і цілісним (як окремий матеріал інформаційної програми).

"Інтерв'ю у відеосюжеті — це відповідь певної особи на запитання, яке задав у кадрі чи за кадром репортер, або тільки запропонував цій особі тему розмови, не формулюючи запитання в ефірі" [6, 343]. Репортер не має права на власний коментар події, яку висвітлює. Тому за допомогою інтерв'ю у матеріалі він може красномовно продемонструвати погляд певної людини на проблему. Повідомлення через інтерв'ю має на меті більш вагомо підкреслити всю правдивість та серйозність сказаного журналістом. Глядачі можуть пересвідчитися в надійності джерела інформації.

Таке інтерв'ю ще називають синхроном. Цей вид інтерв'ю містить максимальну кількість емоцій та інформації. У відеосюжеті синхронів повинно бути кілька, адже варто показати протилежні точки зору. "Цікавим сюжет буде лише в тому випадку, якщо думки ці будуть контра-версійними, несподіваними і триматимуть глядача у постійній напрузі" [7, 153].

У новинах проблемою бувають невиправдано довгі інтерв'ю, що перетворюються на монолог того, хто дає інтерв'ю. Інколи спостерігаємо просто інформування, констатацію фактів, а не коментар спеціалістів та різносторонній підхід до теми. Причиною цього можуть бути недостатньо продумані запитання.

Найбільшою проблемою для молодих журналістів є невміння формулювати серйозні, цікаві запитання. Адже варто пам'ятати, що банальне запитання супроводжує, і в цьому немає жодного сумніву, така ж банальна відповідь. І тільки глибоко продумана розмова стимулює об'єкт інтерв'ю до творчого подання своєї думки, повноцінного розкриття теми. Тому вкотре переконуємося в тому, що ефір потребує саме фахівців-професіоналів.

Чи не найважливішу роль у телевізійній інформації відіграє репотаж — документальна, наочна розповідь "про актуальні події суспільного життя, яка реалізується аудіовізуальними засобами та має на меті дати глядачеві найповніше уявлення про ці події, викликати активне ставлення до них, формуючи громадську думку" [8, 141]. Робота над ним потребує багато часу та зусиль (оскільки журналіст змушений бути на місці події), найвищої професійності, досконалості стилю, майстерного володіння словом та оригінальності.

Знижує ефективність матеріалу невідповідність закадрової розповіді журналіста і того, що показують на екрані. Часто журналісти декларують у відеорепортажі свій безвідносний підхід до події, не виявляючи авторського ставлення до описуваного, що відображається у формі викладу від першої особи. Такі випадки засвідчують брак майстерності молодих фахівців, а також недооцінювання можливостей жанру. На наше переконання,. якщо українська журналістика почне частіше вдаватися до цього жанру, її професійність одразу зросте.

Особливого колориту надає теленовинам огляд подій. В основі цього жанру є "осмислення подій і фактів у часових та просторових межах" [3, 173]. Завдяки короткому огляду подій, телеглядач має нагоду отримати стислу інформацію про найактуальніші події, а це допомагає в загальних рисах висвітлити основні аспекти дійсності.

Існують сумніви щодо такого жанру, як коментар, бо одні дослідники відносять його до публіцистичних жанрів, інші — до інформаційних. Оскільки йдеться саме про телевізійні новини, то тут коментар виконуватиме саме інформативні функції, тому можна вважати його невід'ємною складовою у підготовці новин.

Під час роботи над коментарем успіх залежить в основному від професійних якостей самого автора. Важливо все: задум, вигляд, інтонація, жести, настрій ведучого та вмілий відхід від шаблонності й стереотипів. Коментування телевізійних новин для журналістів-початків-ців інколи є проблемним, оскільки журналіст повинен вдало коментувати, розглядати ситуацію в різних аспектах, допомагаючи глядачам формувати власну думку, але в жодному разі не нав'язувати свою.

Дотримуються таких правил і журналісти ЛОДТРК (Львівської обласної державної теле-радіокомпанії), — об'єкта нашого дослідження. Ропочавши підготовку передачі з примітивного технічного телевізійного обладнання (перші програми транслювали з гаража), Львівська телекомпанія функціонує вже 51 рік і продовжує розвиватися. Ефір ЛОДТРК наповнений інформаційними, музично-інформаційними, навчальними, суспільно-політичними, художніми, дитячими, спортивними, юнацькими та молодіжними випусками. Кінець XX ст. ознаменувався в історії ЛТБ залученням молодіжної аудиторії до активного те-лежиття, завданням якої є виготовлення сучасних культурницьких програм. Характеризує стиль праці місцевої влади чи громади інформаційний випуск новин "Вісник"; телепрограма не така багата на глобальні події, проте ближча до місцевого глядача. "Останнім часом суттєво помітний прогрес у всіх тележанрах, якими послуговується ЛТБ, зберігаючи достатньо високий художній рівень" [9, 179—183].

Отже, спробуємо на практиці проілюструвати трансформацію інформаційних телевізійних жанрів у випуску новин ЛОДТРК.

Предметом дослідження є проблема типології жанру в інформаційному випуску новин "Вісник"(ЛОДТРК).

За період від 14 до 22 березня 2008 р. проаналізовано жанрове розмаїття інформаційної прогами "Вісник".

Як уже зазначалося, найпростішою формою повідомлення є телезамітка, яку вдало використовує ведуча телепрограми "Вісник" Зоряна Детчак. У вечірньому випуску новин в студії (20 березня, 21:30) вона коротко повідомила про пожежу на львівському підприємстві; згодом телеглядачів було поінформовано про те, що Львівська міська рада запропонувала відкрити ще одне консульство в Івано-Франківську або Тернополі (цей самий випуск новин); наприкінці "Вісника" глядачі дізналися про святкування дня лелеки в одному селі Яворівського району.

Варто звернути увагу на чіткість, зрозумілість фраз та небагатослівність ведучої.

Кожен випуск телепрограми "Вісник" містить близько десяти журналістських матеріалів. Якщо класифікувати їх за жанровими ознаками, то значну перевагу матимуть відеосюжети. Так само варто зосередитися на тому, що, готуючи цей матеріал, журналіст часто вдається до особливостей інших жанрів. До прикладу, 19 березня в ефір вийшов сюжет Мар'яни Лозинської (студентки факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка) про Андрея Шептицького. Авторка вдало поєднала риси усного повідомлення (інформація про надання митрополитові сану Святого), елементи інтерв'ю (думки інших про цю подію) та частково коментаря (аналіз та оцінка журналісткою всього повідомленого, що служить логічним завершенням думки).

Добротними були й інші відеосюжети:

— Ольга Дейнека — українські студенти у Польщі (14 березня);

— Оксана Гірняк — убивство двох людей біля церкви Святого Юра у Львові (20 березня);

— Вікторія Терзилова — зміни Закону України "Про рекламу" (19 березня).

Перелічені матеріали характеризуються логічною послідовністю журналістів у викладі подій, актуальністю, вдалим оперуванням особливостями одного жанру та доцільністю поєднання кількох жанрових ознак, а це насамперед впливає на емоції телеглядача, привертаючи увагу до телеекрана.

Органічною частиною інформаційних випусків є інтерв'ю. Журналісти "Вісника" вдаються до цього жанру при підготовці майже кожного свого матеріалу (як складову відео-сюжету, відеорепортажу чи відеозвіту). В одному матерілі використовують від 2 до 5 таких інтерв'ю-монологів. Якщо говорити про цілісне інтерв'ю (як окремий матеріал програми), то впродовж нашого дослідження журналісти не подавали його у випусках новин (так, як це робить, наприклад, сьогодні канал "1+1" у ТСН).

Варто зуважити, що працівники "Вісника" динамічні та оперативні у висвітленні подій, оскільки серед наповнення телеефіру новин нерідко трапляються репортажі:

— Віталій Ковела — весняно-польові роботи, відео з села на Львівщині (14 березня). Тут знову-таки слід наголосити на проникненні одного жанру в інший, оскільки Віталій використав і особливості інтерв'ю (думки експертів), і коментаря;

— Віталій Кубликов — перевезення на батьківщину українського миротворця, загиблого в Косовому (20 березня).

На жаль, за період від 14 до 22 березня в ефір ЛОДТРК не виходили прямі репортажі з місця подій. Особливого колориту будь-якому репортажу надають вдало відзняте відео, цікаво дібрані коментарі спеціалістів, структурна логічна розповідь репортера.

Коли тележурналіст бачить потребу в роз'ясненні ситуації, порівнянні чи аналізі, тоді він обирає коментар. Здебільшого саме коментар є у "Віснику" складовою відеосюжету. Як приклад вдалого коментування назвемо роботи Зо-ряни Детчак, Ольги Гладун, Ольги Дейнеки, Вікторії Терзилової.

У кожному вечірньому випуску телепрограми "Вісник" подають короткий огляд подій за день, що допомагає формувати загальний образ дійсності в уяві глядацької аудиторії. Такі огляди для програми готують Вікторія Терзилова, Олена Федорченко, Галина Тещук.

Часто в інформаційних випусках новин натрапляємо на такий вид тележанру, як звіт, де йдеться про різноманітні заходи у Львові (і не тільки). Професійно готує ці звіти Ольга Гладун, яка зазвичай працює над політичною тематикою:

— сесія Львіської міської ради (15 березня);

— чергова сесія міськради, мовилося про звільнення Миколи Пшевлодського (20 березня).

А також:

— Людмила Гринюк — художня виставка Еріки Пастернак (19 березня);

— Любов Орловська — круглий стіл у центрі зайнятості (20 березня).

Отже, проаналізувавши жанрову різноманітність журналістських матеріалів інформаційних випусків новин телепрограми "Вісник", ми дійшли висновку, що працівники ЗМІ у підготовці своїх матеріалів звертаються не тільки до особливостей одного жанру. Вдала трансформація різних жанрових ознак, супроводжена логічним і послідовним викладом подій, свідчить не тільки про творче мислення та професійні здібності новинаря, а й про те, що в кінцевому підсумку глядач отримає цікавий і якісний продукт, а це для журналіста. Журналісти-практики в інформаційній діяльності телебачення: проблема жанру має бути основним кредо від початку до кінця його професійної діяльності.

 

---