Ласкаво просимо

Формати "громадське радіо" і "розмовне радіо" в українському ефірі

к. філол. н., доц.
УДК 070: 316. 766

Cтворення радіостанції в українському УКХ-діапазоні, яка би мала чіткий формат "talk-radio", тобто "розмовне радіо" (згідно з оголошеним Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення конкурсом), або ж формування громадського радіомовлення в Україні (формат "public radio") — це процес, пов'язаний зі світовими закономірностями розвитку мас-медіа тих країн, які намагаються бути демократичними і відкритими для громадського контролю. Якщо говорити про світовий досвід, то формат "розмовне радіо" абсолютно не є тотожним громадському радіо, а громадське радіо абсолютно не значить, що це обов'язково "talk-radio".

Українське радіомовлення ознайомилося з форматом "talk-radio" набагато швидше, ніж з форматом "publik-radio". Зрештою, "talk-radio" і "public-radio" — це два етапи в розвитку українського радіомовлення. Перший етап розпочався на межі незалежності України, у травні 1992 року, коли з'явилася перша недержавна радіостанція у Миколаєві (Радіо-Радіус). Тоді науковці та експерти вперше заговорили про форматизацію українського радіомовлення, а бізнесмени про те, що форматизація повинна давати прибуток, що радіо — це поєднання творчості й бізнесу.

Сучасне традиційне світове радіомовлення налічує варіації понад 20 форматів, які визначають слухацький інтерес на будь-якому розвиненому радіоринку, в тому числі й українському. Серед них і синтетичний формат "розмовне радіо", який може формуватися із трьох форматів, що передають виключно вербальний (мовний матеріал):
— All News (тільки новини);
— News/Talk (новини плюс різноманітні ток-шою, до 50 % телефонних розмов);
— All Talk (ток-шоу, обговорення найрізноманітніших проблем, інтерактивні опитування і т. д.).

Ця група радіоформатів поки що мало популярна серед українських комерційних радіостанцій. Формат "All News" був і є форматом виключно для великих ринків (тому не дивно, що цей формат характерний для таких станцій, наприклад, як CNN, BBC). Та й зрештою перший канал Національної радіокомпанії України — це певною мірою фрагмент такого формату. Затрати на нього майже у два рази перевищують затрати на музичний формат, окуповуються лише при роботі на відповідно велику потенційну дальність дії.

Як засвідчує практика українського радіомовлення, в приватному радіоефірі не існує чистих форматів, тобто немає жодної радіокомпанії, яка б "розкручувала" в ефірі лише один формат. Переважно створюється певний симбіоз з форматів, який дозволяє охоплювати максимальну аудиторію. Найпопулярнішим взаємозв'язком форматів в Україні можна вважати поєднання формату "All News" + "News/Talk" і двох або трьох музичних форматів, найімовірніше "TOP 40" + "Hot AC" + "Sweet"/ "Nostalgia". Усі ці формати в добовому ефірі перебувають у певному відсотковому співвідношенні та складають годинний формат мовлення, який характеризує принципову форматну спрямованість станції (напр.: 07.00-08.00 — "News/Talk"-20%+"TOP 40"-60 %+"Hot AC"-20 %). Це вже не колишнє, так зване "що бачу, те співаю" і "музичний вінегрет", а чітко спланований ефір, який передбачає постійну орієнтацію на соціально-демографічну характеристику аудиторії з намаганнями задоволення інтересів усіх вікових груп слухачів відповідно до їхньої масової присутності перед увімкненим радіоприймачем. Варто зазначити, що у форматі "News/Talk" закладені тематичні характеристики радіомовлення, які є основою формування окремих типів радіопрограм у приватному або ж громадському радіоефірі. До таких програм належать: інформаційні, інформаційно-аналітичні, інформаційно-публіцистичні, культурно-просвітницькі, пізнавально-розважальні, дитячі, спортивні та ігрові програми.

Другий етап розвитку українського радіо, як і перший, має законодавче вирішення і старт, позначений прийнятими законами. До них можна віднести Закон України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (1997) і, безперечно, рік 1995, де у Законі України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", на відміну від першочергової редакції закону в 1993-му, зазначалося, що структуру національного телебачення і радіомовлення України вже складає не дует (державні і недержавні), а квартет: "державні і недержавні (приватні) та громадські телерадіоорганізації, а також система суспільного телебачення і радіомовлення". Таким чином, в Україні був, образно кажучи, легалізований формат радіомовлення "Publik-radio". Тобто українське радіомовлення, поки що тільки на словах, перестало, з одного боку, сприйматися як рупор влади, тобто державне радіомовлення, і радіо як машинка для заробляння грошей — комерційне радіомовлення.

Як правило, громадські радіостанції за специфікою і наповненням формату "Publik" суттєво не відрізняються від комерційного мовлення — музика різноманітних напрямів плюс мікс з форматів "All News", "All Talk", "News/Talk". Основна рушійна філософія таких станцій — пожертви, гранти, внески і т.п. Отже, сьогодні дуже важливо — чи в Україні буде створена станція з форматом "розмовне радіо" чи з форматом "громадське радіо". Різниця між цими форматами суттєва. Хоча українське радіомовлення за всіма ознаками вже давно готове і до одного, і до другого.