к. н. із соц. комунік.
УДК 070.482 (477.82):241.1
Розглядається часопис "Волинські єпархіальні відомості" в контексті періодичних видань Української православної церкви. Увагу зосереджено на проблемнотематичному рівні часопису.
Ключові слова: періодика, православ'я, структура, рубрики, тематика.
Regional Orthodox newspaper "Volynski Yeparkhialni Vidomosti" is examined in the context of Modern Ukrainian periodicals. Problems and themes of this newspaper are analysed.
Keywords: periodicals, Orthodox, structure, columns, themes.
В статье рассматривается журнал "Волинські єпархіальні відомості" в контексте периодических изданий Украинской православной церкви. Внимание сосредоточено на проблемнотематическом уровне журнала.
Ключевые слова: периодика, православие, структура, рубрики, тематика.
Церква як соціальний інститут за допомогою мас-медіа, що функціонують під її егідою, активно пропагує морально-етичні цінності, об'єднує громаду, регламентує поведінку людей у ній, дає емоційну підтримку, забезпечуючи можливість релігійної комунікації.
Періодику церков та релігійних організацій досліджувала чимала кількість дослідників (філософів, філологів, соціологів, істориків, журналістикознавців): А. Бойко [1], М. Миць [2], І. Мілясевич [3], І. Крупський [4], І. Павлюк [5], А. Юраш [6] та ін.
Проте сучасна періодика православної церкви Волині в системі видань церков та релігійних організацій України досі системно та повно не розглядалася.
Мета статті – з'ясувати структурне, змістове, тематичне наповнення газети "Волинські єпархіальні відомості" (Луцьк, 2004–2009) у контексті регіональних видань цього сегмента преси.
90-ті рр. стали початком виходу в світ видань церков та релігійних організацій. Пресу православної церкви Волинської області періоду незалежності України презентують такі назви: "На варті" (Луцьк, 1991–1994), "Православ'я" (Голоби, 1991–1997), "Дзвони Волині" (Луцьк, 1991–2009), "Єдина церква" (Луцьк, 1998–1999), "Волинь Православна" (Володимир-Волинський, 1998–2009). Цікавим із погляду структури, змісту та тематики є щомісячник "Волинські єпархіальні відомості" (Луцьк, 2004–2009) – видання Волинської єпархії Київського патріархату. Засновник і видавець – Управління Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.
Редакція газети (структурний підрозділ управління єпархії, до функціональних обов'язків якого належить видавати й розповсюджувати це видання) ставить чітку мету, яка полягає в реалізації таких завдань: підвищення духовності та релігійної освіченості волинян; оновлення та активізація християнського духовного життя Волині відповідно до християнського православного віровчення; сприяння у вирішенні церковно-суспільних проблем; гуртування навколо українського православ'я Київського патріархату. Редакція висвітлює новини церковного життя Волині, України та позицію Київського патріархату, публікує матеріали з історії православ'я на Волині, проповіді, статті просвітницько-виховної та полемічної, дитячої й молодіжної тематики; дає відповіді на актуальні питання сьогодення.
Газету створено 5 липня 2004 р. єпископом Луцьким і Волинським Михаїлом, а зареєстровано 3 серпня того ж року Волинським управлінням у справах преси та інформації облдержадміністрації (свідоцтво ВЛ № 219). До редколегії входять: Андрій Гнатюк (головний редактор), протоієрей Віталій Собко (заступник головного редактора), священик Андрій Ротченков (редактор дитячої сторінки), Ірина Дацюк (художній редактор), Віктор Гребенюк (літературний редактор), Святослав Кононець (верстка, ТзОВ "Ініціал") та Галина Мельник (складання). Друкується газета у МП "Зоря".
Серед постійних рубрик видання – "Перша сторінка", "Будьмо пильні!", "Варто знати", "Відповідь богослова", "Голос читача", "Дитяча сторінка", "Духовна школа", "З церковного календаря", "Інтерв'ю до ювілею", "Історія", "Крик душі", "Лист у редакцію", "Мистецтво", "Молодіжна сторінка", "На наш погляд", "Постаті", "Просвіта", "Роздуми", "Свята", "Святині Волині", "Священичий шлях", "Церква і військо", "Церква і молодь", "Чернецтво".
Структура видання, як і його попередника "Волынских епархиальных ведомостей" (1867–1917), складається з офіційної частини (рубрика "Офіціоз"), в якій міститься інформація про призначення та звільнення священиків, та неофіційної (решта інформації). Редакція "Волинських єпархіальних відомостей" надає газетну площу офіційній інформації: візити на Волинь патріархів церкви; слова-послання духівництва пастві з нагоди православних свят, звернення керівників християнських церков Волині до прихожан; повідомлення про заходи щодо вшанування святих отців церкви.
Традиційними в газеті стали матеріали про концепти православ'я, засади християнської віри. Це пов'язано з потребою тлумачення основ релігійного виховання, змісту духовних цінностей, першооснов моралі. Але варто зазначити, що на противагу офіційним відомостям у газеті кінця ХІХ – початку ХХ ст., де власне офіційній інформації відводилося майже половину газетної площі, то в сучасному виданні "Офіціоз" займає лише одну колонку на останній сторінці видання. Тобто основний акцент редакція робить не на офіційній інформації, а на публікаціях морально-етичного, виховного, повчального змісту.
"Волинські єпархіальні відомості" також мають власну інтернет-версію:
У структурі редакції газети активно діє прес-служба – структурний підрозділ управління єпархії, до обов'язків якої належить: оперативно висвітлювати в засобах масової інформації діяльність єпархії та її керівництва; стежити за інформацією провідних ЗМІ та оперативно реагувати на заяви, публікації, виступи різних осіб, що стосуються православної церкви та інших важливих аспектів суспільного життя, оприлюднювати позиції церкви та єпископа Луцького і Волинського; подавати необхідну інформацію керівництву єпархії, священно- та церковнослужителям і церковній спільноті. Керівником та безпосереднім виконавцем завдань прес-служби є прес-секретар, який призначається єпархіальним архієреєм. Прес-службу єпархії створено 21 червня 2004 р. єпископом Луцьким і Волинським Михаїлом. Прес-служба Волинської єпархії Київського Патріархату на чолі з прес-секретарем протоієреєм Віталієм Собком готує інформаційні повідомлення, надсилає місцевим та центральним ЗМІ прес-релізи; проводить прес-конференції; здійснює організацію архіву публікацій про єпархію, архіву світлин та аудіоархіву проповідей та інтерв'ю чинного архієрея; створила офіційний сайт єпархії, який регулярно наповнює інформацією [7].
Основна проблематика "Волинських єпархіальних відомостей" пов'язана з висвітленням морально-етичних засад християнства, їх обґрунтуванням, тлумаченням церковними публіцистами. Редакція газети особливу увагу приділяє проблемам філософсько-моральним (віра, добро і зло, свобода совісті, любов до ближнього, любов до Бога), морально-суспільним (шлюбно-сімейні стосунки, родина, батьки і діти, освіта, просвітництво), морально-побутовим (пияцтво, тютюнопаління, наркозалежність) та власне етичним (благодійність, милосердя, милостиня, людські якості). Газета орієнтується на спеціальну аудиторію – віруючих людей Волинського краю, парафіян православних храмів. Тому не випадково значне місце на шпальтах видання посідають публікації, уміщені під рубрикою "Святині Волині". Тут читач може знайти цікаві матеріали про православні храми, монастирі, церкви краю: "Луцька перлина" (Волинські єпархіальні відомості (далі – ВЄВ). – 2006. – № 10. – С. 2–4); "Торжество Володимирського собору" (ВЄВ. – 2006. – № 8. – С. 3); "Святиня взиває про відродження" (ВЄВ. – 2005. – № 11–12. – С. 1). Автори публікацій передусім звертають увагу на історичні відомості про православні храми Волині, розповідають історію заснування святинь краю, функціонування храмів – історичних пам'яток, описують просвітницьку діяльність священиків при церквах, оскільки мають на меті зацікавити аудиторію краєзнавчою інформацією. Водночас наголошується на морально-етичних проблемах, пов'язаних із відвідуванням храмів парафіянами, збереженням духовних засад віруючими, порівнянням ставлення до церкви в минулому і на сучасному етапі тощо.
"Волинські єпархіальні відомості" розраховані також на молодь і найменших читачів. Свідченням цього є молодіжна сторінка "Православ'я майбутнього". Зазвичай тут висвітлюється молодіжна тематика, тобто ті питання, які хвилюють сучасну молодь. Зокрема, в одному з чисел газети розповідалося про те, як відпочиває православна молодь (презентується діяльність Православного молодіжного братства Преподобного Миколи Святоші) (ВЄВ. – 2006. – № 9. – С. 5). Дитяча сторінка "Стежинка до храму" містить цікаву інформацію для найменших читачів. Такі відомості публікуються в ігровій формі – кросворди, повчання, оповідання, вірші на морально-етичну тематику. Ця сторінка сприяє формуванню в дитячій свідомості релігійних почуттів та розумінню юною аудиторією етичних засад православної віри.
Морально-етичні аспекти розглянуто в рубриці "Відповідь богослова", де на запитання мирян відповідає ієромонах Марк (Левків). Зокрема, парафіян цікавить одна з найпоширеніших причин неприємних інцидентів серед православних – непослух церковній владі. У публікації "Конфлікти в церкві", спираючись на праці церковних істориків, ієромонах описує ситуації непорозуміння між мирянами, мирянами і священнослужителями та самими священиками, що були актуальні як у минулому, так і нині (ВЄВ. – 2006. – № 10. – С. 3). У публікації "Символ чи індульгенція? (Свічка – давня помічниця у молитві, а не ознака забобонності чи ворожби)" священик відповідає на запитання читачів: яке значення свічки для християн, чому її використовують під час богослужінь? (ВЄВ. – 2006. – № 9. – С. 3). Ґрунтовною є відповідь богослова на запитання: у чому полягає різниця між духом людини і її душею? (ВЄВ. – 2006. – № 8. – С. 3). Найбільше читачі цікавляться власне церковними законами, зокрема, парафіян хвилює питання різниці між постом духовним і тілесним. Ієромонах, спираючись на досвід святих мудреців, дає відповідь: "Піст – це реальний подвиг, засіб досягнення чеснот", це, за словами св. Василія Великого, "вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято моляться, вишкіл для атлета" (ВЄВ. – 2005. – № 11–12. – С. 3). Рубрика "Відповідь богослова" дає можливість читацькій аудиторії спілкуватися з духівництвом на морально-етичні теми, вести відкритий діалог зі священнослужителями на шпальтах газети, отримувати компетентні пояснення на важливі питання, тлумачення яких подається з позицій православ'я. У рубриці "Духовна школа" порушуються актуальні та важливі питання реформи в церковній освіті. Зокрема, висвітлюється проблема державної акредитації вищих та середніх спеціальних духовних навчальних закладів. Протоієрей Віктор Пушко в статті "Християнська етика: проблеми і перспективи" робить висновок: "Таким чином, християнська етика насамперед покликана чітко визначити ієрархію життєвих цінностей, серед яких Любов до Бога та ближнього має займати найголовніше місце" (ВЄВ. – 2006. – № 9. – С. 2–4). Священик уважає, що в духовних школах накопичено досвід викладання богословських дисциплін і вони можуть належним чином розкривати православну традицію, яка сформувала ментальність та самобутність українського народу. Основна проблема, яку порушує автор у статті, – співпраця світських та духовних навчальних закладів на основі зорієнтованості на традиційні цінності українців.
Церква як соціальний інститут відкрита для спілкування з іншими структурами, зокрема зі світськими навчальними закладами. Так, Київський патріархат та Луцький інститут розвитку людини "Україна" уклали угоду про співпрацю церкви та згаданого ВНЗ із метою взаємодії "на ниві духовної освіти та християнського виховання", духовної опіки церкви над навчальним закладом (ВЄВ. – 2006. – № 1. – С. 2). Варто наголосити, що в системі взаємодії церкви та навчальних закладів повинні бути ще такі структурні елементи, як сім'я та влада. Такий "союз" має великий улив на формування та становлення особистості.
Проблема релігійного виховання дітей надзвичайно актуальна на сучасному етапі розвитку української державності. Тому не випадково публіцисти порушують цю тему на шпальтах видань православної церкви Волині. Стаття протоієрея Віктора Пушка "До храму, але від Церкви? (Релігійне виховання дитини – шлях до Бога, а не навпаки)" міс-тить тлумачення основних помилок у справі церковного виховання: підміна внутрішнього релігійного розвитку зовнішнім; перекладання духовного виховання з сім'ї виключно на Церкву. Автор наголошує на тому, що духовним вихованням і життям дітей має перейматися сім'я. "Дуже важливо, – робить висновок священик, – щоб духовне виховання не замінило любов, а доповнювало її, щоб церковне життя не сприймалось формально, щоб дитина у храмі відчувала себе особистістю, яку батьки поважають і якій довіряють" (ВЄВ. – 2006. – № 9. – С. 3).
Проблема співпраці церкви та держави різнобічно висвітлюється на шпальтах "Волинських єпархіальних відомостей". Зокрема, така співпраця на місцевому рівні реалізувалась через перший спільний проект Волинської Ради Церков та обласної влади – різдвяний благодійний марафон "Бог багатий милосердям": "Ним організатори мають намір привернути увагу громадськості до проблем соціально незахищених верств населення, зібрати кошти на їхні потреби та пропагувати ідеї милосердя, любові до ближнього, моральних цінностей серед волинян" (ВЄВ. – 2006. – № 1. – С. 1). Можемо стверджувати, що однією з ключових проблем сучасної православної періодики є діалог Церкви і держави. Преса завжди всебічно й послідовно висвітлювала питання суспільно-політичного характеру. Щодо церковних видань – концептуальні засади морального становлення особистості нерозривно пов'язані з духовним розвитком держави. Православна періодика Волині репрезентує синтез етичних, культурних, національних поглядів не лише про вплив держави на Церкву, а й навпаки: церква (а також її інформаційне поле – релігійна преса) здійснює вплив на державу (її ідеологію, культуру).
Викладач Волинської духовної семінарії протоієрей Віктор Пушко висловлює свої міркування щодо стосунків між державою і церквою в публікації "Церква і держава: двоє в одному човні?". Так, автор простежує історію цих стосунків у різні часи: від переслідувань церкви державою в апостольські часи, заборони церковних служінь, видання духовної літератури, преси за часів радянської влади, "втягування Церкви в політичну партійність" до "взаємної згоди при незалежності кожної структури" на сучасному етапі. Священик наголошує: "Секуляризація (знецерковлення) суспільства не служить розвитку демократії, прав людини, як це може видатись на перший погляд, а навпаки – відкидає культурні, національні цінності, нав'язує нестриманість і потурання гріхам, нехтування традиціями і почуттями віруючих". У висновку автор публікації стверджує, що "держава з її можливостями, а перш за все, відстоюючи національні інтереси, повинна домагатись утворення Помісної Церкви не лише в назві, а й по суті вже найближчим часом. Це сприятиме, по-перше: згуртуванню суспільства; по-друге: підвищенню престижу української держави, оскільки українське Православ'я за кількістю парафій, вірян, кліриків є однією з найбільших у світі; по-третє, Єдина Церква матиме більші й кращі можливості для впливу на суспільство, виховання молоді, утвердження високоморальних істин у свідомості громадян. Можна уявити, яким би був рівень довіри до Церкви, коли б вона була одним цілим" (ВЄВ. – 2006. – № 2. – С. 4).
Етика християнської моралі висвітлюється в статтях під рубрикою "Чернецтво". Тлумачення концептів християнської віри з погляду людей, відданих Богу та Церкві, приклад духовного подвижництва – ці проблеми порушують публіцисти у статтях "Сенс життя – любов до Бога" (ВЄВ. – 2006. – № 1. – С. 2), "Святиня взиває про відродження" (ВЄВ. – 2005. – № 11–12. – С. 1). Зокрема, в останній публікації автор А. Гнатюк зауважує: "Чернече життя – це певна жертва Богу своїми благами й волею. Той, хто стає на цю стежину, мусить бути впевнений, що він цього хоче, адже назад вороття вже немає. Зречення чернецтва – це порушення обітниці, даної на вірність богу, і є смертним гріхом" (ВЄВ. – 2005. – № 11–12. – С. 1). Читач має можливість зробити висновок, що чернече життя – доля небагатьох обраних, які мають покликання, внутрішнє прагнення до чернецтва, метою свого життя обирають служіння Богові.
Морально-етична проблематика реалізується на рівні висвітлення власне богословських питань (як-от: Святе Письмо, його інтерпретація; життя та подвиги святих отців Церкви; паломництво сучасних священиків), порушення морально-суспільних проблем (зокрема, сім'я, виховання дітей), з'ясування філософсько-моральних питань (сенс життя, добро і зло, обов'язок і совість), тлумачення церковних правил (наприклад, співвідношення між постом духовним і тілесним, правила молитви). Домінуванням окресленої проблематики пояснюється призначення видання – аудиторією газети є віруючі люди, парафіяни православних храмів.
Короткі інформативні замітки в газеті теж переважно стосуються висвітлення морально-етичної проблематики. Редакція переймається благодійністю, меценатством, що реалізуються на регіональному рівні. Тому на шпальтах "Волинських єпархіальних відомостей" висвітлюється діяльність благодійного фонду "Особлива дитина", який влаштовує заходи на підтримку дітей-інвалідів. У публікаціях такого характеру пропагується милосердя як одна з визначальних рис істинного християнина. Також розповідається про семінари викладачів недільних шкіл, робота яких спрямована на обмін досвідом між викладачами Волинської єпархії.
Докладно подаються в газеті місцеві новини. В однойменній рубриці ("Новини") уміщуються відомості про архієрейські служіння, аналізується діяльність робочої групи Волинської ради церков, детально описується методика вдосконалення християнської етики в школах єпархії, повідомляється про результати співпраці церкви та різних світських організацій (навчальних закладів, поліклінік та ін.), висвітлюється діяльність благодійних організацій (допомога дітям-сиротам, меценатство), розповідається про освячення місць під забудову храмів, книжкові новинки, організацію релігійних конференцій, семінари викладачів недільних шкіл. Ця інформація свідчить, що в полі зору редакції перебуває вся Волинська єпархія.
Через два роки після виходу в світ першого номера "Волинських єпархіальних відомостей" у квітні 2006 р. розпочав свою діяльність видавничий відділ "Ключі" – структурний підрозділ управління єпархії. Основне його завдання – видавати та розповсюджувати православну літературу (книги, альбоми, брошури, проспекти, ікони, поштові листівки, календарі тощо): "Головними критеріями його діяльності, крім богословської чистоти, визначено всебічний професіоналізм і націленість на читачів по всій Україні, не тільки Волині. Його функціонування передбачає створення видавничих проектів, додрукарську підготовку видань .., виготовлення накладів у друкарнях-підрядниках та розповсюдження видань" (ВЄВ. – 2006. – № 9. – С. 1). Першою ластівкою видавництва стала книга "Акафіст Пресвятій Богородиці". Варто зауважити, що основною причиною створення видавництва був брак книг українською мовою, зокрема православної літератури. Тому для задоволення читацьких потреб православної аудиторії, насамперед Волині, почав працювати видавничий відділ єпархії "Ключі".
Як офіційний друкований орган Київського патріархату на Волині, "Волинські єпархіальні відомості" – видання, де повно й об'єктивно висвітлюється діяльність церкви і минулого, і сьогодення краю. Редакторський курс видання протягом усіх років виходу в світ газети не змінився. Мета і завдання "Волинських єпархіальних відомостей" залишилися ті ж, що й на початковому етапі: "Газета пропагує основи християнської віри, публікує матеріали щодо суспільно-релігійної та духовно-патріотичної проблематики, про багатогранне православне життя, виховання й духовний розвиток дітей і молоді" (ВЄВ. – 2006. – № 10. – С. 1). Це свідчить про стійку позицію редакції видання, що посіло належне місце в системі періодики православної церкви Волині та в інформаційному просторі України.
Видання Української православної церкви Київського патріархату "Волинські єпархіальні відомості" (2004–2006) структурно нагадує свого попередника – журнал кінця ХІХ – початку ХХ ст. "Волынские епархиальные ведомости" (1867–917), оскільки містить офіційну та неофіційну частини. Але як на структурному, так і на змістовому рівнях сучасне видання має свої особливості. Різноманітні рубрики, їх змістове наповнення, висвітлювана проблематика – усе має на меті зацікавити спеціальну аудиторію (людей віруючих, парафіян храмів, православну молодь). Проблемно-тематична специфіка видання орієнтована на висвітлення та активне обговорення актуальних морально-етичних питань. Наголошується на ролі церкви в сучасному суспільстві. Таким чином, аналіз регіонального видання свідчить про збереження традицій всеукраїнської православної періодики. Тому "Волинські єпархіальні відомості" слід розглядати в контексті сучасної преси церков та релігійних організацій, що функціонує в інформаційному просторі держави адже видання цього сегмента є неодмінною складовою частиною мас-медіа Волині й України.
1. Бойко, А. А. Преса православної церкви в Україні 1900–1917 рр. Культура. Суспільство. Мораль : монографія / А. А. Бойко. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2002. – 308 с.
2. Миць, М. Я. Українська періодична преса Волині (1921–1939 рр.) як історичне джерело : автореф. дис. … к. і. н. : спец. 07.00.09 "Історіографія, джерелознавство та методи історичних досліджень" / М. Я. Миць. – К., 1995. – 19 с.
3. Мілясевич, І. В. Періодичні видання Волинської губернії ХІХ – початку ХХ ст. : істор.-бібліограф. дослідж. / І. В. Мілясевич ; наук. ред. М. М. Романюк. – Львів, 2004. – 376 с.
4. Крупський, І. В. Українська релігійно-церковна періодика і проблеми національного державотворення // Українська періодика: історія і сучасність : доп. та повідом. IV Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів [19–20 грудня 1997 р.] / за ред. М. М. Романюка ; НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики. – Львів, 1997. – С. 186–190.
5. Павлюк, І. З. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. : монографія / І. З. Павлюк. – Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2004. – 508 с.
6. Юраш, А. В. Українська церква в контексті сучасних політико-конфесійних та комунікативних процесів (історико-типологічний аспект) : автореф. дис. … к. політ. н. : спец. 23.00.01 "Теорія та історія політичної науки" / А. В. Юраш. – Львів, 1996. – 24 с.
7. Прес-служба єпархії. – http://www.pravo slavja.lutsk.ua/ustrij/upravlinnja/pres-sluzhba
