д. філол. н., проф.
УДК 070: 316. 766
Основне комунікативне призначення засобів масової комунікації — дати членам певного соціуму таку інформацію, щоб вони могли оптимально провадити свою професійну діяльність, а також успішно реалізувати себе в різних сферах суспільного і приватного життя. Належна орієнтація масової аудиторії в інформаційному просторі залежить від кількості та якості одержуваної інформації, причому до поняття якості тут включено, крім чинника власне якості, також темпоральний (часовий) і локальний (просторовий) чинники.
Відчуття інформаційного комфорту виникає тоді, коли потреби читача (у цій статті йдеться переважно про цільову аудиторію професійних видань) задовольняються принаймні на трьох рівнях: на рівні інформаційного простору і професійного сегмента цього простору, на рівні видання в цілому та його окремих рубрик, на рівні тексту. Отже, працюючи над конкретним рукописом, редактор оцінює й обробляє його як складову частину певної інформаційної системи, зіставляючи з тим, що вже є на інформаційному ринку і що потрібно відповідним групам читачів. Крім того, редактор розглядає й обробляє статтю і як самостійну інформаційно-пошукову систему. Він обирає такий поділ її на параграфи, такі виділення в тексті, таку систему приміток і покажчиків, щоб читач міг швидко зорієнтуватися в матеріалі. І, нарешті, він повинен подбати, щоб читачі могли легко сприйняти й адекватно зрозуміти повідомлення, а отже, простежити, щоб були належно застосовані мовні й текстові засоби.
Серед численних ознак комунікативно досконалого викладу [1] у цій статті окреслено ті, які потребують особливої уваги. Йдеться про довжину речень, лінійність викладу і відповідність викладу стилеві епохи. Саме в цих аспектах найпомітніше виявляється неврахування авторами й редакторами психолінгвістичних механізмів сприймання інформації
Під час сприймання писемного мовлення реципієнт оперує двома типами пам'яті — короткотривалою й довготривалою. Первинну обробку тексту здійснює короткотривала пам'ять, яка здатна зберігати великий обсяг інформації, але недовго. Сприймаючи повідомлення частинами, реципієнт робить на їх основі висновки і в такому, вже переробленому вигляді передає їх з короткотривалої в довготривалу пам'ять [2].
Якщо частини завеликі, читач змушений завантажувати короткотривалу пам'ять, а отже, перебуває у стані напруження, тобто дискомфорту. Якщо ж синтаксична організація тексту відповідає можливостям психіки людини, сприймання відбувається легко, що викликає відчуття комфорту.
Для української фахової преси (особливо економічної, фінансової, правничої сфер) характерними є громіздкі, незграбні синтаксичні конструкції, успадковані, очевидно, ще з канцелярсько-бюрократичного стилю позаминулого століття. Пор., наприклад, речення "Якщо ж в момент розподілу якийсь один або декілька видів продукції (матеріалів) з якихось причин не можуть бути реалізованими (відсутні ціни їх продажу), а потребують понесення додаткових витрат на їх доробку (переробку) з метою подальшого продажу, то дані додаткові витрати повинні бути віднесені на вартість продукції, яка отримується після доробки (переробки)" [3] і його відредагований варіант: "Іноді на момент розподілу один або кілька видів продукції (матеріалів) з якихось причин не можуть бути реалізовані (немає цін їх продажу) і потребують доробки (переробки), щоб їх можна було згодом продати. Тоді додаткові витрати на таку доробку (переробку) треба відносити на вартість тієї продукції, яку отримують після доробки (переробки)".
Відредаговане речення відповідає комунікативним вимогам: критерієм комунікативної повноцінності нехудожнього викладу є його зрозумілість із першого прочитання [4]; коли ж читач змушений кілька разів повертатися до початку речення, оскільки "губить думку", текст викликає в нього відчуття дискомфорту.
Надмірну довжину речень може спричиняти інформаційна "розрідженість", що виявляється в зайвому вживанні слів, словосполучень, речень і цілих частин тексту (те, що називають "водянистістю" викладу). Аналіз сучасних текстів свідчить про те, що недосконалий виклад буває саме через зайве слововживання: автори пояснюють відоме з попереднього, вводять деталі, не потрібні для з'ясування і просування думки. У такому випадку увага зміщується, ритм сприймання ламається, думка порушується [5].
Зайві слова, групи слів, фрази створюють інформаційний шум. Що більше таких шумів має виклад, то меншою є його комунікативна досконалість. Інформаційна (і, відповідно, мовна) надлишковість виявляється на різних рівнях — як у межах речення, так і в тексті в цілому. Розрізняють лексичний плеоназм (синонімічне повторення лексем), граматичний плеоназм (дублювання граматичних форм), а також так звану перисологію — надмірне пояснення того, що можна було б пояснити простіше.
Перисологія — плеоназм на рівні тексту, багатослів'я, — виникає з різних причин. Одна з них — недостатнє уявлення автора про фонові знання передбачуваного читача. Друга причина — недостатнє опанування мовленнєвих навичок, зокрема навичок текстової діяльності. Недосвідчений автор не розрізняє доцільних ступенів конкретизації залучуваних до тексту частин (власне, ця друга причина тісно пов'язана з першою). Пор., наприклад, кілька пар синонімічних конструкцій:
"Автори одного з законопроектiв вважають, що ця дiяльнiсть буде здiйснюватися з метою пiдтримки малого пiдприємництва, що при цьому буде забезпечена максимальна доступнiсть малого пiдприємництва до кредитних ресурсiв, що буде дiяти спрощений порядок надання мiкрокредиту"; відредагований варіант: "Автори одного із законопроектiв вважають, що мікрокредитування підтримуватиме малі пiдприємства, а новий Закон сприятиме максимальній доступності кредитних ресурсiв і спрощуватиме порядок надання мiкрокредиту";
"При його підготовці має бути чітко уявлено складність поставленого перед оцінювачем завдання"; відредагований варіант: "Готуючи такий договір, слід чітко уявляти складність поставленого перед оцінювачем завдання";
"Якщо в результаті буде отримано позитивну величину, це буде означати, що в результаті подальшої переробки маслянки в СОМ та його продажу буде отримано додатковий прибуток"; відредагований варіант: "Якщо отримана величина позитивна, це означає, що подальша переробка маслянки в СОМ та його продаж будуть приносити додатковий прибуток".
Ще одна ознака інформативно комфортного викладу — лінійність. Ця вимога також відображає психолінгвістичний механізм переробки інформації читачем — роботу коротко- і довготривалої пам'яті. Якщо частини повідомлення розташовані нелінійно, реципієнт не може вчасно зробити висновків і передати інформацію в довготривалу пам'ять; він змушений завантажувати короткотривалу пам'ять довше, ніж вона здатна працювати ефективно. Як наслідок, виникає напруження, дискомфорт, не кажучи вже про те, що за таких обставин зміст повідомлення, як правило, зазнає деформацій. Для досягнення лінійності варто обмежити вживання вставних конструкцій, супровідних тверджень, застережень тощо, які розривають основну думку, а також дбати про те, щоб на місці розриву (якщо без нього не можна обійтися) була психолінгвістично зумовлена кількість елементів (7 плюс-мінус 2). Якщо ж конструкція, вставлена на місці розриву, сама має глибинну структуру (складається, наприклад, з головного і підрядного речень), то використовувати її не варто:
"Тому, поки центральні органи державної влади не визначаться остаточно з питанням, чи може податковий орган проводити безспірне списання коштів з рахунку за своїм рішенням, а не за рішенням суду, платники податків при надходженні в їх банк документів на стягнення від податкової можуть подавати в суд позов про визнання таким, що не підлягає виконанню, платіжного документа податкового органу, або не бути дріб'язковим, а відразу спробувати визнати недійсним у ВАСУ вказаний пункт Інструкції про безготівкові розрахунки у національній валюті". Відредагований варіант: "Отже, поки що остаточно не визначено, чи може податковий орган проводити безспірне списання коштів з вашого рахунку за власним рішенням, чи він може це робити тільки за рішенням суду. Тому, якщо до вашого банку прийшов документ від податкової на стягнення, ви можете подавати позов до суду і вимагати визнати цей документ таким, що не підлягає виконанню. Або можете відразу звернутися до ВАСУ і спробувати визнати недійсним указаний пункт Інструкції про безготівкові розрахунки у національній валюті".
Порушення лінійності призводить не лише до психолінгвістичних, а й до граматичних помилок — йдеться вже не просто про інформаційний дискомфорт, а про викривлення інформації: "3 цього питання Конституційний Суд ухвалив рішення припинити провадження, оскільки воно вже врегульоване законодавчо після внесення ВРУ змін у спірне положення, виклавши його в іншій редакції".
Інформаційний комфорт можуть забезпечити лише такі мовні засоби, які властиві певному часові. Відповідність мовного оформлення тексту традиціям певної епохи становить темпоральний аспект ясності. Те, що видається ясним в одну епоху, може не сприйматися як таке в іншу. Отже, писати сучасно — значить писати ясно.
Нехудожні стилі успадкували канцелярську мову ще з ХVІІІ-ХІХ століть — із часів розростання бюрократичного апарату до таких меж, що йшлося вже про виокремлення цієї сфери в окрему, причому привілейовану, — із суворою ієрархією і своєю специфічною мовою. У наш час варто всіляко уникати такого мовного оформлення тексту, яке було звичним для попередньої епохи. Усування канцеляриту є сучасною тенденцією для більшості розвинених країн. Динамізм ділового світу вивів на перший план практичні чинники: швидкість сприймання, повноту розуміння, легкість спілкування. "З розвитком інформаційних мереж і технологій світ стає дедалі відкритішим, дедалі прозорішим" [6].
Канцелярський стиль стає анахронізмом, а отже, перешкоджає ясності та спричиняє дискомфорт. Не варто боятися "пускати" у професійну сферу форми, властиві живій мові. Експресивна й лаконічна народна мова не "зіпсує" стилю, а, навпаки, зробить його комунікативно повноцінним. Пор. приклади:
"Для вирішення питання доцільності подальшої переробки необхідно зробити підрахунки додаткових витрат, які будуть при цьому понесені"; відредагований варіант: "Щоб визначити доцільність по-дальшої переробки, треба зробити підрахунки додаткових витрат, які будуть при цьому понесені";
"На обслуговуванні бухгалтера знаходиться п'ять невеликих підприємств, два з яких — на звичайній системі оподаткування, а три — платники єдиного податку"; відредагований варіант: "Бухгалтер обслуговує п'ять невеликих підприємств, два з яких — на звичайній системі оподаткування, а три — платники єдиного податку";
"На сьогоднішній день відповідні роз'яснення Нацбанку та ДПАУ по цьому питанню відсутні"; відредагований варіант: "Відповідних роз'яснень Нацбанку та ДПАУ щодо цього досі немає";
"У випадку застосування до підприємства штрафних санкцій за невірне обчислення та (чи) несвоєчасне перерахування податків/зборів до бюджету є всі підстави покласти матеріальну відповідальність на підприємця-бухгалтера за нанесені підприємству збитки";
відредагований варіант: "Якщо до підприємства застосовуватимуть штрафні санкції за неправильне обчислення та (чи) несвоєчасне перерахування податків/зборів до бюджету, то є всі підстави покласти матеріальну відповідальність за завдані підприємству збитки на підприємця-бухгалтера".
Вимоги до комунікативно досконалого викладу досить часто бувають міжстильовими. Так, і власне публіцистичні твори можуть мати такі самі недоліки, як і тексти, адресовані фахівцям певної галузі. Наприклад: "Коли заходить про мовні імперативи, надто у таких життєво важливих сферах як видання книжок і газет чи інформування через телерадіоефір, неминуче натикаєшся на гори бруду й брехні стосовно того, що взагалі для людини й народу є мова і які права має людина, громада і нація на те, щоб залишатися самою собою у своєму споконвічному краю або в краю обраному тобою, твоїм родом, батьком чи дідом, бо й на те теж є право, супроводжене природними обов'язками, що їх строго визначено міжнародною спільнотою" [7].
Крім надмірної довжини, наведене речення відзначається тональністю, властивою минулим десятиліттям. Відомо, що кожна історична епоха має у своїй основі певну домінантну емоцію: так, для середньовіччя з його суцільними соціальними заборонами, аскетизмом характерною була стриманість, відкидання емоцій, для епохи відродження - радість життя в усіх його виявах, наприкінці ХІХ століття поширеними були романтичність і меланхолія, майже все ХХ століття переважала соціальна агресія з відповідними емоціями — патетикою, героїчністю і под. І вже наприкінці ХХ століття в усі сфери суспільного життя почав потроху проникати гумор, іронічність стала ознакою часу. Причина — інформаційний вибух, з одного боку, і обмежена здатність людини переробити величезний потік інформації — з другого. В таких умовах людина потребує розслаблення, а що, як не гумор, може ефективно виконати цю роль. Ще одна причина іронічності, зокрема у пострадянських державах, — неоднозначні суспільні зміни, погіршення соціального становища великих груп людей. Гумор виконує своєрідну рятувальну функцію, підтримуючи психічне здоров'я соціуму. Іронія виступає ознакою відмови від старих стереотипів, закріплених у численних гаслах, крилатих висловах [8]. Різноманітними й дотепними стали останнім часом назви українських газет, журналів, теле- і радіопередач, вивіски на вулицях міст; дедалі більше гумор входить у рекламу.
Тут, очевидно, варто зробити застереження щодо потенційної впливовості творів, написаних із порушенням часової відповідності. Публічно обстоюючи певну ідею, автор має особливо уважно стежити за тим, якої словесної форми надати цій ідеї, — інакше виникає загроза протилежного ефекту. Так, якщо звернутися до молоді зі схвальним прагненням виробити в неї національну свідомість, але "упакувати" це прагнення в застарілі штампи, результатом — принаймні у частини аудиторії — буде свідомий чи несвідомий протест, який асоціативно зв'яжеться із самою ідеєю. Мабуть, якби Т. Коробова частіше писала українською мовою, її твори більше б посприяли виробленню патріотичних почуттів у молоді, аніж тужлива патетика на зразок такої: "Тим часом нація як виробнича сила через своє занімлення, слід гадати, втрачає незрівнянно більше кожного Божого року"; "Поверніть народові силу його питомого слова — і він здивує світ своїми виробами, у яких втілить свій одухотворений і гордий розум, талант творця"; "…при перекладі з російської мови українською текст скорочується на 5-7 %. На кожну тисячу книжок — ще півсотні даром тільки завдяки "солов'їності".
Потреба в інформаційній комфортності зростає в часи інформаційної напруженості, більше того — агресії [9]. Належне оволодіння мовними засобами інформаційного комфорту — сучасна вимога професійної етики журналіста.
1. Непийвода Н. Ф. Наукові засади редагування нехудожніх текстів // Українська періодика: Історія і сучасність (Доповіді та повідомлення сьомої Всеукраїнської науково-те-оретичної конференції). Львів, 17-18 травня 2002 р. — Львів, 2002. — С. 487-493.
2. Леонтьев А. А. Теория речевой деятельности. — М.: Наука, 1968. — С. 89; Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. — М.: Наука, 1982. — С. 84; Ван Дейк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация. — М.: Прогресс, 1989. — С. 59.
3. Приклади взято з газети "Бухгалтерія" за 2001-2002 рр.
4. Мучник Б. С. Человек и текст. — М.: Книга, 1985. — С. 54.
5. Іванченко Р. Г. Рукопис у редактора. — Х.: Ред.-вид. відділ Книжкової палати УРСР, 1967. — С. 83-95.
6. Никонов А. Новый домострой // Злагода. — 2001. — № 2 (7). — С. 22.
7. Приклади взято з газети "Київський університет" (2001).
8. Костомаров В. Г. Языковой вкус эпохи. — СПб., 1999. — С. 189.
9. Тулупов В. В. Газета: маркетинг, дизайн, реклама. — Воронеж: Кварта, 2001. — С. 76.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові