к. філол. н., асист.
УДК 070: 316. 766
Жоден вечірній випуск новин на вітчизняному ТБ не існує виключно у закадровому форматі. І загальнонаціональні, і регіональ-ні канали обов'язковою складовою части-ною випуску вважають роботу ведучого у студії. Поширене порівняння інформаційного випуску з пирогом, де сюжети — це начинка, а ведучий — тісто. І головне завдання — розподілити начинку і тісто так, щоби пиріг був смачним. Можна уявити й іншу картину. ХІХ століття, королівський палац, зала для танців. Кавалери запрошують гарно вбраних дам. Від того, наскільки ввічливим, тактовним і водночас оригінальним буде запрошення, залежить згода прекрасної дами повальсувати. Можна сухим тоном відвернути, а можна заінтригувати і зацікавити у собі. Теж саме робить ведучий. На запрошення типу "У Міністерстві охорони здоров'я відбулася міжнародна конференція на тему "СНІД як соціальна проблема Центральноєвропейського регіону, методи боротьби і профілактики" мало хто відгукнеться. Натомість, якщо прозвучить інформація "У шести регіонах України СНІД вже набрав розмахів епідемії. Це Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська області, Київ і Севастополь. Такі дані були оприлюднені на міжнародній конференції у Мінохорони здоров'я", навряд чи кого вона залишить байдужим.
Отже, ведучий має бути активним журналістом, який знає, що і як привертає увагу і цікавить його (саме його) глядача. І тут є небезпека. Знаючи свого глядача, володіючи інформацію і будучи обізнаним у тій інформації, яку ти подаєш, маючи високий рівень довіри до свого слова, як не переступити ту хитку грань, з одного боку якої — зверхність, з іншого — панібратство.
Для ведучого новин у Польщі, наприклад, нормальним є розпочати випуск з жарту щодо вчорашнього матчу між Польщею та Німеччиною. А потім плавно перейти до останніх новин. Через той же матч — на нього спеціально з Америки прилетів Президент Квасневськи, а кілька годин тому закінчилася його виступ у парламенті.
На Українському ТБ строгий формат інформаційного випуску таких відступів не схвалює. Ведучі, окрім зовнішніх даних, відрізняються зрідка стилем письма. І хоча б цей факт уже формує власну аудиторію. На "Новому каналі" серед уніфікованих студійних текстів вирізняються лише короткі, логічні "підводки" Андрія Шевченка. На "СТБ" своє обличчя з гідністю тримає Роман Скрипін. Це, власне, і всі яскраві індивідуальності, якщо аналізувати тільки стиль письма (зауважимо: результат багатого репортерського досвіду за плечима кожного з них). Тому справедливими є закиди українським новинам у відсутності індивідуальної інтонації. Євген Головаха (День. — 2001. — 11 трав.) вважає, що "наші новини мусять бути авторськими, індивідуалізованими. Це виключає спотворення інформації. Потрібна індивідуальна інтонація ведучого. А це відсутнє. Адже ніхто не стане заперечувати, що артистичність, індивідуалізованість і дають у підсумку високий інформаційний ефект". Від кожного ведучого глядач хоче почути те, чого він не від кого більше не почує. Виявити це можна не стільки словом (своє ставлення до події — табу для новин), скільки реакцією на сюжет, виразом обличчя, інтонацією. Все це разом є носіями 40 % інформації.
Вміння працювати з інформацією — це лише 50 % успіху. Іншу половину визначив ще Станіславський як "випромінення позитивної енергії", сьогодні тренери ВВС називають це одним словом "енергетика". Це харизма гарного ведучого, це вміння опанувати себе, це здатність дохідливо говорити з телекамерою. Це, врешті-решт, адреналін, з яким не може впоратися молодий ведучий, і появу якого щоразу стимулює вже досвідчений метр.
Формула успіху ведучого новин — це сума цих двох складників: "інформації" і "енергетики".
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові