Ласкаво просимо

Заспівав на ешафоті
В’язень грубих нарікань:
Гіркота палила в роті,
Серце нило від вагань.

Зупинився кат жорстокий:
Знітив рухи сильні вщерть,
Озирався на всі боки,
Звав на поміч кляту смерть.

І косарка в ту ж хвилину
Навідмах звела свій серп,
Але лезо гільйотини
Увінчав трухлявий герб.

Морем докорів залляли
Берег смертника-ченця,
Але цим не підрубали
Його віри до кінця.

Під анафему січені
Були мрії і слова –
В інквізиторів скажених
Потом зріла голова.

Проте в’язень безтурботний
Грів надію у очах,
Як лиш протяг прохолодний
Залишився на плечах