Ласкаво просимо

Варіанти фразеологізмів у журналістському творі

УДК 81'373. 7

Фразеологія - це засіб мови, а отже, і літератури, і публіцистики. Фразеологізм - не просто стійке сполучення слів, не просто мовний і стилістичний засіб. Фразеологізм - це вислів, у якому завжди є краплинка менталітету нації, її світосприйняття, її культури - її обличчя. Розглянемо фразеологічні одиниці саме в цьому аспекті.

Придивімося до засобів масової інформації. Які фразеологічні одиниці вони використовують? Як видозмінюють їх? До яких форм вдаються більше? Простежимо це на заголовках, які часто є виразниками редакційного пошуку, “гачком” для читача і просто вдалим початком теми, проблеми чи повідомлення.

Фразеологізмом, або фразеологічною одиницею, називається стійке поєднання слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні. Можливості фразеологізму виходять за рамки мови й сягають кордонів образної логіки. Фразеологічна одиниця не тільки зручна у відтворенні, - вона є частиною асоціативного ряду. У кожної нації є свій набір символів, знаків, зрозумілих кожному без тлумачення. Використовуючи їх, носії мови створюють образи, доступні кожному й водночас стислі. Це має особливе значення в роботі засобів масової комунікації, котрі намагаються подати щонайбільше повідомлень на якомога ширшу аудиторію.

Зручність фразеологізму полягає ще й у тому, що він може змінюватися, а отже використовуватись і звучати по-іншому. Ця властивість є необхідною для сьогоднішнього інформаційного простору, який прагне розмаїтя і нових форм. Наприклад, такий загальновідомий фразеологізм, як “сушити голову”, може залежно від тексту набувати різного звучання: “Не сушіть голову, чим її помити”, “Експерти сушити голову не радять.”

Простежимо, як змінюється фразеологічна форма в сучасних заголовках.

Часто трапляється поширення компонентного складу фразеологічної одиниці. Наприклад, такі заголовки: “Не перегнути б законодавчу палицю”, “Піррова перемога уряду”, “Економіка наступає на горло вітчизняній пісні”, “Вчитися ніколи не пізно, проте краще - своєчасно”, “Один у пейджинговому полі - не воїн”, “Хто в “Укрнафті” хазяїн?”, “Друковане слово податківця - не горобець”.

Використовують ЗМІ заміну компонентів. “Філіп Морріс” довго запрягає, та хутко везе”, “Званий аукціонер не ліпший за татарина”, “Агент брокеру не товариш”, “Сім разів відміряй, щоб один раз придбати”, “Проти бартеру всі засоби добрі”.

Іноді трапляється скорочення фразеологічної одиниці: “Якщо гора не йде до Магомета...”, “Не в свої сани...”, “Пусти цапа в капусту...”

Рідше застосовують поєднання кількох фразеологізмів: “Порохова бочка приватизації, або Ведмежа послуга прокуратури”, “Що переважить у неділю - здоровий глузд народу чи важка рука олігарха...”. У чистому вигляді цей прийом зустрічається нечасто, оскільки, як правило, відбувається поєднання вже змінених (пристосованих до теми) фразеологізмів.

Гумористично обігрують фразеологізми за допомогою часткового їх перетворення. Внаслідок цього з'являються такі заголовки: “Лежачого не б'ють, а добивають”, “Хто заплутує “білі нитки”, “Мовчання не золото, а привід для судового позову”, “Вітер перемін повернув на краще”, “Хліб наш насущний. І не тільки він”, “Бачить око, та щось із зубом”, “Іржа їсть залізо, але не завжди воно їй по зубах”, “Ріжуть курку, яка несе золоті яйця”, “Українське суднобудування поки що сидить на мілині”, “Бензинові непереливки.”

Трансформація фразеологізмів допомагає створити сучасний фразеологізм, оригінальний та неповторний, який приверне увагу читача емоційністю та експресією. Крім того, трансформований фразеологічний заголовок у поєднанні з підзаголовками полегшує сприйняття тексту з великою і складною інформаційною масою.

Цікаво дослідити походження новоутворених фразеологізмів. Етимологія - показник добору фразеолоічних одиниць. А добір фразеологізмів, шляхи його видозміни свідчать про культурний рівень нашого суспільства, про знання власного фольклору, літератури та історії.

Перш за все, звернемося до фольклору. Так, наприклад, усім відоме прислів'я “Дурень думкою багатіє”, пристосоване до сучасності й теми, звучить так: “Україна: багатіємо думками”. За допомогою всім відомої народної мудрості автор заголовку висловив думку, не вживаючи зайвих слів і тлумачень. Або таке оновлене прислів'я: “Бережи камуфляж з нового, а статистику - змолоду”.

Фольклорна основа наближує до читача. Всім відомі прислів'я та приказки, що звучать по-новому, одразу привертають увагу і скорочують кількість зайвих пояснень. Наприклад: “Ворон з ворона заборгованості не стягне”. Або емоційно-експресивні заголовки, що видозмінюють прислів'я чи приказки, наприклад: “Банк не видасть, свиня не з'їсть”.

Використовують ЗМІ і не трансформовані малозміненні фразеологізми як самостійні заголовки: “Тримайте бичка за роги”, “Робота - не вовк...”.

Часом від первинного фразеолгізму лишається менша частина. “УРП: двоє голів - добре, а один - краще”. Тут обіграли прислів'я “Одна голова - добре, а дві - краще”, використавши частину його та поєднавши пряме і переносне значення. Чи такі заголовки з фольклорною основою: “Чиїх курчат восени рахуватимемо”, “Всім миром проти монстра”, “Якби не нещастя, не було б і щастя”.

Пристосовані до сьогодення оновлені фразеологізми звучать колоритно: “Уряд знає, як поділити шкуру незабитого ведмедя”.

“Покажи мені свій диплом, і я скажу, хто ти”, - від первісного фразеологізму-прислів'я залишилася тільки форма, але за ритмомелодикою та за окремими деталями одразу впізнаємо прислів'я “Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти”. Етимологія надає змісту нового, емоційного звучання. “На безгрошів'ї і Світовий банк - кредитор” - інший заголовок, побудований на збережені відомої форми фразеологізму. Така приказка, як “На колір і смак товариш не всяк”, у заголовковому варіанті зазвучала так: “На бюджет і смак товариш не всяк”, і стала соціально значущою та гострою. Подібно утворилися інші заголовки: “З ганчір'я по нитці - робітникові сорочка”, “Від тюрми та відставки не зарікаються”, “Не таке все страшне, як комусь хотілося б”, “Вздовж дороги щити, а в Києві дядько”.

В основі фразеологічних заголовків вживаються крилаті вислови з казок. Наприклад: “Прямо підеш - гривню загубиш...” Дитячі лічилки: “Раз, два, три, чотири, п'ять - будем Кодекс розглядать”. В останньому випадку обрано первинну форму зумисного применшення важливості, що звела розглядання Кодексу до дитячої розваги.

Фольклорна основа робить заголовки емоційними, глибокими, компактними і колоритними, близькими читачеві. А ці новоутворені заголовки свідчать про те, що ми пам'ятаємо своє коріння; вони служать доказом нашої української ментальності та культури.

Але не лише фольклор є складовою нашої національної психології. Історичний досвід, освоєні нами різні твори мистецтва, літератури - все це теж має місце у нашій свідомості. Фразеологізми - показники нашої історичної пам'яті.

Як виявилося, ще незабуте нами соціалістичне життя. Про це свідчить такий заголовок: “Проблеми від “світлого минулого”. Колишнє “світле майбутнє”, яке намагався збудувати комуністичний уряд, сьогодні перетворилося на іронічне “світле минуле”. Інший постулат комуністичного буття: “Ленін був, є і буде” перетворився сьогодні на “Базар був, є і буде”, що звучить куди вірогідніше, ніж попередній. Відомий крилатий вислів нашого минулого “Людина - звучить гордо!”, в сучасному варіанті прозвучав так: “ЄврАзЕС - звучить гордо!” Ще багато хто пам'ятає заклики виконати та перевиконати п'ятирічку. Тому, певно, заголовок “Даєш Україні семирічку!” викликає в більшості читачів посмішку, мовляв, історію не зміниш. Проте всі пам'ятають свою історію, а значить, інший фразеологічний заголовок: “Землю селянам, заводи - студентам!” багато що нагадує.

Звісно, у більшості випадків соціалістична основа оновлених фразеологізмів створює гумористичний ефект, легке глузування з самих себе. Але, з іншого боку, так звана “соціалістична етимологія” засвідчує нашу історичну пам'ять.

Інший пласт нашої культури - література. Вона теж має своє відображення в сучасних заголовках. Крилаті вислови, трансформовані чи збережені, з різних літературних творів свідчать про вплив української, російської, світової літератур. Порівняємо такі заголовки: “Герої нашого часу - антигерої”, “Хоч коні й не винні, природа потерпає”, “Свою валюту шануй і чужої не цурайся”, “На майдані коло церкви...”, “В сім'ї вольній, новій...”, “Немає правди на землі, нема її і вище”, “Не так тії вороги, як “чистії руки”. Часом нове звучання відомого крилатого вислову незвичне. Знайомі всім слова Гете: “Зупинись, мить! Ти - прекрасна!” знайшли собі нове життя в такому заголовку: “Зупинись, фотомить! Ти - прибуткова!”

Звісно, література - найкращий здобуток нації, вона є частиною світосприйняття кожної людини. Проте на особистість впливають ще й інші види мистецтв, наприклад, кіно. Видозмінені сучасні крилаті вислови з кінофільмів свідчать про те, що великий пласт нашої свідомості, а можливо, і підсвідомості охоплений піснями, влучними висловами, вдалими афоризмами з фільмів. “Боротися, шукати, знайти й переховати”, “Подзвоніть нам, подзвоніть!”, “Королям бензоколонок” доведеться грати за новими правилами”, “Ми вибираємо, нас вибирають.., або як уникнути помилок при доборі персоналу”. Треба зазначити, що використання фразеологічних структур з відомих фільмів є вдало знайденим прийомом інтимізації мовлення. Сучасна жанрова палітра ЗМІ досить жорстко-інформаційна. Тексти, перенасичені термінами, професіоналізмами, видаються читачеві “відстороненим”" від його повсякденного життя, “чужими” його звичному сприйняттю (маються на увазі якісні видання, а не бульварна преса). Заголовок із відомим, нехай і переробленим висловом з кінофільму чи пісні, наближає матеріал до читача, запрошує його до розмови, а не до пасивного читання.

До речі, про пісні. З гумором трансформували пісню: “Мої роки - моє багатсво” у такий спосіб: “Моя плита - моє багатство. А також Ваше і наше”.

Своє місце має історичний досвід у сучасному інформаційному, публіцистичному світі. Про це свідчать такі заголовки: “Хрестовий похід проти готівки”, “Дорога через Москву веде до Колими. До Європи краще йти через Варшаву”.

Рідко, але трапляються іншомовні стійкі фразеологічні конструкції в ЗМІ: “Хто є хто на ринку цінних паперів”.

Схильність українського народу до жартів і каламбурів знайшла своє віддзеркалення й у заголовках. Цікаво, що чим гірше нам стає, тим більше ми жартуємо. Приводи для каламбурів часом досить сумні. “Гарячими були суперечки про холодну зиму”, “Двом головам тісно в одному ФДМУ (фонді державного майна України)”, “Запасний варіант Президента, бо майбутнє без варіантів”, “Жива вода” Мертвого моря, або “Чорне золото” Ізраїлю”.

Отже, дослідження первісного, трансформованого фразеологізму - це дослідження не тільки мовне, а й історичне, психологічне, побутове дослідження життя нації.

Декілька слів про стандартні вислови та критичне ставлення до них.

Використання стандартних фразеологічних сполук не є помилкою, але це - тяжіння до формування мовних штампів. Часто в ЗМІ став з'являтися фразеологізм “не за горами”: “Не за горами - викуп інвестиційних сертифікатів”, “Не за горами нові реформи”. Стилістичного забарвлення ці фразеологізми вже не створюють, ефекту новизни - теж. Інші подібні заголоки: “Банкіри поділилися гірким досвідом”, “Живе пиво заганяють у глухий кут”, “Банкам належить спокутувати гріхи”, “Хто підняв руку на Ющенка”, “Вивертай кишені, орендарю”, “Євро кидає виклик”, “Мистецтво з великої літери”. Повсякчасне вживання таких фразеологізмів призводить до зникнення всякої образності, - вони переходять у розряд штампів.

Іншою проблемою сучасного використання фразеологічних одинииць є калькування з російської. “Президент тут править бал”, “Темна конячка” з амбіціями лідера”, “За воду знову платять усі, і до того ж заднім числом”, “Не раз ляканий” та інші заголовки використовують невдалі переклади російських фразеологізмів замість того, щоб знайти українські відповідники.

Власне українські фразеологізми природніші, милозвучніші та ближчі й зрозуміліші читачеві. Трансформовані фразеологізми є засобом врівноваження логізації викладу та публіцистичної образності. Крім того, фразеологізми виконують свою роль у техніках ЗМІ. Фразеологічні заголовки привертають увагу читачів, наближують важкий для сприймання текст до аудиторії будь-якого рівня, поглиблюють зміст, надають додаткових відтінків висвітлюваній темі. Побудовані на ментальних особливостях, спільному історичному досвіді, фразеологічні заголовки закликають до спільності думок у сприйманні та розумінні інформації.

У мовному арсеналі є чимало методів, способів, засобів впливу на читача. Фразеологічні одиниці - найпотужніший серед них. І його глибинні психологічні аспекти слід вивчати.