УДК 070. 48
Заголовки відіграють важливу роль у сучасній газеті. В них відображаються основні ознаки стилю оформлення видання. Це пов`язано насамперед з тим, що заголовки - то перше, на що звертає увагу читач, коли розгортає газету. Але не менш важливе значення, ніж графічна функція, має змістова інформація, відображена у заголовному комплексі. Призначення заголовків газети полягає насамперед у приверненні уваги читача до тих чи тих публікацій, розставленні потрібних акцентів. Чим виразніший заголовок, тим швидше він приверне увагу читача до матеріалу. І навпаки, важлива стаття може залишитися поза увагою, якщо в неї нецікавий, непомітний заголовок.
Заголовна частина більшості газет має складну структуру, що визначається специфікою їхнього змісту і форми. Газетний номер складається з великої кількості певною мірою самостійних матеріалів, різних за призначенням, обсягом, тематикою, жанром та іншими характеристиками. Кожна публікація вимагає особливої уваги, тому не можна обійтися лише змістовою частиною - заголовками та підзаголовками, тобто назвами матеріалів і їхніх частин. Потрібна ще й графічна диференціація заголовних елементів у межах сторінки, номера. Саме графічне оформлення дозволяє виділити основні матеріали і розділи, загострити увагу на окремих фактах і проблемах. У заголовній частині органічно зливаються літературна і графічна частини, підкреслюються особливості змісту видання і стилю його оформлення.
Як відомо, до елементів, з яких може складатися заголовний комплекс газети, належать: шапка, рубрика, заголовок, підзаголовок, зображальний матеріал, лід, анонс, вріз, епіграф, резюме. Молодіжна преса за змістом та оформленням суттєво відрізняється від інших сучасних періодичних видань. Проаналізуємо заголовний комплекс двох молодіжних газет, що виходять сьогодні в Україні, - "Молодь України" та "Україна молода".
Читацькій орієнтації на газетній сторінці заважає велика кількість публікацій (до 10 матеріалів) та великий формат (А2) газети, і орієнтирами читацького сприйняття стають заголовки. У насиченій різнорідним матеріалом газетній сторінці заголовок займає, як правило, 10-25% площі публікації, але іноді й 45% (див. табл.). Із цієї таблиці видно також, що площа заголовка збільшується залежно від кількості рубрик на сторінці.
В аналізованих молодіжних газетах знаходимо два види заголовків - шрифтові та зображальні. Шрифтові заголовки виділяються лише титульними шрифтами або проміжками, лінійками, плашками, рамками, виворотками. Зображальні заголовки можуть бути виконані як емблеми, логотипи (символічні) чи поєднувати текст із графічним елементом (зображально-текстові). Найчастіше зображальні елементи використовують у рубриках. Це пов`язано з тим, що рубрики є постійними і навіть необхідними елементами архітектоніки газети, і зображення виконує роль пізнавального знака, вказівки на часто вживану тематику. Газета "Молодь України" кожну постійну рубрику супроводжує зображенням-символом, а в газеті "Україна молода", яка має трохи стриманіше оформлення, постійні рубрики відсутні, але кожна сторінка є тематичною, а рубрики немовби доповнюють заголовок і мають стандартне оформлення.
| Тематична сторінка | Сторінка | Кількість рубрик | Кількість матеріалів | Співвідношення площі публікації до заголовка (у %) |
| 1 | 4 | 4 | 39 % | |
| У номер | 2 | 7 | 7-9 | 37% |
| Політінформ | 3 | 5 | 6-8 | 28% |
| Політика великим планом | 4 | 2-3 | 2-3 | 32% |
| Світ і Украіна | 5 | 2-7 | 2-7 | 33% |
| Економіка | 6 | 3 | 4 | 30% |
| Селяни і К | 7 | 3-1 | 5-1 | 28% |
| Інфорум | 8 | 8-10 | 8-10 | 41% |
| Інфорум | 9 | 8 | 9 | 43% |
| Тема | 10 | 1-2 | 1-2 | 28% |
| Людина | 11 | 2 | 2 | 31% |
| Культура | 12 | 3 | 3 | 17% |
| Ля-ля-фа | 13 | 5 | 5 | 45% |
| Спорт | 14 | 4 | 4 | 37% |
| Спорт | 15 | 2 | 2 | 10% |
| Калейдоскоп | 16 | 4 | 8 | 14% |
Зображальні рубрики часто розташовують на виворотці, праворуч від зображення контрастує багаторядковість, рамка. Угорі для надання помітних ознак потрібній частині заголовка і контрасту з іншими, встановлюють лінійки. "Україна молода" не має зображальних рубрик, але для пожвавлення оформлення на кожній сторінці, за винятком тих, у складі яких лише 1-2 публікації, посередині розміщують під рубрикою "Світ у вікні" зображення в рамці, що супроводжується заголовком, невеличким текстом на 5-6 рядків. Таке оформлення врівноважує текстову сторінку, розмежовує текстові матеріали.
Сполучення елементів заголовного комплексу (шапка, рубрика, заголовок, підзаголовок, зображальний матеріал, вріз, епіграф) вимагає, щоб шапка та всі елементи, що стоять під нею (безпосередньо з нею межують) утворювали єдине ціле. Цьому сприяє дотриманість одного шрифту або використання не більше двох на сторінку. Контраст малюнків шрифтів завжди надає комплексові неохайності, хаотичності. Такі приклади можна знайти в газеті "Молодь України".
Огляд сучасних газет засвідчує щонайменше три підходи до шрифтового оформлення заголовків. Перший - використання однієї-двох гарнітур, при цьому розмаїтість досягається чергуванням великого та малого, прямого і курсивного, широкого і вузького. Другий - застосування однієї групи шрифтів. І третій - закріплення за кожною тематично однорідною групою матеріалів "своїх" титульних шрифтів. Заголовки, що стоять поряд, розмічають контрастно, тобто вони повинні мати полярні характеристики за кеглем та накресленням. Наприклад, газета, яка для заголовків основних матеріалів використовує рубаний шрифт, для заголовків решти матеріалів, розташованих у рамці, використовує шрифт із зарубками. Складні заголовні комплекси теж будують на основі контрастного принципу, коли протиставляється шрифт основного заголовка та підзаголовка або рубрики. Інакше можливе їхнє графічне та змістове об`єднання. Контраст виражається в щільності шрифту, накресленні, розмірах, службових елементах. Так "Україна молода" дає рубрику та підзаголовок на світло-сірій плашці, але для рубрики обрано жирний рубаний шрифт, а для підзаголовка - курсивний шрифт із зарубками. Майже однаковий кегль рубрики та підзаголовка - це додатковий засіб виділення заголовка матеріалу, набраного значно більшими літерами.
В основі використання шрифтів заголовного комплексу лежать два принципи - подоби та контрасту. З одного боку, титульні шрифти є головними роздільними елементами, межею, що відокремлює один матеріал від іншого, а з другого - об`єднують матеріали у добірки або тематичні сторінки та утворюють архітектонічно цілісне видання. Титульний шрифт можна вважати путівником номера. Так, якщо кілька матеріалів стоять під однією рубрикою, їх заголовки обов`язково мають однакове оформлення і за шрифтовими характеристиками і за форматом та композицією.
З великої кількості варіантів заголовного комплексу найкращими можна вважати такі, які, по-перше, чітко вказують читачеві, що заголовок стосується саме цього матеріалу. При композиції заголовка на формат така тенденція простежується завжди, але розташування заголовка збоку чи посередині тексту потребує додаткових орієнтирів: матеріал починають з ініціала; відокремлюють лінійками або рамкою від інших, тобто надають максимальної цілісності. По-друге, між елементами заголовка повинна бути чітка субординація, що визначається їхнім місцем у заголовному комплексі та відповідними розмірами. Так, центральне місце та найбільший обсяг приділяються заголовку. Від нього не можна відривати підзаголовок як основний компонент, що його пояснює. Рубрику завжди встановлюють над матеріалом чи добіркою. Лід, як місток між заголовком і текстом, ставиться на початку тексту або поряд із першим абзацом.
Насамперед зміст заголовка, потім його формат і форма визначають конкретну гарнітуру, якою може бути набраний той чи той заголовок. Припущення, що універсальне видання використовує велику кількість гарнітур, виходячи з принципу: усякому поділу (темі) - своя гарнітура, помилкове.
Аналіз сучасної молодіжної преси дає приклади створення продуманого цілісного шрифтового обличчя газети, при якому для оформлення заголовків застосовують шрифти одного малюнка (наприклад, рубаної групи) або обмежуються 2-3 гарнітурами, чітко закріплюючи їх за певною текстовою частиною газетної сторінки, добірки, рубрики. І при цьому оформлення не страждає: навіть в одній гарнітурі прямого світлого накреслення можна використовувати до десяти різноманітних кеглів. Зміна накреслення, чергування великих та малих букв дозволяють отримати сотню різноманітних варіантів шрифтів однієї гарнітури. Тематична стоірнка і рубрики мають постійний асортимент шрифтів. Наприклад, заголовки всіх матеріалів політичної тематики, урядових повідомлень і набирають гарнітурами рубаної групи, а заголовки матеріалів спортивної, розважальної тематики - різко контрастними незвичними шрифтами. Підзаголовки теж мають власний набір шрифтів. Часто, незважаючи на шрифт заголовку, всі підзаголовки набираються однаковим шрифтом та кеглем. Наприклад, "Україна молода" для заголовків використовує рубані шрифти та шрифти із зарубками, а підзаголовки мають однакове оформлення: розташовані на плашках і набрані курсивним шрифтом із зарубками.
Заголовний комплекс максимально відображає інформаційні властивості публікації: тему статті, авторські та редакційні оцінки, часові характеристики, жанр, авторство. Тематичну характеристику публікації виносять у заголовок і рубрику та назву тематичної сторінки. Але навіть якщо заголовок і рубрика містять достатньо чітку вказівку на тему, все одно через свою стислість ці елементи дають лише узагальнений образ публікації. Для замітки, невеличкої кореспонденції цього достатньо, але середні та великі за обсягом матеріали потребують детальнішої інформації. Тоді у заголовний комплекс уводяться такі елементи, як підзаголовок, анонс, лід.
Наприклад, під рубрикою "Крадуть" іде заголовок "Севастопольські податківці вручили росіянам "чорну мітку", а підзаголовок уточнює: "Завод чорноморського флоту обібрав наш держбюджет". Інший приклад: тематична сторінка "Економіка" має рубрику "Переділ власності", заголовок матеріалу "Юридичні маневри" та підзаголовок "Навколо фінансового пирога". Або: тематична сторінка "Інфорум", рубрика "Вода і люди", заголовок "Криниця для міста", підзаголовок "Копати треба, але глибоко".
Підзаголовки деталізують і пояснюють основні заголовки, дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту. Але існують підзаголовки й іншого типу, - які служать частиною складного заголовка, його продовженням. Їх застосовують для полегшення читання матеріалу великого обсягу, привернення уваги читача. Наприклад, заголовок "Крилаті велосипеди" має підзаголовок "Зможуть приймати Жуляни", або заголовок "На комунальну плаху" - підзаголовок "Першими лягають голови чиновників".
Внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації теж доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему. Наприклад, матеріал під назвою "Добрий дух Золочівського замку", заверстаний на цілу сторінку, має пояснювальний підзаголовок-продовження "Або Маленькі господині великого дому", лід, який займає три шпальти по ширині та кілька внутрішніх підзаголовків: "У глиб віків", "чую зло", "І жнець, і на дуді гравець", "Третій в Україні", "Реклама як рушій відродження", які дають досить повне уявлення про великий за обсягом матеріал.
Більшість газет виносять на першу сторінку заголовки та підзаголовки матеріалів, уміщених у цьому випуску, - анонси. Анонси дають також у добірках, на цільових сторінках, на розворотах для того, щоб посилити зорово-значеннєвий центр публікації. Анонси на першій сторінці можуть мати вигляд рубрики: "Сьогодні читайте", "Сьогодні в номері" або заголовок та підзаголовок виносять окремим блоком із коментарем "Читайте на ... стор."
На першу сторінку виносять також зображальні заставки-символи даного номера газети. Аналіз сучасної преси показує, що зображальний елемент застосовується у двох випадках: (1) для заміни назви рубрики чи матеріалу, наприклад, у спортивному розділі матеріал про якийсь вид спорту може мати замість заголовка відповідний малюнок-символ або (2) як доповнення до заголовного комплексу в цілому, що уточнює тему, ідею, час та місце дії. Зображальна рубрика є сильним засобом виділення та посилення графіки сторінки в цілому, вона сприймається на рівні ілюстрацій, тому використовуються не більше однієї-двох на сторінку.
Досить часто сучасна молодіжна преса використовує лід - виділений вступ до матеріалу, добірки. Подібною до ліду є виділена особливим накресленням шрифту чи форматом набору початкова частина публікації або її перша фраза.
Врізи - окремі примітки, коментар, заклики, графічно відособлені та розміщені в середині або в кінці тексту, найчастіше на виворотці - молодіжна преса майже не використовує (на номер не більше одного-двох).
Заголовні елементи можуть належати як одній публікації, так і групі публікацій. Тільки з однією публікацією виступає власне заголовок - назва даного матеріалу. Заголовок, який охоплює групу матеріалів (добірку, тематичну стоірнку), називається шапкою. Є й третій різновид заголовків - заголовок-прапорець, - коли назва найважливішого матеріалу стоїть угорі на всю ширину добірки або цільової сторінки і охоплює й інші матеріали. Такі елементи, як підзаголовок, рубрика, вріз, анонс, лід, епіграф можуть використовуватися при подачі як одного, так і кількох матеріалів.
Газета, на відміну від книги, розрахована на швидке читання, має коротке життя, тому її заголовна частина повинна давати якнайбільше відомостей про публікації. Ця вимога надто актуальна в умовах зростаючого обсягу інформації.
Заголовок завжди обумовлений змістом. Але заголовок повинен відповідати не лише змісту матеріалу, а й привертати увагу читачів чимось особливим. Інколи у заголовок виносять яскраві фрази з тексту або використовують перші слова матеріалу, наприклад: "Повідомляють, що...".
Конкретність, поєднана з лаконічністю, образністю - основна вимога газетного заголовка. Але досягати конкретності через збільшення кількості слів заголовка не можна. Крім конкретності й стислості, неодмінною умовою заголовка є чіткість і ясність. Незрозумілі, двозначні заголовки дезорієнтують читача.
Існує також зв'язок між заголовком і характером або жанром матеріалу. Інформаційні статті завжди повідомляють про один факт. Невеликі за розмірами, вони потребують дуже стислого заголовка. В одному-двох словах необхідно відобразити і суть змісту, і ставлення до факту.
Заголовки та рубрики повинні бути конкретними, яскравими, образними, свіжими, точно передавати зміст матеріалу. Так, газета "Молодь України" всі статті вміщує під рубриками. Деякі з них постійні, якісь - періодичні або навіть одноразові. Наприклад, такі рубрики "Від наших кореспондентів", "Факт", "Така розмаїта планета", "З офіційних джерел", "Ало, місто", "З любов`ю до природи", "Актуальне інтерв`ю", "Офіційно", "Точка зору", " З останньої пошти" є постійними. Обов`язково в кожному номері йде добірка коротких повідомлень "Коли верстався номер". А такі рубрики, як "Рідна мова", "Успіхи національної кооперації" та "Погляд" або "Політичні акценти" трапляються періодично. Постійні читачі завжди зможуть відшукати матеріал, яким цікавляться, звернувши увагу на самірубрики. Газета "Україна молода" часто використовує тематичні сторінки, деякі з яких повторюються з номера в номер: "Політінформ", "Політики великим планом", "Світ і Україна", "Економіка", "Селяни і Ко", "Інфорум", "У номер", "Людина", "Тема", "Культура", "Спорт". А сторінки "Історія", "Калейдоскоп", "Релігія" з`являються періодично.
Шрифтове оформлення залежить і від розташування заголовка на сторінці або рубрики, в якій використовується. Типовими ознаками титульного шрифту безвідносно до типу видання є жирність та курсивне накреслення.
Стильова та змістова єдність існує в газетах, де використання того чи того заголовка визначається системою, тобто розробленою схемою застосування засобів оформлення за основними тематичними розділами і рубриками видання. При розробці шрифтового розкладу враховуються і специфіка видання, і його оформлювальні традиції, і, звичайно, реальні можливості друкарні.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові