Ласкаво просимо

Словник В. І. Даля як феноменальне явище слов’янської культури

Т. Ряннель
УДК 070. 1

Творчий спадок В. І. Даля настільки багатогранний, що він потребує ґрунтовного дослідження. В даній статті ми розглянемо питання про далевські традиції в східнослов'янській лексикографії, а також про те, як конкретно-історичне вивчення словника дає уявлення про духовну культуру східних слов'ян .

“Толковый словарь живого великорусского язика” В. І. Даля вже понад століття привертає до себе увагу як феноменальне явище російської філології та слов’янської культури в цілому. Сучасники В. Даля після виходу словника писали, що скласти такий словник – це те ж саме, що здійснити подвиг.

Робота над чотиритомним словником, яка почалася ще в двадцяті роки ХІХ століття та тривала понад піввіку, стала головною справою життя видатного лексикографа. Створенню такого словника сприяла не тільки любов автора до народного слова, а й те, що в розвитку російського мовознавства ХІХ століття великого значення набула лексикографія. В умовах інтенсивного становлення цієї науки словник Даля відрізнявся принципово новим підходом: автор об’єднує різноманітні явища російської культури за допомогою мови – російської літературної та живої народної у гармонійному розвитку.

Словник Даля цінний насамперед тим, що в ньому відображено весь лексичний склад російської мови ХІХ століття. Разом з тим це не словник писемної літературної мови того часу – це зібрання, в якому найбільш повно показана стихія живої народної мови. Вперше в словнику досить широко було відображено лексику народного життя, слова діалектні подані поруч з літературними. Не випадково М. В. Гоголь казав про словник, що в ньому дана "живая и верная статистика России". І справа не тільки в кількісному складі Далевого словника (хоч тут він не мав аналогів – і не тільки в російській лексикографії), але і в якісному відношенні. Це підтверджується прикладами не тільки окремих слів, а й цілих поняттєво-граматичних та поняттєво-образних груп. Як показовий можна навести такий приклад: давні слов’яно-російські найменування всіх місяців були замінені іноземними. Навіть у 17-томному словнику немає жодної російської назви, як до речі, й тих назв місяців, що донині існують в українській мові, а саме: СЕЧЕНЬ, ЛЮТЫЙ, ЦВЕТЕНЬ, ЛИПЕНЬ (от липа), СЕРПЕНЬ (порівняно із сучасними українськими: січень, лютий, квітень, липень, серпень, листопад). Останні відрізняються ще й чудовим стилістичним забарвленням і звучанням – рідкісний випадок поєднає слова та образу. Чи треба доводити, що "октябрь", давній "листопад", – це не російська назва? А ЗАРЕВ! – давня назва серпня, – одне з найпрекрасніших російських слів, що символізує собою багатство, красу та силу-міць російської мови.

У подальші роки в мові виникли нові явища, що свідчать про докорінні зміни: відбулася змістова перебудова багатьох слів, їхнє стилістичне переміщення, з'явилися нові співвідношення книжної й розмовної лексики у функціональних стилях літературної мови. Але словник В. І. Даля залишається однією з найцінніших книжок для кожної освіченої людини.