Для журналістів спеціально розроблено індекс, який визначає легкість прочитання. Методика визначення "індексу туманності" така: треба взяти частину тексту обсягом 150 слів. Це краще робити на комп'ютері, адже в текстових програмах є спеціальна функція підрахунку слів, знаків тощо. Потім з'ясовуємо середню кількість слів у реченні. Після цього підраховують кількість слів, які мають три й більше складів. Цю цифру визначають у відсотках від загальної кількості слів. Отримані два результати підсумовують та ділять на 2,5.
Розглянемо це на прикладі. Якщо середня кількість слів у реченні становить 12, а відсоток слів із трьома та більше складами – 18, цей показник дорівнюватиме:
(12 + 18) : 2,5 = 12.
"Індекс туманності" таких відомих іноземних журналів, як "Тайм" і "Уолл стрит джорнел" становить у середньому 11. У "Рідерз дайджест", котрий має найбільший у світі наклад у 20 млн примірників щомісяця, – 10. Якщо ви хочете, аби ваше видання не відлякувало читачів, а навпаки, приваблювало їх, треба уникати індексу понад 12.
Можливо, хтось зауважить, що українська мова відрізняється від англійської. Довші слова, інша структура речень… Але є й відчизняні приклади малих індексів. Український журнал "Гранд" вважає, що краще зменшувати цей показник, адже саме це й буде ознакою нової генерації видань ХХІ ст. До речі, "Гранд" має "індекс туманності" лише 9, як стверджує його редакція.
Також визначено, що мова людини з великим словниковим запасом розмаїтіша та багатша, ніж мова того, хто оперує меншою кількістю слів. Для підрахунку словесної розмаїтості також складено спеціальні формули. Наприклад, у газетній мові було нараховано всього 44000 слів, а в одному тексті – 6000. Отже, індекс саме для цього тексту становить 6000 : 44000 = 0,136.
Якщо ви хочете дізнатися більше про "індекс туманності", або формулу Ганнінга, чи інші методи аналізу текстів, зверніться до спеціальної літератури, наприклад, до книги В.Г.Королька "Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика". – К., 2001. – С. 211-213.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Розрахуйте ваш власний "індекс туманності" на прикладі останніх публікацій чи матеріалів літньої практики.
2. Визначте "індекс туманності" наведених нижче публікацій. Відредагуйте тексти, зробивши речення коротшими.
Проведення в Києві конференції "Довкілля для Європи" сприятиме подальшому розвитку загальноєвропейського екологічного співробітництва, удосконаленню механізмів та інструментів реалізації екологічної політики, міжнародній координації, поєднанню зусиль у розв'язанні екологічних проблем і прискоренню темпів процесу інтеграції України до Європейського Союзу. Про це заявив Віце-прем'єр-міністр України Віталій Гайдук під час зустрічі з комісаром Європейської комісії з питань довкілля Маргот Вольстрьом, яка взяла участь у V Всеєвропейській конференції міністрів охорони навколишнього середовища "Довкілля для Європи".
Віталій Гайдук і Маргот Вольстрьом обговорили низку питань у сфері охорони навколишнього середовища. Сторони обмінялися думками щодо ратифікації Україною Кіотського протоколу. Віце-прем'єр-міністр України запропонував створити спільну робочу групу з питань створення системи моніторингу викидів парникових газів, яка б гармонізувалася із стандартами ЄС. Таку пропозицію підтримала Маргот Вольстрьом.
За словами Віталія Гайдука, Україна зацікавлена в реалізації спільних проектів, спрямованих на зменшення обсягів викидів парникових газів шляхом впровадження сучасних енергозберігаючих технологій. У ракурсі співпраці України і Європейського Союзу сторони обговорили питання будівництва об'єкту "Укриття" та перетворення його на екологічно безпечну зону. Йшлося також про допомогу Європейського Союзу Україні в лiквiдацiї наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Віталій Гайдук висловив упевненість, що український парламент ухвалить закон, який передбачає нульову ставку ПДВ на міжнародну технічну допомогу для об'єкту "Укриття" i закриття Чорнобильської АЕС.
Віталій Гайдук також відзначив активізацію відносин України та ЄБРР, зокрема в питанні співпраці над об'єктом "Укриття". Він висловив зацікавленість України в продовженні співробітництва з ЄБРР над проектами добудови ХАЕС-2 та РАЕС-4 та в реалізації інших крупномасштабних проектів на території України, повідомила Марія Шевченко, помічник Віце-прем'єр-міністра.
"Робітнича газета", 30 травня 2003.
Президенти держав – учасниць Міжнародної конференцiї з питань навколишнього природного середовища i сталого розвитку в Дунайсько-Карпатському регiонi, яка пройшла 29-30 квітня в Бухаресті (Румунія), пiдписали декларацiю навколишнього середовища і стабiльного розвитку в Карпатському регiонi та басейнi рiки Дунай. У конференції брали участь президенти шести країн: Болгарiї – Петро Стоянов, Хорватiї – Стефан Месіч, Словаччини – Рудольф Шустер, Молдови – Володимир Воронін, Румунії – Іон Ілієску, України – Леонід Кучма, а також представники 16-ти країн на рiвнi мiнiстрiв екологiї, зокрема, Албанiї, Австрiї, Боснiї та Герцеговини, Болгарiї, Македонiї, Молдови, Нiмеччини, Польщi, Румунiї, Словаччини, Словенiї, Союзної Республiки Югославiї, Угорщини, України, Хорватiї та Чехiї. Президенти заявили про намiр заохочувати i сприяти мiжнародному регiональному спiвробiтництву з метою збереження й вiдновлення природних скарбiв i покращення стану навколишнього середовища в Карпатському регiонi та басейнi рiки Дунай, регiональним двостороннiм нацiональним та мiсцевим iнiцiативам, якi демонструють здатнiсть людей Карпатсько-Дунайського регiону жити в гармонiї з природою. У декларацiї зазначається, що її пiдписання сприяє також дiяльностi з розробки нових мiжурядових регiональних документiв щодо збереження стабiльного розвитку Карпатського регiону, надаючи особливу увагу святкуванню Мiжнародного року гiр у 2002 роцi пiд егiдою ООН, а також конференцiї на рiвнi мiнiстрiв "Навколишнє середовище для Європи. Київ. 2003 рiк".
"Молодь України", 5 квітня 2001 р.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові