Навчальний посібник "Екологічна проблематика в засобах масової інформації" написано Олександром Бєляковим, кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Перше видання навчального посібника вийшло 2001 р. і мало значний резонанс. Воно було також розміщено в Інтернеті на веб-сторінці електронної бібліотеки Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: http://journlib.univ.kiev.ua (будь ласка, знайдіть "Навчальні видання").
Друге видання навчального посібника має доповнення та зміни. Автор пропонує поетапне створення екологічного матеріалу. Читачі роблять 15 оригінальних кроків. Цей шлях включає розділи про розвиток екологічної журналістики, рекомендації щодо підготовки матеріалу, використання термінології та статистичних даних, співпраці з науковцями. Декілька частин цієї книги описують джерела й методи пошуку інформації, недоліки в інтерпретації наукової інформації, етичні аспекти роботи з екологічною інформацією, екологічні ресурси в Інтернеті. Аби підвищити зрозумілість матеріалів, пропонується використовувати "індекс туманності" та створювати в тексті кращі мотивації залежно від потреб аудиторії.
Нові ідеї для матеріалу та його створення можуть бути знайдені в розділах про тематичне і жанрове різноманіття та зворотний зв'язок з аудиторією. Друге видання навчального посібника також включає нову главу про екологічні паблік рилейшнз і рекламу. Кожний розділ пропонує нові завдання для студентів. Окрема глава описує індивідуальну роботу зі студентами та аналізує їхні опубліковані матеріали.
Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка має курс "Екологічна проблематика в засобах масової інформації", починаючи з 1995 р. Інші українські університети можуть запровадити нові курси або використовувати навчальний посібник для потреб уже існуючих.
Майбутні журналісти вбачають значні проблеми в доступі до екологічної інформації та її сприйнятті. Деякі з них можуть бути успішно розв'язані за допомогою екологічної освіти журналістів та їхньої активної участі в процесі прийняття рішень.
Українські громадяни все ще відчувають брак екологічної інформації. Ця ситуація має історичне підґрунтя. Радянське керівництво обізвало екологію "буржуазною наукою". Тільки перебудова стала найкращим часом для громадськості у створенні більш реалістичного бачення природи як жертви комуністичної ідеології. Проте після Чорнобильської катастрофи в Україні екологічні дані належали до державних таємниць.
Українське законодавство протягом тривалого часу мало обмежені можливості для гарантування вільного доступу до екологічної інформації. Люди досить часто не знають правду про існуючі екологічні ризики.
Згідно з довідником "Хто є хто в українських мас-медіа", тільки 12 журналістів в Україні підтвердили, що вони зацікавлені у висвітленні екологічних питань. У той же самий час, соціологи українського відділення Соціс Геллап наголошують, що екологічними проблемами цікавиться більшість українців.
Важко повірити, що в країні, котра страждає від Чорнобильської трагедії та пострадянської кризи, журналісти оминають таку важливу тематику, як екологічна. Головна причина ігнорування може полягати в необхідності мати спеціальні знання про довкілля та навички з використання їх у щоденній журналістській практиці. Екологи та природоохоронні активісти також мають вчитися, як готувати та подавати екологічну інформацію громадськості.
Один із можливих шляхів надання нових знань майбутнім та нинішнім екологічним журналістам полягає в підготовці підручників і навчальних програм, інший – в організації семінарів та викладанні за допомогою надрукованої літератури. Ці заходи розширять коло журналістів, котрі професійно висвітлюють екологічні проблеми, екологів та природоохоронних активістів, які здатні більш ефективно співпрацювати з державними і громадськими організаціями, засобами масової інформації на постійній основі.
Олександр Бєляков ініціював та організував семінар з екологічної журналістики, профінансований Проектом "Громадянська освіта" та підтриманий IREX ProMedia у 2000 р. Семінар був розрахований на екологічних журналістів і університетських викладачів журналістики та зосереджений як на неупередженому висвітленні екологічних проблем в українській пресі, так і на ефективній підготовці екологічних журналістів на університетському рівні.
Позитивні зміни у висвітленні екологічних проблем сталися після 4-ї Європейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища "Довкілля для Європи", яка відбулася 1998 р. в м. Орхусі, Данія. Автор брав участь у цій конференції. Головні принципи доступу громадськості до екологічної інформації були викладені в Конвенції Європейської Економічної Комісії ООН про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Вона набула чинності 30 жовтня 2001 р. Україна стала другою серед країн, котрі ратифікували Конвенцію. Цей законодавчий документ гарантує громадянам захист їх екологічних прав. Конференція також надала можливість переорієнтувати процес "Довкілля для Європи" на потреби СНД.
5-та Європейська конференція міністрів охорони навколишнього середовища "Довкілля для Європи" пройшла в Києві 21-23 травня 2003 р. Порядок денний включав у себе залучення громадськості до прийняття рішень стосовно екологічних питань на міжнародному рівні та екологічну освіту. У цьому контексті навчальний посібник є одним із практичних кроків щодо впровадження принципів процесу "Довкілля для Європи" в українську дійсність.
Видання базується на закордонному досвіді автора. Олександр Бєляков навчався в Католицькому університеті Айхштетта в Німеччині. Він був стипендіатом-дослідником в університеті Каліфорнії в Берклі. Його річне перебування в США стало можливим завдяки підтримці Програми стажувань молодих викладачів Американських Рад з міжнародної освіти та державного департаменту США.
Зараз існує програма екологічної журналістики в магістерській школі журналістики університету Каліфорнії в Берклі. Американські університети мають понад 30 курсів екологічної журналістики або комунікації на бакалаврському та магістерському рівнях.
Олександр Бєляков вивчав стійкий екологічний менеджмент у Програмі екологічного лідерства імені Беарса в університеті Каліфорнії в Берклі. Він також має сертифікати Інституту довкілля імені Ховарда Скріпса Центру екологічної журналістики університету Колорадо в Болдері та програми з екологічної журналістики Національного тропічного ботанічного саду в Калахео, Гаваї.
Автор пройшов практику в газетах "Cultural Survival Voices" громадської організації "Cultural Survival" у Кембріджі, США; "Frankfurter Allgemeine Zeitung" у Франкфурті на Майні, Німеччина; у німецькій національній організації Jugend im Bund für Umwelt und Naturschutz Deutschland у Бонні тощо.
Він працював у загальноукраїнських виданнях "Робітнича газета", "Зелений світ", "Эхо Чернобыля", є дописувачем до міжнародних засобів масової інформації. Автор має також різноманітні зв'язки з низкою громадських екологічних організацій.
Олександр Бєляков видав три книги: довідник "Екологічна преса України", монографію "Масова комунікація та екологічна політика", навчальний посібник "Екологічна проблематика в засобах масової інформації". Його основні академічні інтереси включають міждисциплінарний підхід до розв'язання екологічних проблем.
Автор висловлює подяку вченим і журналістам за їх неоціненну підтримку та мотивацію:
• В.В. Різуну, проф., д-ру філол. наук; Т.О. Приступенко, доц., канд. іст. наук; Ю.Ф. Ярмишу, проф., канд. філол. наук; В.Ф. Іванову, проф., д-ру філол. наук; Г.П. Kривошеї, проф., канд. іст. наук; М. Богачевській-Хом'як, проф. д-ру іст. наук; М. Переймі; Н.Й. Черниш, проф., д-ру соціол. наук; І.Г. Вишенській, канд. біол. наук; O.М. Oсадчій – з України;
• Керолін і Ричарду Беарс; д-ру Робін Марш; проф., д-ру Девіду Зілберману; Леслі Коррелл; проф., д-ру Орвіллу Шеллу; Джейн Кей; Паулу Рогерсу; Maрлі Коне; проф., д-ру Джо-Анн Валенті; проф., д-ру Паулу Коксу; д-ру Гаугау Тавані; проф., д-ру Лену Екланду; проф., д-ру Джону Міллеру; проф., д-ру Майклу Фрому; проф., д-ру Шерон Фрієдман; проф., д-ру Кеннет Фрієдман; д-ру Майклу Ніцу; Бобу Нессону; Пії Maйбурю-Льюіс; Девіду Хелваргу; Ліннеї Еллісон; Деніс Іфковіч – із США.
Спеціальна подяка Сергію Зайцеву з Проекту "Громадянська освіта" та Київському ресурсному центру для випускників програм, спонсорованих урядом США.
Завдяки підтримці Проекту "Громадянська освіта", українські університети й бібліотеки можуть безкоштовно замовити цю книгу.
Ваші відгуки про цей навчальний посібник є дуже важливими. Будь ласка, надсилайте автору ваші коментарі або замовляйте примірник електронною поштою: seminar2003@inbox.ru
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові