Оця зима вже, мабуть, не зима -
зерня тепла на білу ниву лютого...
Маленька феє, ліс, імла...
Дарма!
Фей поспіша,
і скоро дома буде він.
Готуй вечерю, квіти став у вазочку,
та ліжко білим коцом застели.
А його на старому "газику"
нетверезого привезли.
Засмальцьовані крила встромили в спину,
з них ошкірився скляний бог:
"Феє, феє, твоя дитина
вік пролазить на чотирьох!.."
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові