Шукай на небі птаха свого щастя,
Хоч кажуть, що земля це, а не рай,
Що крил розкрити тут тобі не вдасться,
Та ти не вір, ти все одно шукай.
Шукай ще непідкорені вершини,
Шукай ще невідомі острови,
У Маріанській впадині перлини
Дістань й ім'ям коханої назви.
Шукай загублені мелодії і мрії,
Народи, океани і казки.
І воскрешай поховані надії,
І відкривай непройдені стежки.
Хай кажуть, що нема на світі раю,
Що більш нема джерельної води,
Хай кажуть, правди тут давно немає,
Та ти шукай, ти віруй і знайди!
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові