Простоволоса, босонога
По травах казкових,
По кручах засніжених,
У квітах перших й не перших
Бігала.
Заглядала у вічі ввічливо
Стукала в двері: "Впустите?" -
Не втримались...
А тепер вогником маленьким,
Що з кожним кроком
Все менше і менше
Обабіч дороги
Залишається позаду,
Як вогник реклами
На швидкісній магістралі
Мого життя...
Зупиніть. Зупиніть.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові