Блукаю в тумані, проходжу крізь брами,
Жадаю руками холодного чуда.
Пасуться, торкаючи схід копитами,
Відпущені коні. Я біла приблуда,
Запрошена в світ цей потаєнним духом;
Там музика стигне, її ще не знала.
Ти чуєш, як дихають краплі, послухай!
То я лише яблуко з гілля зірвала...
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові