Тебе нема. Обманюватись нащо?
Очей безодні - дві зелен-зорі.
Хтось замовляв, що буде навіть краще
В новій порі, в другій порі.
Тебе нема, і струни срібні рвуться
Під натиском осіннього дощу.
Якби ти міг з роками повернуться!..
І крапле дощ: " Прощу, прощу, прощу".
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові