Звикаю до думки, що прийде зима
І саваном білим накриє світанки.
Тепер я сама. Ні - я знову сама.
Із ранку до ночі, із ночі до ранку.
Шукаю себе в розтлумачених снах -
Знаходжу лише на пожовклих світлинах.
І сум перетворює небо на дах,
І день супроводжує пострілом в спину.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові