Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Блудний син

Сергій Сіваченко

Мої слова і мої рухи
Були ілюзією снів,
Коли я свіжий вітер слухав
І з ним за обрії летів.

Я був митцем живої волі,
Я був заручником вершин -
Не знав жалю, не відав болю,
І мав я наймення: блудний син.

В хвилини спокою земного
Мене вітали небеса.
У сяйві сонця запального
Поїла затінок роса,

Поїла плоть мою спрагнілу -
І захлинався подих вмить:
Я відчував безмежну силу,
З якою й справді міг злетіть,

А не в ілюзіях постійних
В незримих всесвітах витать
І разом з тим в думках наївних
Мізерних змін в житті чекать.

Чому ж тоді я не зірвався,
І що затримало мене?
Я ж так тим небом милувався!
Ніхто не скаже, не збагне...

Тож залишаюся поки що
Сам по собі, в думках - один.
А за вікном лиш вітер свище:
"Гайда зі мною, блудний син!"


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові