Метафізика сну.
забракло слів
для видиху з легень
безкінечного струменю
повітря
ноги заплутались в асфальті
намотуючи цівки піску
на загорілу шкіру
руки не втраплять
опори
можливо, опору
розкинуті хрестоподібно
крилонаслідувано
реверсійний слід
в повітрі зависнувши
за паркани тримаючись
як за точки опори
чи опору.
підборіддя - косинцем
в небо
туди, де хмари кольору вчорашніх
синців
метаморфозами своїми
пародіюють бога
асфальт-но відпустить мене
і відлечу туди.
лише тоді.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові