Знов змахнув хвостом,
Прощаючись,
Твій потяг.
В далину потяг
Свої колеса
І, можливо, зовсім
Випадково
Розписав твоїм обличчям
Плеса
Озеркові.
Знову наздогнати спробував
Тебе
Знову пив,
Стараючись забути.
Димом цигарковим
Доторкнув небес -
Хай несуть тобі
Хоч ці казкові пута.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові