Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Семінарські завдання

Семінар 1.

Тлумачення визначень:

Комунікація як трансмісія (трансляція, передача) інформації, ідей, емоцій, умінь;
комунікація як розуміння інших, коли ми й самі прагнемо, щоб нас зрозуміли (комунікація як порозуміння);
комунікація як вплив за допомогою знаків і символів на людей;
комунікація як об’єднання (творення спільноти) за допомогою мови чи знаків;
комунікація як взаємодія за допомогою символів;
комунікація як обмін значеннями між людьми, які мають спільне в сприйманні, прагненнях і позиціях;
комунікація як складник суспільного процесу, який виражає групові норми, здійснює громадський контроль, розподіляє ролі, досягає координації зусиль тощо.

Визначення американського ученого Cooley’я, зроблене ним у 1909 році у книзі “Social Organization”:

Під комунікацією ми розуміємо такий механізм, завдяки якому людські стосунки можуть існувати і розвиватися, тобто будь-які символи розуму, разом із засобами передачі їх у просторі і часі. Охоплює цей механізм вираз обличчя, поставу і жестикуляцію, тон голосу, слова, письмо, друк, залізничні колії, телеграф, телефон чи щось ще, що може покоряти простір і час (цит. за [Goban-Klas, 45]).

Проф. Г. Г. Почепцов: “…пропонуємо визначити комунікацію як процес прискорення обміну інформацією”.

О. В. Зернецька: масова комунікація — це “інституалізовані форми виробництва і розповсюдження загальнодоступних (публічних) повідомлень, які поширюються у великому масштабі, включаючи значний розподіл праці в їхньому виробничому процесі та функціонуванні, через складне посередництво друку, фільму, фотографії та звукозапису”.

Семінар 2.

Комунікація як процес встановлення і підтримання контактів

1. Походження слова “комунікація”.
2. Комунікація і спілкування як повні синоніми.
3. Зауваження до слів “комунікація” та “спілкування”.
4. Міжмовний термінологічний характер слова “комунікація”.
5. Ознаки комунікації.
6. Основні результати спілкування.
7. Основний конфлікт під час спілкування.
8. Причини вибору терміна “комунікація”.
9. Визначення комунікації.
10. Комунікація як процес встановлення і підтримання контактів між членами певної соціальної групи чи суспільства в цілому на основі духовного, професійного або іншого єднання учасників комунікації.
11. Комунікація і мовлення.
12. Комунікація та інші форми спілкування.
13. Визначення масової комунікації.
14. Масова комунікація як організоване спілкування.

Література:
Конспект лекції.

Семінар 3.

Розвиток інформаційної індустрії і сфера професіональної масової комунікації

1. Значення розуміння масової комунікації як організованого спілкування для формування і розвитку масовоінформаційних процесів у суспільстві.
2. Професіональна масова комунікація як професійна масовоінформаційна діяльність.
3. Професіонально-творчий і виробничий характер масової комунікації.
4. Співвідношення творчих і нетворчих процесів у структурі масової комунікації.
5. Структура масової комунікації.
6. Розвиток інформаційної індустрії як сфери виробництва засобів масової комунікації (ЗМК).
7. Технологія інформаційного виробництва.
8. Галузі інформаційного виробництва.
9. Виробники ЗМК.
10. Заклади підготовки і перепідготовки та підвищення кваліфікації виробників ЗМК.
11. Науково-дослідні заклади в інформаційно-комунікативній сфері.
12. Засоби масової комунікації (друковані, аудіовізуальні, електронні), або мас-медіа.
13. З історії науки про масову комунікацію.

Література:
Конспект лекції.

Семінар 4—5.

1. Контрольна робота за матеріалами семінарів 1 та 3
2. Комунікативний процес та аспекти його аналізу

1. Поняття про комунікативний процес.
2. Визначення комунікації як словесна теоретична модель.
3. Складники комунікації.
4. Історичний аспект аналізу комунікативного процесу.
5. Етапи комунікації.
6. Видовий аспект аналізу комунікативного процесу.
7. Одновекторна та багатовекторна комунікація.
8. Публіка й маса.
9. Ринковомедійна комунікація.
10. Віртуальна комунікація.
11. Типологічний аспект аналізу комунікативного процесу.
12. Онтологічний аналіз комунікативного процесу та його моделі.

Література:
Текст лекції.

Семінар 6.

Аспекти аналізу комунікативного процесу

Побудувати свою модель професіональної масової комунікації.

Семінар 8.

Аналіз самостійної роботи.

Семінар 9.

Системи масової комунікації.
Глобалізація системи масової комунікації

1. Про природу масової комунікації. Визначення О. В. Зернецької.
2. Ким є виробники ЗМК у структурі масової комунікації?
3. Дисперсія функції мовлення.
4. Дивергенція комуніканта.
5. Структуризація, фазовість і дискретність мовлення.
6. Трансформація масовокомунікаційної системи.
7. Глобалізація системи масової комунікації:

  • Визначення;
  • Розвиток інформаційних технологій;
  • “Глобальне село”;
  • глобальна культура й глобальний світ;
  • Макдональдизація й масифікація.
  • Конспект лекції.

    [Назад]

  • © Інститут журналістики. Усі права застережені
    Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові