І. Розвиток національної періодики початку ХХ ст. (одне з питань на вибір)
1. Слово українських письменників (Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Самійленка, Бориса Грінченка, Михайла Грушевського, Симона Петлюри та ін.) у передчутті майбутніх "подувів весни".
2. Наддніпрянські видання ("Хлібороб", "Громадська думка", "Рада", "Село", "Засів", "Слово”, "Дніпрові хвилі" та ін.) як дзеркало українського життя.
3. Українські органи в Москві та Петербурзі ("Украинский вестник", "Украинская жизнь") у справі обстоювання суспільних та національно-культурних інтересів українського громадянства в Російській імперії.
Розмаїття літературно-мистецьких течій та їхніх видань (ЛНВ, "Нова громада", "Українська хата", "Дзвін", “Основа”, "Артистичний вісник", "Ілюстрована Україна" та ін.).
Література:
Грушевський М. Як я був колись белетристом; Про українську мову й українську справу // Великий українець.- К., 1992.- С.18-41.
Петлюра С. З українського життя; Критика чи деморалізація; До практичних завдань українства // Петлюра С. Статті.- К., 1993.- С. 74-78, 135-144.
Петлюра С. Три листа до Дм.Донцова; Про жорстокий закон 1876 року // Петлюра С. Вибрані твори та документи.- К., 1994.- С. 133-136; 137-140.
Бурчак Л. На тернистом пути // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ ст. – К., 2001. – С. 245 – 253.
Грінченко Б. Пам’яті Романа Сембратовича // Там само. – С.330 – 334.
Грушевский М. Украинство и российская пресса // Там само. – С.253 – 259.
Задачи “Украинского вестника” // Там само. – С.283 – 285.
Саликовский Александр. Пять лет // Там само. – С.259 – 265.
Самійленко В. Як я перейшов од слова … до думки; Я видаю газету // Там само. – С.361 – 365, 365 – 369.
Старицька-Черняхівська Л. Муки українського слова: Трагічний жарт // Там само. – С.369 – 381.
Тищенко (Сірий) Ю. З моїх зустрічей: Спогади.- К., 1997.
Він - з когорти вождів.- К., 1994.
Гончарук М.М. Українська сатира періоду революції 1905-1907 рр.- К., 1966.- С.7-82.
Демченко Е.П. Сатирическая пресса Украины 1905-1907 рр. - К., 1980.
Кухалашвілі К.П. Леся Українка-публіцист.- К., 1965.
Погрібний А.Г. Борис Грінченко: Нарис життя і творчості.- К., 1988.- С.88-130.
Тищенко-Сірий Ю. Перші наддніпрянські українські масові політичні газети.- Нью-Йорк, 1952.
Українська преса за межами України (статті Корнієвської-Зінченко О., Остапенко Н., Федасюк Н.).- К., 1995.- С. 21-28.
Сидоренко О. Петербурзький журнал "Украинский вестник" (1906) у справі ознайомлення російської громадськості з українськими питаннями// Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації.- К., 1997.- С.82-87.
ІІ. Розвиток сатирично-гумористичної преси в Україні (поч. ХХ ст.)
1. Огляд окремих сатирично-гумористичних видань (“Киевская мысль», «Киевская речь», «Киевская искра», «Киевский звонок», «Киевский скоморох», «Киевские отклики», Киевская заря», «Киевская жизнь», «Киевская газета», «Киевский вестник» та ілюстровані додатки до них) із метою виявлення жанрової своєрідності, рубрикації, майстерності публіцистів-фейлетоністів.
2. Журнал “Шершень” (Київ, 1906): мрії про свободу засобами сатири (задумане і здійснене).
3. Провідні фейлетоністи київської преси початку ХХ ст. (В.Чаговець (Плебей), В.Сивенький (Cамійленко), В.Юркевич (Харон), Леонід Пахаревський, Микола Чернявський, Григорій Коваленко та ін.).
4. Мистецькі сили української сатиричної періодики 1905 – 1914 рр. (Опанас Сластьон, Іван Бурячок, Фотій Красицький, Михайло Яковлєв, Володимир Різниченко).
Додаткові джерела:
Демченко Е.П. Политическая графика в печати Украины 1905 – 1907 гг. – К., 1984.
Демченко Е.П. Политическая графика Киева периода революции 1905 – 1907 гг. – К., 1976.
Демченко Е.П. Сатирическая пресса Украины 1905 – 1907 гг. – К., 1980.
Гончарук М.Л. Українська сатира періоду революції 1905 – 1907 років. – К., 1966.
ІІІ. Журнал “Українська хата” (1909 – 1914) у відстоюванні нових критеріїв української молодої творчої генерації (“круглий стіл”).
Основні питання для обговорення:
• політичні та ідейні аспекти модернізму;
• нація і національне відродження;
• громадянство і натовп;
• проблеми індивідуалізму у творчості (“ніцшеанський дух”);
• “література як краса протесту, краса бунту проти насильства і найтяжчого рабства, яке єсть: рабства духа”;
• емансипація і жіноча творчість.
Літературно-критичні, дискусійні статті (для обговорення):
Грушевський М. На українські теми: Ще про культуру і критику // ЛНВ. – 1908. – Т.ХLIV (жовтень – грудень). – С.121 – 136.
Франко І. Маніфест “Молодої музи” (Діло. – 1907) // Зібр. творів у 50 т. – К., 1982. – Т.37. – С.410 – 417.
Франко І. Принципи і безпринципність // Там само. – К., 1981. – Т.34. – С.360 – 365.
Ефремов С. В поисках новой красоты //(Киевская старина. – 1902. - № 10. – С100- 140; №11. – С.235 – 282; №12. – С.394 – 419) Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С.48 – 120.
Єфремов С. Відгуки з життя та письменства [цикл оглядових статей] // (Нова громада. – 1906. – Кн.1. – С.118 – 128; Кн.3. – С.101 – 123 та ін.) // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ ст. – С.91 – 114.
Сріблянський М. (Шаповал М.). Українська преса й громадянство // (Українська хата. – 1910. - №6. – С.396 – 405) // Там само. – С.215 – 224.
Сріблянський М. На сучасні теми : (Національність і мистецтво) // Українська хата. – 1910. - №12.- С.722 – 731.
Сріблянський М. “Нове слово” в українській критиці // Там само. – 1910. - №7-8. – С.489 – 499.
Сріблянський М. Поет і юрба 6 (До характеристики “культу” Шевченка) // Там само. – 1911. - №3. - С.201 – 206.
Сріблянський М. На сучасні теми: З літературного життя на Україні за р. 1910 // Там само. – 1911. - №1 / 3. – С.111 – 122.
Сріблянський М. Етюд про футуризм // Там само. – 1914. - №6. – С.449 – 465.
Сріблянський М. Проблема культури // Там само. – 1912. – №1
Сріблянський М. Боротьба за індивідуальність (З літературного життя р. 1911 на Україні) // Там само. – 1912. – №2
Євшан М. Проблеми творчости // Там само. – 1910. - №6. – С.24 – 31.
Євшан М. Боротьба генерацій і українська література // Там само. – 1911. - №1 – 34 - 47.
Євшан М. Релігія Шевченка // Там само. - 1910. - №4. – С.249 – 255.
Євшан М. Плач над упадком літератури // Там само. – 1912. - №1.
Євшан М. Буржуазія і націоналізм // Там само. – 1910. - №10. – С.47 – 51.
Євшан М.“Лицар темної ночі” // Там само. – 1911. - №11. – С.468 – 475. (Див. також: Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика / Упоряд. Н.Шумило. – К., 1998).
Товкачевський А. Оптимізм і песимізм в українському житті. І. Галицький оптимізм; ІІ. Український песимізм // Українська хата. – 1910. - №11. – С.620 – 624, Т.12. – С.668 – 675.
Товкачевський А. Проблема культури // Там само. – 1912. - №1.
Товкачевський А. Утопія і дійсність: До характеристики української інтелігенції. – К., 1910.
Донцов Д. Компактна більшість і Шевченко // Там само. – 1914. - №1. – С.50 – 56.
Донцов Д. З приводу двох процесів (рефлексії) // Там само. – 1914. - №6. – С.466 – 470.
Донцов Д. Джентльмени з “Дзвону” // Там само. – 1914. - №3 / 4. – С.317 – 320.
Додаткові джерела:
Журба Г. Від “Української хати” до “Музагету”: (Люди і події) // Україна. – 1990. - №45 - 47.
Ільницький М. Лицар критичних турнірів. Микола Євшан (Федюшка) // Слово і час. – 1995. - №7. – С.11 – 20.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 1999.
“Українська хата”: Поезії 1909 – 1914 / Упоряд. В.О.Шевчук. – К., 1990.
Шумило Н. Микола Євшан: проблема самоорганізації таланту // Сучасність. – 1996. – Ч.3/4. – С.124 – 136.
IV. Українська таборова преса як національно-духовне явище
1. Український “таборовий простір” початку ХХ ст.: контекстт подій І Світової війни.
2. Шляхи національного самовизначення у таборах українських військовополонених на території Австро-Угорщини й Німеччини (Фрайштадт, Зальцведель, Раштат, Вецляр, Йозефштадт, Мюнхен).
3. Громадсько-просвітня діяльність українського загалу на чужині періоду 1914 – 1918 рр.
4. Видавнича праця за сприяння Союзу визволення України у Європі.
Література:
Єфремов С. Із хвиль життя // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ ст. – С. 238 – 245.
Додатки // Сидоренко Н.М. Національно-духовне самоствердження. Ч.І. Українська таборова періодика часів Першої світової війни.- К., 1999.- С.155-184.
Срібняк І. Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914-1920 рр.).- К., 1999.
V. Преса українських військовополонених періоду Першої світової війни та після її завершення (1914 – 1920).
Огляд одного з видань цього періоду (“Вісник Союзу визволення України”, “Просвітній листок / Громадська думка”, “Розвага”, “Розсвіт”, “Вільне слово”, “Полонений”, “Лязароні”, “Наша доля”, що видавалися у Відні, Зальцведелі, Фрайштадті, Раштаті, Вецлярі, Монте Кассіно, Нікольську-Усурійську):
тематичний і жанровий аналіз окремих номерів,
особливості майстерності та стилю обраних авторів знайдених часописів.
Література:
Додатки // Сидоренко Н.М. Національно-духовне самоствердження. Ч.І. Українська таборова періодика часів Першої світової війни.- К., 1999.- С.155-184.
Срібняк І. Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914-1920 рр.).- К., 1999.
VI. Уроки і традиції української журналістики.
1. Преса як джерело вивчення історії культури й духовності українського народу.
2. Формування політичних ідеалів та їх відображення у дзеркалі українських часописів (від закликів до втілення).
3. Принципи утвердження літературної української мови на шпальтах національної преси впродовж ХХ століття (від минулого до сучасності).
4. Типологія українських друкованих засобів масової інформації ХХ століття: порівняльна характеристика.
5. Оформлення та засоби друку: професійність і технічний прогрес.
РЕФЕРАТ
Особистості на ниві національної публіцистики початку ХХ ст.
Загальна тема - співробітники (редактори, видавці) українських часописів початку ХХ ст.
Серед імен можуть бути: Сергій Єфремов, Борис Грінченко, Євген Чикаленко, Олена Пчілка, Федір Матушевський, Володимир Винниченко, Юрій Тищенко (Сірий), Микита Шаповал, Павло Богацький, Олександр Лотоцький, Дмитро Дорошенко, Михайло Грушевський, Максим Гехтер, Никифор Григоріїв, Сергій Бердяєв, Володимир Самійленко, Людмила Старицька-Черняхівська, Павло Богацький, Дмитро Яворницький, Симон Петлюра та ін.
• Обрати ім’я українського публіциста, редактора, видавця;
• встановити псевдоніми і криптоніми;
• подати коротку життєву і творчу біографію (якщо це не “хрестоматійне” ім’я);
• визначити часописи, де з’являлися публікації цієї людини;
• проаналізувати публіцистичні та журналістські праці (тематика, жанри, стиль, мовні засоби);
• написати список знайдених публікацій цього автора;
• вказати бібліографічні джерела власного пошуку.
Обсяг - до 5 друкованих сторінок.
Обов'язковими є список використаної літератури, а також посилання на всі використані в тексті матеріали.
Остання дата – 30 квітня 2002 р.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові