Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Питання до іспиту

  • 1. Твір як феномен соціальної свідомості.
  • 2. Соціальні стереотипи щодо змісту і форми твору.
  • 3. Твір і епоха.
  • 4. Твір як продукт мовної діяльності людини.
  • 5. Поняття мовної особистості.
  • 6. Мовні особистості автора, персонажа, читача.
  • 7. Художньо-мовна свідомість.
  • 8. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора.
  • 9. Твір і текст.
  • 10. Мовна діяльність автора.
  • 11. Психологія образного відображення дійсності.
  • 12. Поняття про образ. Навколишній світ як система образів.
  • 13. Художній образ і мовна особистість.
  • 14. Образна тканина твору. Образність і експресивність.
  • 15. Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
  • 16. Сфери розкриття художнього образу.
  • 17. Мовна діяльність читача.
  • 18. Професіональне й аматорське читання твору.
  • 19. Сприймання й розуміння.
  • 20. Твір як утілення задуму автора.
  • 21. Сприймання як декодування задуму автора.
  • 22. Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.
  • 23. Психологічна зумовленість категорії естетичності.
  • 24. Психологічні умови якісного сприймання твору.
  • 25. Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах.
  • 26. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору.
  • 27. Поняття про жанр.
  • 28. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
  • 29. Стиль як відображення способу мислення.
  • 30. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення.
  • 31. Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення
  • 32. Конструктивний принцип елементарного стилю.
  • 33. Особливості елементарного стилю. .
  • 34. Факт як елемент фактологічної структури.
  • 35. Об’єктивні чинники членування змісту твору на факти.
  • 36. Суб’єктивні чинники членування змісту твору на факти.
  • 37. Логіко-поняттєві й асоціативні зв’язки між фактами.
  • 38. Тема як елемент змісту твору. Зв’язок теми з іншими елементами змісту – задумом, ідеєю і концепцією.
  • 39. Однорідна тематична структура: субтематичний і макротематичний зв’язки між фразами.
  • 40. Неоднорідна тематична структура: асоціативний формальний зв’язок, асоціативний змістовий зв’язок (ситуативний асоціативний і предикативний асоціативний).
  • 41. Особливості перцепції твору.
  • 42. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору.
  • 43. Прогнозування тематичної перцептивної структури твору. Роль редактора в забезпеченні однозначності сприймання авторської структури твору читачем.
  • 44. Поняття про композицію. Елементи композиції.
  • 45. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції в межах кожної теми. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
  • 46. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки твору.
  • 47. Інформаційно-пошукова і темовидільна функції елементів архітектоніки.
  • 48. Логіко-поняттєва структура як основа тематичної змістової структури твору.
  • 49. Зв’язки логіко-поняттєвої структури: предикативний, логічний ієрархічний, предметно-категоріальний, ситуативний.
  • 50. Умови адекватного сприймання логіко-поняттєвої авторської структури твору.
  • 51. Емоційна однорідність твору.
  • 52. Співвідношення позитивного, негативного і нейтрального навантаження твору. Роль редактора в дозуванні емоціогенної інформації.
  • 53. Системність повідомлення у процесі формування змісту твору.
  • 54. Логічний складник змісту твору.
  • 55. Інформаційний складник змісту твору.
  • 56. Комунікативні функції твору: контактна, організуюча, формування поглядів, аферентна, заклична тощо.
  • 57. Побудова твору як засіб управління процесом спілкування.
  • 58. Поділ творів за їхньою комунікативною структурою (рекламні, популярні, теоретичні та інформаційні твори).
  • 59. Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією.
  • 60. Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору.

  • © Інститут журналістики. Усі права застережені
    Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові