Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Екзаменаційні питання

1. Системний підхід як форма методологічного знання.
2. Політологічні категорії систем.
3. Системний аналіз, як сукупність методологічних засобів.
4. Механістичний і деалектичний підхід до розуміння системи.
5. Суспільство як відкрита структурна група. Етногенний і соціогенний субстрати суспільства.
6. Архаїчне суспільство і його еволюція.
7. Традиційне суспільство і його ознаки.
8. Сучасне суспільство і його ознаки. Індивід як антитеза «групової» людини.
9. Постсучасне суспільство і його ознаки. Громадське суспільство і його база.
10. Трактування категорії «політична система». Політичні відносини і політична система.
11. Особливості функціонування політичної системи як динамічного цілого.
12. Елементи скерованості свідомості. Розвиток системи домінування.
13. Поняття компонентів системи (елемент): частина, елемент, стан, зв’язок відношення, етап, стадія, цикл процесу функціонування, тощо. Поняття: лідерство, органи влади, регламентація (по Парсонсу), влада, інтереси і т.д.
14. Суб’єкти політики. Політичні відносини. Політична організація суспільства. Політичні норми. Політична свідомість.
15. Підсистеми.
16. «Вхідні» і «вихідні» функції (по Г. Алмовду). Загальна система функцій на різних рівнях діяльності. Функції «входу» інформації (по Істону): установлення правил, формалізація правил.
17. Концепція перетворення. Функції «виходу». Функції перетворення. Функції збереження й адаптації системи. Функція політичного рекрутування. Функція політичної соціалізації. Конверсійний процес.
18. Основи класифікації політичних систем. Традиційні і модернізовані політичні системи. Класифікація по змісту і формах правління.
19. Класифікація політичних режимів. Критерії демократії.
20. Динаміка, адаптація, стійкість політичної системи. Формулювання проблеми. Обговорення проблеми. Добір альтернатив для вироблення рішення.
21. Теорія мікроструктуралістичного функціоналізму (Алмонд Г.).
22. Політична соціалізація і мобілізація населення. Аналіз існуючих інтересів. Укріплення інтересів. Теорія дій і функціонування (Парсонс Т.)
23. Поняття політичного процесу, його розуміння і оцінки з оглядом на політичні системи.
24. Специфіка нормативного підходу до аналізу світових явищ, що впливають на формування політичних систем.
25. Автономія системи як цілого, співвідношення частини і цілого, збереження і обновлення, взаємодія хаотичних та упорядковуючих процесів.
26. Інституціональний підхід. Структурно-функціональний напрямок. Елітарний напрямок. Підходи Парсонса Т., Істона Д., Алмонда Г., Шевал’е Ж.-Ж., Марченко М. Н., Бурлацького Ф. М. і Галкіна А. А., Шаброва О. Ф. та інших.
27. Теоретичні уявлення про політичну систему як змістовний аналіз відносин (від політичних до соціально-психологічних, поведінкових, культурних). Сутність політичної системи як єдиного цілісного динамічного утворення.
28. Феномен інформатизації світового розвитку.
29. Науково-інформаційна основа організації і управління.
30. Інформаційне середовище і морально-психологічний стан суспільства.
31. Міжнародний інформаційний потенціал та політичні системи.
32. Стійкість і самозбереження політичної системи. Тупикові процеси у суспільстві — причини виникнення.
33. Поняття «Світовий політичний конфлікт».
34. Рівні конфліктів.
35.Конфлікт систем як інструмент геополітичного гегемонізму.
36. Формування сучасної світової системи.
37. Типи світових систем.
38. Міждержавні та недержавні стосунки у світовому співтоваристві.
39. Співвідношення між державним суверенітетом і загальною світовою відповідальністю.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові